Постанова

від 30.01.2024 по справі 904/367/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/367/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи:

від Дніпровської міської ради: Костюченко О.Т., посвідчення № 476 від 23.02.2021, представник;

арбітражний керуючий: Гальченко Є.А., посвідчення №176 від 12.02.2013, особисто;

від АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі": Яцишин О.Й., довіреність №184/2023 від 22.03.2023, адвокат;

розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району арбітражного керуючого Гальченко Є.А. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 року (повний текст ухвали складено 10.04.2023 року, суддя Соловйова А.Є.) у справі №904/367/22

за заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро

до боржника Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпро

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 року в задоволенні заяви ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району вих.№3 від 30.12.2022 року про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що на час розгляду заяви ліквідатором продовжується здійснення заходів щодо пошуку майна для включення до ліквідаційної маси та подальшої реалізації. Зволікання Дніпровської міської ради з виконання ухвали суду від 09.11.2022 року та ненадання Дніпровською міської радою відповідей на запити ліквідатора не можуть бути самостійними підставами для її притягнення до субсидіарної відповідальності.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Індустріального району міста Дніпропетровська арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича про покладення субсидіарної відповідальності на засновника (власника) боржника Дніпровську міську раду та стягнення суми, що дорівнює сумі усіх визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступні обставини:

- відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань банкрут є комунальним підприємством, яке створено у відповідності з рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.1994 та засноване на комунальній власності територіальної громади міста Дніпропетровська. Основним видом діяльності боржника за номером 68.20. КВЕД є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- відповідно до п. 3.1., 3.4. Статуту банкрута майно комунального підприємства знаходиться у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Майно підприємства, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради та перебуває на балансовому обліку підприємства і може закріплюватися за підприємством на праві господарського відання на підставі відповідного рішення власника;

- господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не прийнято наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують факт невиконання Дніпровською міською радою вимог ухвали господарського суду від 09.11.2022 щодо надання відповідних документів;

- матеріали справи містять докази невиконання посадовими особами банкрута своїх зобов`язань, встановлених ч. 2 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації (статуту), печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

- є всі підстави стверджувати про наявність ухилення Дніпровською міською радою та підпорядкованими департаментами/посадовими особами боржника від виконання рішення суду із ненадання суду документів з метою уникнення від відповідальності за доведення до банкрутства створеного та підконтрольного комунального підприємства (банкрута) та не належного виконання повноважень (бездіяльності) в силу спеціального закону, що послугувало до стійкої неплатоспроможності, що завдало істотної матеріальної шкоди інтересам кредиторів, які охороняються законом;

- станом на дату подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновника/власника боржника (Дніпровську міську раду) зі сторони ліквідатора було здійснено усю повноту заходів та дій, спрямованих на виявлення активів боржника;

- безпідставним є висновок суду першої інстанції про перебування у банкрута на праві господарського відання значної кількості нерухомого майна, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав власником зазначених об`єктів нерухомого майна є територіальна громада міста Дніпра;

- станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство - 14.02.2022, у банкрута було відсутнє майно, за рахунок якого можливо здійснити погашення кредиторських грошових вимог; засновником/власником (Дніпровською міською радою) основні активи у 2016 році за рішенням виведені з балансу банкрута на нове створене підприємство КП "Жилсервіс-6" із залишенням на балансі банкрута багатомільйонної кредиторської заборгованості, тим самим вчинено дії із доведення підконтрольного підприємства до банкрутства та, як наслідок, позбавлено боржника можливості вчинення своєї цільової господарської діяльності та здійснення боргового розрахунку із наявними кредиторами;

- в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа про банкрутство боржника № 29/5005/10280/2012, в межах якої було знайдено інвестора - Приватне підприємство "СТС", який бажав здійснити погашення реєстрової заборгованості перед кредиторами у межах санаційної процедури, чого не відбулось з підстав наявності рішення Дніпровської міської ради №24/17 від 21.12.2016 року, за яким боржника було внесено до переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідком чого господарським судом провадження у справі № 29/5005/10280/2012 було припинено;

- невиконання засновником боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) комунального комерційного підприємства обов`язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв`язку з вилученням у нього майна, яке перебувало у користуванні боржника на праві господарського відання, збільшенням кредиторської заборгованості тощо та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника свідчить про наявність вини засновника, власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника;

- господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали не прийнято до уваги обставини невчинення зі сторони боржника своїх обов`язків, встановлених ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство при наявності значної зростаючої багатомільйонної заборгованості перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", про яку боржнику було відомо та за якою останній не міг вчинити дії із виконання грошових зобов`язань.

Арбітражний керуючий Гальченко Є.А. також звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду скасувати та винести постанову, якою задовольнити заяву ліквідатора арбітражного керуючого Гальченко Є.А. про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, стягнути з Дніпровської міської ради на користь кредиторів Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради в сумі 14 887 599,12 грн., що дорівнює сумі усіх визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства.

В обґрунтування своєї правової позиції ліквідатор посилається на наступні обставини:

- покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства, що є боржником і здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі його банкрутства (право оперативного управління), є одним із способів захисту інтересів кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності відповідно до статей 77, 78 Господарського кодексу України, частини другої ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства;

- у разі доведення обставин того, що стан неплатоспроможності комунального підприємства настав унаслідок перерахування прибутку боржника контролюючому (материнському) підприємству або засновнику, невиконання ними зобов`язань з покриття збитків дочірнього комунального підприємства або через передачу його активів іншій юридичній особі (право господарського відання), на власника боржника (орган місцевого самоврядування) та орган управління майном (виконавчий комітет) може були покладена субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями такого боржника;

- відповідно до відкритих даних, рішенням Дніпровської міської ради від 14.11.2012 року №64/28 затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району станом на 01.10.2012 року. При аналізі розділів балансу чітко вбачається зменшення рівня активів на початок звітного періоду та збільшення зобов`язань на кінець звітного періоду. Таким чином, власник в особі міської ради чітко усвідомлював про наявність зобов`язань перед кредиторами, але починаючи з 2012 року перед кредиторами не було проведено розрахунок, але при цьому зменшились активи у 8,4 рази, а загальний об`єм зобов`язань збільшився більш ніж на 50%. Таким чином, на думку ліквідатора, існує прямий зв`язок між діями направленими на виведення активів з балансу підприємства та його неплатоспроможністю;

- під час розгляду заяви про притягнення субсидіарної відповідальності Дніпровська міська рада не виконала ухвалу господарського суду від 09.11.2022 та не надала витребувані документи, що, на думку ліквідатора, є фактичним доказом бездіяльності з боку засновника та відсутність інформації про фактичну наявність майна у боржника.

Дніпровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду від 04.04.2023 залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції Дніпровська міська рада зазначає наступні обставини:

- на виконання ухвали суду від 09.11.2022 року усіма виконавчими органами Дніпровської міської ради, комунальним підприємством міської ради та Дніпровською міською радою надано відповіді та наявні документи. Усі відповіді містяться в матеріалах справи та були дослідженні судом, що відображено в ухвалі від 04.04.2023 року;

- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було враховано усі обставини, які підтверджені належними доказами, враховані пояснення всіх сторін у справі і долучені документи. Твердження апелянта щодо неповноти дій суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали є цілком хибним та є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи;

- чинним законодавством прямо не передбачено субсидіарної відповідальності держави чи територіальних громад за зобов`язаннями комунальних підприємств. Така відповідальність передбачена лише щодо зобов`язань казенних підприємств;

- відсутні визначені законом випадки можливості покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування, як засновника суб`єкта господарювання (ст. 176 Цивільного кодексу України, ст. 219 Господарського кодексу України), а отже підстави для задоволення заяви у цій справі щодо покладення на Дніпровську міську раду субсидіарної відповідальності відсутні;

- рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 року № 40/14 "Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово - експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" вирішено припинити юридичні особи у зв`язку з їх збитковістю шляхом ліквідації Комунальних житлово - експлуатаційних підприємств, серед яких зазначено Комунальне виробниче житлово - експлуатаційне підприємство Індустріального району;

- відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, вимоги кредиторів розглядаються до 05.05.2015 року. Отже, строк на звернення із вимогою про повну або часткову виплату зобов`язань сплинув 05.06.2015 року і вважається погашеним;

- ліквідатором у заяві про покладення на міську раду субсидіарної відповідальності за борги КВЖЕП Індустріального району жодним доказом не підтверджено, що саме з вини Дніпровської міської ради настала неплатоспроможність боржника;

- для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності необхідним є встановлення у діях засновника складу цивільного правопорушення та наявності саме протиправної поведінки і причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданням шкоди;

- розгляд питання щодо субсидіарної відповідальності засновника можливий лише після недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси.

У додаткових поясненнях Дніпровська міська рада зазначає:

- метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак, забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни;

- визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків, обов`язок чого покладається на ліквідатора;

- арбітражним керуючим не зазначено, за який період та якими саме діями Дніпровської міської ради, з вини яких осіб та у який спосіб виникла неплатоспроможність боржника, а зазначається лише факт банкрутства та відсутність коштів для погашення кредиторської заборгованості;

- ліквідатором не надано звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14;

- формальне виконання ліквідатором визначеного Кодексом України з процедур банкрутства обов`язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності створення легітимного вигляду дотримання/виконання вимог закону за своєю суттю не свідчить про наявність підстав для притягнення визначених ним в заяві осіб до субсидіарної відповідальності, адже ініціювання притягнення осіб до субсидіарної відповідальності насамперед передбачає доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю таких осіб та неплатоспроможністю боржника, доведенням його до банкрутства;

- відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно, позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Арбітражний керуючий Гальченко Є.А. у наданих поясненнях вказує, що:

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за Комунальним виробничо житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Індустріального району на праві господарського відання перебуває значна кількість нерухомого майна, яке було зареєстровано за боржником у 2013 році;

- під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності Дніпровська міська рада не виконала ухвалу господарського суду від 09.11.2022 року та не надала жодного документу, який підтверджує правовий статус майна боржника, ухилилась від його передачі ліквідатору для подальшого включення до складу ліквідаційної маси. На думку ліквідатора це є фактичним доказом бездіяльності та умисне ухилення з боку засновника щодо надання інформації та передачі активів боржника ліквідатору;

- таким чином, ліквідатор божника не має можливості відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства включити до складу ліквідаційної маси об`єкти нерухомого майна, правовий статус яких на даний час є невизначеним.

30.01.2024 року у судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Гальченко Є.А., а також представники Дніпропетровської міської ради та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, строк апеляційного перегляду справи вичерпано, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю їх представників.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в сумі 83 310,00 грн. (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 5 158 391,20 грн. - за активну електроенергію; 2 341 255,68 грн. - за необліковану електроенергію, 141 540,09 грн. - 3% річних, 92 838,60 грн. - втрати від інфляції, 189 115,25 грн. - судові витрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 03.08.2022; розпорідником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича; зобов`язано розпорядника майна вчинити певні дії.

Постановою господарського суду від 05.07.2022 року, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району; припинено повноваження арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича, як розпорядника майна Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району; визнано Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.07.2023 року; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії.

02.01.2023 року на електронну адресу господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району арбітражного керуючого Гальченка Є.А. надійшла заява вих.№3 від 30.12.2022 року про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, в якій ліквідатор просив суд стягнути з Дніпровської міської ради на користь кредиторів Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради суму, що дорівнює сумі усіх визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутство.

В обґрунтування вказаної заяви ліквідатор посилається на наявність усіх обставин та обґрунтувань для пред`явлення заяви про субсидіарну відповідальність до власника боржника - Дніпровської міської ради.

Так, ліквідатор зазначає, що на виконання вимог ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства він зробив запити до: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській обл.; Територіального сервісного центр МВС №1242; ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській обл.; Державної авіаційної служби України; Департаменту інтелектуальної власності Мінекономрозвитку України; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Головного управління Держпраці України у Дніпропетровській обл.; Державного космічного агентства України; Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській обл.; Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській обл., Дніпропетровської митниці ДФС України; Філії "Головного інформаційного обчислювального центру" ПАТ "Укрзалізниця"; Державної служби морського та річкового транспорту України; Головного управління статистики у Дніпропетровській області; Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області; КП "Водоканал"; ПАТ "Горгаз"; КП МБТІ; Дніпропетровської міської ради; Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради; Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради; Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; Голови комісії з припинення.

На запити ліквідатора були частково надані відповіді.

Дніпровська міська рада, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, голова ліквідаційної комісії не надали відповіді на запити, а також не передали первинні бухгалтерські документи, печатки, штампи, інформацію про дебіторську-кредиторську заборгованість та інші документи на підставі, яких можливо провести аналіз діяльності підприємства та ліквідаційні дії.

Відсутність первинних документів змусила ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про витребування документів.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2022 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Гальченка Є.А., зобов`язано Дніпровську міську раду надати суду та ліквідатору в строк до 25.11.2022 року наступні документи:

- відомості та копії документів, на підставі яких проводилася реорганізація та ліквідація банкрута відповідно до рішення Дніпровської міської ради за період з 01.01.2019 року по 05.07.2022 року;

- відомості та копії документів щодо передачі активів банкрута на баланс інших комунальних підприємств за період з 01.01.2019 року по 05.07.2022 року;

- ліквідаційний баланс та акт розподілу активів Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (ЄДРПОУ 05432916);

- дані про Голову ліквідаційної комісії та членів ліквідаційної комісії Банкрута з метою передачі фінансово-бухгалтерської документації та активів.

Зобов`язано Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради надати суду та ліквідатору в строк до 25.11.2022 року:

- інформацію: чи укладені договори оренди на майно, яке знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району;

- майна, яке перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району.

Зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надати суду та ліквідатору в строк до 25.11.2022 року:

- інформацію про те, чи відбувалась передача та перереєстрація майнових прав на нерухоме майно з балансу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району на інші комунальні підприємства за період з 01.01.2019 року по 05.07.2022року;

- надати копії документів, що стали підставою для передачі та перереєстрації майнових прав на нерухоме майно з балансу Комунального виробничого житлового ремонтно- експлуатаційного підприємства Індустріального району на інші комунальні підприємства за період з 01.01.2019 року по 05.07.2022 року.

Зобов`язано КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" надати суду та ліквідатору в строк до 25.11.2022 року:

- інформацію про все нерухоме майно, яке зареєстровано станом на 05.07.2022 року за Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Індустріального району;

- відомості, про відчуження та/або перереєстрацію нерухомого майна, яке належало Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району за період з 01.01.2019 року по 05.07.2022 року.

Ліквідатор стверджує, що станом на 30.12.2022 року жодної інформації від Дніпропетровської міської ради та її органів на адресу суду або ліквідатора не надходило. Від голови ліквідаційної комісії теж не було жодної відповіді або інформації.

Відповідно до інформації, яка розміщена в загальних джерелах, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району перебуває у процедурі ліквідації тривалий час.

Ліквідатор зазначив, що на сайті https://dniprorada.gov.ua/ Дніпровської міської ради розміщено рішення ради від 29.07.2011 року №40/14 "Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради".

Підставою для припинення юридичних осіб, в тому числі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, була збитковість, що підтверджується листом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради. Рішенням від 29.07.2021 року №40/14 "Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" вносились зміни у рішення міської ради від 02.03.2011 року №16/9 "Про реорганізацію комунальних підприємств".

Тобто, власник комунального підприємства в особі Дніпропетровської міської ради, який в подальшому змінив назву на Дніпровську міську раду, прийняв рішення про припинення Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району ще в 2011 році в зв`язку з його збитковістю.

Таким чином, ліквідатор вважає, що покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства, що є боржником і здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі його банкрутства (право оперативного управління), є одним із способів захисту інтересів кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності відповідно до статей 77, 78 Господарського кодексу України, частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, колегія суддів враховує наступні обставини.

Положеннями ст. 143 Конституції України і ст. 327 Цивільного кодексу України унормовано, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.

Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані положеннями Господарського кодексу України.

Згідно ч.ч.1-4 ст.78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Дніпровська міська рада є засновником Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району.

Загальні підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Кодексом України з процедур банкрутства, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом ч.1 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною третьою статті 215 Господарського кодексу України визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства, яким також визначений обов`язок ліквідатора здійснити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Так, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Наведений висновок про застосування норми права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 927/1191/14.

Без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості розглянути звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 911/1423/19.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши на виконання своїх повноважень аналіз фінансового стану банкрута, зобов`язаний звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства./ Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою./ У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Положення ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.Тому саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі №Б8/191-10).

Кодексом України з процедур банкрутства (ст.ст. 61, 62, 65) передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури, та перелік додатків, які долучаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2021 у справі №911/1814/17).

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Як вже зазначалося, ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Водночас, у поданій заяві ліквідатор просить стягнути з Дніпровської міської ради на користь кредиторів Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району суму, що дорівнює сумі усіх визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства. При цьому, ліквідатором не вказано розмір вимог, що підлягають стягненню з осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства.

Колегія суддів звертає увагу, що ведення реєстру вимог кредиторів, згідно з положеннями ч.1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, належить до компетенції ліквідатора.

Пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №2778/5, встановлено що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).

Отже, ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів арбітражними керуючими (керуючими санації, ліквідаторами) здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням положень, передбачених зазначеними Вимогами.

Аналіз пунктів 1 - 6 Вимог дає підстави для висновку про те, що реєстр вимог кредиторів - це єдина уніфікована система записів про кредиторів боржника та їхні вимоги, яка ведеться державною мовою, в електронному вигляді за встановленою формою, підтримання якої в актуальному стані покладено на арбітражного керуючого та боржника, та доступ до якої мають конкурсні та забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури погашення боргів боржника) згідно з Порядком функціонування автоматизованої системи "Банкрутство та неплатоспроможність", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №594/5.

Пунктом 1 Розділу ІІІ "Ведення Реєстру" Вимог передбачено, що арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ "Ведення реєстру" Вимог, у разі погашення вимог кредитора іншим шляхом, ніж задоволення за рахунок реалізації майна, відомості щодо способу погашення та дати погашення такої вимоги вносяться в графу "Примітки".

При заповненні розділу І Реєстру "Відомості про кредиторів" відомості щодо загальної суми задоволених (погашених) вимог в межах кожної вимоги, яка у разі часткового задоволення формується шляхом додавання розміру задоволених (погашених) вимог вносяться у графу 7 "Сума задоволених (погашених) вимог кредитора" (пункт 9 Розділу ІІІ "Ведення реєстру").

Також, пунктом 14 Розділу ІІІ Вимог передбачено, що у випадку повного погашення вимог кредитора або відмови кредитора від вимог у графі "Примітки" відповідного запису Реєстру робиться відмітка про повне погашення або про виключення вимог кредитора із зазначенням дати та підстав погашення чи виключення.

Отже, з урахуванням приписів ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та наведених Вимог, апеляційний господарський суд вважає, що при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, саме ліквідатор зобов`язаний надати суду відомості щодо актуального складу кредиторів боржника та їх вимог, оскільки стягнуті в порядку субсидіарної відповідальності грошові кошти включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів. Тому достеменне встановлення суми непогашених вимог кредиторів за недостатністю майна банкрута, є обов`язковим.

Проте, як встановив апеляційний господарський суд, у матеріалах справи відсутні відомості щодо актуального реєстру вимог кредиторів, що унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності.

Виходячи з того, що з матеріалів справи неможливо встановити розмір субсидіарної відповідальності, яка має бути покладена на відповідача та стягнута на користь боржника, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району вих.№3 від 30.12.2022 про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника Дніпровську міську раду.

Викладене вище узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.03.2023 року у справі №5/58.

Колегія суддів зауважує, що згідно ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також колегія суддів звертає увагу, що підстави відмови суду в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, є інші. Однак по суті, це не впливає на законність висновків суду.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду справи представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" надав суду клопотання про долучення ухвалених судом у даній справі рішень щодо визнання кредиторських грошових вимог по справі про банкрутство №904/367/22 та підтвердження правомірного здійснення субсидіарного стягнення ліквідатором Гальченко Є.А. з Дніпровської міської ради грошових коштів у сумі 14 887 599,12 грн. Вказані ухвали долучені колегією суддів до матеріалів справи.

Щодо доводів ініціюючого кредитора колегія суддів зазначає, що вище вказано апеляційним судом, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, що саме при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, ліквідатор зобов`язаний надати суду відомості щодо актуального складу кредиторів боржника та розміру їх вимог. Тобто, визначити суму вимог мав ліквідатор, а не суд апеляційної інстанції, який переглядає справу на підставі тих матеріалів, які розглядав суд першої інстанції. Під час ухвалення оскаржуваного рішення актуальний реєстр вимог кредиторів був відсутній в матеріалах справи. Ці обставини ліквідатором не спростовано.

На підставі ухвал щодо визнання кредиторських грошових вимог по справі про банкрутство №904/367/22 визначати розмір кредиторських вимог суду апеляційної інстанції є неправомірним, це суперечить приписам ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997№ 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З огляду на вищевикладені мотиви суду апеляційної інстанції щодо необгрунтованості правової позиції скаржників, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам апеляційних скарг, оскільки є встановленим, що підстави для задоволення заяви ліквідатора відсутні.

Ухвала господарського суду у даній справі має бути залишена без змін, підстави для її скасування відсутні. Доводи скаржників не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційних скарг, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом, спростовуються викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно- експлуатаційного підприємства Індустріального району арбітражного керуючого Гальченко Є.А. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 у справі №904/367/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 26.02.2024.

Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд

Суддя:Ю.Б.Парусніков

Суддя: О.Г.Іванов