Ухвала

від 26.02.2024 по справі 909/27/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 909/27/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Гарасимка Василя Васильовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.03.2023

за позовом Акціонерного товариства ?Українська залізниця? в особі філії ?Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд? Акціонерного товариства ?Українська залізниця?

до Фізичної особи-підприємця Гарасимка Василя Васильовича

про стягнення 122 110,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гарасимка Василя Васильовича (далі - ФОП Гарасимка В. В.) про стягнення заборгованості в сумі 122 110,22 грн

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди державного майна та додаткових угод до нього, після закінчення строку договору оренди, не повернув орендоване ним майно, що є підставою для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном.

На підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з її малозначністю (ухвала суду від 09.01.2023).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2023 позов задоволено в частині стягнення 108 208,34 грн заборгованості (неустойки); в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач безпідставно включив до складу неустойки ПДВ (за квітень 2021 року - вересень 2021 року) та визначив, що правильний розмір неустойки за період з 01.04.2021 по 31.07.2022 становить 108 208,34 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 вищевказане рішення залишеним без змін

31.01.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ФОП Гарасимко В. В. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.03.2023, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ураховуючи, що положення статті 12 ГПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини п`ятої статті 12 цього Кодексу справи, на які поширюється дія цих положень, є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни предмету позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Так, предметом позову у даній справі є стягнення 122 110,22 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (дата подання позову 28.12.2022) (2 482,00 грн х 100 = 248 100,00 грн), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.

Положення пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачають виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

Натомість, подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань та виключних випадків, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа №914/1570/20, провадження №2-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

Враховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Гарасимка В. В. на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №909/27/23 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гарасимка Василя Васильовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.03.2023.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач