Ухвала

від 22.02.2024 по справі 908/100/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/1/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.02.2024 Справа № 908/100/21 (908/110/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали справи № 908/100/21 (908/110/22) за позовом

позивача - Головного управління ДПС у Запорізькій області як відокремленого підрозділу ДПС України (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72250, Запорізька обл., Веселівський р-н, село Широке, вул. Центральна, б. 1, код ЄДРПОУ 00853317), скорочене найменування ДП ДГ Широке ДДСДС НААН

про стягнення 1 603 159,61 грн податкового боргу

в межах справи № 908/100/21 про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72250, Запорізька область, Веселівський район, село Широке, вул.Центральна, буд.1; код ЄДРПОУ 00853317)

розпорядник майна арбітражний керуючий Величко Віктор Юрійович (поштова адреса: 49000, м.Дніпро, а/с 56)

У відсутність учасників

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 26.04.2021 у справі № 908/100/21 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство боржника - Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (ЄДРПОУ 00853317).

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП ДГ Широке ДДСДС НААН оприлюднено на офіційному веб-сайті Судова влада України 27.04.2021 (номер публікації 66344).

В межах справи про банкрутство № 908/100/21 до Господарського суду Запорізької області звернулось Головне управління ДПС у Запорізькій області як відокремлений підрозділ ДПС України з позовом до відповідача - Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (боржника у справі про банкрутство), в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 1603159,61 грн, з яких: 770272,00 грн частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, 305727,18 грн - земельний податок з юридичних осіб, 5098,10 грн - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, 15945,38 грн - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, 380890,57 грн податок на додану вартість, 114755,92 грн - рентна плата за спеціальне використання води, 9518,03 грн рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, 952,43 грн надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 24065,43 грн.

Згідно ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на час подання позову) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2022 у справі № 908/100/21(908/110/22) позовну заяву ГУ ДПС у Запорізькій області було залишено без руху в зв`язку з виявленням судом недоліків заяви, згідно зі ст.174 ГПК України.

Після усунення заявником недоліків позовної заяви, ухвалою від 07.02.2022 у справі № 908/100/21 (908/110/22) Господарський суд Запорізької області позовну заяву ГУ ДПС у Запорізькій області прийняв до розгляду в межах справи про банкрутство ДП ДГ Широке ДДСДС НААН, відкрив провадження з розгляду позову, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, призначив підготовче засідання на 09.03.2022, 11.00, зобов`язав позивача надати певні докази, явку учасників в засідання визнав обов`язковою.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч.1). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч.2).

Згідно зі ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2). У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч.3).

Господарський суд Запорізької області не зупиняв та здійснює судочинство в умовах воєнного стану, враховуючи роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

Ухвала суду від 07.02.2022 у даній справі не була виконана, учасники в засідання 09.03.2022 не з`явилися, розгляд справи у підготовчому засіданні у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану було відкладено до 04.05.2022.

На дату засідання 04.05.2022 будь-яких документів та матеріалів не надійшло.

В засідання суду 04.05.2022 з`явилась представник позивача (кредитора у справі про банкрутство), зазначила про необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та до його припинення, обґрунтовуючи клопотання також перебуванням боржника на тимчасово окупованій території, неможливістю належного його повідомлення про судове засідання та необхідністю дотримання процесуальних прав всіх учасників.

Враховуючи тривання у державі режиму воєнного стану, клопотання позивача, роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022, суд ухвалою від 04.05.2022 відклав підготовче засідання по справі на дату після закінчення строку воєнного стану та ухвалив визначити дату наступного засідання окремою ухвалою після припинення воєнного стану.

Воєнний стан триває й наразі.

Водночас, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однією з засад господарського судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.2 ст.2 ГПК України).

Розглянувши поза межами судового засідання матеріали справи, прийнявши до уваги рівень небезпекової ситуації у місті Запоріжжі та Запорізькій області, а також зважаючи на те, що справа не розглядається з травня 2022 року, суд вирішив призначити дату судового засідання по справі.

Ухвалою від 26.01.2024 підготовче засідання з розгляду в межах справи № 908/100/21 про банкрутство ДП ДГ Широке ДДСДС НААН справи за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області як відокремленого підрозділу ДПС України до ДП ДГ Широке ДДСДС НААН суд призначив на 22.02.2024, 10.40.

При цьому, з огляду на останні та актуальні позиції Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду спорів в межах справи про банкрутство, суд зобов`язав позивача, відповідача, розпорядника майна ДП ДГ Широке ДДСДС НААН надати пропозиції щодо подальшого руху даної справи з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22).

На дату призначеного засідання від позивача суд отримав заяву про визначення (зміну) територіальної підсудності (б/н від 21.02.2024), у якій позивач просить передати матеріали справи №908/100/21(908/110/22) за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду на підставі п.1 ч.3 ст.31 ГПК України.

В заяві пояснено, що ГУ ДПС у Запорізькій області, як відокремленим підрозділом ДПС України, до Господарського суду Запорізької області в межах справи про банкрутство №908/100/21 в порядку ч.8 ст. 45 КУзПБ було подано позовну заяву про стягнення податкового боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» у розмірі 1 603 159,61 грн. Однак, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство спорів за участі податкових органів та боржника - суб`єкта процедури банкрутства щодо визначення розміру податкового боргу як таких, що є майновими вимогами до боржника, про що ухвалила постанови від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 та від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22).

У підготовче засідання суду учасники не з`явилися (явка визнавалася необов`язковою), у зв`язку з чим фіксація засідання технічним засобом не здійснювалась.

Неявку учасників суд не знайшов перешкодою для вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши обставини пред`явлення позову та обставини, які мають значення для справи, врахувавши згадану вище заяву позивача щодо передачі справи до Запорізького окружного адміністративного суду, суд дійшов таких остаточних висновків.

За визначеннями, наведеними в частині першій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Пред`явлений ГУ ДПС у Запорізькій області позов до ДП ДГ Широке ДДСДС НААН, відносно якого господарський суд здійснює провадження у справі про банкрутство, є адміністративним.

Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна .

Разом з тим, за приписом пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду:

1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;

3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Раніше Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19, від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19, інш.

Водночас надалі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство спорів за участі податкових органів та боржника - суб`єкта процедури банкрутства щодо визначення розміру податкового боргу як таких, що є майновими вимогами до боржника, про що ухвалила постанову від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, у якій зокрема викладені наступні мотивування:

« 60. Спір у цій справі виник через несвоєчасне відшкодування суб`єктом владних повноважень бюджетної заборгованості з ПДВ за лютий 2014 року, внаслідок чого позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції з позовними вимогами про стягнення з контролюючого органу пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України та інфляційних втрат і 3 відсотків річних на підставі статті 625 ЦК України.

61. Стверджуючи про непідсудність спору в цій справі адміністративному суду, відповідач у доводах касаційної скарги послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19, від якого пропонує відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, про те, що з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

62. При цьому Велика Палата Верховного Суду в указаній постанові у справі № 905/2030/19 зазначила, що КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21 жовтня 2019 року підлягають норми статті 7 КУзПБ.

63. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом № 2343-XII та іншими процесуальними кодексами України.

64. За висновками Великої Палати Верховного Суду, з огляду на обставини здійснення щодо позивача платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Геркулес».

65. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від указаних висновків з таких міркувань.

66. Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.

67. Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.

68. Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх «змішування» в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.

69. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

70. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

71. Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.

72. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду висновує:

« 95. Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

96. Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

97. При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

98. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.».

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22), яка (справа) була передана на її розгляд разом з касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у цій справі, оскільки колегія суддів КГС ВС вважала за необхідне відступити від висновків про застосування статей 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв`язку з пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України та статтями 2, 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у пунктах 94 - 98 постанови ВП ВС від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20.

Проблемним питанням у справі № 908/129/22(908/1333/22) стало визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків щодо якого порушено справу про банкрутство, у межах справ про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22) (далі Постанова) вказала про відсутність підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20.

Натомість, додатково підкріпила, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства (п.61 Постанови).

Особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються КУзПБ. При цьому КУзПБ не можна розглядати з точки зору розширення господарської юрисдикції на певні категорії спорів, щодо яких встановлено виняток пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, що розглядаються у межах справ про банкрутство, оскільки саме ГПК України визначається юрисдикція господарських справ, КУзПБ встановлюється не юрисдикція справ, а особливості порядку та процедури розгляду лише певної категорії спорів у межах господарської юрисдикції, визначеної статтею 20 ГПК України (п.70 Постанови).

Зазначення у статті 7 КУзПБ «всі майнові спори» є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеної ГПК України (п.79 Постанови).

Відсутність у КУзПБ застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутство (п.80 Постанови).

Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Тобто зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства (п.81 Постанови).

Суд не залишає поза увагою приписи частини першою (пункт перший) статті 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Проте суд вважає, що в даному випадку не слід залишати поза увагою той факт, що позов пред`явлений ГУ ДПС у Запорізькій області згідно зі сформованою Великою Палатою Верховного Суду на час пред`явлення позову судовою практикою, якою також керувався й господарський суд, прийнявши позов до розгляду в межах справи про банкрутство, а також й те, що тривалий час справа не розглядалась, що пов`язано з обставинами, за яких в Україні введений та триває воєнний стан.

Суд вважає, що такі виключні обставини не мають ставати підставами для порушення прав позивача на звернення до суду за стягненням податкового боргу та отримання судового рішення, зважаючи на встановлені ПК України строки звернення з позовами такого роду до суду.

За положеннями п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене та спираючись на актуальні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які наразі підлягають застосуванню на відміну від тих, які застосував позивач при пред`явленні позову та господарський суд з прийняттям позову до розгляду, суд вважає за необхідне направити справу № 908/100/21(908/110/22) до Запорізького окружного адміністративного суду, оскільки розгляд справи за заявленим адміністративним позовом ГУ ДПС у Запорізькій області до ДП ДГ Широке ДДСДС НААН, не зважаючи на здійснення відносно останнього провадження у справі про банкрутство, відноситься виключно до юрисдикції адміністративного суду.

При цьому матеріали справи підлягають надсиланню не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення скарги без задоволення (ч.3 ст.31 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 12, 20, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

У Х В А Л И В :

Справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області як відокремленого підрозділу ДПС України до Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про стягнення 1 603 159,61 грн податкового боргу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для розгляду відповідно до встановленої юрисдикції адміністративного суду.

Копії ухвали надіслати сторонам спору /представникам/, розпоряднику майна до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІТС / на повідомлені адреси електронної пошти з КЕП судді.

Повідомлення про ухвалу оприлюднити на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області вебпроталу Судова влада України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 26.02.2024.

Суддя Р.А.Ніколаєнко