Ухвала

від 26.02.2024 по справі 911/433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"26" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/433/24

Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , Київська обл., м. Бровари,

до Обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург», Київська обл., м. Бровари,

про стягнення 24574,36 грн.

встановив:

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як вбачається з інформації, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повним місцезнаходженням відповідача є: 07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Металургів, тоді як позивачем у позовній заяві вказано: 07402, Київська обл., місто Бровари, вулиця Металургів.

Отже, позовна заява не містить правильного місцезнаходження відповідача.

Також, позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивачем суперечливо викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги. Позивач на сторінці 16 позовної заяви зазначає, що рішення суду добровільно не виконувалось відповідачем у період з 04.03.2022 по 17.12.2019 роки, однак кінцева дата вказаного періоду настала раніше дати початку періоду.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем надано опис вкладення у цінний лист № 0740031132758 від 17.02.2024 р.

Згідно з п. 62 Постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є чек з описом вкладення у цінний лист, які підтверджують направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Отже тільки опис вкладення у цінний лист від 17.02.2024 р. не є доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, як вбачається з опису вкладення у цінний лист № 0740031132758 від 17.02.2024 р., на адресу відповідача була направлена позовна заява з додатками на 75 арк., в той час як до суду відповідно до опису вкладення у цінний лист № 0740031132766 від 17.02.2024 р. була направлена позовна заява з додатками на 109 арк.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн.

Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути 21240,26 грн інфляційних збитків та 3334,10 грн 3 % річних, а всього 24574,36 грн.

Таким чином, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру, за яку підлягає сплаті 3028,00 грн судового збору.

Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Водночас, позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивачем надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 3 кварталу 2023 р. по 4 квартал 2023 р. та за період з 4 кварталу 2023 р. по 1 квартал 2024 р., однак не надано відомостей про розмір річного доходу за 2023 р.

Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

постановив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

3. Запропонувати позивачу надати до суду:

- докази направлення відповідачу копії позовної заяви від 17.02.2024 р. з усіма додатками;

- докази сплати до Державного бюджету України 3028,00 грн судового збору або/та відомості про розмір річного доходу позивача за 2023 р.;

- пояснення чи доповнення до позовної заяви із зазначенням:

1) правильного місцезнаходження відповідача;

2) відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету;

3) обґрунтування суперечливо викладених обставин справи.

4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Рябцева