Рішення

від 23.02.2024 по справі 140/34438/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34438/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рожищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Рожищенський відділ ДРАЦС, відповідач) про визнання протиправними дій щодо внесення змін до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №190 від 06.10.2011, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №4 від 11.01.2007 в частині відомостей про позбавлення/поновлення батьківських прав та зобов`язання реєстратора Рожищенського відділу ДРАЦС скасувати записи - зміни до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №190 від 06.10.2011, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №4 від 11.01.2007, які були внесені реєстратором Ківерцівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.03.2023 до Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав на дітей.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.11.2023 під час ознайомлення його представником з матеріалами цивільної справи №158/1568/20, останньому стало відомо, що 07.02.2023 державним реєстратором Ківерцівського відділу ДРАЦС (правонаступником якого є Рожищенський відділ ДРАЦС) було внесено зміни до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №190 від 06.10.2011, про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 №4 від 11.01.2007 в частині відомостей про позбавлення/поновлення батьківських прав. Внаслідок таких дій, позивача було вилучено із зазначених вище актових записів про народження дітей як батька. Підставою для внесення змін слугувала Постанова районного суду в Раві Мазовецькій, відділу родини і неповнолітніх, Республіки Польща від 25.03.2019 про позбавлення позивача батьківських прав відносно дітей.

Позивач вказує, що йому було невідомо про існування Постанови районного суду в Раві Мазовецькій, відділу родини і неповнолітніх, Республіки Польща від 25.03.2019 і він не був обізнаний з її змістом.

Вважає, що рішення іноземного суду було виконане Ківерцівським відділом ДРАЦС всупереч вимогам діючого законодавства України. Посилається, зокрема, на ст.471 ЦПК України та ст.52 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 24.05.1993, який ратифікований Україною відповідно до Постанови Верховної Ради України №3941-XII від 04.02.1994 та вказує, що визнання і виконання рішення іноземного суду належить до компетенції суду тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане та виконане.

Позивач посилається також на норми ст. 472 ЦПК України згідно з якою клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду, та вказує який саме перелік документів необхідно подати особі до суду. На думку позивача, постанова іноземного суду мала пройти судову процедуру визнання на території України.

ОСОБА_6 зазначає, що на території України не приймалось жодне судове рішення про позбавлення його батьківських прав, а також посилається на норми діючого законодавства України, що стосуються процедури позбавлення батьківських прав.

З наведених підстав вважає дії відповідача щодо внесення змін в актові записи №190 від 06.10.2011 та №4 від 11.01.2007 протиправними, у зв?язку із чим просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.26).

Ухвалою суду від 11.12.2023 залучено до участі у даній справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.36).

У відзиві на позовну заяву від 12.12.2023 відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.39-41). Свою позицію обгрунтовує тим, що 22.02.2023 до Ківерцівського відділу ДРАЦС надійшов лист Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1042/09.2-01-03 від 21.02.2023 на виконання листа Міністерства юстиції України від 07.02.2023 № 14110/8977-21-23/19.3.2, яким направлено для виконання копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про їх народження. У ч.1 ст.48 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР № 3941- II від 04.02.1994, вказано, що винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони.

Аналогічне твердження міститься в п.1 ст.52 «Визнання рішень, не потребуючих виконання» Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом N 240/94-ВР від 10.11.94, а саме: «Винесені установами юстиції кожної з Договірних Сторін і, що вступили в законну силу рішення, що не вимагають за своїм характером виконання, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови якщо:

а) установи юстиції запитуваної Договірної Сторони не винесли раніше по цій справі рішення, що вступило в законну силу;

б) справа відповідно до цієї Конвенції, а у випадках, не передбачених нею, відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої рішення повинне бути визнане, не відноситься до виняткової компетенції установ юстиції цієї Договірної Сторони».

Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів про позбавлення батьківських прав, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою Україна уклала двосторонній договір про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.

Також відповідно до п. 1.8. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 №1092/5/54 «Міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).»

Відповідно до п.1.10.2, п.1.10.4 та 1.10.6 вищевказаної Інструкції Мін`юст як Центральний орган України: отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи стосовно виконання доручень компетентних органів України, клопотань заінтересованих осіб і направляє їх через міжрегіональні управління відповідному органу чи особі; перевіряє відповідність оформлення доручень іноземних компетентних органів, іноземних клопотань вимогам міжнародного договору України; направляє доручення іноземних компетентних органів, іноземні клопотання на виконання до компетентних органів України через міжрегіональні управління. Згідно з п.3.3. Інструкції Мін`юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься в дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.

У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін`юст надсилає таке доручення до міжрегіонального управління за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення».

На виконання вказаної Інструкції, Міністерством юстиції України правомірно скеровано копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа III Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке в подальшому скерувало дану постанову за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення, тобто до Ківерцівського відділу ДРАЦС для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

У поясненнях від 19.12.2023 представник третьої особи ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що позивач разом з колишньою дружною та своїми дітьми проживав на території Республіка Польща. Зокрема, ОСОБА_2 , а також її діти і на даний час проживають на території Республіки Польща. Актом президента Республіки Польща від 09.02.2022 і ОСОБА_2 і її дітям було надано громадянство Республіки Польща.

Вказує, що ст.32 «Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», що була ратифікована із застереженнями Законом N 240/94-ВР від 10.11.94 зазначено, що правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти. По справах про правовідносини між батьками і дітьми компетентний суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до п.1 ст.32 Конвенції.

Враховуючи вказані норми міжнародного права , Рава Мазовецьким судом, Республіки Польща правомірно винесене рішення від 25.03.2019 про позбавлення позивача батьківських прав. При цьому сумнівними є твердження позивача щодо того, що йому було невідомо про існування вказаного рішення суду, оскільки як вбачається з тексту судового рішення, позивач особисто був присутній під час винесення рішення від 25.03.2019.

У 2018 році позивач також звертався до Рава Мазовецького суду Республіки Польща з позовом до гр. ОСОБА_2 про встановлення порядку спілкування з неповнолітніми дітьми і рішенням даного суду в справі №ІІІ Nsm 131/18 від 28.09.2018 йому було відмовлено в задоволенні даного позову. При цьому (як вбачається з тексту даного рішення) позивач особисто приймав участь в судових засіданнях та надавав суду пояснення по суті справи.

Представник третьої особи також звертає увагу на ст.48 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, згідно з якою винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони,

Таким чином, рішення Рава Мазовецького суду Республіки Польща , про позбавлення позивача батьківських прав не потребувало окремого визнання на території України.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення на підставі наведених доказів учасників справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що Міністерство юстиції України супровідним листом від 07.02.2023 № 14110/8977-21-23/19.3.2 до Відділу ДРАЦС у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направило копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про їх народження з додатком на шести аркушах (а.с. 42).

У постанові Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019 йдеться про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 на малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , народженою ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Ківерці, в Україні; ОСОБА_3 , народженим ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Ківерці, в Україні. У постанові Районного суду в Раві Мазовецькій вказано, що справа про позбавлення батьківських прав розглядалася в судовому засіданні 25.03.2019 по заяві ОСОБА_2 з участю ОСОБА_5 (а.с. 41 (зворот)), переклад а.с. 43 (зворот)).

22.02.2023 до Ківерцівського відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист Відділу ДРАЦС у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1042/09.2-01-03 від 21.02.2023 на виконання листа Міністерства юстиції України від 07.02.2023 № 14110/8977-21-23/19.3.2, яким направлено для виконання копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про їх народження (а.с. 41 (зворот)).

З витягів №00038760501 та №00038760708 від 07.03.2023 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актових записів цивільного стану вбачається, що реєстратором Ківерцівського відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (правонаступником якого є Рожищенський відділ ДРАЦС) було внесено зміни до наступних актових записів: №190 від 06.10.2011 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; №4 від 11.01.2007 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зокрема в частині відомостей про позбавлення/поновлення батьківських прав, а саме вилучено ОСОБА_5 із актових записів про народження дітей як батька. Підставою для внесення таких змін вказано Постанову Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019 (а.с.8 - 14).

Вважаючи дії відповідача щодо внесення змін до актових записів про народження дітей протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили (частина перша статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Так, 24.05.1993 між Україною і Республікою Польща був укладений договір про правову допомогу та відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної Ради України №3941-ХІІ від 04.01.1994 (далі по тексту Договір про правову допомогу ).

Головна мета Договору про правову допомогу - поглиблення і вдосконалення взаємного співробітництва в галузі правових відносин та правова допомога у цивільних і кримінальних справах.

Договір про правову допомогу регулює правові відносини двох держав в галузях приватного права, сімейного права (порядок укладення шлюбу, аліментні відносини, усиновлення тощо, регулює майнові відносини, спадкові справи, порядок вирішення

трудових спорів, визнання і виконання судових рішень, а також широкий спектр питань в галузі кримінального права.

Для практичної реалізації положень цього Договору установи Договірних Сторін зносяться між собою через Міністерство юстиції України та Генеральну прокуратуру України і , відповідно, Міністерство юстиції Республіки Польща.

Згідно з ч.3 ст.1 Договору про правову допомогу під поняттям "цивільні справи" в цьому Договорі слід розуміти також сімейні і трудові справи.

Суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції" надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Інші органи Договірних Сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.

Статтею 3 Договору про правову допомогу передбачено, що в справах, що охоплюються цим Договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України - Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції Договірних Сторін зносяться між собою безпосередньо.

Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Стаття 15 Договору про правову допомогу («Визнання документів») встановлює, що документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

Відповідно до ч.1-3 ст.16 Договору про правову допомогу відповідні органи Договірних Сторін пересилають одна одній виписки з записів актів громадянського стану, які стосуються громадян іншої Договірної Сторони. Безкоштовна пересилка цих виписок відбувається негайно після виконання запису акта громадянського стану. Положення пункту 1 застосовуються також у випадках внесення змін в записи актів громадянського стану щодо громадян іншої Договірної Сторони. В такому разі виписки з записів актів громадянського стану пересилаються з внесеними змінами.

Відділи запису актів громадянського стану однієї Договірної Сторони пересилають за клопотанням установ юстиції іншої Договірної Сторони виписки з записів актів громадянського стану.

Договірні Сторони пересилають одна одній копії правомірних рішень, що стосуються громадянського стану громадян іншої Договірної Сторони (стаття 17 Договору).

Згідно з статтею 48 Договору «Визнання рішень з немайнових справ» винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони.

Верховний Суд України, у пункті 17 Постанови Пленуму від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», вказав, що згідно з міжнародними договорами України рішення, які не потребують виконання (про визнання прав, оголошення банкрутом, визнання недійсними певних актів, визнання, оспорення чи позбавлення батьківства, розірвання шлюбу, встановлення фактів, що мають юридичне значення, усиновлення, визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення померлим тощо), які постановлені судом однієї з Договірних Сторін і набрали законної сили, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови, що установою юстиції запитуваної Договірної Сторони раніше в цій справі не було постановлено рішення, яке набрало законної сили, або якщо згідно з даним договором, а в не передбачених ним випадках - згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано, справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.

Таким чином, згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України не потребують виконання (та визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження) рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення: усиновлення: визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що судами держави Україна раніше було винесено рішення з приводу аналогічного спору (щодо позбавлення батьківських прав), також вказана справа не належить виключно до компетенції судів України з огляду на те, що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_2 постійно проживають у м. Рава-Мазовецька Республіки Польща, де ходять до школи.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів про позбавлення батьківських прав, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою Україна уклала двосторонні договори про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.

У даному контексті, суд звертає увагу на ту обставину, що копія постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019 від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про їх народження) була надіслана на адресу Міністерства юстиції України і в подальшому скерована ним для належного виконання до відповідного органу державної реєстрації актів громадського стану. Тобто третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 не має ніякого відношення до пред`явлення вказаної постанови до виконання на території держави Україна.

Так, відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародні договори України», статей 119, 126 Закону України «Про судоустрій України», статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», підпункту 36 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577, та з метою удосконалення організації роботи судових органів та органів системи Міністерства юстиції України щодо виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах стосовно вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, враховуючи те, що відповідно до міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах Міністерство юстиції України визначено центральним органом, відповідальним за їх виконання, наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54 затверджена Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі Інструкція).

Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.

Згідно з пунктами 1.8-1.9 Інструкції міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).

Мін`юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов`язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов`язань.

Мін`юст як Центральний орган України:

отримує доручення іноземних компетентних органів (далі - іноземне доручення), іноземні клопотання (пункт 1.10.3); перевіряє відповідність оформлення доручень іноземних компетентних органів, іноземних клопотань вимогам міжнародного договору України (пункт 1.10.4); направляє доручення іноземних компетентних органів, іноземні клопотання на виконання до компетентних органів України через міжрегіональні управління (пункт 1.10.6.); надсилає у запитуючу державу одержані від компетентного органу України інформацію та документи, що стосуються виконання іноземних доручень чи клопотань ( пункт 1.10.7); організовує виконання міжрегіональними управліннями та судами чи іншими компетентними органами України доручень іноземних компетентних органів відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції, а у відповідних випадках безпосередньо здійснює їх виконання (пункт 1.10.8)

Пунктами 3.2-3.3 Інструкції передбачено, що доручення іноземних компетентних органів отримує Мін`юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали.

Мін`юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.

У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін`юст надсилає таке доручення до міжрегіонального управління за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення.

Мін`юст повертає іноземне доручення органу, від якого воно надійшло, якщо його виконання не охоплюється обсягом правової допомоги згідно з міжнародним договором України, на підставі якого його складено.

На виконання вищевказаної Інструкції Міністерством юстиції України правомірно скеровано копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа III Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке в подальшому скерувало дану постанову за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення, тобто до Ківерцівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення з дотриманням норм законодавства відповідних відміток в актових записах про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі Закон № 2398-VI) передбачено, що актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду.

Частиною 6 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону №2398-VІ правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793; далі - Правила).

Пунктами 1.1, 1.5 розділу I Правил передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до п.1.13 вищевказаних Правил у разі подання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану рішення іноземного суду про внесення змін, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану та в інших випадках, передбачених цими Правилами, питання про його виконання вирішується згідно з чинним законодавством України та з урахуванням вимог міжнародних договорів України про надання правової допомоги, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 2.14 Правил підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про анулювання та поновлення, є рішення суду про усиновлення (удочеріння), про позбавлення або поновлення батьківських прав, про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, поновлення шлюбу після його розірвання у випадку, передбаченому статтею 118 Сімейного кодексу України, анулювання актових записів цивільного стану, у яких зазначено про необхідність проставлення відмітки у відповідному актовому записі цивільного стану, визнання розірвання шлюбу фіктивним.

Враховуючи вищевикладене та на виконання листів Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1042/09.2-01-03 від 21.02.2023 та Міністерства юстиції України від 07.02.2023 № 14110/8977-21-23/19.3.2, яким направлено для виконання копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа III Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , реєстратором Ківерцівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно та з дотриманням норм законодавства проставлено відмітки в актових записах про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 відносно того, що йому не було відомо про існування та зміст Постанови районного суду в Раві Мазовецькій, відділу родини і неповнолітніх, Республіки Польща справа III Nsm 21/18 від 25.03.2019, оскільки з тексту вказаної Постанови вбачається, що така приймалась за участю ОСОБА_5 (а.с. 74, 75).

Не відповідають також фактичним обставинам справи пояснення позивача у позовній заяві відносно того, що у 2017 році він повернувся на постійне місце проживання в Україну та з того часу до Польщі не приїжджав. Вказані обставини спростовуються Постановою районного суду у м. Рава-Мазовецькій ІІІ відділу у справах сім`ї та неповнолітніх (головуюча суддя Йоланта Ціхецька) від 28.09.2018 у справі №ІІІ Nsm 131/18. З вказаної Постанови вбачається, що у судовому засіданні було розглянуто справу за позовною заявою ОСОБА_5 про встановлення порядку спілкування з неповнолітніми дітьми. Вказана справа розглядалася за участю та з наданням відповідних пояснень обома сторонами - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . За наслідками розгляду справи №ІІІ Nsm 131/18, районний суд Рава-Мазовецького ІІІ Відділу у справах сім`ї та неповнолітніх (головуюча суддя Йотланта Ціхецька) дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 (а.с. 79-85, переклад а.с.86-94).

Твердження позивача відносно того, що рішення іноземного суду (Постанова районного суду в Раві Мазовецькій, відділу родини і неповнолітніх, Республіки Польща справа № III Nsm 21/18 від 25.03.2019) мало пройти судову процедуру визнання такого рішення у порядку, передбаченому ст.472-473 ЦПК України, не беруться судом до уваги, оскільки у даному випадку рішення іноземного суду стосується батьківських прав, а тому визнається на території України без проведення дій про визнання відповідно до ст.48 Договору про правову допомогу та відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної Ради України №3941-ХІІ від 04.01.1994.

Водночас ст. 471 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Частина перша ст.472 ЦПК України вказує, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. Однак суд ще раз звертає увагу, що заінтересована особа (у даному випадку ОСОБА_2 ) не має відношення до пред`явлення до виконання Постанови районного суду в Раві Мазовецькій, відділу родини і неповнолітніх, Республіки Польща справа № III Nsm 21/18 від 25.03.2019 на території держави Україна, адже рішення Польщі надійшло до відповідача за посередництвом Міністерства юстиції України.

У справах про оскарження внесення змін до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення суб`єктом владних повноважень прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Слід звернути увагу, що у межах розгляду даної адміністративної справи суд не надає оцінку правомірності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 судом Республіки Польща, оскільки вказані питання виходять за межі публічно-правових аспектів у вказаній справі. Окрім того, адміністративний суд не може встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. За обставин цієї справи суд перевіряє чи достатньо було у відповідача правових підстав для внесення змін до актових записів про народження ОСОБА_3 , №190 від 06.10.2011 та про народження ОСОБА_4 , №4 від 11.01.2007 та констатує, що такі правові підстави були, а реєстратор Ківерцівського відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність дій Ківерцівського відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області вчинених на виконання листа-доручення Відділу ДРАЦС у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1042/09.2-01-03 від 21.02.2023 (на виконання листа Міністерства юстиції України від 07.02.2023 № 14110/8977-21-23/19.3.2, яким направлено для виконання копію постанови Районного суду в Раві Мазовецькій, відділ родини і неповнолітніх, Республіка Польща, справа ІІІ Nsm 21/18 від 25.03.2019, отриману від Окружного суду в Лодзі, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та підставно вніс зміни до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №190 від 06.10.2011, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №4 від 11.01.2007 стосовно позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову за взаємопов`язаними позовними вимогами слід відмовити повністю.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рожищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук