Рішення

від 26.02.2024 по справі 904/6762/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6762/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський хлібний завод", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод", с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський хлібний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" заборгованість у розмірі 60380,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, проте відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних товар.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Ухвалу суду від 28.12.2023 про відкриття провадження у справі, у якому запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з дати відкриття провадження у справі подати відзив, доставлена останньому до електронного кабінету 28.12.2023 о 21:23, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до п.2,5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 29.12.2023, відповідно останній день строку на подання відзиву є 16.01.2024.

Додатково суд повідомляв відповідача про перебування справи на розгляді телефонограмою.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, наявність/відсутність заборгованості покупця, періоди прострочення виконання зобов`язань.

Позивач зазначає, що відповідач здійснював замовлення товару в усній формі на підставі яких позивач виставляв рахунки на оплату №2162 від 31.07.2019 на суму 19 250,00 грн, №2615 від 13.09.2019 на суму 29 500,00 грн, №3038 від 22.10.2019 на суму 29 500,00 грн, №3285 від 12.11.2019 на суму 30 600,00 грн, №3495 від 28.11.2019 на суму 39 780,00 грн, №3507 від 29.11.2019 на суму 30 600,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський хлібний завод" поставлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" товар на підставі видаткових накладних №2136 від 01.08.2019 на суму 19 250,00 грн, №2635 від 18.09.2019 на суму 29 500,00 грн, №2995 від 22.10.2019 на суму 29 500,00 грн, № 3242 від 12.11.2019 на суму 30 600,00 грн, №3453 від 30.11.2019 на суму 39 780,00 грн, №3456 від 30.11.2019 на суму 30 600,00 грн. Всього на суму 179 230,00 грн.

Відповідно до наявних у справі виписок позивач частково оплатив товар, а саме 31.07.2019 19 250,00 грн, 16.09.2019 29 500,00 грн, 28.10.2019 12 000,00 грн, 14.11.2019 17 500,00 грн, 27.11.2019 30 600,00 грн, 03.04.2020 10 000,00 грн. Всього сплачено 118 850,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем отриманий товар у повному обсязі не оплачений, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 60 380,00 грн (179 230-118 850), що і стало причиною виникнення спору.

Позивач посилаючись на ст. 181 Господарського кодексу України, вважає, що між ним та відповідачем укладено договір поставки у спрощеній формі (поставка товару відбулася на підставі видаткових накладних, в яких погоджені істотні умови, як найменування, кількість, одиницю виміру та ціну товару).

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом або необхідні для договорів даного типу, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 205 цього Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. За приписами ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі якщо його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні - два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято поставлений на підставі видаткових накладних товар шляхом проставляння підпису та печатки у графі отримав(ла).

Тобто, своїми діями сторони засвідчили свою волю на укладення договору поставки товару у спрощений спосіб.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 60 380,00 грн відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 60 380,00 грн є більш вірогідними, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 60 380,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський хлібний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Теплична, буд. 13, ідентифікаційний код 42257917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський хлібний завод" (61124, м. Харків, просп. Гагаріна, 167-А, ідентифікаційний код 33121527) основний борг у розмірі 60 380,00 грн (шістдесят тисяч триста вісімдесят грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістдесят вісімдесят чотири грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2024

Суддя О.М. Крижний