Ухвала

від 19.02.2024 по справі 909/988/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/988/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" від 26.01.2024 (вх.№726/24 від 26.01.2024) та від 26.01.2024 (вх.№741/24 від 29.01.2024) на дії державного виконавця

у справі

за позовом Міністерства оборони України

до відповідача ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТЛОБУД"

за участю Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про зобов`язання вчинити дії, стягнення пені у розмірі 368 693, 50 грн та штрафу у розмірі 806 517, 04 грн,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4 ,

представниці відповідача Сліпенчук Н. А.,

прокурора Негрича Н. М.,

інші учасники справи в судове засідання не з`явились,

установив таке.

1. Зміст поданих скарг, позиція учасників справи.

1.1. Скарги про визнання незаконним та скасування актів від 26.01.2024 (вх.№726/24 від 26.01.2024, вх.№741/24 від 29.01.2024), далі - скарги, мотивовані тим, що заступник начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - орган ДВС) під час здійснення виконавчих проваджень № 73354636 та № 73353962 склав 16.01.2024 оскаржувані акти із порушенням вимог щодо форми та реквізитів, які передбачені в п. 8 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція).

Вказує, що державний виконавець не здійснив фактичну перевірку виконання рішення суду, не з`явився на місце виконання рішення, склав акти тільки на підставі листа Міністерства оборони України від 22.12.2023 № 220/71/4821. Вважає, що лист стягувача не може містити актуальної інформації щодо виконання рішення суду, оскільки складений більш ніж за 3 тижні до оформлення вказаних актів.

1.2. Письмові пояснення органу ДВС.

Вказує, що 17.11.2023 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 73353962 та № 73354636. Вказані постанови надіслано скаржнику рекомендованим листом, що підтверджується записом у журналі вихідної кореспонденції № 91272 від 17.11.2023 та повідомлення АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення 29.11.2023.

Крім того, скаржнику також надсилались рекомендованим листом постанови від 13.12.2023 про перевірку виконання рішення суду, що підтверджується записом у журналі вихідної кореспонденції № 100908 та повідомленням АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення 19.12.2023. Факт вручення скаржнику вказаних поштових відправлень також підтверджується листом АТ "Укрпошта" від 24.01.2024. Отже, твердження скаржника про те, що він не отримував постанови про хід виконання рішень, є безпідставними.

Вважає, що допущені помилки в актах від 16.01.2024 (складено не за місцем виконання, не зазначено, на скількох аркушах та у скількох примірниках його складено) не є підставою для їх скасування, оскільки в них вказана достовірна інформація про те, що скаржник не виконав рішення суду.

Просить у задоволенні скарг відмовити.

1.3. Позивач письмових пояснень щодо поданих скарг не подав, проте в судовому засіданні вказав, що, не дивлячись на перемовини сторін про укладення мирової угоди, боржник не був позбавлений можливості виконати рішення у добровільному порядку. Проте рішення суду так і не виконав, зокрема і на час розгляду скарг. Державний виконавець склав акти, в яких зафіксував цей факт, і в актах відображена достовірна інформація. Тому підстави для визнання дій органу ДВС протиправними - відсутні.

1.4. Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію позивача.

2. Обставини справи.

2.1. Суд ухвалив рішення від 31.08.2023 про задоволення позову частково, зокрема зобов`язав відповідача:

- передати за актами приймання - передачі позивачу у стані, визначеному розділом 2 договору від 22.12.2021 № 503/33/590/ПЖ, квартири № 7, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 з ключами від квартир та технічною документацією до них;

- відповідно до п. 5.3 договору за власний рахунок спільно з уповноваженими представниками позивача вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на вказані квартири за Державою Україна в особі Міністерства оборони України.

На виконання рішення суду у вказаних частинах видано два накази від 10.10.2023.

2.2. Орган ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2023 №73353962, в якій зобов`язав боржника передати за актами приймання - передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 договору від 22.12.2021 № 503/33/590/ПЖ, квартири № 7, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 з ключами від квартир та технічною документацією до них. Встановив строк для добровільного виконання рішення 10 робочих днів.

Також орган ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2023 №73354636, у якій зобов`язав боржника відповідно до п. 5.3 договору за власний рахунок спільно з уповноваженими представниками Міністерства оборони України вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за Державою Україна в особі Міністерства оборони України. Встановив строк для добровільного виконання рішення 10 робочих днів.

2.3. Зазначені постанови від 17.11.2023 надсилались боржнику рекомендованим листом, що підтверджується записом у журналі вихідної кореспонденції за № 91267 та № 91272 від 17.11.2023, і згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 7820324592515 були вручені представнику боржника Дердюку М. М. 29.11.2023 (лист "Укрпошти" вх. №1263/3 від 02.02.2024). В судовому засіданні представниця скаржника цю обставину визнала.

2.4. Представники стягувача та боржника 12.12.2023 провели перевірку відповідності умовам договору вказаних квартир і встановили, що квартири не можуть бути прийняті за актом приймання - передачі, оскільки у всіх квартирах встановлені віконні блоки з металопластику з однокамерними склопакетами, а в квартирі № 15 чистове опорядження стін житлової кімнати, кухні та коридору має пошкодження у вигляді тріщин. Це відображено в акті №15/296.

2.5. Стягувач направив органу ДВС лист від 22.12.2023 №220/71/4821, в якому повідомив про невиконання рішення, про те, що квартири не приведені у відповідність до умов договорів.

2.6. Орган ДВС 16.01.2024 у вказаних виконавчих провадженнях склав аналогічного змісту акти, в яких відобразив те, що відповідно до листа стягувача від 22.12.2023 рішення суду не виконано.

2.7. Той факт, що рішення суду не виконано, представники сторін підтвердили в судовому засіданні.

3. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

3.1. Порядок виконання судового рішення врегульовано ЗУ "Про виконавче провадження" (далі - Закон), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2832/5).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).

3.2. Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим поштовим відправленням; боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ст. 28 Закону).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, врегульовано ст. 63 Закону, в ч. 1 якої визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону).

3.3. В п. 1 розділу ІХ Інструкції визначено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, здійснюється в порядку, визначеному ст. 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до ст. 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом (п. 2 розділу ІХ Інструкції).

Відповідно до п. 8 розділу 1 Інструкції акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

В цьому пункті також передбачені вимоги до оформлення акта. Зокрема, текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; у вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

3.4. Перевіряючи дотримання органом ДВС наведених вимог, суд встановив, що оскаржувані акти фіксують факт невиконання боржником рішень у строк, встановлений в постановах про відкриття виконавчих проваджень. Ця обставина відповідає дійсності і сторонами не заперечується.

Твердження скаржника про те, що державний виконавець зобов`язаний був певним чином, в певному місці, за описаною ним процедурою перевіряти факт виконання рішення суду не відповідає наведеним приписам. Боржнику достатньо було подати державному виконавцю документи, які підтверджують таке виконання. Проте він цього не зробив ні у встановлений органом ДВС десятиденний строк, ні на час складення акта, ні на час розгляду скарги.

Перемовини сторін про укладення мирової угоди на стадії виконання рішення суду не звільняють боржника від виконання вказаного обов`язку.

Тому зауваження заявника щодо недоліків оформлення оскаржуваних актів не впливають на оцінку правомірності дій органу ДВС, оскільки самі по собі не порушують права боржника в процесі здійснення виконавчого провадження.

3.5. За приписами ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані дії були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

4. Висновки суду.

4.1. Враховуючи викладене, у задоволенні скарг належить відмовити.

Керуючись ст. 232-235, 253 - 257, 339 - 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ПВКП "Житлобуд" від 26.01.2024 (вх.№726/24 від 26.01.2024) на дії державного виконавця - про визнання незаконним та скасування акта старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. від 16.01.2024 в межах ВП № 73353962.

Відмовити у задоволенні скарги ПВКП "Житлобуд" від 26.01.2024 (вх.№741/24 від 29.01.2024) на дії державного виконавця - про визнання незаконним та скасування акта старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. від 16.01.2024 в межах ВП № 73354636.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26.02.2024.

Суддя О.В. Малєєва