Ухвала

від 26.02.2024 по справі 908/2592/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.02.2024 м.Дніпро Справа № 908/2592/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2023 (суддя І.В. Давиденко, повний текст рішення складено та підписано 20.10.2023.) у справі № 908/2592/23

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 44342380)

про стягнення 220 338,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.10.2023 у справі № 908/2592/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 38 015 грн 08 коп. пені, 29 238 грн 33 коп. штрафу, 18 853 грн 53 коп. 3% річних, 134 231 грн 54 коп. інфляційних втрат.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 3305 грн 08 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 13.02.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/2592/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

19.02.2024 матеріали справи №908/2592/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, 20.10.2023 ухвалено рішення у цій справі у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 09.11.2023. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 08.02.2024.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2023 скаржник, зокрема, зазначив, що отримав оскаржуване рішення 19.01.2024, після надання представнику відповідача доступу до справи в електронному вигляді; при цьому, до цього моменту був позбавлений можливості приймати участь у справі та не отримував від позивача і суду кореспонденції, оскільки єдиним працівником товариства є директор, що підтверджується фінансовою звітністю (рядком 101 та 105 щодо найманих працівників), в той час, як директор товариства постійно перебуває на лікуванні (діалізі) та має хронічну ниркову недостатність.

Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 1-7/158-09-3124: "Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."

Такі ж висновки підтверджені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2475/21, від 14.12.2022 у справі №910/9211/20Є, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Як підтверджено матеріалами справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет Холдинг" (ЄДРПОУ 44342380), є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд.11 (а.с.69).

На зазначену адресу позивачем здійснювалось направлення копії позовної заяви, що підтверджено фіскальним чеком від 08.08.2023, поштовою накладною №0102122424623 від 08.08.2023 та описом вкладення у цінний лист від цієї ж дати (а.с.64-64а).

Оскільки на момент подачі позову відповідач не мав зареєстрованого електронного кабінету ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.08.2023 судом направлено йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Втім, із адреси відповідача зазначений процесуальний документ повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.78-80).

Системний аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (зазначена правова позиція є сталою у господарському процесі та викладена у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 24.04.2021 у справі №910/11849/20, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).

Суд акцентує, що апелянт є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Відповідач, зазначеного обов`язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, як від позивача позову, так і від суду (процесуальних документів).

Щодо зазначених підстав неотримання кореспонденції скаржник зазначив, що директор товариства є єдиним працівником, при цьому у цей період постійно перебував на лікуванні (діалізі) та має хронічну ниркову недостатність.

Натомість, жодного доказу стану здоров`я директора товариства та перебування його на постійному лікуванні, що б підтвердило неможливість отримання кореспонденції вчасно, апелянтом до скарги не надано.

Таким чином, суд констатує, що Апелянтом у клопотанні наведені лише доводи невчасного подання скарги, в той же час, конкретних доказів, які б свідчили про об`єктивні та непереборні обставини невчасного виконання процесуальних дій, зокрема з подачі апеляційної скарги, останнім не надано.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВТОРМЕТ ХОЛДИНГ на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2023 у справі №908/2592/23 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов