Рішення

від 13.02.2024 по справі 910/16242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2024Справа № 910/16242/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом "Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва" в особі Представництва "Далековод, д.д." в Україні

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР"

про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог

за участю представників:

від позивача: Павленко Я.В.

від відповідача: Драчова М.С.

від третьої особи: Ляшенко К.Б., Романенко М.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

"Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва" в особі Представництва "Далековод, д.д." в Україні звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогою про визнання недійсним одностороннього правочину - заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що заява НЕК «Укренерго» про зарахування вимог від 16.08.2023 не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

30.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суду міста Києва ухвалою від 06.11.2023 прийняв вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.11.2023.

08.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

21.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

28.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові пояснення у справі.

У підготовчому засіданні 28.11.2023 суд відклав розгляд заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.12.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.11.2023 задовольнив клопотання "Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва" в особі Представництва "Далековод, д.д." в Україні про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучив до участі у справі як третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР».

04.12.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання заперечення на відповідь на відзив до 25.12.2023.

11.12.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та письмові пояснення щодо позову та відзиву.

11.12.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

12.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли доповнення до клопотання про продовження строку на подання заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 12.12.2023 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Розглянувши заперечення відповідача проти вирішення даного спору у господарському суді та залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, судом встановлено наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що Контракт № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 укладено між НЕК «Укренерго» та Компанією Dalekovod d.d., яка зареєстрована за законами Республіки Хорватія, та є нерезидентом, а тому за умовами Контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 передбачено, що за наявності спорів між сторонами (якщо одна зі сторін є нерезидент), слід вирішувати виниклі розбіжності виключно в арбітражному суді згідно з Правилами арбітражу Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом частин 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який належить до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За змістом статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд, проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв`язання в суді.

Аналогічні положення закріплені у п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Отже, при вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, господарському суду необхідно встановити наявність сукупності наступних умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 зробила висновки: у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги компанії «Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва» в особі Представництва «Далековод, д.д.» в Україні до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання недійсною заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року, яка складена на підставі ч. 2 ст. 601 ЦК України.

Отже, спір у даній справі виник у зв`язку із вчиненням ПрАТ НЕК «Укренерго» одностороннього правочину про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року, який вчинено відповідно до ст. 601 ЦК України.

Поряд з тим, судом встановлено, що ПрАТ НЕК «Укренерго» у заяві від 16 серпня 2023 року заявлено про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 2 684 005,20 євро, що складають суму заздалегідь оцінених збитків нарахованих відповідачем згідно п. 27.1. Загальних умов контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами Контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 є:

(1) Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке зареєстроване за законами України і має основне місце діяльності за адресою: вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, Україна, з одного боку, і

(2) Dalekovod. d.d. (Хорватія) (Головний Постачальник), компанія, яка зареєстрована за законами Республіки Хорватія і представлена Представництвом Dalekovod. d.d. в Україні, яке здійснює свою діяльність від імені Dalekovod. d.d., і зареєстроване за законами України на надання послуг та видання платіжних та податкових документів на території України з основним місцем діяльності за адресою: Україна, 02004, м. Київ, вул. Краківська, 15/17, група нежитлових приміщень 160 (Представництво Головного Постачальника)

(3) Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», зареєстроване за законами України з основним місцем діяльності за адресою: Україна, 69600, Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе 3 (Постачальник-1)

Об`єднання «Dalekovod, d.d. - ПрАТ «ЗТР» (далі - Постачальник) складається з Головного Постачальника та Постачальника-1 в рамках Угоди про Об`єднання, згідно якої вони будуть нести солідарну відповідальність перед Покупцем за виконання положень Контракту.

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Розділу ІІІ Загальні умови контракту:

(b) «Контракт» означає Контрактну Угоду, шо підписана між Покупцем та Постачальником, зі всією Контрактною документацією, на яке в цьому Контракті є посилання; вони складають Контракт, включаючи усі доповнення, додатки та усі документи, на які в ньому Контракті є посилання.

(n) «Постачальник» означає будь-яку фізичну особу, приватну чи державну юридичну особу, або їхнє поєднання, чия Тендерна пропозиція для виконання Контракту була прийнята Покупцем і яка названа у Контрактній Угоді.

Таким чином, відповідно до умов Контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 постачальником є Об`єднання «Dalekovod, d.d. - ПрАТ «ЗТР», яке складається одночасно з Dalekovod. d.d. (Хорватія) та Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (Україна).

Пунктом 10 Розділу ІІІ Загальні умови контракту визначено, що Покупець та Постачальник вживають усіх заходів для мирною вирішення, шляхом неофіційних перемовин, будь-якої незгоди чи спори, які виникають між ними в рамках виконання Контракту (п. 10.1). Якщо, після двадцяти восьми (28) днів, сторонам не вдалося вирішити свої спори чи розбіжності шляхом таких взаємних консультацій, тоді або Покупець, або Постачальник можуть надати повідомлення іншій стороні про свій намір розпочати арбітражне провадження стосовно спору, як вказано надалі, і жодне арбітражне провадження у зв`язку з цим не може бути розпочате, якщо не було надано такого повідомлення. Будь-який спір чи спір чи розбіжність, у зв`язку з яким було надано повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження згідно з цією Статтею, в кінцевому підсумку вирішується в арбітражному суді. Арбітражне провадження може бути розпочато до або після постачання товарів в рамках Контракту. Арбітражне провадження відбувається згідно з правилами процедури, як зазначено в ОУК.

Відповідно до Розділу ІІ Особливі умови (ОУК) Контракту, ОУК доповнюють Загальні Умови (ЗУК). У випадку конфлікту між умовами, положення цього розділу мають переваги над аналогічними положеннями ЗУК. Номер статті в ОУК є відповідним номером статті ЗУК.

Контракт тлумачиться відповідно до законодавства: Україна (ЗУК 9.1).

У пункті 10.2. Розділу ІІ ОУК сторонами визначено, що: «Стаття 10.2 (а) залишиться у випадку укладання контракту з іноземним Постачальником, а стаття 10.2 (b) залишиться у випадку укладання контракту з резидентом країни Покупця».

(a) Контракт з іноземним Постачальником: Будь-який спір, протиріччя чи скарга, які виникають у зв`язку з виконанням цього Контракту або його порушенням, припиненням чи недійсністю мають вирішуватись арбітражним судом згідно з Правилами арбітражу Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму.

(b) Контракт з Постачальником, який є резидентом країни Покупця: У випадку спору між Покупцем та Підрядником, який є резидентом країни Покупця, спір передається на ад`юдикацію чи до третейського суду згідно із законодавством країни Покупця.

Разом з тим, сторонами у Контракті чітко не визначено про порядок вирішення спорів у разі укладення Контракту з постачальником, який є об`єднанням резидента країни покупця (Україна) та іноземної компанії (Хорватія), що не дає можливості сторонам визначити до якого суду має звертатися сторона для вирішення спору. При цьому, суд відзначає, що іноземна компанія Dalekovod. d.d. має зареєстроване офіційне представництво на території України, яке здійснює свою діяльність за законами України.

Згідно зі ст. ІІ Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік) кожна договірна держава визнає письмову угоду, по якій сторони зобов`язуються передавати в арбітраж всі або які-небудь спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з яким-небудь конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.

Відповідно до п. 3 ст. ІІ Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік) (далі - Конвенція 1958 р.) суд може порушувати провадження у справі за наявності арбітражного застереження, якщо визначить, що таке застереження є недійсним, втратило силу або не може бути виконане. Положенням Конвенції 1958 року передбачена можливість розгляду спору в господарських судах за наявності в договорі арбітражного застереження.

У п. 5 роз`яснення Вищого господарського суду "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 р. зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції 1958 р.).

Зазначене стосується, зокрема, випадків, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує.

У підпункті (b) пункту 10.2. Розділу ІІ ОУК Контракт з постачальником, який є резидентом країни покупця, в застереженні сторонами не вказано чіткої інформації яким саме третейським судом має здійснюватися розгляд спорів між покупцем та постачальником, а зміст підпункту (а) не визначає чіткої назви арбітражного суду, який вирішує спір.

З огляду на викладене, арбітражне застереження, яке міститься у Контракті не визначає конкретно суд, в якому повинен вирішуватись спір, не містить положень щодо порядку вирішення спорів у разі укладення Контракту з постачальником, який одночасно є резидентом країни покупця та іноземної компанії, а тому дане арбітражне застереження є не чітким, і таким, що не можливо виконати.

Водночас, суд зазначає, що арбітражна угода не може розглядатись як імунітет від регулювання державою відносин, які пов`язані з укладанням та виконанням договорів, або як спосіб уникнення від вирішення спорів, що виникають між сторонами.

Суд зауважує, що арбітражна угода про передачу спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації особою права на захист своїх прав. У зв`язку з викладеним, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов`язок звертатися до арбітражного суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №910/17031/17.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №911/1110/20, виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи та статей 3, 15 Цивільного кодексу України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, Верховний Суд визнав, що пріоритет у розгляді спору належить саме господарському суду як органу судової влади, а не арбітражному суду.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно зі ст. 366 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин розташований на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Положення статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначають випадки, коли суди України можуть розглядати справи з іноземним елементом.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; якщо дія або подія, що стали підставою для подання позову мала місце на території України.

Місце укладання Контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 є Україна, місто Київ, відповідач у справі має місцезнаходження на території України - місто Київ, при цьому виконання Контракту № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 здійснюється також на території України.

Таким чином, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У підготовчому засіданні 12.12.2023 суд, відповідно до ст. 119 ГПК України, продовжив строк відповідачу для подачі заперечень на відповідь на відзив до 19.12.2023, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.12.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

13.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника ПАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в справі №910/16242/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.12.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" задовольнив, постановив забезпечити участь представника Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР" у розгляді справи № 910/16242/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 19.12.2023 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.01.2024.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2024 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи надали пояснення по суті позовних вимог, просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 30.01.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 13.02.2024.

У судовому засіданні 13.02.2024 суд заслухав заключні слова представників учасників справи.

У судовому засіданні 13.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

У позовній заяві позивач вказує, що Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» супровідним листом № 01/40414 від 17.08.2023 направлено «Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва», в особі Представництва Далековод, д.д. в Україні та Приватному акціонерному товариству «Запоріжтрансформатор» заяву про зарахування вимог від 16.08.2023 на суму 2 684 005,20 євро без ПДВ.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що враховуючи положення пункту 32 «Форс-мажор» Загальних умов Контракту, нарахування відповідачем постачальнику суми заздалегідь оцінених збитків згідно пункту 27 Загальних умов Контракту є безпідставним та ніколи не визнавалось покупцем, оскільки наслідок підтвердженої дії обставин непереборної сили, постачальник-1 був фактично позбавлений можливості здійснювати виробництво та поставку трансформаторного обладнання, а тому строки виконання контрактних зобов`язань мали бути продовжені на відповідні періоди дії форс-мажорних обставин.

Позивач зазначив, що зазначена у заяві про зарахування вимог від 16.08.2023 заборгованість постачальника перед покупцем у сумі 2 684 005,20 євро за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 не відповідає критеріям безспірності.

Крім того, позивач звернув увагу, що у заяві про зарахування вимог від 16.08.2023 відповідачем не дотримано умов однорідності та зустрічності вимог, оскільки збитки не є зобов`язанням, а є правовим наслідком порушення зобов`язання, тобто мірою відповідальності, і підлягають доказуванню відповідно до приписів ст. 623 ЦК України, враховуючи наявність заперечення позивача щодо факту спричинення збитків та наявності грошового зобов`язання з його оплати.

Також позивач вказав, що збитки та заборгованість не пов`язані між собою підставами виникнення, є такими, що мають різну юридичну природу, а тому не можуть вважатися однорідними вимогами у розумінні ст. 601 ЦК України, при цьому між сторонами є спір щодо спричинення позивачем відповідачу збитків, за яким відсутнє рішення суду у цих правовідносинах сторін про встановлення фактів спричинення позивачем відповідачу збитків та про зобов`язання позивача відшкодувати відповідачу збитки.

Позивач вважає, що ПрАТ заява НЕК «Укренерго» про зарахування вимог від 16.08.2023 не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України та відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач заперечив позовні вимоги, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки безспірна заборгованість позивача перед відповідачем наразі існує та не може бути заперечена позивачем, оскільки Dalekovod, d.d не спростував факт порушення постачальником строків поставки 12 одиниць трансформаторного обладнання за Контрактом, а нарахована покупцем постачальнику сума заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро без ПДВ, є справедливою та обґрунтованою.

Відповідач зазначає, що виконання сторонами умов Контракту, Об`єднанням «Dalekovod, d.d - ПрАТ «ЗТР» направлено на адресу відповідача рахунки на оплату вартості товару та супутніх послуг, однак НЕК «Укренерго» не змогло вчасно виконати взяті на себе зобов`язання по оплаті, у зв`язку з тим, що Банк розвитку KfW призупинив фінансування проекту «Реконструкція підстанцій у східній частині України».

Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилався на те, що повідомлення стосовно неможливості виконати свої зобов`язання за Контрактом з 12.03.2020 по 19.02.2021 у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, про початок та закінчення дії вказаних обставин, на адресу відповідача від постачальника не надходило.

Позиція третьої особи

Третя особа у своїх поясненнях підтримала позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Разом з тим, не визнає та відхиляє наведені відповідачем у відзиві заперечення.

Третя особа вважає, що призупинення фінансування Банком розвитку KfW не припиняє та не змінює зобов`язання НЕК «Укренерго» оплатити постачальнику, тобто позивачу та третій особі, вартість отриманих товарів та наданих супутніх послуг згідно Контракту.

ПрАТ «Запоріжтрансформатор» зазначило, що до вчинення одностороннього правочину про зарахування вимог від 16.08.2023 постачальник неодноразово повідомляв НЕК «Укренерго» про відсутність правових підстав для нарахування суми заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2684005,20 євро без ПДВ на підставі статті 27 Загальних Умов Контракту.

Також третя особа посилалась на положення пункту 32 «Форс-мажор» Загальних умов Контракту, у зв`язку з чим, на думку ПрАТ «Запоріжтрансформатор», нарахування покупцем постачальнику суми заздалегідь оцінених збитків згідно пункту 27 Загальних умов Контракту є безпідставним та ніколи не визнавалось постачальником.

ПрАТ «Запоріжтрансформатор» вважає, що зазначена у заяві про зарахування вимог від 16.08.2023 заборгованість постачальника перед покупцем у сумі 2 684 005,20 євро за контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 не відповідає критеріям безспірності та прозорості, а також відповідачем не дотримано умов однорідності вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.12.2018 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - покупець, відповідач) та Dalekovod. d.d. (Хорватія) (надалі - головний постачальник, позивач), яка представлена Представництвом Dalekovod. d.d. в Україні (надалі - представництво головного постачальника), та Приватним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (надалі - постачальник-1, третя особа) укладено Контракт № 08-1/3045-18 Лот 4: «Трансформатори для ПС 330 кВ «Залютине», ПС 750 кВ «Запорізька» та ПС 750 кВ «Дніпровська» (надалі - Контракт).

Сторонами було укладено ряд додаткових угод №№ 1-12 до Контракту.

Відповідно до умов Розділу І Контракту Об`єднання «Dalekovod, d.d. - ПрАТ «ЗТР» (надалі - постачальник) складається з Головного Постачальника та Постачальника-1 в рамках Угоди про Об`єднання, згідно якої вони будуть нести солідарну відповідальність перед Покупцем за виконання положень Контракту.

Згідно Розділу I Контрактна угода Контракту, в редакції Додаткової угоди № 2 від 06.09.2019 до Контракту, оскільки покупець запросив тендерні пропозиції на певні товари та супутні послуги, а саме «Трансформатори для ПС 330 кВ «Залютине», ПС 750 кВ «Запорізька» та ПС 750 кВ «Дніпровська», та прийняв тендерну пропозицію постачальника на забезпечення таких товарів і супутних послуг. Контрактна ціна становить 31 286 780,00 євро без ПДВ.

За умовами п. 3 Розділу І Контрактна Угода Контракту в обмін на платежі, які мають бути здійснені Постачальнику з боку Покупця, як визначено у цій Угоді, Постачальник цим бере на себе зобов`язання перед Покупцем поставити товари та надати супутні послуги, а також усунути дефекти у зв`язку з цим, відповідно до всіх положень Контракту.

Відповідно до п. 4 Розділу І Контрактна Угода Контракту в обмін на поставку товарів та надання супутніх послуг і усунення дефектів у зв`язку з цим, Покупець цим зобов`язується виплатити Постачальнику ціну Контракту або таку іншу суму, яка може підлягати виплаті згідно з положеннями Контракту, в час та у спосіб, передбачені Контрактом.

Товари та супутні послуги, які мають бути надані, є такими, як зазначено у Технічних вимогах ( п. 12.1. Розділу ІІІ ЗУК).

За умовами п.13.1 Розділу ІІІ ЗУК згідно з підпунктом 33.1 ЗУК, поставка обладнання та завершення супутніх послуг здійснюється у відповідності до Графіка поставки та завершення, як зазначено у Технічних Вимогах. Подробиці відвантаження та інші документи, які мають бути надані постачальником, зазначено в ОУК.

У відповідності до підпункту 14.1 Розділу ІІІ ЗУК постачальник надає всі товари та супутні послуги, включені до обсягу поставки згідно зі Статтею 12 ЗУК та Графіка поставки і завершення, згідно зі Статтею 13 ЗУК.

Згідно положень п. 16 Розділу ІІІ ЗУК ціна Контракту, включаючи авансові платежі, якщо застосовуються, сплачується, як зазначено в ОУК. Запит Постачальника щодо платежу здійснюється на ім`я Покупця у письмовій формі і супроводжується рахунками - фактурами з описом, як потрібно, поставлених товарів та наданих супутніх послуг, а також документами, наданими згідно зі Статтею 13 ЗУК, i після виконання усіх інших зобов`язань, передбачених у Контракті. Платежі швидко здійснюються Покупцем, але у жодному випадку не пiзнiше шестидесяти (60) днів після надання рахунку-фактури або запиту на платіж від Постачальника, і після того, як Покупець схвалив його. Валюти, в яких здійснюються платежі Постачальнику за Контрактом, є такими, в яких виражена ціна Тендерної пропозиції. У випадку, якщо Покупець не в змозі здійснити Постачальнику будь-який платіж до належної дати або протягом періоду, як викладено в ОУК , Покупець сплачує Постачальнику відсотки на суму такого затриманого платежу за ставкою, вказаною в ОУК, за перiод затримки до того, як платіж буде здійснено повністю, або до чи після винесення рiшення арбітражного суду.

Відповідно до п. 27 Розділу ІІІ ЗУК, за винятком того, як зазначено у ст. 32 Загальних умов контракту, якщо постачальник не може забезпечити доставку будь-яких або всіх товарів до дати доставки або надати супутні послуги у термін, визначений у контракті, Покупець може, без завдання шкоди усім своїм іншим засобам в рамках контракту, відняти від ціни Контракту, в якості заздалегідь оцінених збитків, суму, еквівалентну процентному співвідношенню, зазначеному в Особливих умовах контракту, ціни товарів, які було доставлено із запізненням, чи ненаданих послуг за кожен тиждень або його частину до моменту фактичної доставки товарів чи надання супутніх послуг. Максимальна сума проценту, що віднімається, вказана в Особливих умовах контракту.

За умовами п. 34 Розділу ІІІ ЗУК якщо, в буд-який час під час виконання Контракту, Постачальник або його субпідрядники стикаються з умовами, які перешкоджають вчасній поставці товарів чи завершення супутніх послуг згідно зі Статтею 13 ЗУК, Постачальник негайно інформує Покупця у письмовій формі про затримку, її ймовірну тривалість та причину. Як тільки стане можливим, після отримання повідомлення від Постачальника, Покупець оцінить ситуацію і може, на свій розсуд, продовжити час виконання поставки Постачальником, у цьому випадку, таке продовження ратифікується сторонами шляхом внесення поправок до Контракту. За винятком випадку форс-мажорної ситуації, як зазначено у Статті 32 ЗУК, затримка з боку Постачальника у виконанні своїх зобов`язань щодо поставки та завершення накладе на Постачальника відповідальність за сплату заздалегідь оцінених збитків згідно зі Статтею 26 ЗУК, якщо продовження часу не було узгоджено згідно зі Статтею 34.1 ЗУК.

Згідно п. 32 Розділу ІІІ ЗУК Постачальник не зобов`язання по вимогам на забезпечення виконання Контракту, по заздалегідь оціненим збиткам, або за припинення Контракту з його вини, якщо і в тій мірі, коли затримка у виконанні Контракту або нездатність виконувати свої зобов`язання за контрактом є результатом форс-мажорних подій. В цілях цієї статті, "Форс-мажор" означає подію або ситуацію поза контролем Постачальника, яка є непередбачуваною, її неможливо уникнути, і її походження не є наслідком недбалості або браку уваги з боку Постачальника. Такі події можуть включати, але не обмежуватись, діями Покупця в його суверенній функції, війни революції, пожежі, повені, епідемії, карантинні обмеження та торгові ембарго. В разі виникнення форс-мажорної ситуації, Постачальник негайно інформує Покупця у письмовій формі про такі умови і причини їх виникнення. Якщо інакше не було повідомлено Покупцем у письмовій формі, Постачальник продовжує виконувати свої зобов`язання за контрактом, наскільки це практично можливо, і шукає усі доцільні альтернативні засоби для виконання Контракту, яким не перешкоджає форс-мажорна подія.

Абзацом (ііі) частини А підпункту 3 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 8 від 21.12.2022 до Контракту, визначено платежі за товари, виготовлені у країні Покупця (Таблиця цін №1.1) кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб: А. Платежі за товари, виготовлені у країні Покупця згідно пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Таблиці цін № 1.1 кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб: (ііі) після доставки товарів на майданчик проекту (кінцеве місце призначення): тридцять п`ять (35%) відсотків ціни товарів сплачується протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Акту поставки товарів в трьох (3) оригіналах, надання Постачальником документів, зазначених у п. 13.1 Розділу II «Особливі Умови Контракту», та отримання рахунка-фактури Представництва головного постачальника.».

23.01.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника складено Акт поставки товарів № 3/2, виготовлених в країні покупця щодо поставки відповідачу товару загальною вартістю 2054478,40 євро з ПДВ.

За доводами позивача, строк оплати 691 411,00 євро, що становить 35% від вартості товару сплив 25.03.2023.

Згідно підпункту 5 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 8 від 21.12.2022 до Контракту, платежі за супутні послуги (пункти 1.3.3, 1.4.2, 1.5.2, 1.6.2, 1.7.3 у Таблиці Цін № 3 «Супутні Послуги») кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюється у наступний спосіб:

(і) Після приймання супутніх послуг: сто (100%) відсотків ціни супутніх послуг протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Актів приймання-передачі супутніх послуг в трьох (3) оригіналах та надання Постачальником страхового сертифікату, документів, зазначених у п. 13.1 Розділу II «Особливих Умов» Контракту, а також відповідного рахунку.

23.01.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника складено Акт приймання-передачі супутніх послуг № 6 (Таблиця Цін № 3), яким підтверджується надання відповідачу супутніх послуг вартістю 57040,00 євро без ПДВ.

За доводами позивача, відповідно до підпункту 5 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту строк оплати 57040,00 євро, що становить 100% вартості послуг сплив 25.03.2023.

Відповідно до абзацу (іі) частини В підпункту 3 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 8 від 21.12.2022 до Контракту, платежі за товари, виготовлені у країні Покупця (Таблиця цін №1.1) кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюються у наступний спосіб:

В. Платежі за товари виготовлені у країні Покупця згідно пунктів 1.7 Таблиці цін № 1.1 кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб:

(іі) Після приймання товарів у приміщеннях Постачальника-1: сімдесят (70%) відсотків ціни товарів сплачується протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом головного постачальника Актів приймання - передачі товарів в трьох (3) оригіналах та надання відповідного рахунку-фактури Представництва головного постачальника.

23.01.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника підписано Акт № 4 приймання-передачі товарів, виготовлених в країні покупця (Таблиця Цін № 1.1.), яким підтверджується поставка відповідачу товару загальною вартістю 1077752,00 євро з ПДВ.

Як зазначено позивачем, строк оплати 725 410,00 євро, що становить 70% від вартості товару сплив 25.03.2023.

Відповідно до абзацу (іі) частини В підпункту 3 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди №11 від 25.05.2023 до Контракту, платежі за товари виготовлені у країні Покупця (Таблиця цін №1.1) кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб: А. Платежі за товари виготовлені у країні Покупця згідно пунктів 1.5.1.1, 1.5.1.2, 1.7.1.1, 1.7.1.2 Таблиці цін №1.1 кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб:

(іі) Після приймання товарів у приміщеннях Постачальника-1: сімдесят (70%) відсотків ціни товарів сплачується протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Актів приймання - передачі товарів в трьох (3) оригіналах та надання відповідного рахунку-фактури Представництва Головного Постачальника.

05.04.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника підписано Акт № 5 приймання-передачі товарів, виготовлених в країні Покупця (Таблиця Цін № 1.1.), яким підтверджується поставка відповідачу товару загальною вартістю 2054478,40 євро з ПДВ.

За доводами позивача строк оплати 1382822,00 євро, що становить 70% від вартості товару сплив 10.06.2023.

Згідно підпункту 4 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 9 від 17.02.2023 до Контракту, платежі за супутні послуги (пункти 1.1.1, 1.2.1, 1.2.2, 1.3.1, 1.4.1, 1.5.1, 1.6.1, 1.7.1 у Таблиці Цін №3 "Супутні Послуги") кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб:

(і) Після приймання супутніх послуг: сто (100%) відсотків ціни супутніх послуг протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Актів приймання-передачі супутніх послуг в трьох (3) оригіналах та надання відповідного рахунку Представництва головного постачальника.

17.04.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника складено Акт приймання-передачі супутніх послуг № 7 (Таблиця Цін № 3), яким підтверджується надання покупцю супутніх послуг вартістю 26820,00 євро без урахування ПДВ.

Як зазначено позивачем, строк оплати 26820,00 євро без урахування ПДВ, що становить 100% вартості послуг сплив 16.06.2023.

Згідно абзацу (iv) частини А підпункту 3 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 9 від 17.02.2023 до Контракту, платежі за товари виготовлені у країні покупця (Таблиця цін №1.1) кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб: А. Платежі за товари виготовлені у країні Покупця згідно пунктів 1.3, 1.4, 1.6 Таблиці цін №1.1 кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб:

(iv) Після монтажу товарів: десять (10%) відсотків від ціни товарів сплачується протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Актів приймання - передачі супутніх послуг в трьох (3) оригіналах та надання відповідного рахунку-фактури Представництва Головного Постачальника.

17.04.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника складено Акт приймання-передачі супутніх послуг № 7 (Таблиця Цін № 3), яким підтверджується надання відповідачу супутніх послуг.

За доводами позивача строк оплати 103630,00 євро без урахування ПДВ, що становить 10% вартості товару сплив 16.06.2023.

Згідно підпункту 5 пункту 16.1 Розділу II Особливі Умови Контракту, в редакції Додаткової угоди № 10 від 18.04.2023 до Контракту, платежі за супутні послуги (пункти 1.3.3, 1.4.2, 1.5.2, 1.6.2, 1.7.3, 1.11.2 у Таблиці Цін З "Супутні Послуги") кредитними коштами Банку KfW без ПДВ здійснюватимуться у наступний спосіб:

(і) Після приймання супутніх послуг: сто (100%) відсотків ціни супутніх послуг протягом шістдесяти (60) днів після підписання Покупцем та Представництвом Головного Постачальника Актів приймання-передачі супутніх послуг в трьох (3) оригіналах та надання Постачальником страхового сертифікату, документів, зазначених у п. 13.1 Розділу II «Особливих Умов» Контракту, а також відповідного рахунку.».

05.05.2023 між відповідачем та Представництвом головного постачальника підписано Акт приймання-передачі супутніх послуг № 8 (Таблиця Цін № 3), яким підтверджується надання відповідачу супутніх послуг вартістю 50200,00 євро без урахування ПДВ.

Позивач зазначає, що строк оплати 50250,00 євро, що становить 100% вартості послуг сплив 08.07.2023.

Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» супровідним листом № 01/40414 від 17.08.2023 направлено «Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва», в особі Представництва Далековод, д.д. в Україні та Приватному акціонерному товариству «Запоріжтрансформатор» заяву про зарахування вимог від 16.08.2023.

Зі змісту заяви ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго» від 16.08.2023 вбачається про наявність вимоги постачальника - непогашеного грошового зобов`язання відповідача перед постачальником за Контрактом у розмірі 3 234 929,00 євро без ПДВ, яке виникло на підставі:

- рахунку-фактури № 312 від 24.01.2023 на суму 691411,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту поставки товарів, виготовлених у країні покупця № 3/2 від 23.01.2023;

- рахунку-фактури № 313 від 24.01.2023 на суму 57040,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі супутніх послуг № 6 від 23.01.2023;

- рахунку-фактури № 314 від 24.01.2023 на суму 725410,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі товарів, виготовлених у країні покупця № 4 від 23.01.2023;

- рахунку-фактури № 315 від 11.04.2023 на суму 1382822,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі товарів, виготовлених у країні покупця № 5 від 05.04.2023;

- рахунку-фактури № 316 від 17.04.2023 на суму 26820,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі супутніх послуг № 7 від 17.04.2023;

- рахунку-фактури № 317 від 17.04.2023 на суму 301176,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі товарів, виготовлених у країні покупця № 1/1 від 25.11.2022, Акту поставки товарів виготовлених у країні покупця № 1/2 від 19.12.2022, Акту приймання-передачі супутніх послуг № 7 від 17.04.2023;

- рахунку-фактури № 318 від 09.05.2023 на суму 50250,00 євро без ПДВ, оформленого на підставі Акту приймання-передачі супутніх послуг № 8 від 05.05.2023.

Також, відповідач у заяві від 16.08.2023 повідомив про вимогу до постачальника щодо нарахованих сум заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро без ПДВ, розрахованих у Таблиці 1, викладеної у заяві, які виникли на підставі статті 27 Загальних Умов Контракту, у зв`язку з порушенням постачальником строків поставки 12 одиниць трансформаторного обладнання за Контрактом.

Відповідно до заяви ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго» від 16.08.2023, відповідач керуючись ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України, зменшив вимогу постачальника у сумі 3 234 929,00 євро (три мільйони двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять євро 00 євро-центів ) без ПДВ на вимогу покупця у сумі 2 684 005,20 євро (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі п`ять євро, 20 євро-центів) без ПДВ, та як наслідок, після зарахування вимог, вимога постачальника становить 550 923,80 євро (п`ятсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот двадцять три євро, 80 євро-центів) без ПДВ, а вимога покупця становить 0,00 (нуль євро 00 євро-центів) без ПДВ.

Листом від 12.09.2023 № 08-01/3045-18-L019/2023 постачальником повідомлено відповідача про те, що за наявності факту оспорювання завдання покупцю збитків та відсутності їх підтвердження належним чином, відповідач не мав законних підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку у розмірі 2684005,20 євро з платежів за Контрактом.

Позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог посилаючись на те, що оспорюваний односторонній правочин суперечить положенням статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки вимоги не відповідають критеріям безспірності та однорідності.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що враховуючи положення пункту 32 «Форс-мажор» Загальних умов Контракту, нарахування відповідачем постачальнику суми заздалегідь оцінених збитків згідно пункту 27 Загальних умов Контракту є безпідставним та ніколи не визнавалось покупцем, що підтверджується листами № 1/05-н-22803 від 26.01.2022 та № 08-1-3045-18-L007/2022 від 28.01.2022.

Листами від 19.02.2021 № 1/105-66 та від 08.04.2021 № 1/105-173 ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» за узгодженням з Dalekovod. d.d., повідомляв відповідача про виникнення форс-мажорних подій, обумовлених всесвітньою пандемією СОVID-19 та направляв Сертифікат № 2300-21-0223 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 16.02.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою, Сертифікат № 2300-21-0409 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 30.04.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Позивач зазначає, що листом від 09.03.2021 № 1/105-120 направив проект додаткової угоди № 5 та повідомив відповідача про те, що авансовий платіж за Контрактом від 05.12.2018 № 08-1/3045-18 був сплачений 24.07.2020, тобто з порушенням строків, передбачених контрактом, із затримкою у 115 днів, що обумовило неможливість своєчасної закупівлі сировини та комплектуючих виробів, що призвело до неможливості виготовлення та постачання товарів постачальником у термін, визначений у контракті.

Відповідач направив ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» та Dalekovod. d.d. претензію від 21.12.2021 за № 01/60734 про порушення строків поставки товару та нарахування суми зазделегіть оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро.

Заперечуючи проти нарахування суми зазделегіть оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро позивач посилається на те, що відповідач з різних причин не дозволяв відвантаження товару або не здійснював його приймання, про що постачальник звертався з листами від 03.12.2020 № 1/105-512, від 04.12.2020 № 1/105-517, від 14.12.2020 № 1/105-531, від 01.02.2021 № 1/105-20, від 10.02.2021 № 1/105-47, від 09.03.2021 № 1/105-121, від 22.03.2021 № 1/105-142, від 01.04.2021 № 1/105-157, в яких вимагав від відповідача надати дозвіл на відвантаження трансформаторів або прискорити приймання поставленого товару.

Листом № 1/05-Н-23831 від 05.01.2023 ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» повідомлено відповідача, що постачальником належним чином, в розумні терміни, обумовлені ситуацією зі всесвітньою пандемією COVID-19, було проінформовано про виникнення форс-мажорних подій, у зв`язку з чим відсутні підстави для пред`явлення будь-яких претензій за Контрактом від 05.12.2018 № 08-1/3045-18.

Постачальником направлено відповідачу претензію від 31.05.2023 № 08-1-3045-18-L012/2023 про порушення строків оплати на суму 1473861,00 євро та претензію від 07.08.2023 № 08-1-3045-18-L018-1/2023 про порушення строків оплати на суму 1761068,00 євро.

У відповідь на претензію № 08-1-3045-18-L012/2023 від 31.05.2023 відповідач листом № 01/36078 від 25.07.2023 повідомив постачальника, що ним виконано свої зобов`язання у частині погодження заявок на вибірку коштів належним чином та у повному обсязі, а наявна затримка у здійсненні платежів пов`язана з рішенням банку KfW щодо призупинення фінансування в рамках реалізації Контракту та проекту «Реконструкція підстанцій у східній частині України», поновлення фінансування можливе після підписання відповідної грантової угоди на міждержавному рівні.

Відповідачем направлено постачальнику лист № 01/34927 від 18.07.2023, яким повідомлено про віднімання від ціни Контракту суми заздалегідь оцінених збитків за рахунками-фактурами від 24.01.2023 № 312, від 24.01.2023 № 313, від 24.01.2023 № 314, від 11.04.2023 № 315 на загальну суму 2684005,20 євро.

У відповідь на лист № 01/34927 від 18.07.2023 ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» листом від 20.07.2023 № 1/01-15/23851 повторно повідомлено про наявність форс-мажорних обставин, затримку здійснення платежів з боку покупця, зволіканням покупця із дозволами на відвантаження трансформаторів, несвоєчасне прийняття покупцем вже поставленого товару, та зазначено про намір вирішити питання утримання суми 2,6 млн євро шляхом переговорів.

Відповідачем направлено лист № 01/36588 від 27.07.2023 постачальнику, яким запропоновано підписати акти зарахування зустрічних однорідних вимог про утримання суми в 2684005,20 млн. євро з платежів за Контрактом.

У відповідь на лист № 01/36588 від 27.07.2023 постачальником направлено відповідачу лист від 01.08.2023 № 1/01-15/23858 про те, що незаконні дії покупця з віднімання від ціни контракту суми заздалегідь оцінених збитків за рахунками-фактурами від 24.01.2023 № 312, від 24.01.2023 № 313, від 24.01.2023 № 314, від 11.04.2023 № 315 на загальну суму 2684005,20 євро не визнаються.

04.08.2023 відповідачем повторно направлено постачальнику лист № 01/37898, яким запропоновано підписати акти зарахування зустрічних однорідних вимог про утримання суми в 2684005,20 млн євро з платежів за Контрактом.

Листом від 08.08.2023 № 1/01-15/23859 ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» повідомив відповідача про те, що незаконні дії покупця з віднімання від ціни контракту суму заздалегідь оцінених збитків за рахунками-фактурами від 24.01.2023 № 312, від 24.01.2023 № 313, від 24.01.2023 № 314, від 11.04.2023 № 315 на загальну суму 2684005,20 євро не визнаються.

За таких обставин, позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року, оскільки вважає, що вчинений відповідачем правочин зарахування суперечить ст. 601 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

Згідно з частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частина друга стаття 16 Цивільного кодексу України).

Спір виник з приводу наявності чи відсутність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно із частиною 3 статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом частини 5 статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Оспорювана заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Водночас, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування, оскільки, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання, для цього (припинення зобов`язання) необхідна наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Отже, у разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним або визнання зобов`язань такими, що припинилися у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У постанові від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зробив висновки щодо застосування норм права, а саме статей 601, 602 ЦК України.

Так, Верховний Суд вказав, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (пункт 47 постанови).

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним (пункт 48 постанови).

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 49 постанови).

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

У пункті 8.3. постанови Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4503/20 зазначено, що для правильного вирішення спору зі справи судам необхідно як встановити факт наявності між сторонами спору щодо вимог, які були погашені (припинені) оскаржуваним зарахуванням, так і перевірити, чи існувала зарахована заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною при зарахуванні.

Як встановлено судом, у заяві від 16.08.2023 відповідач повідомив про вимогу до постачальника щодо нарахованих сум заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро без ПДВ, які виникли на підставі статті 27 Загальних Умов Контракту, у зв`язку з порушенням постачальником строків поставки 12 одиниць трансформаторного обладнання за Контрактом.

Відповідно до змісту заяви про зарахування вимог від 16.08.2023 вбачається, що ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго» зменшив вимогу постачальника у сумі 3 234 929,00 євро (три мільйони двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять євро 00 євро-центів) без ПДВ на вимогу покупця у сумі 2 684 005,20 євро (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі п`ять євро, 20 євро-центів) без ПДВ, та як наслідок, після зарахування вимог, вимога постачальника становить 550 923,80 євро (п`ятсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот двадцять три євро, 80 євро-центів) без ПДВ, а вимога покупця становить 0,00 (нуль євро 00 євро-центів) без ПДВ.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, звертаючись із заявою про зарахування вимог від 16.08.2023, відповідач визнав існування у нього зобов`язань перед постачальником за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 у розмірі 3 234 929,00 євро без ПДВ, яке виникло на підставі Актів № 3/2 від 23.01.2023, № 6 від 23.01.2023, № 4 від 23.01.2023, № 5 від 05.04.2023, № 7 від 17.04.2023, № 1/1 від 25.11.2022, № 1/2 від 19.12.2022, № 7 від 17.04.2023, № 8 від 05.05.2023. Заборгованість ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго» перед постачальником з оплати поставленого товару та наданих послуг у розмірі 3 234 929,00 євро без ПДВ також підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актами приймання-передачі супутніх послуг, актами приймання-передачі та поставки товарів, товаро-супроводжуючими транспортними документами.

Водночас, обґрунтовуючи вимоги про визнання спірної заяви недійсною, позивач зазначає про те, що заборгованість у розмірі 2 684 005,20 євро без ПДВ, що складає суму заздалегідь оцінених збитків, є спірною.

Відповідно до п. 27 Розділу ІІІ ЗУК, за винятком того, як зазначено у ст. 32 Загальних умов контракту, якщо постачальник не може забезпечити доставку будь-яких або всіх товарів до дати доставки або надати супутні послуги у термін, визначений у контракті, Покупець може, без завдання шкоди усім своїм іншим засобам в рамках контракту, відняти від ціни Контракту, в якості заздалегідь оцінених збитків, суму, еквівалентну процентному співвідношенню, зазначеному в Особливих умовах контракту, ціни товарів, які було доставлено із запізненням, чи ненаданих послуг за кожен тиждень або його частину до моменту фактичної доставки товарів чи надання супутніх послуг. Максимальна сума проценту, що віднімається, вказана в Особливих умовах контракту.

Як вбачається із розрахунку суми заздалегідь оцінених збитків, наведеним відповідачем у заяві про зарахування вимог від 16.08.2023 (Таблиця 1), відповідачем здійснено нарахування у зв`язку з порушенням постачальником строків поставки 12 одиниць трансформаторного обладнання: АТ 333 МВА у кількості 3 шт, ТПР 92 МВА у кількості 9 шт.

За доводами відповідача, зазначений товар мав бути поставлений постачальником на підставі Додаткової угоди № 3 від 12.03.2020 до Контракту, якою сторони погодили поставку обладнання згідно графіку поставки.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження визначеної суми заздалегідь оцінених збитків за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018, зокрема доказів на підтвердження дати фактичної поставки та затримки постачання товарів.

Судом враховано, що Додатковою угодою № 3 від 12.03.2020 до Контракту сторони погодили як і строки поставки, на що посилається відповідач, так і зобов`язання ПрАТ НЕК «Укренерго» щодо сплати Представництву головного постачальника авансу до кінця березня 2020 року.

Суд відзначає, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують розмір заборгованості постачальника перед ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго», так і виконання зобов`язання відповідачем з оплати авансу, у зв`язку з чим відсутнє підтвердження дійсності вимоги відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що документами не підтверджена заборгованість постачальника перед відповідачем, відтак відсутні правові підстави для проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Більш того, ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» та Dalekovod. d.d. в особі Представництва направлено відповідачу листи № 1/05-Н-22803 від 26.01.2022 та № 08-1-3045-18-L007/2022 від 28.01.2022, якими заперечили щодо вимог у претензії відповідача від 21.12.2021 № 01/60734 про нарахування суми заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2684005,20 євро без ПДВ та не визнали нарахування відповідачем заздалегідь оцінених збитків у повному обсязі.

За доводами відповідача, заперечення позивача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до змісту листів № 1/05-Н-22803 від 26.01.2022 та № 08-1-3045-18-L007/2022 від 28.01.2022 (отримання яких відповідачем підтверджено листами №01/9430 від 23.02.2022, № 01/8386 від 04.03.2021) повідомляв відповідача про виникнення форс-мажорних подій, обумовлених всесвітньою пандемією СОVID-19 з посиланням на Сертифікат № 2300-21-0223 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 16.02.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою та Сертифікат № 2300-21-0409 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 30.04.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою.

У підтвердження істотної зміни обставин та неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач надав суду Сертифікат № 2300-21-0223 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 16.02.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою та Сертифікат № 2300-21-0409 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 30.04.2021 Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України", торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Сертифікатом № 2300-21-0223 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 16.02.2021 Запорізька торгово-промислова палата засвідчила ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України; дата настання: 29.03.2020; дата закінчення: 28.12.2020.

Також Сертифікатом № 2300-21-0409 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 30.04.2021 Запорізька торгово-промислова палата засвідчила ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України; дата настання: 07.12.2020; тривають на 30.04.2021.

У відповідності до ч. 2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в силу приписів ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" засвічується відповідними сертифікатами.

Запорізькою торгово-промисловою палатою видано сертифікати № 2300-21-0223 та № 2300-21-0409 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Контрактом № 08-1/3045-18 від 05.12.2018, що відповідає приписам Закону України "Про торгово-промислові палати в України".

Згідно п. 32 Розділу ІІІ ЗУК постачальник не зобов`язання по вимогам на забезпечення виконання Контракту, по заздалегідь оціненим збиткам, або за припинення Контракту з його вини, якщо і в тій мірі, коли затримка у виконанні Контракту або нездатність виконувати свої зобов`язання за контрактом є результатом форс-мажорних подій. В цілях цієї статті, "Форс-мажор" означає подію або ситуацію поза контролем Постачальника, яка є непередбачуваною, її неможливо уникнути, і її походження не є наслідком недбалості або браку уваги з боку Постачальника. Такі події можуть включати, але не обмежуватись, діями Покупця в його суверенній функції, війни революції, пожежі, повені, епідемії, карантинні обмеження та торгові ембарго. В разі виникнення форс-мажорної ситуації, Постачальник негайно інформує Покупця у письмовій формі про такі умови і причини їх виникнення. Якщо інакше не було повідомлено Покупцем у письмовій формі, Постачальник продовжує виконувати свої зобов`язання за контрактом, наскільки це практично можливо, і шукає усі доцільні альтернативні засоби для виконання Контракту, яким не перешкоджає форс-мажорна подія.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказах, позивач заперечував наявність у нього зобов`язання перед відповідачем щодо сплати суми заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2684005,20 євро без ПДВ, тобто між сторонами існувала неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених ст. 601 ЦК України, для здійснення такого зарахування.

Отже, дослідивши сертифікати № 2300-21-0223 від 16.02.2021 та № 2300-21-0409 від 30.04.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Запорізькою торгово-промисловою палатою та враховуючи позицію позивача, суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо наявності підстав для нарахування суми заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2684005,20 євро. При цьому відповідач не підтвердив наявності підстав для зарахування належними доказами.

Враховуючи, що грошові вимоги на суму 2684005,20 євро, які є предметом зарахування за заявою від 16.08.2023, є спірними з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності підстав нарахування суми заздалегідь оцінених збитків, суд дійшов висновку, що правочин, оформлений відповідачем заявою про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року, не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України.

Крім того позивач вважає, що у заяві про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року відповідачем не дотримано умов однорідності та зустрічності вимог.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги, які виникли між сторонами на підставі Контракту, є зустрічними.

Водночас, суд зазначає, що заявлені зустрічні вимоги повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет, наприклад гроші, однорідні речі. При цьому, грошові вимоги мають розглядатися як однорідні у силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов`язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошима. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей.

Відтак, якщо зобов`язання, які виникли між сторонами за укладеними договорами, є грошовими, то вони є однорідними. Водночас, правила про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу.

Як вбачається з положень Контракту, вимоги позивача (постачальника) про сплату коштів за поставлений товар та надані послуги на підставі рахунків-фактур № 312 від 24.01.2023, № 313 від 24.01.2023, № 314 від 24.01.2023, № 315 від 11.04.2023, № 316 від 17.04.2023, № 317 від 17.04.2023, № 318 від 09.05.2023 та Актів поставки товарів № 3/2 від 23.01.2023, № 1/2 від 19.12.2022, Актів приймання-передачі супутніх послуг та товарів № 6 від 23.01.2023, № 4 від 23.01.2023, № 5 від 05.04.2023, № 7 від 17.04.2023, № 1/1 від 25.11.2022, № 7 від 17.04.2023, № 8 від 05.05.2023 мають характер основного зобов`язання, оскільки сплата таких коштів здійснюється відповідачем на виконання умов Контракту.

Поряд з тим, вимога відповідача щодо сплати суми заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2684005,20 євро, нарахована за невиконання постачальником поставки товару у термін, визначений у Контракті за своєю правовою природою є відповідальністю постачальника перед відповідачем, тобто додатковим зобов`язанням.

Зі змісту умов п. 27 Розділу ІІІ ЗУ Контракту вбачається, що за порушення зобов`язання в частині поставки товарів до дати доставки або надання супутніх послуг у термін, визначений у Контракті, відповідач, без завдання шкоди усім своїм іншим засобам в рамках контракту, може відняти від ціни Контракту суму, в якості заздалегідь оцінених збитків. Тобто, сума заздалегідь оцінених збитків не є основним зобов`язанням постачальника, а фактично є мірою відповідальності у зв`язку із неналежним виконанням ним господарського зобов`язання.

Збитки є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

З огляду на викладене, зараховані відповідачем заявою від 16.08.2023 вимога постачальника до відповідача про сплату коштів за поставлений товар та надані послуги у розмірі 3 234 929,00 євро без ПДВ та вимога відповідача (покупця) до постачальника про сплату суму заздалегідь оцінених збитків у розмірі 2 684 005,20 євро без ПДВ є однорідними (мають грошовий характер), однак за своєю правовою природою зобов`язання за цими вимогами є різними, оскільки зобов`язання зі сплати збитків у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов`язання.

Таким чином, зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань.

Отже, у спірних правовідносинах між сторонами може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Крім того, як встановлено судом вище, визначена відповідачем сума заздалегідь оцінених збитків не є безспірною, оскільки між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності підстав для її нарахування, який має вирішуватися в судовому порядку з встановленням всієї сукупності наявних елементів для застосування цивільно-правової відповідальності, за яких можливе відшкодування збитків.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 910/9038/17 від 10.07.2018.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено про відсутність безспірності заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що заява ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зарахування вимог не відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання її недійсною, як такої, що вчинена з порушенням вимог частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Судом враховано висновки Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вище наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог «Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва» в особі Представництва «Далековод, д.д.» в Україні до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним односторонній правочин - заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зарахування вимог від 16 серпня 2023 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь «Далековод акціонерне товариство з інжинірингу, виробництва та будівництва» (Республіка Хорватія, м. Загреб, вулиця Маріяна Чавича, 4, поштовий індекс 10 000, MBS (реєстраційний номер суб`єкта) 080010093, ОІВ (індивідуальний ідентифікаційний номер) 47911242222) в особі Представництва «Далековод, д.д.» в Україні (вул. Євгена Сверстюка, 19, частина нежилого приміщення № 6 в літ. А, приміщення 506, 506А, 506Б, м. Київ, 02002, зареєстроване у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України за реєстраційним номером: ГП-4055 від 19.12.2017) судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.02.2024.

Суддя О.В. Гулевець