Ухвала

від 26.02.2024 по справі 340/989/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/989/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду НАУМЕНКО В.В. розглянувши матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міфаль Оіл» (вул. Перша Виставкова, б. 73В, селище Нове, м. Кропивницький, 25491, ЄДРПОУ 39680440)

до відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)

до відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, Київська область, 04053, ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення №2149935/39680440 від 18.11.2020р. та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 19.10.2020р. №4; визнати протиправним рішення №2149934/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 20.10.2020р. №5; визнати протиправним рішення №2149932/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 22.10.2020 року №6, складені ТОВ «Міфаль Оіл» (код ЄДРПОУ 39680440) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством України (в порядку п. 56.23. ст. 56 ПКУ).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 16 травня 2023 року у справі №500/2322/22.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач, просить скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №2149935/39680440 від 18.11.2020р., рішення №2149934/39680440 від 18.11.2020 року, рішення №2149932/39680440 від 18.11.2020 року та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 19.10.2020р. №4, від 20.10.2020р. №5, та від 22.10.2020 року №6.

При цьому, із матеріалів справи слідує, що рішення №2149935/39680440 від 18.11.2020р., рішення №2149934/39680440 від 18.11.2020 року, рішення №2149932/39680440 від 18.11.2020 року не були оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання скарги.

Позовна заява надійшла до суду 20.02.2024 року, а відтак, подана з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог частини 6 статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

До позову не додано квитанцію про сплату судового збору, проте в описовій частині позову зазначено про понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн., додатком №1 до позову значиться «платіжне доручення» без номеру та дати, однак в доданих документах такий документ відсутній, про що складено акт від 20.02.2024 року.

Водночас, позов містить шість вимог немайнового характеру, за кожну з яких належить сплатити судовий збір в розмірах, визначених підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даній справі подано позовну заяву, в якій заявлено 6 вимог немайнового характеру: 3 про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН та 3 про зобов`язання здійснити реєстрацію в ЄРПН.

При визначенні розміру судового збору суд керується Законом України «Про судовий збір з урахуванням судової практики Верховного Суду, викладеної в ухвалах від 23 липня 2020 року по справі №400/2907/19, від 11 вересня 2020 року по справі №200/1999/20-а з розгляду аналогічної категорії спорів.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову включає шість вимог немайнового характеру. Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 18138,00 грн. та надати суду докази сплати.

Крім цього, згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В позові позивач вказує двох відповідачів: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області та Державну податкову службу України, водночас позовні вимоги не спрямовує до жодного з відповідачів. Відтак, позивачу належить уточнити позовні вимоги та/або суб`єктний склад відповідачів.

Крім того, суддя звертає увагу, на те що на сторінці 26 описової частини позовної заяви позивач вказує протиправними (проте не додає їх до позовної заяви) рішення, датовані 16.06.2022 року №6933063/39680440, №6933070/39680440 та 6933066/69680440, натомість позовні вимоги спрямовує щодо рішень №2149935/39680440 від 18.11.2020р., №2149934/39680440 від 18.11.2020 року, №2149932/39680440 від 18.11.2020 року.

Отже позов підлягає уточненню і у цій частині.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міфаль Оіл» - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО