Постанова
від 29.01.2024 по справі 908/2364/22
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2364/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Бурчака А.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Трачук Наталія Іванівна, посвідчення №789 від 04.06.2010 р., адвокат;

від позивача: Богацький Володимир Анатолійович, повноваження згідно витягу з ЄДР, директор;

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 (повний текст складено та підписано 25.04.2023 суддя Горохов І.С.) у справі №908/2364/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 41, кв. 13

до відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, 69071, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради, 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 25

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

22.11.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс, м. Запоріжжя до відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 між Товариством з обмеженою відповідальністю Роджерс, м. Запоріжжя та Запорізькою міською ради, м. Запоріжжя.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі № 908/2364/22 у позові відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка кадастровий номер 231010000:05:005:0060 перебуває на праві постійного користування у КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради на підставі Державного акту № 030626100010 від 17.05.2006 серія ЯЯ № 113352, виданого згідно із рішенням Запорізької міської ради від 15.02.2006 № 8/113. З урахуванням даних Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300911722014, вказана земельна ділянка має форму власності комунальна.

ТОВ Роджерс не відноситься до кола осіб, які, згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою.

Як свідчать встановлені судом обставини, позивач має право на одержання земельної ділянки у користування, однак розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний орган місцевого самоврядування.

Заявляючи позовні вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Роджерс, позивач не надав доказів, які підтверджували дотримання ним процедури оформлення відповідного права користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності об`єкт нерухомості.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:005:0267 є новосформованою та в оренду раніше не передавалась, перебуває у комунальній власності передача її в оренду можлива не інакше, як за рішенням Запорізької міської ради.

Що стосується істотних умов проекту договору оренди землі, то сторони вправі визначити зміст договору під час дотримання процедури його укладення з урахуванням чинного земельного законодавства України та рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 № 35 Про затвердження Типового договору оренди землі із змінами.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Роджерс, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що після укладення договору від 11.12.2014 року до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена нерухоме майно, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Але з деякими обмеженнями, бо позивач є ТОВ, а колишній користувач - КНП «Міська лікарня № 10 ЗМР», якому вся земельтнаиділянка з кадастровим номером 2310100000:05:005:0260 належала на праві постійного користування на підставі державного акту про право постійного користування.

Між тим, до теперішнього часу відповідач не приймає і не прийме добровільно рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду ТОВ «Роджерс», як законному користувачу, не припиняє у державному реєстрі право тимчасового користування за попереднім власником, навіть не вищнає право на цю земельну ділянку за позивачем і третя осоюба, яка відповідно до пояснень наданих до суду, вважає, що вони можуть відомитися від раніше вчиненої нотарільної відмови від частини земельної ділянки, подвши у простій аписьмовій формі відмову від раніше поданої заяви « зв`язку із збільшенням потреб лікарні у обслуговуючій території».Викладене у запереченнях відповідача також свідчить про аналогічну позицію і категоричтне небажання приймати рішення про передачу позивачу в оренду спірної земельної ділянки.

Норми ЗУ «При приватизацію державного та комунального майна» можуть бути застосовані до цих правовідносин, а значить, Запорізька міська рада повинна була дострокового припинити право постійного користування за третьою особою в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування і використання приватизованого об`єкта за призначенням з третьою особою по справі та була зобов`язана укласти договір оренди з покупцем об`єкта приватизації, що є окремо стоячою будівлею, відповідно до Земельного кодексу України.

Цього не зроблено до теперішнього часу, що вчиняє перешкода позивачу у здійсненні у повному обсязі його прав, як власника нерухомого майна, щодо реконструкції якого замовлено проект та містобудівний розрахунок, а відсутність належно оформленого права оренди земельної ділянки виключає будь які дії щодо належної позивачу будівлі.

В даному випадку, з урахуванням положень ст.ст.93,120 ЗК, ст. 377 ЦК, укладення спірного договору є обов`язковим і у випадку ухилення відповідача суд може визнати такий договір укладеним відповідно до норм ст.ст.179-182 ГК, ст. 628 ЦК визнавши, що відповідач ухиляється від цього і не буде приймати відповідне рішення.

Суд правильно встановив та зазначив у цьому рішення, що право постійного користування спірною земельною ділянкою припинилося автоматично, з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, але поза увагою суду залишилося те, що у державному земельному кадастрі ці зміни автоматично не відбуваються, бо відповідач, як власник земельної ділнки, яка перебуває у комунальній власності до цього часу, повинен вчинити активні дії, а саме, зареєструвати ці зміни, змінити цілове призначення земельної ділянки, але він не буде цього робити без відповідного удового рішення і про це свідчить позиція відповідача, викладена суду у відзиві на позовну заяву та активне невизнання за позивачем права на цю земельнц ділянку.

Звертає увагу, що Цивільний кодекс, Земельний кодекс та Господарський кодекс не містять жодних змін у частині укладення господарських догововорів, договір оренди землі, строків розгляду заяви про передачу в оренду земельної ділянки, після оголошення воєнного стану в України, а значить рішення, а значить позов був обґрунтований та підлягав задоволенню.

Окрім того, поза увагою суду залишилося те, що 7 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ. З цього моменту, регулювання земельних відносин на час воєнного стану набуло певних особливостей. Відповідно до цього закону на період воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. По-друге, земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Водночас, земельні торги, які були оголошені і не завершені, вважаються скасованими. Таким чином, прийняті Верховною Радою України закони № 2145-ІХ та № 2120-ІХ створюють низку переваг та спрощених процедур у землекористуванні на час воєнного стану. Це і податкові пільги, і спрощені процедури для передання земельної ділянки в оренду та суборенду, зменшена ставка плати за новоукладеними договорами оренди, а також механізм автоматичного поновлення раніше укладеного договору оренди тощо. Безумовно, ці законодавчі зміни спрямовані на мінімізацію загрози для продуктової безпеки держави, а тому є позитивними та необхідними в умовах сьогодення. Але заборони на укладання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, та ще й за умови, що заява про передачу її в оренду подана у 2015 році, не містять.

Між тим, незважаючи на оголошений в Україні воєнний стан, який на думку суду та відповідача є перешкодою для укладання з позивачем договору оренди на земельну ділянку, яку він фактично займає, відповідач проводить земельні торги на вільні від забудови земельній ділянки на території м.Запоріжжя, яке знаходиться у зоні бойових дій, земельні та укладає договори оренди з потенційними орендарями для розміщення об`єктів торгівлі, адміністративних будівель, тощо, на доказ чого отримане 27.04.2023 року з сайту Запорізької міської ради рішення № 54 від 27.07.2022 року( з додатками, договорами оренди, умови яких повністю відповідають запропонованому позивачем договору оренди та містять той же коефіцієнт для розрахунку орендної плати).

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважаємо, що оскаржуване рішення прийнято судом без порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції надав вірну оцінку усім поданим доказам у розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 13 ГПК України, та врахував усі доводи надані учасниками даної справи, без порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають скасуванню. Просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «РОДЖЕРС» на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 (складено, оформлено та підписано 25.04.2023) по справі №908/2364/22 - відмовити повністю. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 по справі №908/2364/22 - залишити без змін

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя, доповідач Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2023 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/2364/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі №908/2364/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.

02.06.2023 матеріали справи № 908/2364/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 (у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.), для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо, у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя, доповідач Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі №908/2364/22. Зазначено, що про дату та місце судового засідання учасники провадження у справі будуть повідомлені додатково.

У зв`язку з виходом з відпустки головуючого судді Дарміна М.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1274/23 від 17.07.2023 справу №908/2364/22 передано на розгляд раніше визначеній колегії суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Рішенням ВРП від 20.07.2023р. Антоніка С.Г., звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1307/23 від 21.07.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Чус О.В.

Ухвалою суду від 24.07.2023 справу №908/2364/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Іванов О.Г., Чус О.В. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.09.2023 о 11:20 годин.

З 11:00 по 11:30 член колегії суддів Іванов О.Г перебував на розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Полімер-Гарант" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 по справі № 904/403/23 (суддя Новікова Р.Г.), повний текст рішення складено 10.07.2023 за позовом Приватного підприємства Полімер-Гарант с. Циркуни, Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод технологічного оснащення Утьос, м. Дніпро за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Парк, м. Кам`янське, Дніпропетровської області про стягнення безпідставно збережених (набутих) грошових коштів у сумі 473276,40 грн, пені у сумі 86609,58 грн, 3% річних у сумі 7546,49 грн та інфляційних втрат у сумі 33602,62 грн.

Оскільки, згідно зі списком справ призначених до розгляду на 13.09.2023 о 11:40 та 12:00 було призначено розгляд інших справ, слухання справи №908/2364/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс до відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки колегія суддів у відповідному складі змогла розпочати у 12:15.

13.09.2023 згідно даних активної карти повітряних тривог (сайту https://alerts.in.ua) станом на 12:15 на території Дніпропетровської області було оголошено повітряну тривогу, яка станом на час проведення судового засідання не завершилася.

Ухвалою суду від 13.09.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі №908/2364/22 відкладено на 21.11.2023 на 11:00 год.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О. з 13.10.2023, колегія суддів вирішила призначити нову дату судового засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.12.2023 о 10:30 годин.

19.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

У Державному земельному кадастрі 17.05.2006 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 25 та присвоєно кадастровий номер 2310100000:05:005:0060, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 03.06.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю Роджерс на підставі договору купівлі-продажу об`єкту комунальної власності №11/14 від 11.12.2014 є власником окремо визначеного нерухомого майна по бул. Шевченко, 25 у м. Запоріжжі.

Відповідно до п. 1 вказаного договору об`єктом приватизації виступала окрема будівля - літ. К. Земельна ділянка, на якій розташована будівля, оформлена із власником, Запорізькою міською радою, до укладання цього договору, в погоджених межах площею 0,0250 га та зареєстрована за кадастровим номером 2310100000:05:005:0267 в Державному земельному кадастрі на підставі рішення Запорізької міської ради № 56/133 від 05.11.2014.

05.11.2014 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 56/133 про надання згоди на поділ земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:005:0060) площею 2,7015 га (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2014 № НВ-2301146562014) по бул. Шевченка 25, яка перебуває в постійному користуванні комунальної установи Центральна лікарня Орджонікідзевського району для розташування міської лікарні № 10.

Товариство з обмеженою відповідальністю Роджерс у березні 2015 року звернулось до Запорізької міської ради листом № 31 проханням оформити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 площею 0,025 га у зв`язку з набуттям права власності на приміщення за адресою бул. Шевченка 25 для розташування медико-діагностичного центру та аптеки.

Листом Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради № 0888/02-03 від 21.03.2015 позивача повідомлено про необхідність подання відповідних документів, а саме: лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради з приводу визначення необхідної площі для функціонування даного об`єкту згідно із будівельними нормами та правилами; технічний паспорт на майно (оригінал та копія).

18.09.2015 Комунальною установою Центральна лікарня Орджонікідзевського району оформлено нотаріально посвідчену заяву щодо надання згоди на поділ земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0060.

Згідно з листом постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради № 88/16 від 29.11.2016 на розгляді постійної комісії знаходиться проект рішення Запорізької міської ради Про затвердження КУ Запорізька міська клінічна лікарня № 10 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 ТОВ Роджерс для розташування медично-діагностичного центру та аптеки.

У січні 2017 року ТОВ Роджерс звернулося до Запорізької міської ради із запитом щодо розгляду відповідного проекту рішення.

Листом № 253/02-03 від 09.02.2017 Управління з питань земельних відносин повідомило позивача, що проект рішення Запорізької міської ради Про затвердження КУ Запорізька міська клінічна лікарня № 10 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 ТОВ Роджерс для розташування медично-діагностичного центру та аптеки розглянутий постійною комісією Запорізької міської ради, проте остаточне рішення прийнято не було.

З метою отримання інформації щодо розгляду відповідного проекту рішення, прийняття постійною комісією відповідного рішення та передання документів на розгляд сесії міської ради, в інтересах ТОВ Роджерс у 2018-2019 роках до Голови постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради направлялися адвокатські запити.

Наведені обставини стали предметом судового розгляду у справах № 280/4313/19, № 280/5055/20, № 280/11246/21 в ході розгляду яких встановлені обставини, які не потребують додаткового доведення в силу п. 4 ст.75 ГПК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 280/4313/19 позовну заяву ТОВ "Роджерс" до Запорізької міської ради Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Запорізької міської ради Запорізької області щодо нерозгляду проекту рішення Запорізької міської ради "Про затвердження КУ "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 ТОВ "Роджерс" для розташування медично-діагностичного центру та аптеки", кадастровий номер 2310100000:05:005:0267.

Зобов`язано Запорізьку міську раду Запорізької області розглянути проект рішення Запорізької міської ради "Про затвердження КУ "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд.25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 ТОВ "Роджерс" для розташування медично-діагностичного центру та аптеки", кадастровий номер 2310100000:05:005:0267, та прийняти рішення, відповідно до вимог ст.123 Земельного кодексу України.

Запорізьким окружним адміністративним судом 22.07.2020 у справі 280/4313/19 видано виконавчий лист про зобов`язання Запорізьку міську раду Запорізької області розглянути проект рішення Запорізької міської ради "Про затвердження КУ "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд.25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 ТОВ "Роджерс" для розташування медично-діагностичного центру та аптеки", кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 та прийняти рішення, відповідно до вимог ст.123 Земельного кодексу України.

Постановою від 31.07.2020 Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження № 62688790 за виконавчим листом № 280/4313/19, виданим 22.07.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом.

Постановою від 13.10.2020 Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження № 62688790 закінчене у зв`язку з виконанням.

За наслідками розгляду скарги ТОВ Роджерс на дії державного виконавця постанову від 13.10.2020 скасовано.

Постановою від 21.01.2021 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрите виконавче провадження № 642436999 за виконавчим листом по справі № 280/4313/19.

Постановою від 11.02.2021 Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання судових рішень у Запорізькій області Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження № 642436999 закінчене у зв`язку з виконанням.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 280/11246/21 адміністративний позов ТОВ Роджерс до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 64243699 від 11.02.2021.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №280/11246/21 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2021) в адміністративній справі №280/11246/21 скасовано і прийнято постанову, якою в задоволенні позову ТОВ "Роджерс" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Також товариством з обмеженою відповідальністю Роджерс оскаржено у судовому порядку рішення Запорізької міської ради № 43 від 24.05.2020 "Про відмову у затвердженні КНП "Запорізька міська лікарня № 10" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25.

У липні 2020 року ТОВ Роджерс звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради № 43 від 24.05.2020 Про відмову у погодженні КНП Міська лікарня № 10 ЗМР технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по бул. Шевченка, 25; зобов`язати відповідача розглянути проект рішення Запорізької міської ради Про затвердження КУ Запорізька міська клінічна лікарня № 10 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 для розташування міської лікарні № 10, надання згоди на об`єднання земельних ділянок, передачу в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка, буд. 25 TOB Роджерс для розташування медично-діагностичного центру та аптеки, кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 та прийняти рішення відповідно до вимог ст.ст. 123, 186-1 Земельного кодексу України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопад 2020 року по справі № 280/5055/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ Роджерс до ЗМР відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопад 2020 року залишено без змін.

27.11.2020 Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради листом № 2284/02-03 на звернення ТОВ Роджерс від 11.11.2020 № 67 повідомило, що викладені у листі питання було вирішено рішенням Запорізької міської ради № 43 від 24.06.2020 про відмову в погодженні технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та розглянуто Запорізьким окружним адміністративним судом під час слухання справи № 280/5055/20 про що винесено рішення від 02.11.2020 яким відмолено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.04.2022 Управлінням з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради листом № 0366/02-03 на звернення ТОВ Роджерс № 0685/03-32/03 повідомило, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Укладення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру визначену законодавством: прийняття рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду та укладення договору; підписання договору оренди землі; реєстрація права користування в реєстраційній службі Головного управління юстиції у Запорізькій області, що передбачає підготовку у відповідній землевпорядній документації XML файл, який є необхідним для отримання Витягу з державного земельного кадастру (Витяг із земельного кадастру/Витяг із Поземельної книги/Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Договір оренди вважається укладеним з моменту реєстрації права оренди. Усі вище перелічені дії передують безпосередньому укладанню договору оренди землі.

Водночас, у зв`язку з прийняттям Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного сану в Україні та від 15.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань регулювання земельних відносин тимчасово призупинено. З метою передачі земельної ділянки за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка 25 в оренду відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, ТОВ Роджерс необхідно звернутись до Запорізької міської ради із відповідним клопотанням щодо оформлення земельної ділянки одразу після закінчення режиму воєнного стану в Україні.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 та просить визнати укладеним договір оренди вказаної земельної ділянки між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Роджерс в редакції, наведеній позивачем у заяві від 14.01.2023.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

«Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс, м. Запоріжжя до відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 між Товариством з обмеженою відповідальністю Роджерс, м. Запоріжжя та Запорізькою міською ради, м. Запоріжжя в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 13.06.2014 №205 будівлю літ.К по вул. Шевченка, 25 виключено з переліку об`єктів охорони здоров`я.

Заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив: « … поділ вказаної земельної ділянки на сьогодні v законний спосіб не відбувся, а спірна земельна ділянки з кадастром номером 2310100000:05:005:0267 площею 0,025 га на сьогоднішній день не є у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України сформованою та не являється об`єктом цивільних прав, а тому законних підстав для укладання договору оренди спірної земельної ділянки у міської ради на сьогодні не має…», Запорізька міська рада до своїх заперечень додала Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9904899002023, згідно якого станом на час формування витягу 31.01.2023р.

Загальні відомості про земельну ділянку кадастровий номер :

2310100000:05:005:0267 були наступними

Місце розташування : « Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 25»

Категорія земель « Землі житлової та громадської забудови»

Вид цільового призначення земельної ділянки « 03»

Форма власності « Комунальна власність»

Площа земельної ділянки, гектарів « 0.025»

Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки :

Інформація про документацію із земелустрою на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки « Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 24.11.2014;ФОП Петров Д.В.»

Орган, який зареєстрував земельну ділянку « Головне управління Держземагентства у Запорізькій області»

Дата державної реєстрації земельної ділянки « 01.12.2014».

Крім цього, згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої ГУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ № 3936/33-22 від 07.02.2022р. номативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 стнановить 341 915,00 грн.

Згідно із частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проєктами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проєктами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проєктами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що земельна ділянка площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 укладання договору оренди щодо якої є предметом позовних вимог є сформованою з 01.12.2014р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що через два тижні після формування у встановленому порядку земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0267, а саме 11.12.2014р. між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ТОВ «РОДЖЕРС» було укладено договір № 11/14 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, відповідно до змісту якого :

розділ « 1.Мета та предмет договору»:

1.1 Предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м.Запоріжжя, приватизація якого здійснена шляхом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 27.06.2014 №23 та відповідно до наказу Органу приватизації від 24.09.2014 №261р (надалі об`єкт приватизації).

Об`єкт приватизації належить територіальній громаді м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі реєстраційного посвідчення серії СА №000397 від 01.08.2002, що записано в реєстрову книгу №4 за реєстровим №738, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: індексний номер 5342249, дата та час формування 26.06.2013 08:47:25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90726323101.

1.2 Об`єктом приватизації є будівля (літ.К) загальною площею 18,0 кв.м., що складає 1/500 частину об`єкта комунальної власності будівель лікарні, розташованої за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Шевченка, буд.25.

1.2.1 Об`єкт приватизації розташовується на земельній ділянці площею 0,0250 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:005:0267, форма власності комунальна. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: вид обмеження у використанні земельної ділянки охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту, підстава для виникнення обмеження встановлена Законом України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 №192/96-ВР, строк дії обмеження безстроковий. Зазначене підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.12.2014, номер витягу НВ-2301214582014, наданого Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області….»

Відповідно до п.5.5.3 Договору, Покупець був зобов`язаний подати у встановленому порядку до Запорізької міської ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об`єкт нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства, про що письмово повідомити Орган приватизації у 5-ти денний строк з дати подання заяви (т.1 а.с. 40-50).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує обізнанність відповідача про формування 01.12.2014р. земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 та наявність у позивача укласти щодо цієї права користування земельною ділянкою.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

З урахуванням відсутності з боку сторін будь-яких заперечень щодо встановлення фактичних обставин справи, які склалися в зв`язку із зверненнями позивача до відповідача щодо оформлення права користуваня на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 після придбання ним 11.12.2014р. за договором купівлі продажу № 11/14 об`єкта права комунальної власності, відповідні обставини колегією суддів не перевіряється і визнаються такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

Принцип "jura novit curia" (суд знає закони) регламентує, що під час розгляду справи суд має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому, суд з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Україною Конвенція була ратифікована га підставі Закону України від 17 липня 1997 року та набула чинності 11 вересня 1997 року.

Ратифікувавши Конвенцію та протоколи до неї, Україна зобов`язалася гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції та цих протоколах. Крім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (з подальшими змінами) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. При цьому варто зауважити, що йдеться саме про "практику Суду" у значенні, розкритому у статті 1 цього Закону, тобто практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, а не лише про рішення щодо України. У Законі України № 3477-IV немає положень, які б забороняли застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших країн.

Конвенція встановлює спеціальний механізм захисту гарантованих нею прав (його називають "конвенційним"). Відповідно до ст. 1 Конвенції держави, що її підписали, гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції та протоколах до неї.

У разі, коли Суд визнає факт порушення прав заявника з боку держави - відповідача, така держава зобов`язана не тільки вжити заходів індивідуального характеру (наприклад, виплатити справедливу сатисфакцію чи здійснити перегляд справи у судовому порядку), але також у багатьох випадках вжити певних заходів загального характеру.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зокрема, Суд у своєму рішенні від 13 червня 1979 року у справі "Маркс проти Бельгії" від 13 червня 1979 року (п. 63) охарактеризував мету цієї статті таким чином: "Визнаючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 Протоколу № 1, по суті, гарантує право власності. На це явно вказують слова "possessions" (майно) та "use of property" (користування майном) (у французькому тексті: "biens", "propriete", "usage des biens"); пряме підтвердження цього міститься і в матеріалах з підготовки Конвенції "Travaux preparatoires": маючи на увазі предмет кожного наступного проекту цієї статті при розгляді цих проектів ще до того, як статтю було ухвалено, автори Конвенції постійно говорять про "право власності" або "право на власність", і що право розпорядження є традиційним і фундаментальним аспектом права власності." ( п. 63).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.

Суд зауважує, що основой вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має "легітимне сподівання" ("Федоренко проти України", "Едуард Петрович Мельник проти України") на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ("Бурдов проти Росії", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Агрокомплекс проти України"); якщо є достатнє правове підґрунтя у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ("Брезовеи, проти Хорватії", "Рисовський проти України", "Кечко проти України", "Стреч проти Сполученого Королівства", "Москаль проти Польщі", "Сук проти України", "Федоренко проти України", "Україна-Тюмень проти України").

З урахуванням вищевстановлених обставин прийняття виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення від 13.06.2014 №205, яким будівлю літ.К по вул. Шевченка, 25 виключено з переліку об`єктів охорони здоров`я та, враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту визнання недійсним договору купівлі продажу № 11/14 об`єкта права комунальної власності, укладеного між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ТОВ «РОДЖЕРС», прийняття 20.12.2002 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення № 3408, колегія суддів констатує, що будівля (літ.К) загальною площею 18,0 кв.м., що складає 1/500 частину об`єкта комунальної власності будівель лікарні, розташована за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Шевченка, буд.25., є «майном», яким Позивач з 11.12.2014р «мирно володіє» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності - народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику. Статтями 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України та ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України врегульовано порядок розпорядження землею.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 34 частини 1 статті 26) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи із вимог статті 83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності чи користування землею фізичними особами набувається та реалізується в порядку і на підставах, визначених Конституцією України (ст. ст. 13, 14), Земельного кодексу України ст. ст. 78,92,93,102-1,116,118, 119,123,125,126 ЗК України) а також інших законів, що видаються відповідно до них (Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України).

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, щодо повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради. Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як зазначалося вище, земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:005:0267, розташована за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 25 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9904899002023, а наявність в Договорі купівлі продажу № 11/14 об`єкта права комунальної власності, стороною якого був відповідач в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради пунктів 1.2.1 та 5.5.3. свідчить про обізнаність Запорізької міської ради про те, що належне позивачу «майно», розташоване на земельній ділянці площею 0,0250 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:005:0267, яка є свормованою з 01.12.2014р. та наявністю у позивача обов`язку подати у встановленому порядку до Запорізької міської ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об`єкт нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів зауважує, що «Правомірне очікування» є видом майна, в розумінні статті 1 Протоколу, для повної характеристики конструкції, якого, необхідно встановити ознаки останнього, якими є:

1) економічна цінність;

2) наявність прав на майно або «законних (правомірних, виправданих) сподівань» ефективно скористатися майном».

Для того, аби вимогу можна було вважати «активом», що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, заявник повинен довести, що вона має достатню основу в національному праві, наприклад, що існує усталена судова практика національних судів на її підтвердження. Якщо це вдалося зробити, у гру вступає концепція «правомірне очікування». Отже, друга спеціальна ознака правомірного очікування достатність підстав у національному праві. Такою підставою може бути норма права, яка міститься не тільки в законі як законодавчому акті парламенту, але й підзаконному акті, що може надавати особі майнове право. Також достатньою підставою у національному праві є усталена практика національних судових органів, якою підтверджується існування майнового права.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що ТОВ «РОДЖЕРС», яке на підставі договору купівлі продажу № 11/14 об`єкта права комунальної власності, 11.12.2014р. придбав у відповідача будівлю (літ.К) загальною площею 18,0 кв.м., що складає 1/500 частину об`єкта комунальної власності будівель лікарні, розташована за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Шевченка, буд.25, мав з 11.12.2014р. правомірні правомірні очікування щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер: 2310100000:05:005:0267, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, які в розумінні статті 1 Протоколу є майном.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення у справі «Tregubenko v. Ukraine» від 02.11.2004, заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Будь-яке вилучення чи позбавлення майна має здійснюватися в "інтересах суспільства". Поняття "суспільний інтерес" має розширене тлумачення. При цьому, Суд, вважаючи природним, що мають бути широкі межі розсуду, які надаються законодавцем для здійснення соціальної та економічної політики, поважає рішення законодавців стосовно того, що є "суспільним інтересом", коли ці рішення будуть засновані на розумних міркуваннях. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Таким чином, при оцінці того, чи позбавлення власності відбулося в інтересах суспільства, Суд наділяє держави широкими межами розсуду. У справі "Прессос Компанія Нав`єра С.А." та інші проти Бельгії" Суд зазначив наступне: Суд нагадує, що національні органи мають широкі межі розсуду при визначенні того, що є «в інтересах суспільства», оскільки в системі Конвенції саме вони мають здійснити першу оцінку як наявності проблеми публічного значення, яка унеобхіднює заходи з позбавлення власності, так і відповідних заходів з виправлення ситуації. Більш того, поняття "суспільного інтересу" неодмінно підлягає розширюваному тлумаченню. Зокрема, рішення про запровадження законів щодо експропріації власності звичайно супроводжується аналізом політичних, економічних і соціальних аспектів, погляди на які в демократичному суспільстві суттєво різнитимуться. Суд, вважаючи природним, що межі розсуду законодавчого органу в реалізації соціальної та економічної політики мають бути доволі широкими, поважатиме судження законодавчого органу про те, що відповідає "суспільному інтересу", якщо таке судження не виявиться явно безпідставним.

Бездіяльність відповідача щодо розгляду отриманих у встановленому порядку звернень позивача щодо оформлення права користування належній Запорізькій міській раді земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:05:005:0267 не передбачена нормами національного права, визнана протиправною рішенням у справі № № 280/4313/19, а тому становить втручання у мирне володіння ТОВ «РОДЖЕРС» майном у значенні другого речення статті 1 Протоколу.

Вимога наявності законодавства як підстави втручання у права особи спирається на принцип верховенства права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, закладений в преамбулі і застосовний до усіх статей Конвенції. Відсутність закону автоматично означає порушення Конвенції.

При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта.

Таким чином, позбавлення права власності може бути дозволене лише "на умовах, передбачених законом". Це означає наявність відповідної національної правової бази. Як зазначив Суд у рішенні у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства", що стосується формулювання "на умовах, передбачених законом", то воно насамперед вимагає існування і додержання належно допустимих і достатньо чітких положень національного законодавства".

Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним (див.: п. 39 рішення від 9 червня 2005 р. № 68443/01 у справі "Бакланов проти Росії"; п. 33 рішення від 24 березня 2005 р. № 58254/00 у справі "Фрізен проти Росії").

Отже, вислів "передбачено законом" у статтях Конвенції вимагає не лише того, що б оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість - за необхідності шляхом надання відповідної інформації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити його дія.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до практики Євросуду для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим і не означало порушення прав, передбачених статтею 1 Першого протоколу, воно має служити не лише законній меті в інтересах суспільства, але повинне здійснюватися з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав і основоположних свобод людини (див., серед іншого, рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, § 69). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування. Для того, щоб відповідати Конвенції, позбавлення повинно бути законним і спрямованим на досягнення справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами заявника ("Стреч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України", "Оксана Омелянівна Білозір та Віра Омелянівна Різова проти України", "Балан проти Молдови", "Україна-Тюмень проти України", "Федоренко проти України", "Інтерсплав проти України", "Москаль проти Польщі"та інші).

Здійснювати оцінку пропорційності доцільно лише тоді, коли відповідне втручання відповідає вимозі законності. Якщо втручання здійснено з порушенням вимог законності, тобто не відповідно до чинного закону, то це само по собі становитиме порушення.

Вимога пропорційності вказує на межі втручання в приватні відносини, які випливають із взаємозв`язку держави і громадянського суспільства: держава може обмежувати право власності в публічних інтересах, але при цьому публічні інтереси, по-перше, не повинні пригнічувати, нівелювати інтереси приватних осіб, по-друге, на приватну особу не повинен покладатися тягар у результаті обмеження права власності (бути мінімально обтяжливим для особи, чиї права обмежуються), (див. "АГОСІ проти Сполученого Королівства")

Суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції").

Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями.

Вирішуючи питання про те, чи було втручання виправданим, Суд зауважив на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

Також Суд зауважив, що аргумент Уряду про те, що оскаржуване втручання здійснено в суспільних інтересах, схожий на доводи Уряду, подані в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Оскільки наявність у цій справі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції уже встановлено, Суд доходить висновку, що, хоча виправлення помилок у застосуванні закону, безперечно, становить "суспільний інтерес", в обставинах цієї справи таке виправлення здійснювалося на порушення основоположного принципу юридичної визначеності.

Зважаючи на ці обставини, Суд визнав, що "справедлива рівновага" виявилася порушеною і що заявник ніс особистий і надмірний тягар. Це означає, що було порушено статтю 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що довготриваюча ( з 2015 року) бездіяльність відповідача в частині оформлення позивачем в установленному порядку права користування земельною ділянкою на якій розташоване належне йому нерухоме майно, яке було придбане ТОВ «РОДЖЕРС» для здійснення господарської діяльності (розміщення аптеки та медично-діагностичного центру), без будь-якої компенсації ТОВ «РОДЖЕРС» фінансових втрат, пов`язаних з неможливістю здійснення відповідної господарської діяльності, становить порушення Протоколу 1, має наслідком порушення "справедливої рівноваги" і покладає на позивача особистий і надмірний тягар. Відповідно, має місце порушенян статті 1 Першого протоколу.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує порушення прав позивача щодо користування належним йому майном шляхом оформлення права користування земельною ділянкою на якій це майно розташоване.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … позивач ( ТОВ «Роджерс») мотивував свою правову позицію саме ст. ст. 120 ЗК України та 377 ЦК України, де і вирішувалися питання припинення та визнання права постійного користування на спірну земельну ділянку.

Вважаємо, що вказані обставини вже встановлені рішенням іншого суду по справі № 908/369/22 та не доказуються при розгляді справи №908/2364/22, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (частини 4 статті 75 ГПК України). Більше того, вказані обставини є безпідставними при розгляді справи стосовно визнання договору оренди укладеним.

При цьому, звертаємо увагу суду, що постановою центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2023 по справі № 908/369/22 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «РОДЖЕРС» на рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у вказаній справі. Тобто, рішення суду по вказаній справі на сьогодні набрало законної сили, а тому є законним.

Окрім того, судом першої інстанції по справі № 908/2364/22 надано правову оцінку ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, так судом зазначено, що передбачений принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованій на ній будівлі або споруди не знаходять належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході прав власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування.

Аналогічної правової позиції дійшов і Верховний Суд України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27.01.2021 по справі № 167/1399/16-ц.

Окрім того, звертаємо увагу суду, що на сьогодні земельна ділянка площею 2,7015 га (загальна 2,8751 га) з кадастровим номером 2310100000:05:005:0060 перебуває на праві постійного користування у КПП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ №10» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, на підставі Державного акту за №030626100010 від 17.05.2006 серія ЯЯ 113352 який було видано згідно з рішенням Запорізької міської ради від 15.02.2006 №8/113 до складу якої входить територія (частина земної поверхні) на якій розташоване майно (будівля літ. К), належне на праві власності 'ГОВ «Роджерс» (2310100000:05:005:0267).

Тобто, на сьогоднішній день законним користувачем (набувачем) об`єкту цивільних прав (у розумінні ст. 79-1 ЗК України) земельної ділянки з

кадастровим номером 2310100000:05:005:0060 площею 2,7015 га (загальна 2,8751 га), до складу якоївходитьчастина земельної поверхні, на якій розташоване майно, належне на праві власності ТОВ «Роджерс» (2310100000:05:005:0267),є КІШ«МІСЬКАЛІКАРНЯ№1»»ЗМР, як правонаступникз 04.04.2019КУ«ЦЕНТРАЛЬНАЛІКАРНЯ

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОГО РАЙОНУ».

Більше того, ТОВ «Роджерс» не відноситься до кола осіб, які згідно ст. 92 ЗК України, можуть набувати права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

Крім того, на сьогодні жодних заяв (клопотань) від КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ №10» ЗМР щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:005:0060 до Запорізької міської ради не надходило. Тобто, законних підстав на поділ вказаної земельної ділянки у міської ради на сьогодні не має, а тому надання в оренду території (частини земної поверхні) на якій розташоване майно Позивача (апелянта) на сьогодні є неможливим. При цьому, міська рада на вимогу статті 19 Конституції України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, положеннями частини 2 статті 56 Закону України «Про землеустрій» визначено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою при поділі чи об`єднанні земельних ділянок включає, зокрема, нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в користуванні)…

... на сьогодні існує лише нотаріально засвідчена заява КУ «ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОГО РАЙОНУ» (зміна назви з 04.04.2019 на КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ №10» ЗМР) про надання згоди на поділ земельної ділянки від 18.09.2015 (№1101) кадастровий номер 2310100000:05:005:0060 по бул. Шевченка, 25, у погодженні якого Запорізькою міською радою було відмовлено своїм рішенням № 43 від 24.06.2020 («Про відмову у погодженні КИП «МІСЬКА №10» ЗМР технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по бул. Шевченка, 25 для розташування лікарні №10»).

Саме тому, поділ вказаної земельної ділянки на сьогодні у законний спосіб не відбувся, а спірна земельна ділянки з кадастром номером 2310100000:05:005:0267 площею 0,025 га на сьогоднішній день не є у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України сформованою та не являється об`єктом цивільних прав, а тому законних підстав для укладання договору оренди спірної земельної ділянки у міської ради на сьогодні не має.

2. ІЦо стосується правової процедури оформлення, (укладання) договору оренди землі (набуттям права користування (оренди):

Відносини, пов`язані з набуттям права користування (оренди) на земельні ділянки регламентуються Земельним та Цивільним кодексами України. Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (далі - Закон № 161). іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу)…

Станом на теперішній час, відповідно до актуальних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку комунальної власності площею 2,7015 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0060 зареєстроване право власності за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, яка раніше була надана в постійне користування згідно Державного акту за №030626100010 від 17.05.2006 серія ЯЯ 1 13352 комунальній установі «Центральна лікарня Орджонікідзевського району» для розташування міської лікарні №10. Рішення про припинення права постійного користування станом на теперішній час не приймалось та відповідно державна реєстрація припинення не відбувалась.

Отже, зазначені фактичні обставини та вимоги ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України унеможливлюють розгляд порушеного у позовній заяві та апеляційній скарзі питання про укладення договору оренди.

Окрім того, судом першої інстанції по справі № 908/2364/22 було зазначено, що земельне законодавство вимагає оформлення прав на земельні ділянки за певною процедурою, яку не можна підміняти судовим рішенням.

Такої ж правової позиції дійшов і Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у своїй постанові від 18.03.2019 по справі № 922/3312/17….»

Згідно положень статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни гг цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від З квітня 2019 року у справі № 921/158/18 ).

За приписами частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту гг формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

У постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 зазначено, що стаття 120 Земельного кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного та цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 зазначеного Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

У пунктах 92- 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) зазначено таке: "92. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу зирегїісіез зоїо сесііі: (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18)). 93. Тому, не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

У пунктах 42, 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначено, що: "42. Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц)". "49. Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (див. пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16)".

Така ж правова позиція викладена у Постанові ВС від 16 серпня 2022 року у справі № 914/884/21.

Відповідно до ст. 92 ЗК право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Колегія суддів визнає такими, що відповідають фактичним обставинм справи твердження апелянта в частині того, що ТОВ «Роджерс» виконало умови договору купівлі-продажу об`єкту комунальної власності, в тому числі, на виконання вимог п. 5.5.3, п. 5.7 ТОВ «Роджерс», ще 03.03.2015 року звернулось до міської ради з приводу оформлення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 площею 0,025 га для розташування медично- діагностичного центру та аптеки.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до абз 4 п.5 ст 26 Зу «При приватизацію державного та комунального майна» приватизація окремо стоячої будівлі, розташованої на земельній ділянці, яка перебуває в оренді або постійному користуванні третьої особи, є підставою для дострокового припинення договору оренди з такою третьою особою (припинення її права постійного користування) в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування і використання приватизованого об`єкта за призначенням.

Власник такої земельної ділянки зобов`язаний укласти договір оренди з покупцем об`єкта приватизації, що є окремо стоячою будівлею, відповідно до Земельного кодексу України, у тримісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об`єкт приватизації.

Якщо права користування такою земельною ділянкою, визначеною в абзаці четвертому цієї частини, не оформлено або така земельна ділянка не перебуває у користуванні жодної особи, власник земельної ділянки вживає заходів для передачі в оренду покупцю об`єкта приватизації земельної ділянки в частині, необхідній для обслуговування і використання приватизованого об`єкта за призначенням, у шестимісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об`єкт приватизації.

Таким чином норми ЗУ «При приватизацію державного та комунального майна» можуть бути застосовані до цих правовідносин, а значить, Запорізька міська рада повинна була дострокового припинити право постійного користування за третьою особою в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування і використання приватизованого об`єкта за призначенням з третьою особою по справі та була зобов`язана укласти договір оренди з покупцем об`єкта приватизації, що є окремо стоячою будівлею, відповідно до Земельного кодексу України.

18.02.2022 року позивач направив відповідачу пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 площею 0,025 га, до якої було додано три примірники договору з усіма необхідними додатками.

Листом від 19.04.2022 року № 0366/02-03 відповідач відмовив в укладенні договору оренди, пославшись на необхідність дотримання процедури( яку сам не здійснює тривалий час), але після закінчення воєнного стану в України, три примірники договору не повернуто.

Відповідно до частини першої ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом частин 1 та 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи положення ст.ст.93,120 ЗК, ст. 377 ЦК, колегія суддів констатує, що укладення спірного договору є обов`язковим і у випадку ухилення відповідача суд може визнати такий договір укладеним відповідно до норм ст.ст.179-182 ГК, ст.. 628 ЦК визнавши, що відповідач ухиляється від цього і не буде приймати відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з приписами ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відповідно доч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.

Рішенням Запорізької міської ради від 18.05.2011 № 35 з метою конкретизації типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі" від 03.03.2004 N0220, затверджений зразок договору оренди землі згідно з додатком. Згідно зп. З рішення, дане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку. З моменту набрання чинності даного рішення, укладення нових та поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності мають вчинятись згідно з затвердженим зразком договору оренди землі.

Рішенням Запорізької міської ради № 29 від 26.06.2013 року було внесено зміни до рішення № 35.

Колегія суддів констатує, що запропонована позивачем редакція договору оренди повністю відповідає затвердженій Запорізькою міською радою редакції Типового договору оренди землі.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача в частині того, що : « …

При вивченні проекту договору оренди землі наданого Позивачем (апелнтом), міською радою виявлено недоліки у змісті та формі проекту, а саме в частині порушення істотних умов договору, де в пункті 12 Проекту визначено розмір орендної плати у цінах 2021 року, що є істотним та не може розглядатися у 2023 році. Адже, навіть і сам Позивач (апелянт) у пункті 13. свого проекту зазначає, що: «обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін умов договору оренди чи продовження його дії».

Крім того, 10.11.2021 набрала чинності постанова КМУ від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою визначено застосування значень коефіцієнта, що враховує цільове призначення земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Разом з тим відповідно до відомостей Державного земельного кадастру від 31.01.2023 № НВ-9904899002023 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0267 відсутній код цільового призначення земельної ділянки, а з огляду на це, витяг є не вірним.

Також, слід звернути увагу, що вищевказаною методикою були змінені набори вихідних даних та набори факторів нормативної грошової оцінки землі, що не узгоджується з податковим законодавством.

Основними засадами податкового законодавства України є стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки (пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України). Одним із елементів податку є база оподаткування.

Базою оподаткування платою за землю (земельним податком, орендною платою) відповідно до ст.ст. 271, 289 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Норма пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України повністю узгоджується з положеннями пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України щодо заборони внесення змін пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила.

Враховуючи вищевикладене. Запорізька міська рада вважає, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:005:0267, який сформовано 07.02.2022, не узгоджується з Податковим кодексом України, а з урахуванням ст. 5 Податкового кодексу України не може бути застосований.

Також слід зазначити, що земельна ділянка комунальної власності 2310100000:05:005:0060 площею 2,7015 га, до складу якої входить ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:005:0267, згідно із даними Державного земельного кадастру має цільове призначення 03,03. для розташування лікарні №10, а отже, після поділу зазначеної земельної, цільове призначення новоствореної земельної ділянки потребує змін згідно вимог ст. 123 ЗК України…

При розрахунку розміру нормативно грошової оцінки окремої земельної ділянки враховуються: базова вартість 1м2, К індексації, коефіцієнт, який

характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Кф встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про земельний кадастр» та Порядку ведення державного земельного кадастру від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядку №1051), відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок до земель громадської забудови відносяться Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування), зокрема (в т.ч.), Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07); Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку 03.10).

Саме зазначені види призначення повністю узгоджуються з обраним видом використання земельної ділянки згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в якому зазначено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Роджерс» є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (47.73), а також: безпосередньо п.п. 2.1. п. 2. статуту ТОВ «Роджерс» затвердженого рішенням учасників №1 від 19.01.2021 де метою та предметом товариства являється одержання прибутку….».

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України). Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту су б 'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З, 4 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

В даному випадку існує декілька підстав для обов`язково укладення спірного договору:

-Перехід права власності на будівлю

-Умови договору купівлі-продажу комунального майна.

Тобто, укладення договору для позивача є обов`язковим, але разом з цим для нього ще й виникає обов`язок по сплаті орендної плати і на її підвищений розмір, з урахуванням позиції відповідача по цій справі позивач погордився, збільшивши первісно викладену у позові орендну плату згідно коефіцієнта 3,6, але навіть це не змінило позицію відповідача щодо визнання позову.

Відповідно до п.1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 180 ГК передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4. умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

6. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

7. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.187 ГК спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо передцоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3721,50 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі №908/2364/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 у справі №908/2364/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,025 га кадастровий номер 2310100000:05:005:0267 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роджерс» (ЄДРПОУ 23285637) у наступній редакції:

Договір оренди землі

м. Запоріжжя "_____"

20___р.

Запорізька міська рада в особі секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича, діючого на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому "Орендодавець", з одного боку та товариство з обмеженою відповідальністю «РОДЖЕРС» в особі директора Богацького Володимира Анатолійовича, який діє на підставі Статуту ТОВ «РОДЖЕРС», код ЄДРПОУ 23285637, в подальшому "Орендар", з іншого боку, уклали дійсний договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець на підставі клопотання Орендаря від 03.03.2015 (вх. МВК від 06.03.2015 № 03374/02-32/88), п. 1.2.1, 5.5.3, 5.7 договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 11.12.2014 № 11/14 нот. реєстр. № 3014 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування аптеки та медично-діагностичного центру, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шевченка, 25.

2. Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності. Об`єкт оренди

3. В оренду передається земельна ділянка площею 0,0250 га, кадастровий номер земельної ділянки:

2310100000:05:005:0267.

4. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівля орендаря, та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна.

5. Земельна ділянка передається в оренду разом із будівлею орендаря.

6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 341 915 грн. 00 коп. (Триста сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень 00 коп.) в цінах 2022 року.

7. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: відсутні.

8. У випадку надання земельної ділянки для будівництва об`єктів містобудування, Орендар зобов`язаний завершити будівництво (реконструкцію) об`єкту у термін, встановлений під час надання земельної ділянки в оренду (встановлюється у висновку органу містобудування та архітектури, у рішенні міської ради про надання земельної ділянки в оренду, у проектній документації на будівництво, угоді про умови участі в аукціоні) та обчислюється з дати отримання дозволу інспекції ДАБК на проведення будівельних робіт або з дати реєстрації декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт, у випадку порушення терміну визначеного п.9 Договору - обчислюється з дати його спливу.

9. Граничний термін отримання дозволу інспекції ДАБК на проведення будівельних робіт (або реєстрації декларації (повідомлення) про початок будівельних робіт) встановлюється чинним законодавством України.

10. Об`єкт будівництва має бути прийнятий до експлуатації протягом терміну вказаному у п.8 Договору.

Строк дії договору

11. Договір укладено строком на 10 (десять) років.

11.1.Після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно умов цього договору, та законодавства України, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору оренди землі, у цьому разі Орендар зобов`язаний письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі про намір продовжити його дію. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендна плата

12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі

10 257 грн. 45 коп. (Десять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 45 коп.), що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2022 року.

12.1.У випадку надання земельної ділянки для спорудження (реконструкції) об`єктів містобудування, Орендна плата з дати укладення договору оренди до прийняття об`єкту до експлуатації, вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі -----що складає ----розмір земельного податку в цінах ----року.

12.1.1. З дати введення об`єкту до експлуатації орендна плата вноситься у розмірі ----грн, що складає---- розмір земельного податку в цінах ----року.

12.1.2. У випадку перевищення Орендарем терміну, встановленого для будівництва об`єкта при наданні земельної ділянки (п.8,10 Договору), Орендар сплачує орендну плату у розмірі ----- що складає п`ятикратний розмір земельного податку за земельну ділянку надану для будівництва. В даному випадку такий розмір орендної плати сплачується з місяця наступного за тим, в якому закінчився термін будівництва, до моменту введення об`єкту до експлуатації.

13. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

14. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок UА508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.

15. Розмір орендної плати переглядається у разі:

15.1.Зміни умов господарювання, передбачених договором;

15.2.Зміни розмірів земельного податку.

15.3.Підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством

15.4.Погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

15.5.Прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства.

15.6.Затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

15.7.У випадку зміни орендної плати у зв`язку з початком будівництва на земельній ділянці, підставою для укладення додаткової угоди про зміну орендної плати є відповідний витяг з нормативної грошової оцінки землі, копія дозволу ДАБК, зареєстрованої декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт. Орендна плата на період будівництва встановлюється лише на строк будівництва до моменту прийняття до експлуатації об`єкту (даний пункт застосовується у випадку надання земельної ділянки з цільовим призначенням відмінним від спорудження об`єктів містобудування та у випадку, коли пункти 12.1,12.1.1,12.1.2 не підлягали заповненню під час укладення договору оренди);

15.8.В інших випадках, передбачених законом.

16. У випадку визнання в судовому порядку договору оренди землі недійсним, одержана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

17. Під час поновлення договору оренди земельної ділянки у випадку, якщо Орендарем не розпочато будівництво об`єкту, не подана декларація (повідомлення) про початок будівельних робіт, не отриманий дозвіл інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, або якщо пройшов встановлений термін, протягом якого Орендар мав здійснити будівництво об`єкту, орендна плата встановлюється, як за об`єкт прийнятий до експлуатації.

Умови використання земельної ділянки

18. Земельна ділянка передається в оренду для розташування аптеки та медично- діагностичного центру (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; землі для будівництва і обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги (код 03.03).

19. Умови збереження стану об`єкта оренди:

19.1.Земельна ділянка повинна зберігатися у належному стані.

19.2.Орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору та виконувати вимоги викладені у пункті 34 даного Договору.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

20. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Організація розроблення документації із землеустрою, витрати, пов`язані з цим, покладаються на Орендаря.

21. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду відсутні.

22. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі.

23. Передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки здійснюється згідно чинного законодавства.

Умови повернення земельної ділянки

24. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків.

Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

25. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

26. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню.

Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

27. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються: фактичні втрати, яких Орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

28. Розмір фактичних витрат Орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

29. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) які визначенні у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

30. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

31. Права Орендодавця

Орендодавець має право вимагати від Орендаря:

31.1.Надання довідки органів податкової служби щодо повноти розрахунків по орендній платі за користування земельною ділянкою.

31.2.Додержання екологічної безпеки землекористування і збереження родючості ґрунтів, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови м. Запоріжжя;

31.3.Дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно - захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

31.4.Своєчасного та повного внесення орендної плати;

31.5.Вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням Орендарем умов договору;

31.6.Виконання вимог викладених у висновках служб міста, які погоджують передачу земельної ділянки в оренду;

31.7.Відшкодування збитків унаслідок погіршення Орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки. Розміри збитків визначаються сторонами договору оренди. У разі недосягнення сторонами згоди про розмір відшкодування збитків спір вирішується в судовому порядку;

31.8.Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати;

32. Обов`язки Орендодавця

Орендодавець зобов`язаний:

32.1.Передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання за цільовим призначенням;

32.2.Не вчиняти дій, які перешкоджали б Орендареві користуватися земельною ділянкою;

32.3.При передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

32.4.Відшкодовувати Орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилось Орендарем за згодою Орендодавця;

32.5.Попередити Орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану земельної ділянки.

33. Права Орендаря

Орендар має право:

33.1.Приступати до використання земельної ділянки, після державної реєстрації права оренди;

33.2.Самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

33.3.Одержувати продукцію і доходи;

33.4.За письмовою згодою Орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження шляхом прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

33.5.Орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування збитків, заподіяних земельній ділянці громадянами та юридичними особами, включаючи Орендодавця. Розмір відшкодування Орендодавцем збитків, завданих Орендарю, повинен бути зменшений, якщо Орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору Орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення;

33.6.Вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини;

33.7.За письмовою згодою Орендодавця передавати у суборенду орендовану земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення іншій особі шляхом прийняття відповідного рішення Запорізькою міською радою.

34. Обов`язки Орендаря

Орендар зобов`язаний:

34.1.Приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі;

34.2.Виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

34.3.Дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

34.4.Своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату;

34.5.Використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;

34.6.Самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством;

34.7.Використовувати орендовану земельну ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності, утримувати земельну ділянку у належному санітарному стані, здійснювати покоси карантинних рослин, прибирання та вивезення сміття, виконувати обрізку, знесення сухостійних дерев та проводити інші роботи, які передбачені Правилами благоустрою, забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші в місті Запоріжжя, які затвердженні рішенням Запорізької міської ради.

34.8.Не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

34.9.Дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

34.10. Здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі;

34.11. Після закінчення строку договору, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані в порядку встановленому Договором;

34.12. Своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель в порядку, встановленому законом;

34.13. Виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормами законодавства України;

34.14. Виконувати вимоги викладені у висновках служб міста, які погоджують передачу земельної ділянки в оренду;

34.15. У 5-ти денний строк після реєстрації права оренди землі надати копію договору відповідному органу державної податкової служби та зареєструватись у якості платника орендної плати за землю.

34.16. У випадку надання в оренду земельної ділянки для розташування тимчасових споруд, об`єктів що не є об`єктами нерухомості Орендарю заборонено здійснювати капітальне будівництво об`єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці та/ або здійснювати реконструкцію тимчасових споруд у об`єкти нерухомості без відповідної згоди Запорізької міської ради.

34.17. У випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов`язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов`язку та/ або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пунктів, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та / або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/ або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розміру орендної плати у новій редакції.

34.18. У випадку надання земельної ділянки для будівництва (реконструкції) об`єкта, Орендар зобов`язаний:

34.18.1. Завершити будівництво та прийняти об`єкт до експлуатації у строк визначений під час надання земельної ділянки (п.8,10 Договору);

34.18.2. Після прийняття об`єкту до експлуатації протягом 7 календарних днів надати до міської ради а також до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки копію документа, що посвідчує факт введення об`єкту до експлуатації (декларація про готовність об`єкта до експлуатації, сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта).

34.19. Здійснювати видалення зелених насаджень лише на підставі та в порядку встановленому чинним законодавством, з обов`язковою сплатою їх відновної вартості.

34.20. Зареєструвати право оренди у порядку, встановленому законодавством протягом 4 місяців з дати прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду.

34.21. Надіслати копію Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на адресу міської ради протягом 5 робочих днів з дати реєстрації права оренди. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини.

35. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар. У разі прострочення Орендодавцем або Орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об`єкта оренди ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Зміна умов договору і припинення його дії.

36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

37. Дія договору припиняється у разі:

37.1.закінчення строку, на який його було укладено;

37.2.придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

37.3розірвання договору оренди землі згідно з п. 38, 39;

37.4ліквідації юридичної особи - Орендаря, смерті фізичної особи - Орендаря.

37.5інші підстави визначені законодавством

38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

38.1.взаємною згодою сторін.

38.2.рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору.

39. Розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:

39.1.Несплата, несвоєчасна та/або неповна сплата Орендарем орендної плати протягом 6-ти місяців;

39.2 Невиконання обов`язку передбаченого п.34.17 Договору;

39.3.Використання Орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням, в тому числі невиконання п.п. 34.18.1 договору оренди землі;

39.4.Невиконання обов`язку передбаченого п.34.7 Договору;

39.5.Самовільне будівництво об`єкту нерухомості, або реконструкція тимчасових споруд у об`єкти нерухомості на земельній ділянці;

39.6.Підставою для розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі є рішення сесії Запорізької міської ради про припинення права користування земельною ділянкою на правах оренди.

Вищевказане рішення Запорізької міської ради є підставою для реєстрації припинення права оренди землі в органі державної реєстрації прав.

40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Перехід права власності на об`єкти, розташовані на земельній ділянці, до іншої особи, інші обставини є підставою для зміни умов, поновлення або розірвання договору оренди тільки за відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, що підтверджено довідкою відповідної податкової інспекції міста. Право на земельну ділянку у разі ліквідації юридичної особи, смерті фізичної особи - Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до правонаступників, спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем.

41. Прийняття рішення Запорізькою міською радою про припинення права оренди земельною ділянкою орендарю за його письмовою відмовою від оренди земельної ділянки або з одночасним її наданням у попередніх межах новому власнику розташованих на ній будівель (споруд) є підставою для розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем (попереднім власником споруд, будівель).

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

42. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

43. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

У разі виникнення розбіжностей (спорів) між сторонами в процесі виконання цього договору, сторони вживають заходів до врегулювання спірних питань шляхом переговорів. При недосягненні згоди, спір вирішується у судовому порядку.

44.Орендар, що не надає копію договору відповідному органу державної податкової служби та не реєструється у якості платника орендної плати за землю у строк, визначений договором, сплачує штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на розрахунковий рахунок вказаний у п.14 Договору у п`ятиденний термін від дати отримання відповідної вимоги Орендодавця.

45. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України.

46. За порушення обов`язку, встановленого у п.34.16, у разі здійснення самовільного капітального будівництва об`єкту нерухомості, та/ або реконструкції тимчасової споруди у об`єкти нерухомості, на вимогу Орендодавця, Орендар зобов`язаний звільнити ділянку від розташованих на ній капітальних самовільних споруд за власний кошт шляхом їх демонтування та/ або знесення та приведення земельної ділянки в придатний для використання стан а також сплатити штраф у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на розрахунковий рахунок вказаний у п.14 Договору у п`ятиденний термін від дати отримання відповідної вимоги Орендодавця. Виконання Орендарем вимог, вказаних в даному пунктів, не звільняє Орендодавця права, передбаченого п.39 Договору.

47. У випадку невиконання Орендарем обов`язку, визначеного п.34.20 Договору, та реєстрації права оренди з перевищенням вказаного в п.34.20 Договору строку, або ухилення від такої реєстрації, це є підставою для нарахування та сплати Орендарем збитків що заподіяні міській раді, які складаються з неоплаченої суми орендної плати починаючи з наступного дня після завершення вказаного строку, за весь строк її недоплати.

48. За невиконання обов`язку, визначеного п.34.21 Орендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на розрахунковий рахунок вказаний у п.14 Договору у п`ятиденний термін від дати отримання відповідної вимоги Орендодавця.

Прикінцеві положення

49. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

50. Витрати, пов`язані з реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, з реєстрацією права оренди, всіх змін, припинення права оренди несе Орендар.

Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря.

Невід`ємними частинами договору є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором;

- розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку;

- витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До примірника договору Запорізької міської ради додається оригінал, до другого примірника договору - копії витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Реквізити сторін

Орендодавець:

Запорізька міська рада

69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

Секретар Запорізької міської ради

А.В. Куртєв

М.П.

Орендар:

ТОВ «РОДЖЕРС»

69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 14, кв. 13,

ЄДРПОУ 23285637

Директор

В.А.Богацький

М.П.

Виконавець: ФОП Петров Д.В.

(кваліфікаційний сертифікат № 000827 від 03.01.2013)

Д.В. Петров

Стягнути з Територіальної громади в особі Запорізької міської ради (69071, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 41, кв. 13) судовий збір за подання позову у розмірі 2481,00 грн судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. 23.02.2024, суддею Іванов О.Г.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус


Дата ухвалення рішення	29.01.2024
Оприлюднено	28.02.2024
Номер документу	117238883
Судочинство	Господарське

Горохов І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.01.2024 по справі 908/2364/22ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/2364/22

Постанова від 29.01.2024

Постанова
від 29.01.2024 по справі 908/2364/22
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД