Ухвала

від 19.02.2024 по справі 908/249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2024 Справа № 908/249/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали позовної заяви та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ про забезпечення позову від 26.01.2024

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ (вул. Арабея Генерала 6 проїзд, буд. 35, м. Вінниця, 21020; код ЄДРПОУ 30733766; електронна пошта: відсутня)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА (вул.Космічна, буд. 121-В, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 34217047; електронна пошта: невідома)

про стягнення 10 852 860,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА про стягнення 10 852 860,81 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 справу №908/249/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ надійшла заява про забезпечення позову від 26.01.2024.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2024 вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

В ухвалі суду від 07.02.2024 про залишення позову без руху зазначено, що заява про забезпечення позову буде розглянута судом після усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/249/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/31/24 та підготовче засідання призначено на 13.03.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнати обов`язковою.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що оскільки відповідач не бажає добровільно повертати суму попередньої оплати за товар, а його поведінка породжує обґрунтовані сумніви у його добросовісності, то у позивача є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно (зокрема, товари, що відповідно до договору підлягали поставці), або ж зняти кошти із свого розрахункового рахунку, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду. При цьому, недобросовісність ТОВ «ПОЛІТЕХНІКА» полягає у тривалому (понад рік) невиконанні обов`язку щодо поставки товару за Договором; свідоме ухилення від отримання поштової кореспонденції; ігноруванні письмових вимог про повернення отриманих коштів; ігноруванні адвокатських запитів. Отже, враховуючи значну ціну позову та збитки, що можуть бути завдані внаслідок неможливості виконання рішення суду, позивач просить суд вжити заходів щодо забезпеченню позову та накласти арешт на всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА», в тому числі: IВАN НОМЕР_1 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО-300614; IВАN НОМЕР_2 в ПАТ «ОТП БАНК» м. Київ, МФО-300528; IВАN НОМЕР_3 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК», МФО-300346; IВАN НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО-334851; IBАN НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО-380805; IBАN НОМЕР_6 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО-300658; IBАN НОМЕР_7 в АТ «ПРАВЕКС БАНК», МФО-380838; IBАN НОМЕР_8 в АБ «Південний». МФО-328209; IBАN НОМЕР_9 в АТ «УКРСИББАНК», МФО-300658; накласти арешт на майно ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА», зокрема на Товар, що відповідно до договору мали бути поставлені позивачу, а саме: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX 8.80 та Жниварка зернова NEW HOLLAND 30GHCP; Заборонити ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» здійснювати правочини щодо відчуження майна, а саме: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX 8.80 та Жниварка зернова NEW HOLLAND 30GHCP.

07.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» надійшло письмове заперечення на заяву про забезпечення позову, в якому вказано, що заявник не надає жодного належного та допустимого доказу, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо). Крім того, з тексту заяви про забезпечення позовну так і доданих доказів, заявником не обґрунтовано належними, допустимими та достатніми доказами того, що невжиття заходу забезпечення позову, запропонований ним, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог. Заявником не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову. Крім того, заходи забезпечення позову мають стосуватися саме можливого невиконання судового рішення, а не самого зобов`язання, невиконання якого стало підставою звернення з відповідним позовом до суду. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про забезпечення позову від 26.01.2024 у справі 908/249/24, - відмовити в повному обсязі.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 р. № 16 вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо).

Крім того, заявником не обґрунтовано належними, допустимими та достатніми доказами того, що невжиття заходу забезпечення позову, запропонований ним, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на тривале невиконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару за договором судом на даний час не може бути досліджено, оскільки до матеріалів позову не додано договору поставки № ПВО-001/2021 від 04.02.2021 та відповідних додатків до нього, зі змісту положень яких можливо встановити строки поставки відповідачем відповідного товару.

Отже, не можуть бути підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення останнього від виконання зобов`язань за спірним договором, оскільки на час звернення із заявою про забезпечення позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову.

Також ігнорування письмових вимог про повернення отриманих коштів та адвокатських запитів не свідчить про ухилення відповідача від обов`язку щодо виконання умов договору поставки № ПВО-001/2021 від 04.02.2021.

Отже, заявником не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову та саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

Крім того, заходи забезпечення позову мають стосуватися саме можливого невиконання судового рішення, а не самого зобов`язання, невиконання якого стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно з абз. 1 ч. 6, ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ про забезпечення позову від 26.01.2024.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ про забезпечення позову від 26.01.2024 відмовити.

2. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІТС учасників справи.

3. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.

В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.