Рішення

від 31.01.2024 по справі 920/599/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2024м. СумиСправа № 920/599/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

Розглянувшив порядку загального позовного провадження справу № 920/599/23

за позовом Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви (вул. Соборна, буд. 31, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 22597429)

до відповідача Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування

представники учасників справи:

від позивача: Яковенко Є.М.

від відповідача: не з`явився

учасник справи (слухач): ОСОБА_1 .

1. Стислий виклад позицій сторін по справі.

1.1. 06.06.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним рішення Сумської міської ради VIII скликання № 3696-МР від 26.04.2023 «Про припинення права користування земельними ділянками» в частині припинення права користування Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви земельною ділянкою площею 0,8554 га за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що припинити право позивача на користування земельною ділянкою відповідач міг лише в судовому порядку за наявністю встановлених законом підстав. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним, в той же час, оскаржуване рішення не містить підстав, визначних вказаною нормою права. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

1.3. Відповідач, обґрунтовуючи заперечення щодо позовних вимог, посилається на те, що позивач, як первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви України (пункт 1 статуту), який за канонічною, ієрархічною та інституційною структурами безпосередньо входить до складу Сумської єпархії УПЦ, підлягає під дію санкцій Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022, уведених в дію указом Президента України від 01.12.2022 № 820/2022, оскаржуване рішення прийняте в інтересах територіальної громади та з метою звести до мінімуму вплив релігійних організацій, які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала частину території України.

2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023, справу № 920/599/23 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

2.2. Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву від 06.06.2023 про забезпечення позову (вх. № 1992 від 06.06.2023), згідно якої просить суд вжити такі заходи забезпечення позову: зупинити дію рішення Сумської міської ради VIII скликання № 3696-МР від 26.04.2023 року «Про припинення права користування земельними ділянками» в частині припинення права користування Спасо-Преображенській громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельною ділянкою загальною площею 0,8554 га з кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31;заборонити Сумській міській раді вчиняти дії щодо передання земельної ділянки у власність або користування усієї площі або частини площі земельної ділянки за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31;заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31.

2.3. Ухвалою від 08.06.2023 Господарський суд Сумської області відмовив у задоволенні заяви від 06.06.2023 Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову (вх. № 1992 від 06.06.2023) у справі № 920/599/23.

2.4. Ухвалою від 12.06.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/599/23, призначив підготовче засідання на 19.07.2023, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України.

2.5. 18.07.2023 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 4474 від 18.07.2023).

2.6. 19.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 2646 від 19.07.2023), крім того, відповідач у поданому клопотанні повідомив суд, що позовна заява надійшла на адресу Сумської міської ради 10.07.2023, тому просить суд продовжити строк для подання відзиву та надати додатковий час для його підготовки.

2.7. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10:16 до 12:17 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 19.07.2023 не відбулось.

З огляду на викладене, ухвалою від 19.07.2023 Господарський суд Сумської області продовжив підготовче провадження на тридцять днів, призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 16.08.2023, 14:00.

2.8. 10.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 278/23юр від 08.08.2023 (вх. № 5058 від 10.08.2023), в якому відповідач заперечує проти вимог позивача, оскільки позивач, як первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви України (пункт 1 статуту), який за канонічною, ієрархічною та інституційною структурами безпосередньо входить до складу Сумської єпархії УПЦ, підлягає під дію санкцій Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.20222, уведених в дію указом Президента України від 01.12.2022 № 820/2022, оскаржуване рішення прийняте в інтересах територіальної громади, та з метою звести до мінімуму вплив релігійних організацій, які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала частину території України.

2.9. 16.08.2023 засідання у справі № 920/599/23 не відбулось (суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).

Враховуючи усунення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, закінчення відпустки судді Жерьобкіної Є.А., станом на 17.08.2023, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 17.08.2023 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 11.09.2023, 12:00.

2.10. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11:38 до 12:14 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 11.09.2023 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 11.09.2023 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 02.10.2023, 11:30.

2.11. 02.10.2023 представник відповідача подав до суду заяву (вх. № 6199 від 02.10.2023), в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 02.10.2023.

2.12. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11:28 до 11:57 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 02.10.2023 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 02.10.2023 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 16.10.2023, 12:00.

2.13. У судовому засіданні 16.10.2023 Господарський суд Сумської області, за участю представників учасників справи, керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 195, 232 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.11.2023, 11:30.

2.14. Ухвалою від 08.11.2023 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 08.12.2023, 11:00.

2.15. 08.11.2023 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 08.11.2023 (вх. № 1172 від 08.11.2023, 12:20).

2.16. 08.12.2023 судове засідання у справі № 920/599/23 не відбулось (08.12.2023 суддя Жерьобкіна Є.А. брала участь у семінарі для суддів та помічників суддів «Захист права власності в господарському судочинстві» з увільненням від виконання основної роботи, згідно наказу Господарського суду Сумської області № 22-г від 07.12.2023).

Враховуючи усунення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, станом на 11.12.2023, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 11.12.2023 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 10.01.2024, 11:30.

2.17. 10.01.2024 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх. № 70 від 10.01.2024).

2.18. У судовому засіданні 10.01.2024 Господарський суд Сумської області за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 31.01.2024, 12:00 з повідомленням відповідача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

2.19. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. 25.11.1991 року зареєстрована юридична особа - Спасо-Преображенська громада Української Православної Церкви, назву якої змінено на Спасо-Преображенська релігійна громада (парафія) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429).

3.2. Рішенням Виконавчого комітету Сумської обласної ради народних депутатів «Про передачу культових споруд та реєстрацію статутів релігійних громад» № 39 від 15.09.1994 Спасо-Преображенський кафедральний собор, який знаходиться за адресою: м. Суми. вул. Соборна, 31, передано безоплатно у власність Спасо-Преображенській громаді Української православної церкви.

3.3. Постановою Господарського суду Сумської області від 01.10.2007 року у справі № АС2/453-07 зобов`язано КП «Сумське міське БТІ» внести запис про право власності Спасо-Преображенської громади Української православної церкви (40030, м. Суми, вул. Соборна, 31. код 22597429) на будівлю Спасо-Преображснського собору, який знаходиться за адресою: м. Суми. вул. Соборна, 31, до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

3.4. На виконання постанови Господарського суду Сумської області № АС2/453-07 та рішення Виконавчого комітету Сумської обласної ради від № 39 від 15.09.1994, за позивачем зареєстровано право власності на Спасо-Преображенський собор загальною площею 1451 кв. м. за адресою м. Суми. вул. Соборна, буд. 31, що підтверджується копією витягу з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 29).

3.5. На підставі рішення Сумської міської ради V скликання № 4425-МР від 29.10.2010 «Про надання в постійне користування земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям», затверджено проект землеустрою, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та надано в постійне користування Спасо-Преображенській релігійній громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельну ділянку загальною площею 0,8554 га із земель громадською призначення під розміщеним кафедральним собором по вул. Соборна, 31 за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради (а. с. 30).

3.6. На підставі вказаного рішення видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№277819 від 18.11.2010 року на земельну ділянку загальною площею 0,8554 га за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми. вул. Соборна, 31, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031063700066 (а. с. 31).

3.7. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, цільове призначення земельної ділянки: Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; правокористувач - Спасо-Преображенська релігійна громада (парафія) м. Суми Сумської єпархії Української православної Церкви, код ЄДРПОУ 22597429; власник земельної ділянки - Територіальна громада м. Суми в особі Сумської міської ради, код ЄДРПОУ 23823253 (а. с. 32).

3.8. Рішенням Сумської міської ради VІІІ скликання № 3696-МР від 26.04.2023 «Про припинення права користування земельними ділянками», Сумська міська рада вирішила припинити право користування Спасо-Преображенській громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельною ділянкою загальною площею 0,8554 га за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31.

3.9. Рішення прийняте за наслідками розгляду діяльності релігійних установ та організацій на території Сумської міської територіальної громади в умовах військової агресії російської федерації проти України, з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів, відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, частини сьомої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», враховуючи рекомендації засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

3.10. Позивач вважає, що рішення Сумської міської ради VІІІ скликання № 3696-МР від 26.04.2023 є протиправним, тому звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним в частині припинення права користування Спасо-Преображенській громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельною ділянкою загальною площею 0,8554 га за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31.

4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

4.1. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

4.2. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

4.3. За змістом статей 4, 5 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

4.4. У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

4.5. Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

4.6. Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

4.7. Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

4.8. За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад,

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу,

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу,

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу,

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст,

д) організація землеустрою,

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів,

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства,

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства,

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодекса,

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом,

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок,

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст,

й) вирішення земельних спорів,

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

4.9. Підстави набуття та реалізації прав на землю врегульовані розділом IV Земельного кодексу України та передбачають, що юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

4.10. Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

4.11. Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

4.12. Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності. без встановлення строку.

4.13. Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

4.14. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 95 Земельного кодексу України).

4.15. Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

4.16. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

4.17. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

4.19. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

4.20. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

4.21. Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 -149 Земельного кодексу України.

4.22. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

4.23. Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.

4.24. Згідно ст. 141 Земельного кодексу України (у редакцій чинній на дату прийняття оскаржуваного в частині рішення), підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії;

з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

4.25. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» також не містить повноважень міської ради припиняти право користування земельними ділянками комунальної власності, виходячи з діяльності релігійних установ та організацій в умовах військової агресії російської федерації проти України.

4.26. Орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями припиняти право користування земельною ділянкою релігійним організаціям в умовах військової агресії російської федерації проти України ні положеннями Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ні Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

4.27. Суд установив, що згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№277819 від 18.11.2010 за позивачем зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008.

4.28. Рішення Сумської міської ради № 3696-МР від 26.04.2023 не містить жодної, передбаченої статтею 141 Земельного кодексу України підстави для припинення права користування позивача вказаною земельною ділянкою.

4.29. При прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач - Сумська міська рада, діяв не на підставах, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним, відповідним рішенням порушено права позивача як землекористувача на постійне користування земельною ділянкою.

4.30. Щодо мети прийнятого Сумською міською радою рішення - «в умовах військової агресії російської федерації проти України, з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів» суд додатково зазначає наступне.

4.31. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.32. За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

4.33. Поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися "правом власності", а тому і «майном».

4.34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014 (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

4.35. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

4.36. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

4.37. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

4.38. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.11.2011(Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

4.39. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

4.40. Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

4.41. ЄСПЛ у рішенні "Щокін проти України" від 14.10.2010 (Shtokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункти 50 та 51) зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог. Суд вказує у своєму рішенні, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

4.42. Прийнявши рішення в оскаржуваній частині щодо припинення права користування позивача земельною ділянкою не на підставах, визначених законом, відповідач втрутився у право позивача на мирне володіння майном, що свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки недотримання хоча б одного із критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відсутня необхідність з`ясовувати, чи переслідувало незаконне втручання легітимну мету та чи був відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

4.43. Враховуючи вищевикладене, оскільки оскаржуване рішення в частині прийняте не у відповідності із Законом, порушує права позивача як постійного землекористувача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним рішення Сумської міської ради № 3696-МР від 26.04.2023 «Про припинення права користування земельними ділянками» в частині припинення права користування Спасо-Преображенській громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельною ділянкою загальною площею 0,8554 за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31.

5. Розподіл судових витрат між сторонам.

5.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Сумської міської ради VIII скликання № 3696-МР від 26.04.2023 «Про припинення права користування земельними ділянками» в частині припинення права користування Спасо-Преображенській громаді Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) земельною ділянкою загальною площею 0,8554 за кадастровим номером 5910136300:02:014:0008, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31 (п. 1. додатку до рішення).

3. Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м. Суми Сумської Єпархії Української Православної Церкви (вул. Соборна, буд. 31, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 22597429) 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 26.02.2024 (у період з 09.02.2024 до 23.02.2024 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).

Суддя Є.А. Жерьобкіна