Постанова

від 22.02.2024 по справі 686/18512/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18512/23

Провадження № 22-ц/4820/363/24

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/18512/23 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Марцонем В`ячеславом Борисовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Нагорна Тетяна Володимирівна, про визнання недійсними договорів, відновлення становища, скасування права власності.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційними скаргами, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати:

- недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, від 11 листопада 2019 року, укладений між ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та ОСОБА_1 ,

- недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер АРДI/ХМ/ПМ/18/2/нп9, від 11 листопада 2019 року, укладений між ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та ОСОБА_1 ;

- визнати майнові права на нежитлові приміщення № 9, площею 25,4 кв.м, цокольний поверх, секція 9, будинок 4 та на нежитлові приміщення № 10, площею 27,8 кв.м. цокольний поверх, секція 9, будинок 4, що знаходяться в багатоповерховому 106-ти квартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , за ТзОВ «Будівельна компанія «Арді»;

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер відомостей про речове право: 36524621), вчинений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52268261 від 18 травня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Тетяною Володимирівною, про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №10, загальною площею 27,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер відомостей про речове право: 36525095), вчинений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52268840 від 18.05.2020, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Тетяною Володимирівною, про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №9, загальною площею 25,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що 18 січня 2017 року між ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та ПП «ЛМД», було укладено договір про організацію забудови земельної ділянки. Предметом договору було визначено діяльність сторін, що спрямована на будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:17:004:0019.

20 листопада 2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, видано Сертифікат серії ХМ 162193242269, яким засвідчено прийняття в експлуатацію багатоповерхового 106-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Наказу № 766 від 06 грудня 2019 року, управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, змінено адресу прийнятого до експлуатації багатоквартирного житлового будинку на: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2020 року між ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та ПП «ЛМД» було складено та підписано Акт розподілу приміщень, що знаходяться в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями: багатоповерховий 106-ти квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Згідно із Витягом з Акту розподілу позивачу у відповідності до умов Договору та додатків до нього, належать майнові права на наступні приміщення, що знаходяться в об`єкті будівництва: нежитлове приміщення № 9 площею 25,4 кв.м. та нежитлове приміщення № 10 площею 27,8 кв.м. в цоколі, будинок 4, за адресою: АДРЕСА_1 . Директором ТзОВ «Будівельна компанія «Арді», 01.05.2023 р., було видано наказ №01-05 згідно із яким наказано: провести інвентаризацію основних засобів та активів товариства в прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. В ході проведення інвентаризації, зокрема під час співставлення даних інвентаризації із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було виявлено, що право власності на належні Товариству нежитлові приміщення № 9 та № 10, площею 25,4 кв.м. та 27,8 кв.м. відповідно, зареєстровано за фізичною особою, дружиною колишнього директора позивача - ОСОБА_1 .

Так, відповідно до інформаційної довідки № 331417799 від 05 травня 2023 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. 15 травня 2020 року було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 9, загальною площею (кв.м): 25.4, що розташоване в цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 36525095. Також, відповідно до інформаційної довідки № 331416935 від 05 травня 2023 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. 15 травня 2020 року було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №10, загальною площею (кв.м): 27,8, що розташоване в цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 36524621.

Позивач посилався, що державна реєстрація права власності здійснена приватним нотаріусом Нагорною Т.В., на підставі документів, які надавалися відповідачкою, зокрема: Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9, виданий 11.11.2019; Додатковий договір до договору АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9 купівлі-продажу майнових прав від 11.11.2019 року, серія та номер: б/н, виданий 12.05.2020; Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, серія та номер бн, виданий 12.05.2020; витяг зі списку покупців, серія та номер: б/н, виданий 12.05.2020; довідка серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9, виданий 12.05.2020 року, а також довідка, серія та номер АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, виданий 12.05.2020; Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, виданий 11.11.2019; Додатковий договір до договору АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10 купівлі-продажу майнових прав від 11.11.2019 року, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; Витяг зі списку покупців, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020.

Однак, у період з 11 листопада 2019 року по 18 травня 2020 року, тобто в період реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме приміщення № 9 та № 10 за ОСОБА_1 , директором ТОВ «БК «Арді» був її чоловік ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до фільтрованих виписок за період 08 лютого 2019 року по 31 грудня 2021 року, на рахунок Товариства не надходили платежі від ОСОБА_1 , тобто, жодних оплат за майнові права на нежитлові приміщення № 9 та № 10, на рахунок товариства від відповідачки не надходило. Також, інформації про ОСОБА_1 , як покупця майнових прав, немає у списку покупців, що затверджений директором товариства, як і відсутні документи, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлові приміщення № 9 та №10 за відповідачкою, відсутнє рішення загальних зборів учасників Товариства, отже загальними зборами ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» згода або схвалення не надавалися та не приймалося рішення про укладення оспорених договорів з відповідачем по справі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року позов задоволено, визнано недійсними договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, від 11.11.2019 р., що укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Арді» та ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер АРДI/ХМ/ПМ/18/2/нп9, від 11 листопада 2019 року, що укладений між ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та ОСОБА_1 , визнано майнові права на нежитлові приміщення № 9, площею 25,4 кв.м, цокольний поверх, секція 9, будинок 4 та на нежитлові приміщення №10, площею 27,8 кв.м. цокольний поверх, секція 9, будинок 4, що знаходяться в багатоповерховому 106-ти квартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Будівельна компанія «Арді», скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер відомостей про речове право: 36524621), вчинений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52268261 від 18.05.2020, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №10, загальною площею 27,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер відомостей про речове право: 36525095), вчинений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52268840 від 18.05.2020, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 9, загальною площею 25,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» судовий збір у розмірі 23 745,70 грн.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року заяву ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40600 грн.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Марцонь В.Б. подали апеляційні скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року.

Апелянт вказує, що позивачем не доведено, що оскаржувані правочини не відповідають вимогам встановленим ст. 203 ЦК України та порушують вимоги закону або законні права та інтереси позивача. Посилається на добросовісність набуття права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення № 9 та № 10, що знаходиться у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 . Для реєстрації свого права власності ОСОБА_1 уклала з представником товариства, наділеного відповідними повноваженнями, договір купівлі-продажу майнових прав та додатковий договір, сплатила директору товариства готівкові кошти за набутий об`єкт нерухомості, що підтверджується відповідною довідкою, підписала акт приймання-передачі нежитлових приміщень, отримала витяг із списку покупців, а вже після виконання всіх необхідних дій зареєструвала своє право власності. Вказує, що у керівника товариства на момент укладенні договору з відповідачкою були відсутні будь-яких обмеження щодо укладення оспорених договорів. Також представник апелянтка посилається, що при купівлі приміщень відповідачка розрахувалася готівковими коштами, в ході розгляду справи в суді першої інстанції вони заявляли клопотання про витребування у позивача, відповідних документів на підтвердження цього факту, зокрема: Акт приймання-передачі всіх документів попереднім директором при звільненні, банківську виписку по рахунку підприємства щодо оплати грошових коштів за придбане майно станом н листопад 2019 року, документи щодо призначення нового директора підприємства, акт розподілу приміщень, що знаходиться в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , однак в задоволенні такого клопотання судом було відмовлено.

Крім того, ОСОБА_1 та її представник адвокат Марцонь В.Б. вказують на порушення судом норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення у справі яким стягнуто на користь позивача 40 600 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ні відповідачка ні її представник не отримували копію заяви та документи про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, зокрема позивачем не надано попередній розрахунок понесених судових витрат. Крім того, позивач до закінчення судових дебатів не заявляв клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. На думку апелянта, стягнута сума є явно завищеною, неспівмірна ні зі складністю справи, ні з актом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та її представник адвокат Марцонь В.Б. просили скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Представник ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» - адвокат Гребенюк О.В. подав відзиви на апеляційні скарги, посилається на необґрунтованість апеляційної скарги. Оскільки рішення про укладення від імені товариства будь-якого правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 10 000 000 грн, приймається загальними зборами учасників і за таке рішення має проголосувати більшість присутніх учасників, однак документи на підставі яких відповідачка зареєструвала своє право власності на нежитлові приміщення, складені та підписані лише директором ОСОБА_2 від імені товариства та відповідачкою, яка на той час була його дружиною. Згоди чи будь яке рішення від учасників товариства на укладення оспорюваних правочинів не було, що свідчить про відсутність необхідного обсягу дієздатності представника товариства на час укладення договорів. Крім того, вказує представник позивача, що жодних оплат на банківський рахунок позивача відповідачем в якості розрахунку за придбане майно не здійснено, а довідка про здійснення повного розрахунку відповідачкою за придбане майно не є належним доказом, внесення ОСОБА_1 коштів, оскільки таким доказом може бути прибуткові та видаткові ордера, або банківська виписка по рахунку, однак такі докази відсутні. Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , директором товариства, уклали договори в порушення чітко визначеного Статутом товариства порядку, створили видимість реального факту виконання договорів, без сплати відповідних коштів порушили права позивача на мирне володіння належного майно.

Також представник позивача вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, оскільки в позовній заяві окремим розділом вказано про розрахунок суми витрат, які поніс і очікує понести товариство у зв`язку з розглядом справи, крім того розрахунок понесених витрат з відповідними доказами направлено до суду протягом 5 днів після прийняття рішення у справі. Також весь пакет документів на підтвердження понесених витрат був направлений на адресу відповідачки, 11 грудня 2023 року цінним листом з описом вкладенням про що наявні докази в матеріалах справи, крім того судом ще направлялися судові повістки та ухвала про призначення поданої заяви до розгляду, а представник відповідачки - адвокат Марцонь В.Б. має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, а тому отримав всю інформацію щодо розгляду справи і мав постійний доступ до усіх документів які подаються в даній справі. Також незрозумілим є посилання представника відповідача на відсутність з боку представника позивача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в судових дебатах, адже він був відсутній в судовому засіданні 05 грудня 2023 року, подав клопотання про слухання справи без участі відповідачки та її представника. Крім того, ні відповідачкою ні її представником не подавалися заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині скасувати з ухваленням в цій частині нового судового рішення, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення в частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 з 01 квітня 1989 року та на час укладення оспорюваних правочинів - 11.11.2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Згідно виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 з 10 листопада 2016 року по 29 липня 2020 року був керівником - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді».

18.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» та Приватним підприємством «ЛМД», було укладено договір про організацію забудови земельної ділянки, за умовами якої предметом договору було визначено діяльність сторін, що спрямована на будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 .

За п. 2.2. договору сторонам належать майнові права на квартири та нежитлові приміщення в об`єкті лише в тих частинах, що визначені в цьому договорі та Додатку № 1 до нього, сторони мають право на власний розсуд розпоряджатись належними їм майновими правами, визначеними в додатку № 1 до цього договору.

За п.п. 1, 2 Додатку № 1 від 18.01.2017 року до Договору про організацію забудови земельної ділянки від 18.01.2017 року, укладеного між Приватним підприємством «ЛМД» - сторона 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді»- сторона 2 сторони договору дійшли спільної згоди, що задля організації та фінансування багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями сторона-2 вправі розпоряджатись майновими правами на всі житлові та нежитлові приміщення, що закріплені за стороною-2 згідно договору. Фактичний розподіл приміщень за результати будівництва в натурі здійснюється сторонами на підставі акту розподілу приміщень, які складаються по закінченню будівництва.

За п.п. 7.1, 7.45, 7.50, 10.1, 10.5, 10.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» від 10 червня 2019 року у товаристві створюються наступні органи управління: загальні збори учасників та виконавчий орган - Директор. В Товаристві дії виконавчий орган - Директор. Одноосібний виконавчий орган може діяти від імені товариства без довіреності.

Рішення про укладення від імені товариства будь-якого правочину, якщо варсіть майна , робіт або послуг, що є предметом правочину, перевищує 10 000 000 грн., приймається загальними зборами власників.

Правочин вважається правочином, шодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

1)посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2)учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3)юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства.

Порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість, регламентується п. 10.1 Статуту.

11 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» в особі директора ОСОБА_2 як продавцем та його дружиною фізичною особою ОСОБА_1 як покупцем укладено Договір АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9 купівлі продажу майнових прав року, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: під`їзд № 9, номер нежитлового приміщення 9, загальна площа 25,4 кв.м. Розділом 3 передбачено, що договірна ціна за майнові права на даний об`єкт нерухомості складає 127 000 грн. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

12 травня 2020 року сторони уклали додатковий договір до даного договору, в якому уточнили характеристики об`єкту нерухомості.

12 травня 2020 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» видав ОСОБА_1 довідку, що вона здійснила оплату вартості нежитлового приміщення № 9, загальною площею 25,4 кв.м. в цокольному поверсі 9 під`їзду по АДРЕСА_1 та в цей же день між сторонами було укладено Акт приймання передачі даного нежитлового приміщення.

11 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» в особі директора ОСОБА_2 як продавцем та його дружиною фізичною особою ОСОБА_1 як покупцем укладено Договором АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10 купівлі продажу майнових прав року, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: під`їзд № 9, номер нежитлового приміщення 10, загальна площа 27,8 кв.м. Розділом 3 передбачено, що договірна ціна за майнові права на даний об`єкт нерухомості складає 139 000 грн. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

12 травня 2020 року сторони уклали додатковий договір до даного договору, в якому уточнили характеристики об`єкту нерухомості.

12 травня 2020 року директор ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» видав ОСОБА_1 довідку, що вона здійснила 1005 оплату вартості нежитлового приміщення № 10, загальною площею 27,8 кв.м. в цокольному поверсі 9 під`їзду по АДРЕСА_1 та в цей же день між сторонами було укладено Акт приймання передачі даного нежитлового приміщення.

20.11.2020 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було видано Сертифікат серії ХМ 162193242269, яким засвідчено прийняття в експлуатацію багатоповерхового 106-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до Наказу №766 від 06.12.2019 р., управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, було змінено адресу прийнятого до експлуатації багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

01.08.2021 року між Позивачем та ПП «ЛМД» було складено та підписано Акт розподілу приміщень, що знаходяться в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями: багатоповерховий 106-ти квартирний житловий будинок з вбудовано- прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із Витягом з Акту розподілу від 01 серпня 2020 року у відповідності до умов Договору та додатків до нього, позивачу належать майнові права на наступні приміщення, що знаходяться в об`єкті будівництва: нежитлове приміщення № 9 площею 25,4 кв.м. в цоколі, будинок 4, за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення №10 площею 27,8 кв.м. в цоколі, будинок 4, за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час відповідно до інформаційної довідки № 331417799 від 05.05.2023 р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. 15.05.2020 року було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення №9, загальною площею 25.4 кв.м., що розташоване в цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 36525095.

Державна реєстрація права власності здійснена приватним нотаріусом Нагорною Т.В., на підставі наступних документів: Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9, виданий 11.11.2019; Додатковий договір до договору АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9 купівлі-продажу майнових прав від 11.11.2019 року, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; Акт приймання-передачі нежитлового приміщення , серія та номер бн, виданий 12.05.2020; витяг зі списку покупців, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; довідка серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9, виданий 12.05.2020 р.

Також, відповідно до інформаційної довідки № 331416935 від 05.05.2023 р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. 15.05.2020 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення №10, загальною площею 27,8 кв.м., що розташоване в цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1 Номер відомостей про речове право: 36524621.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номер: 52268261 було прийнято 18.05.2020. Державна реєстрація права власності здійснені приватним нотаріусом Нагорною Т.В., на підставі наступних документів: довідка, серія та номер АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, виданий 12.05.2020; Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10, виданий 11.11.2019; Додатковий договір до договору АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10 купівлі-продажу майнових прав від 11.11.2019 року, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020; Витяг зі списку покупців, серія та номер: бн, виданий 12.05.2020.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до статті 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.

Ст. 42 Закону визначено, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов`язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб. Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов`язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган товариства та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з дня отримання інформації про наявний конфлікт інтересів. Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до абз.2 п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (що діяв на момент існування спірних правовідносин) - афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи): члени еім`ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини).

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону - правочин вважається правочином, шодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь- ким із таких осіб:

1)посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2)учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3)юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

4)іншою особою, визначеною статутом товариства.

Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

За нормами ст. 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.

За нормами ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами. Загальним правилом належного функціонування відносин представництва є вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, в межах наданих повноважень. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України). Якщо ж схвалення не відбудеться, то зазначений правочин правових наслідків для того, кого представляють, не тягне і має бути визнаний недійсним відповідно до частини першої статті 241, статей 239, 215 ЦК України.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. У частині третій статті 92 ЦК України закріплено загальну презумпцію того, що дії органів юридичної особи або її представників у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Саме цим зумовлений обов`язок таких органів чи осіб вчиняти дії в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно і розумно, а також не перевищувати своїх повноважень.

Положення частини третьої статті 92 ЦК України встановлюють виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень. Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені. Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Такі висновки щодо застосування частини третьої статті 92 ЦК України викладено у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-72цс17, підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18) та у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 658/580/16-ц (провадження № 61-949св18), від 30 січня 2019 року у справі № 127/7798/17 (провадження № 61-42473св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 466/9251/13-ц (провадження № 61-28711св18), від 28 травня 2020 року у справі № 608/969/13-ц (провадження № 61-43119св18), від 01 червня 2022 року у справі № 727/10339/20 (провадження № 61-13938св21).

Крім цього у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника;

Відповідно до п.10.5. Статуту Позивача (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу майнових прав) від 10.06.2019 р. - правочин вважається правочином, щодо якого заінтересованість, якщо він укладається товариством з будь- ким із таких осіб:

1.посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2.учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, і становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3.юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини членом органу товариства;

Порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість, регламентується п.10.1. Статуту (п.10.6. Статуту).

Рішення про укладення від імені Товариства будь-якого правочину, якщо вартість майна робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 000 000,00 (десять мільйон гривень) грн., приймається Загальним зборами учасників. За таке рішення мають проголосувати більшість від присутніх учасників (п.10.1. Статуту).

Таким чином, для укладення від імені Товариства договору з афілійованою особо (дружина директора Товариства на моменту укладення правочинів), директору Товариства необхідно було отримати рішення загальних зборів учасників Товариства, або ж, щоб в подальшому такі правочини були схвалені вищим органом Товариства.

Родинний зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як між подружжям встановлено та не заперечується сторонами, а тому договори купівлі-продажу майнових прав від 11 листопада 2019 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» в особі директора ОСОБА_2 як продавцем та його дружиною фізичною особою ОСОБА_1 АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп9 на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: під`їзд № 9, номер нежитлового приміщення 9, загальна площа 25,4 кв.м. та договором АРДІ/ХМ/ПМ/18/2/нп10 від 11 листопада 2019 року купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: під`їзд № 9, номер нежитлового приміщення 10, загальна площа 27,8 кв.м. є правочинами, щодо яких є заінтересованість, так як вони укладені між Товариством та її афілійованою особою.

Однак загальними зборами ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» згода/схвалення на такі правочини не надавались та не приймалось рішення про укладення оспорених договорів з відповідачем по справі.

При цьому, оскільки оспорювані правочини укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» в особі директора ОСОБА_2 як продавцем та його дружиною фізичною особою ОСОБА_1 під час перебування даних фізичних осіб у шлюбі, відповідачем не доведено придбання майна за особисті кошти ОСОБА_1 , то спірне нерухоме майно фактично може бути спільною сумісною власністю подружжя, а тому можна дійти висновку, що ОСОБА_2 вчинив правочин щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних інтересах, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Крім того за обставинами справи ОСОБА_1 як дружина директора ТОВ «Арді» за всіма обставинами, являючись дружиною ОСОБА_2 і перебуваючи з ним в родинних стосунках повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати, що укладені правочини є правочинами, щодо яких є заінтересованість, і такі правочини потребують попереднього чи подальшого схвалення зборами учасників товариства.

Однак з врахуванням обставин справи слід дійти висновку, що відповідач в даному випадку діяла недобросовісно та нерозумно.

Як правильно встановлено судом першої інстанції суду не представлено будь-яких доказів на підтвердження здійснення розрахунку з боку відповідача за спірні об`єкти нерухомості, а довідки про повний розрахунок, зважаючи на зафіксований в договорах порядок розрахунків, не є належними доказами здійсненого розрахунку відповідачем за приміщення.

Посилання представника відповідачки на виплату коштів за договором готівковими коштами в порушення умов договорів безпосередньо своєму чоловіку ОСОБА_3 за відсутності будь-яких інших письмових доказів передачі коштів не є достатнім доказом виконання договорів.

Ці обставини в своїй сукупності можуть свідчити, що у сторін оспорюваних правочинів були відсутні реальні наміри на їх виконання щодо сплати коштів Товариству за договорами.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення про задоволення позову в частині визнання недійсними оспорюваних правочинів та скасування права власності відповідачки на спірне нерухоме майно є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, а тому відсутні підстави для задоволення позову з огляду на вищевказані обставини слід відхилити.

Вказані доводи апелянта жодним чином не спростовують вищевказані та встановлені судом обставини щодо порушення при укладенні оспорюваних правочинів умов чинного законодавства, Законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»,«Про акціонерні товариства», ст. 92 ЦК України, Статуту ТОВ «Арді».

В той же час вимоги апеляційної скарги в частині задоволенні позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» майнових прав на спірне нерухоме майно заслуговують на увагу

Нормами ст. 4 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Як вбачається з договору про організацію забудови земельної ділянки від 18.01.2017 року та Додатку № 1 від 18.01.2017 року до нього, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» та ПП «ЛМД», сторонам належать майнові права на квартири та нежитлові приміщення в об`єкті лише в тих частинах, що визначені в цьому договорі та Додатку № 1 до нього, сторони мають право на власний розсуд розпоряджатись належними їм майновими правами, визначеними в додатку № 1 до цього договору. Сторони договору дійшли спільної згоди, що задля організації та фінансування багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями сторона-2 вправі розпоряджатись майновими правами на всі житлові та нежитлові приміщення. Фактичний розподіл приміщень за результати будівництва в натурі здійснюється сторонами на підставі акту розподілу приміщень, які складаються по закінченню будівництва.

За таких умов договору, визнання недійним договорів купівлі-продажу майнових прав на спірні нерухому приміщення та скасування права власності за відповідачем на ці приміщення, майнові права на спірні нежитлові приміщення належать позивачу за умовами договору та ніким не оспорюються, а відтак відсутні підстави для захисту прав позивача в цій частині в обраний ним спосіб.

З цих підстав рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання майнових прав за позивачем на нежитлові приміщення № № 9 та 10, за адресою: АДРЕСА_1 за ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про відмову в позові внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Що стосується апеляційної скарги на додаткове судове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен врахувати положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі задоволення позову судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ТОВ «Арді» в даній справі представляв адвокат Гребенюк О.В. на підставі Договору про надання правничої допомоги та ордера, приймав участь в судових засіданнях.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було додано Договір про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Гребенюком О.В. та ТОВ «Арді», додаток до нього, в якому визначено розмір винагороди адвоката в сумі 40600 грн., Акт наданих послуг, платіжні інструкції про сплату ТОВ «Арді» адвокату винагороди за договором в сумі 40600 грн. та підтверджуючі квитанції пошти направлення цих документів відповідачу.

Згідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Марцонь В.Б. не заявили суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності, а тому відсутні підстави для зменшення цих витрат через їх неспівмірність.

З цих підстав суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не співмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що ні відповідачка ні її представник не отримували копію заяви та документи про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, а позивач до закінчення судових дебатів не заявляв клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Так з матеріалів справи вбачається, що розрахунок понесених витрат з відповідними доказами направлено позивачем до суду протягом 5 днів після прийняття рішення у справі, також ці документи були направлені і відповідачу цінним листом з описом вкладенням, що підтверджується поштовими квитанціями, судом направлялися судові повістки та ухвала про призначення поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду відповідачу, представнику відповідачки адвокату Марцоню В.Б.. який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, а тому отримав всю інформацію щодо розгляду справи і мав постійний доступ до усіх документів які подаються в даній справі.

Крім того в матеріалах справах наявна письмова розписка адвоката Марцоня В.Б. про отримання повідомлення про час та місце розгляду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також зі звукозапису судового засідання вбачається, що представник позивача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час за нормами ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позову позивачем було заявлено 5 позовних вимог немайнового характеру, з яких задоволенню підлягає 4 вимоги немайнового характеру.

За подання позову позивачем було сплачено 23745,70 грн та 40600 грн адвокату за надання професійної правничої допомоги.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 18996,56 грн (23745,70/5х4) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32480 грн (40600/5х4)

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , які подана адвокатом Марцонем В`ячеславом Борисовичем, задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання майнових прав на нежитлові приміщення № 9, площею 25,4 кв.м, цокольний поверх, секція 9, будинок 4 та на нежитлові приміщення № 10, площею 27,8 кв.м. цокольний поверх, секція 9, будинок 4, що знаходяться в багатоповерховому 106-ти квартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 за ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове судове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» до ОСОБА_1 про визнання майнових прав на нежитлові приміщення № 9, площею 25,4 кв.м, цокольний поверх, секція 9, будинок 4 та на нежитлові приміщення № 10, площею 27,8 кв.м. цокольний поверх, секція 9, будинок 4, що знаходяться в багатоповерховому 106-ти квартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , за ТзОВ «Будівельна компанія «Арді» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 18996,56 грн

В решті рішення залишити без змін.

Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арді» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32480 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова