Ухвала

від 13.03.2024 по справі 908/249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/31/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

13.03.2024 Справа № 908/249/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ (вул. Арабея Генерала 6 проїзд, буд. 35, м. Вінниця, 21020; код ЄДРПОУ 30733766; електронна пошта: відсутня)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА (вул.Космічна, буд. 121-В, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 34217047; електронна пошта: невідома)

про стягнення 10 852 860,81 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сініченко І.С., ордер серії АЕ №1257776 від 26.01.2024 (посвідчення адвоката України №0168 від 31.10.2014);

Від відповідача: Громут В.І., ордер серії АР №1161277 від 06.02.2024 (посвідчення адвоката України №ЗП001535 від 05.01.2018);

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА про стягнення 10 852 860,81 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 справу №908/249/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 07.02.2024 вказану позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 6, п.п. 2, 8, 9 ч.3 ст. 162, абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, зобов`язано позивача зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ строк для усунення вищевказаних недоліків у термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адреси відповідача та суду письмової інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС сторін; щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання доказів на підтвердження здійснення позивачем реєстрації свого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, оригінали доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 19.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ про витребування доказів від 26.01.2024 задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА належним чином засвідчені наступні документи: договір № ПВО-001/2021 від 04.02.2021; Додаткову угоду про внесення змін до договору № ПВО-00/2021 від 04.02.2021 від 23.11.2021; Специфікацію №003 від 23.11.2021, що є додатком до договору №ПВО-001/2021 від 04.02.2021; Гарантійне зобов`язання (Додаток №1 до Специфікації №003 від 23.11.2021 до договору №ПВО-001/2021 від 04.02.2021), оригінали яких надати суду для огляду у строк до 13.03.2024. Прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/249/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/31/24 та підготовче засідання призначено на 13.03.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 13.03.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Акорд.

У судовому засіданні 13.03.2024 представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2024 надав суду оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії витребуваних документів.

Також представник відповідача зазначив про надання до матеріалів справи письмового клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки у пункті 10.1 договору №ПВО-001/20241 від 04.02.2021 сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» у відповідно з його регламентом, а отже відповідач посилаючись на п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України просить суд позовну заяву ТОВ «Промінь» залишити без розгляду.

Представник позивача залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до статті 5 Закону України Про третейські суди юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про третейські суди третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України «Про третейські суди», є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п`ятою статті 55 Конституції України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Зазначена норма кореспондується у частині надання відповідних гарантій зі статтею 55 Конституції України. Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 1-рп/2008 розтлумачив, що гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п`ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України.

Принцип автономності арбітражної угоди свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справи № 920/241/19 та постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 824/198/19.

Суд дослідивши зміст договору поставки №ПВО від 04.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ (далі Покупець), належним чином засвідчену копію якого надано представником відповідача до матеріалів справи та оригінал суду для огляду, встановив, що у пункті 10.1 вказаного договору сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» (сайт суду http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, Майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Частиною 6 статті 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що від відповідача до початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вказана угода в судовому порядку визнана недійсною, розірвана або втратила чинність.

Згідно відповіді Відділу державної реєстрації громадських формувань у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.01.2024 за вих. №ПІ-М-З/91.3-15.6-24//1, місцезнаходженням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» (код ЄДРПОУ 34826691) є Майдан Волі, буд. 4, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001; дата та номер запису в Єдиному реєстрі громадських формувань: 26.04.2007, 302495.

Таким чином, згідно з укладеною сторонами за договором поставки №ПВО від 04.02.2021 угодою, даний спір може бути вирішений Постійно діючому третейському суді при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА».

Отже, у пункті 10.1 договору поставки №ПВО від 04.02.2021, який укладено між сторонами, міститься третейське застереження, яке є дійсним та може бути виконане сторонами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та залишити позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Також суд враховує, що у частині 3 статті 22 ГПК України передбачено, що будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом передбачено ч. 6 ст. 4 та ст. 22 ГПК України.

Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2019 р. у справі №910/4272/18.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Щодо розподілу судових витрат у цій справі, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, питання щодо повернення витрат по сплаті судового збору в розмірі 162 792,91 грн. буде розглянуто судом за наявності відповідної письмової заяви позивача.

Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА про стягнення 10852860,81грн. залишити без розгляду.

2. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІКС учасників справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

СуддяК.В.Проскуряков

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.