Справа № 420/14634/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» (код ЄДРПОУ 35880807, місце знаходження: 65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв.3, кімн.2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
До суду 22 червня 2023 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» (код ЄДРПОУ 35880807, місце знаходження: 65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв.3, кімн.2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), в якій позивач просить:
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120420708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120410708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120430708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120440708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120460708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00120450708 від 31.05.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00123182406 від 01.06.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00123162406 від 01.06.2023 року.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №00123132406 від 01.06.2023.
Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 29 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі № 916/75/23 в період з 24.04.2023 року 02.05.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 - 23.04.2023 роки.
За результатами податкової перевірки складено Акт №12310/15-32-07- 08/35880807 від 09.05.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорноморочка плюс», на підставі якого ГУ ДПС в Одеській області складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх протиправними, необґрунтованими та безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №00120450708 від 31.05.2023 року, відповідно до якого знижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 194 559,00 грн за період 2020 рік, представник позивача зазначає, що відповідно до Свідоцтва про право власності серії САС №903511 від 20.02.2010 року, виданого на підставі рішення Авангардівської селищної ради №831-IV від 27.10.2009 року, ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» є власником нерухомого майна - складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Базова, 12д, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, загальною площею 4592,3 кв.м., які в цілому складаються з: адміністративних приміщень площею 71,9 кв.м.; промислових приміщень площею 4520,4 кв.м.
Представник позивача звертає увагу, що згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 ПК України (в редакції станом на 01.01.2020 року), не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
На виконання вищевказаних вимог ПК України, ТОВ «Чорноморочка плюс» складено та 18.02.2020 року подано до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з Додатком 2 - Розрахунком у частині об`єктів нежитлової нерухомості, згідно з якої нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік із розрахунку площі об`єкта оподаткування 71,90 кв.м. в розмірі 5 093,76 грн. Тобто, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік зроблений ТОВ «Чорноморочка плюс» у відповідності до положень ст. 266 ПК України (щодо нерухомого майна, яка є - адміністративні приміщення та не є - промислові приміщення об`єктами оподаткування).
23.05.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ (далі за текстом - Закон № 466-ІХ), яким були внесені зміни до ст. 266 ПК України, та фактично, нормою підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 ПК України у редакції Закону № 466-ІХ запроваджено новий механізм визначення об`єкту оподаткування, що безпосередньо впливає на податкові зобов`язання платника, визначені ним у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На думку представника позивача, враховуючи принцип стабільності податкового законодавства України, зміни до підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 ПК України, які набрали чинності 23.05.2020 року, підлягають застосуванню з нового бюджетного періоду - тобто з 01.01.2021 року та не підлягають застосуванню до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік, обчисленому та задекларованому до 20.02.2020 року.
Таким чином, представник позивача вважає, що у ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не виникло зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із іншої (збільшеної) площі об`єкта оподаткування, а ніж зазначено ним у поданій 18.02.2020 року Податковій декларації.
Також представник позивача вважає безпідставними та нормативно необґрунтованими доводи контролюючого органу щодо необхідності подання ТОВ «Чорноморочка плюс» уточнюючої декларації, оскільки зміна законодавства посеред бюджетного періоду не є підставою для уточнення даних декларації, а тому безпідставно прийнято рішення про застосування до Позивача штрафних санкцій в розмірі 48 639.77 грн.
Безпідставність висновків контролюючого органу підтверджена висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2022 року по справі № 640/23486/21.
Щодо податкових повідомлень-рішень, пов`язаних із списанням палива, представник позивача зазначає, що в ході перевірки встановлено, що придбання палива здійснювалось ТОВ «Чорноморочка плюс» на підставі договорів поставки нафтопродуктів, укладених з ТОВ «КАТРАЛ ОІЛ», Договір №1403 поставки нафтопродуктів для комерційного використання від 02.08.2017 року з ТОВ «ОІЛ ЮГ», Договір №1403 поставки нафтопродуктів від 22.01.2018 року та з ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ», Договір №2130 поставки нафтопродуктів від 14.07.2020 року.
Контролюючим органом встановлено та зазначено в Акті перевірки, що придбані нафтопродукти використані виключно на автомобілі, які орендуються у ФОП ОСОБА_1 .
Умовами вказаних договорів передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту надходження на рахунок Постачальника оплати за товар згідно з виставленого рахунку або з моменту оформлення накладної про одержання товару на підставі гарантійного листа Покупця про оплату. «Дозвіл на відпуск» не є розрахунковим чи платіжним засобом. «Дозвіл на відпуск» має індивідуальний номер, штрих-код та додаткові елементи захисту від підробки і є документом, що підтверджує прийняття Постачальником на зберігання товару відповідного виду та у визначеній кількості, а також підставою для одержання зазначеного товару їх представником на АЗС Постачальника. Фізична особа, що пред`являє «дозвіл на відпуск» і одержує товар зі зберігання у Постачальника, не є покупцем. Зазначена особа виступає як представник Покупця, що має відповідні повноваження на одержання товару зі зберігання у Постачальника за «дозволами на відпуск».
Представник позивача зазначає, що перевіркою встановлено, що в період з 2017 по 2022 рік ТОВ «Чорноморочка плюс» оприбуткувало талони на паливо на загальну суму 133 388,83 грн., що підтверджується накладними та актами приймання-передачі до відповідних договорів. Підписаними накладними підтверджується набуття ТОВ «Чорноморочка плюс» права власності на придбані за договором нафтопродукти, одержання яких здійснюється на підставі отриманих «дозволів на відпуск».
Відповідно до п.п. 10.3.1. п. 10.3. розділу 10 Інструкції №281/171/578/155, з використанням PPО із видачею відповідних розрахункових документів здійснюються розрахунки під час відпуску нафтопродуктів за готівку, але одержанні представником власника (генеральним директором) вже придбаного ТОВ «Чорноморочка плюс» палива на підставі талонів («дозволів на відпуск») видача розрахункових документів не передбачена.
З огляду на це, представник позивача вважає, що доводи контролюючого органу щодо необхідності підтвердження чеками РРО одержання на підставі талонів палива на АЗС шляхом заправки автомобіля не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Також, на думку представника позивача, є безпідставними посилання контролюючого органу на положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», оскільки в даному випадку, продаж товару - палива підтверджується складеними на виконання умов укладених договорів накладними, а розрахункові операції підтверджуються здійсненими між контрагентами банківськими переказами.
Факт одержання палива (заправки автомобіля на АЗС) на суму 56 242,44 грн. з ПДВ підтверджується також й Довідкою про відпуск палива згідно з одержаних «дозволів на відпуск» контрагенту Чорноморочка плюс за період: 01.07.20-01.01.23, виданою ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ».
На думку представника позивача, господарською операцією у випадку, що розглядається, є списання використаного палива, що є дією, яка викликає зміни у активах ТОВ «Чорноморочка плюс», яке оформлено актом списання.
Представник позивача зазначає, що з приводу списання витраченого на виробничі потреби ТОВ «Чорноморочка плюс» палива у 2017-2022 рр. були складені відповіді Акти на списання матеріалів, які підтверджують понесені ТОВ «Чорноморочка плюс» витрати на придбання та використання у власній господарській діяльності палива.
З огляду на наведене, представник позивача вважає, що є помилковими та безпідставними висновки контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Чорноморочка плюс» документально підтверджених витрат на суму 133 390,00 грн та, як наслідок заниження ТОВ «Чорноморочка плюс» чистого оподатковуваного доходу, завищення від`ємного значення об`єктів оподаткування податком на прибуток, заниження податкових зобов`язань з ПДВ, і як наслідок податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань зі сплати військового збору.
Окрім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що нарахування контролюючим органом ТОВ «Чорноморочка плюс» грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій здійснено поза межами строку давності, який, відповідно до п. 102.1. ст. 102, п. 113.1. ст. 113 Податкового кодексу України становить 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. А отже, нарахування грошового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій за 2017-2018 роки є неправомірним.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 00120460708 від 31.05.2023року, представник позивача зазначає таке.
Так, як вбачається з вказаного повідомлення-рішення, контролюючим органом за результатами проведеної документальної позапланової перевірки встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2. ст. 44, пп. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.4., 8.5. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, в результаті чого ТОВ «Чорноморочка плюс» не забезпечено зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених Кодексом та не подано до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП.
У зв`язку з чим, контролюючим органом прийнято рішення про притягнення ТОВ «Чорноморочка плюс» до фінансової відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 7 140,00 грн.
Представник позивача не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки контролюючим органом безпідставно визначений обов`язок подання ТОВ «Чорноморочка плюс» повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП щодо нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Позивача.
Так, Позивач є власником нерухомого майна - складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Базова, 12д, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, загальною площею 4592,3кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 20.02.2010 року.
Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, а також форма повідомлення №20-ОПП була ведена Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 979 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі за текстом - Наказ №979).
Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі за текстом - Наказ №1588), Наказ №979 визнано таким, що втратив чинність. Станом на дату подання позову, Наказ №1588 є єдиним нормативно-правовим актом, який визначає порядок подання та форму повідомлення №20-ОПП.
Представник позивача звертає увагу, що згідно з п. 8.4. Наказу №1588 (аналогічна норма міститься в п. 8.4. Наказу №979), повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Отже, на думку представника позивача, підставою для подання платником податків повідомлення за формою №20- ОПП є факт набуття (реєстрації, створення чи відкриття) прав на об`єкт оподаткування або у разі зміни відомостей про такий об`єкт. Інших підстав подання платником податків до контролюючих органів повідомлення за формою №20-ОПП законодавством не передбачено.
Крім цього, представник позивача звертає увагу суду на те, що положеннями ПК України, та нормами Наказу №1588, Наказу №979 не визначено обов`язок платника податку подавати повідомлення про об`єкти оподаткування, які зареєстровані, створені чи відкриті до 1 січня 2011 року.
З цих підстав, представник позивача вважає, що ТОВ «Чорноморочка плюс» не було зобов`язане та не зобов`язане подавати повідомлення за формою №20-ОПП щодо нерухомого майна, права власності, на яке було набуте 20.02.2010 року (тобто до 01 січня 2011 року) та відомості про яке протягом усього часу не змінювалися.
Крім того, контролюючим органом під час нарахування штрафних санкцій, не враховано положення п. 113.1 ст. 113 ПК України щодо граничних строків застосування штрафних санкцій до платників податків.
Більш того, є безпідставними висновки контролюючого органу щодо притягнення Позивача до відповідальності за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового зобов`язання в розмірі 1020,00 грн за період з 2017-2022 роки.
Представник позивача звертає увагу, що контролюючий орган, під час прийняття рішення про накладення на платника податку адміністративних штрафів за порушення положень п. 121.1 ст. 121 ПК України, зобов`язаний встановити: склад протиправних дій платника податку та перелік документів, які не були збережені платником податків, а також перелік зобов`язань, на виконання котрих платник податків повинен був зберігати такі документи.
Разом з цим ані в Акті перевірки, ані в податковому повідомленні-рішенні № 00120460708 від 31.05.2023 року, ГУ ДПС в Одеській області не зазначено, які саме документи не були збережені ТОВ «Чорноморочка плюс» та на виконання якого зобов`язання, відповідні документи повинен був зберігати Позивач.
На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
До суду 13 липня 2023 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЄС/7279/23), відповідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення норм Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Щодо податку на прибуток представник відповідача зазначив, що до перевірки надані акти списання пального за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022р., відповідно до яких на автомобільний транспорт було списано пального та віднесено до адміністративних витрат пального на суму 133 388,83 грн. Талони, які отримувалися від постачальників палива, видавалися генеральному директору, який заправляв транспортний засіб на АЗС, які належать постачальникам. Авансові звіти по виданими та використаними талонам не складалися, підтверджуючі документи на заправку автомобіля на АЗС (чеки РРО) відсутні.
Представник відповідача звертає увагу, що у пп. 4.1.7.27 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обміну нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (Інструкція № 81 від 02.04.1999) зазначено, що використання талонів на паливо, як засобу розрахунків на АЗС заборонено. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.
При цьому представник відповідача звертає увагу, що згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) суб`єкти господарювання при продажу товарів, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем не надані всі первинні документи на підтвердження понесених витрат.
Щодо податку на додану вартість представник відповідача зазначає, що за період з 01.01.2017 по 31.03.2023ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 3 530 333 грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» за перевіряємий період не віднесло до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість з вартості списаного палива на службові поїздки персоналу на підставі актів на списання палива (видача талонів на заправку) без наявності первинних документів, а саме чеків РРО при здійсненні заправки автомобілів на АЗС.
Представник відповідача зазначив, що до перевірки не надано документальне підтвердження щодо використання в господарській діяльності вищевказаного палива.
Паливо придбавалося згідно з видаткових накладних та актів приймання-передачі талонів, відповідно до умов угод, відпуск товару здійснювався безпосередньо на АЗС підприємств, а саме у підприємств: - ТОВ "КАТРАЛ ОІЛ", код ЄДРПОУ 40164742 - ТОВ "ОІЛ ПІВДЕНЬ", код ЄДРПОУ 43177272 - ТОВ "ОІЛ ЮГ", код ЄДРПОУ 41509187. Всього за 2017-2022р. на суму 133388,83 грн., ПДВ 26 677,77 грн.
Зі слів бухгалтера ОСОБА_2 , талони, які отримувалися від постачальників палива видавалися генеральному директору, який заправляв транспортний засіб на АЗС, які належать постачальникам.
Авансові звіти по виданими та використаними талонам не складалися, підтверджуючі документи на заправку автомобіля на АЗС (чеки РРО) відсутні
Таким чином, на думку представника відповідача, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що по зазначених операціях списання не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Також у ході проведення перевірки встановлено випадок не реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суми ПДВ по якій відображені у складі податкових зобов`язань.
Так, ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» виписало, але не зареєструвало податкову накладну від 30.06.2017 №15 ТОВ "ЛІДЕР-ТАНДЕМ" (код ЄДРПОУ 40556325) на отриману попередоплату за комунальні та експлуатаційні витрати на загальну суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн. До складу податкових зобов`язань з ПДВ податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року зазначену суму ПДВ включено.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, представник відповідача зазначає, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2017р. по 31.03.2023р. встановлено, що з урахуванням внесених змін Законом України від 16.01.2020р. №466-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» відповідно до п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Дана норма набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 23.05.2020р.).
Представник відповідача зазначив, що ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" у періоді, що перевіряється відповідно до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку здійснювало діяльність із надання в оренду власного нерухомого майна (Основний вид діяльності - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).
Відповідно до податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2020р.р. ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" декларувало податок на нерухоме майно з площі адміністративних приміщень площею 71,9 кв.м.
Відповідно до податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2023р.р. ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" декларувало податок на нерухоме майно з загальної площі об`єкта не житлової нерухомості площею 4592,3кв.м. з урахуванням адміністративних та промислових приміщень.
В зв`язку з наданням в оренду даної нерухомості, та не використанням її за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010 та з урахуванням змін до п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, площа об`єкту оподаткування починаючи з 23.05.2020р. складає - 4592,3 кв.м. з урахуванням адміністративних та промислових приміщень.
Разом з цим перевіркою встановлено заниження площі об`єкту оподаткування на 2020 рік (з 23.05.2020) на 4520,4 кв.м. (4592,3 71,9).
На думку представника відповідача, ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" необхідно було протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 466 подати Декларації з типом "Уточнююча", в якій відобразити відповідні зміни податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.
ТОВ «Чорноморочка плюс» не подало уточнюючого розрахунку щодо обчислення податку на нерухоме майно за площі складських приміщень з 23.05.2020 року.
Щодо податку з доходів фізичних осіб, представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено не відображення ознаки доходу « 178» - суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права фізичної особи ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) у сумі 1720714,00 грн у ІV кв. 2019 року та фізичної особи ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ) у сумі 240520,00 грн у І кв. 2020 року; не відображення ознаки доходу «157» - дохід, нарахований фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ) у сумі 1828430,00 грн у ІV кв. 2022 року.
Також представник відповідача зазначив, що відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" укладало договори з ПрАТ «ВФ Україна» та сплачувало відповідно до розрахункових документів мобільного оператора телекомунікаційні послуги (роумінг) у перевіряємому періоді у сумі 12490,23 грн.
Оскільки працівники користувалися послугами мобільного зв`язку (роумінгу), не перебуваючи у відрядженні, та зв`язок з використанням працівниками мобільного зв`язку не обґрунтовано, тобто, до перевірки не надано відповідні документи, що підтверджують використання мобільного зв`язку (роумінгу) у виробничих цілях, встановлено безпідставне не нарахування доходу у вигляді послуг роумінгу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на загальну суму 12490,23 грн без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
У порушення п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 2 741,73 грн.
Також представник відповідача зазначив, що відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено що ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" у перевіряємому періоді укладені з ФОП ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 договори оренди транспортних засобів та встановлено, що ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" на протязі перевіряємого періоду придбавались талони на дизельне паливо та бензин А-95 у ТОВ «Катрал Оіл», ТОВ «Оіл Юг», ТОВ «Оіл Південь» згідно з укладених договорів.
Придбані нафтопродукти використані виключно на автомобілі, які орендуються у ФОП ОСОБА_7 .
Документів (квитанції з АЗС, касових чеків) підтверджуючих факт отримання нафтопродуктів шляхом заправлення саме в ці автомобілі в ході проведення перевірки не надані.
Списання у бухгалтерському обліку проводилось на підставі актів на списання матеріалів.
На запит контролюючого органу щодо надання первинних документів з додатками та їх копії, завірені належним чином, які свідчать про матеріальну відповідальність працівників за використання орендованих транспортних засобів позивачем надано 02.05.2023 року та завірені належним чином накази №2/08-2017 від 02.08.2017 року, №12/04-2021 від 12.04.2021 року та №1/12-2021 від 01.12.2021 року, якими визначено відповідального за експлуатацію та зберігання транспортних засобів генерального директора ОСОБА_6 .
Представник відповідача зазначив, що податок на доходи фізичних осіб підприємством не утримувався та до бюджету не перераховувався, що стало підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 29280,18 гривень.
Щодо повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору, представник відповідача зазначив, що перевіркою правильності оподаткування військовим збором доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) встановлено порушення вимог пп.1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, «е» пп. 164.2.17 п.164.2, п.168.1 ст168, п.171.2 ст.171 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями внаслідок порушень, які виявлені під час перевірки податку з доходів фізичних осіб.
З питання дотримання вимог податкового законодавства щодо встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах, представник відповідача зазначив, що пунктом 63.3 ст.63 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), встановлено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (далі - Порядок № 1588).
Відповідно до п.8.4 розд. VIII Порядку N1588 «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Разом з цим перевіркою встановлено, що на порушення пп.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за N1562/20300, ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не подано до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою N20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, зміни відомостей про об`єкт оподаткування.
За таких обставин, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 28 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
На судовому засіданні від 24 січня 2024 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
На судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 25 січня 2023 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши вступні слова представників сторін, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» зареєстровано як юридичну особу 23.04.2008 року, номер запису 15561360000032002, та основний вид економічної діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 27- 30, т.1).
Згідно з даних з Державного реєстру судових рішень суд встановив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі №916/735/23 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс» (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв. З, кімн. 2; код ЄДРПОУ 35880807), та пунктом 6 цієї ухвали зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області провести позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс» (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв. З, кімн. 2; код ЄДРПОУ 35880807) згідно приписів статті 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до канцелярії господарського суду Одеської області в строк, передбачений статтею 82.2 зазначеного кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 18.04.2023 року, на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі №916/735/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс», на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеські області від 05.04.2023 року № 2258-п інспекторами Головного управління ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 23.04.2023 року.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» від 09.05.2023 року № 12310/15-32-07-08/35880807 ( а.с. 40-91, т.1).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС»:
1.п.п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.11,п.12, п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 №27/4248 (зі змінами та доповненнями), занижено суму податку на прибуток на 1858 грн. в тому числі: за 2017 рік - на 1858 грн. та завищено cуму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 123 068 грн., у тому числі: за 2022 р. 123 068 грн.
2. в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ до сплати в бюджет на суму 26 678 грн.
3. п.198.5 ст.198, п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму без ПДВ суму 133390 грн., ПДВ - 26678 грн.
4. п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну від 30.06.2017 №15 на загальну суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн
5. пп.266.1.1, п. 266.1, пп. 266.2.1, п.п.266.2.2 п. 266.2, пп. 266.3.3. п. 263.3, пп. 266.5.1 п. 266.5, пп. ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ, із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, всього на суму 194 559,09 грн., в т. ч. по періодах: за 2020 р. 194 559,09 грн.
6. пп. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за N1562/20300, в результаті чого ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не подано до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою N20-ОПП
7. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32 021,91 грн
8. пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 188,19 грн, у тому числі: за 2017 рік у сумі 230,04 грн, 2018 рік у сумі 566,24 грн, 2019 рік у сумі 504,63 грн, 2020 рік у сумі 308,14 грн, 2021 рік у сумі 483,94 грн, 2022 рік у сумі 93,45 грн, за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 1,75 гривень;
9. ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.521 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок не відображення ознак доходу, а саме: « 178» - суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у ІV кв. 2019 року та І кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі-підприємцю у ІV кварталі 2022 року.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі вказаного Акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
№00120420708 від 31.05.2023 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 123068 грн за звітний період, за який подано декларацію 2022 року (а.с. 97, т.1).
№00120410708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1858 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 464,50 грн. (а.с. 98-10, т.1).
№00120430708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26678 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6669,50 грн (а.с. 101, т. 1).
№00120440708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штраф в сумі 7326,40 грн за платежем податок на додану вартість за встановлення відсутності складення та\або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 27991, 80 грн. (а.с. 102, т.1).
№00120460708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн на підставі п. 117.1 ст. 117, п. 121.1 ст. 121 ПК України за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку протягом строків установлених Кодексом та не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП (а.с. 104-105, т.1).
№00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 20202 рік (а.с. 106, т.1).
№00123182406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1907,5 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 273,11 грн (а.с. 108-110, т.1).
№00123162406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 27915,01 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3996,68 грн (а.с. 111-113, т.1).
№00123132406 від 01.06.2023 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України у зв`язку з не відображенням ознак доходу за ознакою « 178-суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у УІ кв. 2019 року та 1 кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі підприємцю у ІУ кварталі 2022 року з урахуванням п. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (а.с. 114-115, т.1).
Судом встановлено, що на підставі приватної форми власності ТОВ «Чорноморочка плюс» належать адміністративні будинки та виробничі будівлі та приміщення загальною площею 4592, 3 кв.м, розташоване за адресою Одеська область, Овідіопольский район, смт Авангард, вул. Базова, 12д, відповідно до свідоцтва про право власності від 20.02.2010 року Серія САС № 903611(а.с. 117, т. 1) витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 118, т.1).
Судом досліджені податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з Додатком 2 за звітний 2020 рік від 18.02.2020 року (а.с. 119-121, т.1); копії договорів транспортного засобу з додатковими угодами до договорів та актами приймання - передачі (повернення) (а.с. 122-143, т.1); накази по Товариству, якими визначено за Генеральним директором відповідальність за експлуатацію та зберігання транспортних засобів, визначено місце знаходження транспортних засобів та доручено бухгалтеру проводити списання палива, витраченого на службові поїздки персоналу товариства на підставі актів списання палива (а.с. 144-146,т.1); копії договорів поставки нафтопродуктів для комерційного використання від 02.08.2017 року з копіями накладних та актів приймання передачі (а.с. 147-200, т. 1);довідку ро відпуск палива згідно одержаних «дозволів на відпуск» контрагенту Чорономорчка Плюс за період 01.07.20-01.01.23 (а.с. 203-202, т. 1); копії актів на списання матеріалів палива (а.с. 202 -394, т.1).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог частково, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із застосування таких норм матеріального права.
Так, спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).
Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. (п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України)
Згідно з пп. 78.1.7., п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Суд встановив, що на підставі направлень від 18.04.2023 року, на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року у справі №916/735/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс», на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеські області від 05.04.2023 року № 2258-п інспекторами Головного управління ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка Плюс», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 23.04.2023 року.
Позивач оскаржує податкові повідомлення рішення саме по суті виявлених порушень.
Так, суд встановив, що на підставі Акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
1.№00120420708 від 31.05.2023 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 123068 грн за звітний період, за який подано декларацію 2022 року (а.с. 97, т.1).
2.№00120410708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1858 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 464,50 грн. (а.с. 98-10, т.1).
3.№00120430708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26678 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6669,50 грн (а.с. 101, т. 1).
4.№00120440708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штраф в сумі 7326,40 грн за платежем податок на додану вартість за встановлення відсутності складення та\або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 27991, 80 грн. (а.с. 102, т.1).
5.№00120460708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн на підставі п. 117.1 ст. 117, п. 121.1 ст. 121 ПК України за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку протягом строків установлених Кодексом та не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП (а.с. 104-105, т.1).
6.№00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 20202 рік (а.с. 106, т.1).
7.№00123182406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1907,5 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 273,11 грн (а.с. 108-110, т.1).
8.№00123162406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 27915,01 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3996,68 грн (а.с. 111-113, т.1).
9.№00123132406 від 01.06.2023 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України у зв`язку з не відображенням ознак доходу за ознакою « 178-суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у УІ кв. 2019 року та 1 кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі підприємцю у ІУ кварталі 2022 року з урахуванням п. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (а.с. 114-115, т.1).
Суд надає оцінку доводам та запереченням сторін по кожному податковому повідомленню рішенню окремо.
1.Стосовно податкового повідомлення рішення №00120420708 від 31.05.2023 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 123068 грн за звітний період, за який подано декларацію 2022 року (а.с. 97, т.1), суд зазначає таке.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою визначення показників витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у податковій декларації та фінансової звітності, відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено списання палива на службові поїздки персоналу на підставі актів на списання палива без наявності первинних документів, а саме чеків РРО при здійсненні заправки автомобілів на АЗС.
Так, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Чорноморочка плюс» відповідно до регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 203 «Паливо» від постачальників оприбутковувало талони на паливо на загальну суму 133 388,83 грн., в т.ч. по періодах:
2017 рік на суму 14 146,7 грн.;
2018 рік на суму ЗО 418,8 грн.;
2019 рік на суму 31 883,8 грн.;
2020 рік на суму 21 250,8 грн.;
2021 рік на суму 32 479,53 грн.;
2022 рік на суму 3 259,2 грн.
ТОВ «Чорноморочка плюс» відповідно до регістрів бухгалтерського обліку згідно з актів на списання матеріалів (палива) віднесло до складу собівартості реалізованих послуг вартість палива на службові поїздки персоналу у сумі 133 388,83 грн, в т.ч. по періодах:
2017 рік на суму 10 322,3 грн.;
2018 рік на суму 33 493,5 грн.;
2019 рік на суму 32 583,5 грн.;
2020 рік на суму 19 668,6 грн.;
2021 рік на суму 31 767,64 грн.;
2022 рік на суму 5 553,29 грн.
Так, в ході перевірки встановлено, що придбання палива здійснювалось ТОВ «Чорноморочка плюс» на підставі договорів поставки нафтопродуктів, укладених з ТОВ «КАТРАЛ ОІЛ», Договору №1403 поставки нафтопродуктів для комерційного використання від 02.08.2017 року з ТОВ «ОІЛ ЮГ», Договору №1403 поставки нафтопродуктів від 22.01.2018 року та з ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ», Договору №2130 поставки нафтопродуктів від 14.07.2020 року.
Дослідивши ці договори суд встановив, що умовами вказаних договорів передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту надходження на рахунок Постачальника оплати за товар згідно виставленого рахунку або з моменту оформлення накладної про одержання товару на підставі гарантійного листа Покупця про оплату.
Так, пунктом 2.1.1. договору № 1403 від 02 серпня 2017 року поставки нафтопродуктів для комерційного використання, укладеного позивачем з ТОВ «КАТРАЛ ОІЛ» передбачено, що Постачальник зобов`язується після зарахування на поточний рахунок Постачальника оплати за товар передати Покупцю товар за умови надання ним відповідної довіреності. Передача товару Покупцю супроводжується підписанням накладної в момент прибуття представника Покупця за місцезнаходженням Постачальника.
Постачальник зобов`язаний прийняти товар на зберігання по акту прийому-передачі від представника Покупця та видати йому «дозволи на відпуск» на заправлення товаром у кількості зазначеній в накладній в момент підписання сторонами накладної на Товар (п. 2.1.2 Договору).
Договором №1403 поставки нафтопродуктів від 22 січня 2018 року, та договором № 2130 від 14 липня 2020 року, укладеними позивачем із ТОВ «ОІЛ ЮГ», та ТОВ «ОІЛ ПІВДЕНЬ», відповідно (Постачальник) передбачено, що «дозвіл на відпуск» не є розрахунковим чи платіжним засобом … є документом, що підтверджує прийняття Постачальником на зберігання товару відповідного виду та у визначеній кількості, а також підставою для одержання зазначеного товару їхнім пред`явником на АЗС Постачальника. … Передача пред`явнику «дозволів на відпуск» товару не є продажем (реалізацією) товару, а пред`явник «дозволу на відпуск» на заправлення товаром відповідно, не є покупцем. (п. 5.1.1 Договору).
Представник позивача обґрунтовує свої доводи тим, що в період з 2017 по 2022 рік ТОВ «Чорноморочка плюс» оприбуткувало талони на паливо на загальну суму 133 388,83 грн., що підтверджується накладними та актами приймання-передачі до відповідних договорів. Підписаними накладними підтверджується набуття ТОВ «Чорноморочка плюс» права власності на придбані за договором нафтопродукти, одержання яких здійснюється на підставі отриманих «дозволів на відпуск».
Відповідно до п.п. 10.3.1. п. 10.3. розділу 10 Інструкції №281/171/578/155, з використанням PPО із видачею відповідних розрахункових документів здійснюються розрахунки під час відпуску нафтопродуктів за готівку, але одержанні представником власника (генеральним директором) вже придбаного ТОВ «Чорноморочка плюс» палива на підставі талонів («дозволів на відпуск») видача розрахункових документів не передбачена.
З огляду на це, представник позивача вважає, що доводи контролюючого органу щодо необхідності підтвердження чеками РРО одержання на підставі талонів палива на АЗС шляхом заправки автомобіля не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Надаючи оцінки цим доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування норм права таким чином.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток мають бути фактично здійснені, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Суд встановив, що для підтвердження включення до витрат, яке використане у службових цілях паливо, позивач надав перевіряючим та суду накладні, акти приймання-передачі до відповідних договорів про поставку нафтопродукти. На думку позивача, підписаними накладними підтверджується набуття ТОВ «Чорноморочка плюс» права власності на придбані за договором нафтопродукти, одержання яких здійснюється на підставі отриманих «дозволів на відпуск».
Але, на думку відповідача, для підтвердження включення цих витрат до витрат, що враховуються при оподаткуванні слід мати та надати чеки РРО, які мали бути видані при здійсненні заправки автомобілів на АЗС.
Надаючи оцінку цим доводам та запереченням сторін, суд доходить такого висновку.
Так, наведений вище сукупний аналіз положень ПК України доводить, що податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операцій.
Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.
А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою дизельного палива, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне придбання та використання палива у своїй господарській діяльності.
Суд вважає, що із наданих позивачем перевіряючим первинних документів, контролюючий орган дійшов правильного висновку щодо необхідності надання чеків РРО для віднесення цих господарських операцій до витрат, що враховуються при оподаткуванні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Розділ 10 Інструкції визначає порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Таким чином, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти готівкою або з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток) та з обов`язковою видачою споживачеві розрахункового документа, що підтверджує факт купівлі товару.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 вересня 2019 року по справі № 814/200/16, фіскальні чеки є належними документами, які підтверджують укладання договору купівлі-продажу у формі публічної оферти, факт придбання палива, а відповідно і понесені витрати. Крім того, законодавство не визначає обов`язок господарюючого суб`єкту придбавати товарно-матеріальні цінності виключно на підставі письмових договорів купівлі-продажу, суб`єкт господарювання може скористатись і договором публічної оферти, зокрема купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях.
Відтак суд доходить висновку, що фіскальні чеки на придбання палива є належними документами, що підтверджують витрати позивача.
Також суд звертає увагу, що самі по собі фіскальні чеки не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження придбання та використання позивачем дизельного палива у своїй господарській діяльності, оскільки лише доводять факт придбання такого палива, а не його використання.
На підтвердження використання у своєї господарської діяльності дизельного палива позивач надав акти на списання матеріалів, але суд звертає увагу, що надані документи не є належними первинними документами у розумінні статті 9 Закону № 996-XIV, оскільки не містять всі передбаченні законодавством реквізити та не відображають зміст здійсненої господарської операції та її зв`язок із господарською діяльністю позивача, чому саме було використано відповідну кількість літрів палива, для здійснення яких службових потреб, та якими це первинними документами підтверджено.
Правовий підхід щодо застосування наведених норм права узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.03.2023 року у справі №280/3292/20.
За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області правомірно прийнято податкове повідомлення рішення №00120420708 від 31.05.2023 року, та відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
2. Стосовно податкового повідомлення рішення №00120410708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1858 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 464,50 грн. (а.с. 98-10, т.1), суд зазначає таке.
Так у акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» задекларовано податок на прибуток 4 270 грн.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року встановлено його заниження всього 1858 грн, у тому числі: за 2017 рік на 1858 грн.
З акту перевірки вбачається, що ці донарахування викликані в результаті допущених порушень податкового законодавства, яким надано судом оцінка вище.
За таких встановлених обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог в частини визнання протиправним та скасування повідомлення рішення №00120410708 від 31.05.2023 року слід відмовити.
3. Стосовно податкового повідомлення - рішення №00120430708 від 31.05.2023 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26678 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6669,50 грн (а.с. 101, т. 1), суд зазначає таке.
Так, у акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2017 року по 31.03.2023 року встановлено їх заниження всього на суму 26 678 грн, а саме: в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» за перевіряємий період не віднесло до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість з вартості списання палива на службові поїздки персоналу на підставі актів списання палива (видача талонів на заправку) без наявності первинних документі, а саме: чеків РРО при здійснення заправки автомобілів на АЗС.
Перевіряючими встановлено, що авансові звіти за виданими та використаними талонами не складались, підтверджуючі документи на заправку автомобіля на АЗС, відсутні.
Крім того, перевіркою встановлено, що по зазначених операціях списання не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін з порушеного питання, суд виходить із застосування таких норм права.
Відповідно до пп. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Як було судом зазначено вище, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти готівкою або з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток) та з обов`язковою видачою споживачеві розрахункового документа, що підтверджує факт купівлі товару.
Таким чином, суд доходить висновку, що фіскальні чеки на придбання палива є належними документами, що підтверджують витрати позивача.
Також суд погоджується з доводами відповідача, що акти на списання палива не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, оскільки їх зміст не відображають зміст здійсненої господарської операції та її зв`язок із господарською діяльністю позивача, зокрема з актів списання не вбачається, чому саме було використано відповідну кількість літрів палива, на які потреби товариства, та якими це первинними документами підтверджено.
Як встановлено перевіряючими в ході перевірки та не спростовано позивачем в ході розгляду справи, авансові звіти по виданими та використаними талонам не складалися.
За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00120430708 від 31.05.2023 року є безпідставними, не обґрунтованими та не доведеними, тому не належать задоволенню.
4. Стосовно податкового повідомлення рішення №00120440708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штраф в сумі 7326,40 грн за платежем податок на додану вартість за встановлення відсутності складення та\або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 27991, 80 грн. (а.с. 102, т.1), суд зазначає таке.
Так, представник відповідача зазначив, що ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» виписало, але не зареєструвало податкову накладну від 30.06.2017 №15 ТОВ "ЛІДЕР-ТАНДЕМ" (код ЄДРПОУ 40556325) на отриману попередоплату за комунальні та експлуатаційні витрати на загальну суму 7882,78 грн., в т.ч. ПДВ 1313,80 грн. До складу податкових зобов`язань з ПДВ податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року зазначену суму ПДВ включено.
У акті перевірки зазначено, що в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201., 201.4, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 26678 грн.
Позивачем не наведені нові причини, окрім тих, яким судом вже надано оцінка, не здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Суд зазначає, що згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За таких встановлених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування повідомлення рішення №00120440708 від 31.05.2023 року є безпідставними, а тому не належать задоволенню.
5.Стосовно податкового повідомлення рішення №00120460708 від 31.05.2023 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн на підставі п. 117.1 ст. 117, п. 121.1 ст. 121 ПК України за не забезпечення зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку протягом строків установлених Кодексом та не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП (а.с. 104-105, т.1), суд зазначає таке.
Так, перевіркою було встановлено, що ТОВ «ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС» не надавало до ДПС повідомлень про об`єкти оподаткування, об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які проводиться діяльність.
Представник позивача вважає, що підставою для подання платником податків повідомлення за формою №20- ОПП є факт набуття (реєстрації, створення чи відкриття) прав на об`єкт оподаткування або у разі зміни відомостей про такий об`єкт. Інших підстав подання платником податків до контролюючих органів повідомлення за формою №20-ОПП законодавством не передбачено.
Крім цього, представник позивача звертає увагу суду на те, що положеннями ПК України, та нормами Наказу №1588, Наказу №979 не визначено обов`язок платника податку подавати повідомлення про об`єкти оподаткування, які зареєстровані, створені чи відкриті до 1 січня 2011 року.
Надаючи оцінку цим доводам та запереченням сторін суд виходить із такого.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нерухомого майна - складських приміщень, розташованих за адресою: вул. Базова, 12д, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, загальною площею 4592,3кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 20.02.2010 року.
У акті перевірки також наведений перелік майна, яке позивач орендував за перевіряємий період.
Загальні положення щодо обліку платників податків регулюються ст. 63 ПК України.
Відповідно до п. 63.1. ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (п. 63.2 ст. 63 ПК України).
Відповідно до п. 63.3. ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Таким чином, за приписами Податкового кодексу України платник податків має обов`язок стати на облік у відповідних контролюючих органів і зобов`язаний повідомити про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.
Нерухоме майно - складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4592,3кв.м, що належать позивачу, відповідно до свідоцтва про право власності від 20.02.2010 року Серія НОМЕР_6 (а.с. 117, т. 1) витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 118, т.1), є об`єктом оподаткування.
Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, а також форма повідомлення №20-ОПП був ведений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 979 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі за текстом - Наказ №979).
Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі за текстом - Наказ №1588), Наказ №979 визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до п. 8.1. розділу VIII Наказу №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно з п. 8.2. цього Наказу, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.
Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.
Відповідно до п. 8.4. розділу VIII Наказу №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Позивач посилається на те, що право власності на нерухоме майно у нього виникло відповідно до свідоцтва про право власності від 20.02.2010 року Серія НОМЕР_6 , тобто до ведення в дію Наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 979 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі за текстом - Наказ №979), тому у нього не виникло право на подачу повідомлення за формою № 20-ОПП.
Разом з цим суд не може погодитись з такою думкою позивача, оскільки правовий аналіз наведених норм права доводить, що ведення порядку обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, у тому числі повідомлення за формою №20-ОПП, покладало на позивача обов`язок внести зміни до своїх облікових даних, що позивачем не було зроблено.
Також суд звертає увагу, що у акті перевірки також наведений перелік ще п`яти об`єктів, які позивач орендував після введення в дію Наказ №979 з дати 22.12.2010 року і також не подано повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів з дня виникнення підстав.
Відповідно до п. 8.4. розділу VIII Наказу №1588 у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Повідомлення за формою № 20-ОПП з інформацією про об`єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об`єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП не заповнюється.
Відповідно до п. 117.1. ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача не знайшли свого належного обґрунтування та підтвердження нормами права, а тому у цій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та не належить скасуванню.
Щодо застосування адміністративного штрафу за те, що позивачем не забезпечено зберігання документів, пов`язаних з виконання податкового обов`язку, суд зазначає таке.
Так, відповідно до п. 121.1. ст. 12 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
З акту перевірки вбачається, що перевіряючими робилися запити до товариства з метою надання первинних документів, які залишалися без належної відповіді, тому суд доходить висновку щодо правомірності застосування вказаного адміністративного штрафу.
Також позивач звертає на положення ст. 113 ПК України щодо застосування граничних строків застосування штрафу.
Так, відповідно до п. 113.1. ст. 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу (п. 113.2 ст. 113 ПК України).
Відповідно до пп. 102.3.2. п. 102.3. ст. 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого: контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції чинної на час проведення перевірки встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Таким чином, суд доходить висновку, що перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) був зупинений, оскільки податковий орган з 18 березня 2020 року законом був введений мораторій на проведення перевірок.
Позивачу нараховано адміністративний штраф за період 2017-2020 року за не подачу 6 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00120460708 від 31.05.2023 року є безпідставними та недоведеними, а тому не належать задоволенню.
6. Стосовно податкового повідомлення рішення №00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 2020 рік (а.с. 106, т.1), суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2. п. 266.2 ст.266 ПК України ( в редакції станом на 01.01.2020 року) не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Згідно з пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 18.02.2020 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з Додатком 2 Розрахунком у частині об`єктів нежитлової нерухомості, до складу якого не було включено промислові приміщення.
Предметом спору у цій частині позовних вимог є правомірність невключення у об`єкт оподаткування за 2020 рік промислових приміщень.
Так, суд зазначає, що 23.05.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ (далі за текстом - Закон № 466-ІХ), яким були внесені зміни до ст. 266 ПК України, та фактично, нормою підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 ПК України у редакції Закону № 466-ІХ запроваджено новий механізм визначення об`єкту оподаткування, що безпосередньо впливає на податкові зобов`язання платника, визначені ним у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На думку представника позивача, враховуючи принцип стабільності податкового законодавства України, зміни до підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 ПК України, які набрали чинності 23.05.2020 року, підлягають застосуванню з нового бюджетного періоду - тобто з 01.01.2021 року та не підлягають застосуванню до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік, обчисленому та задекларованому до 20.02.2020 року, з чим не погоджується відповідач.
Надаючи оцінку таким доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування норм права таким чином.
Закон № 466 був прийнятий Верховною радою України 16 січня 2020 року та набув чинності, за певним виключенням, - з 23 травня 2020 року, тобто був прийнятий з дотриманням принципу стабільності не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.
Відповідно до підпункту 4.1.9. пункту 4.1. статті 4 ПК України стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що нові правила обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають бути застосовані з наступного бюджетного періоду, тобто з 2021 року.
Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00120450708 від 31.05.2023 року є правомірними та належать задоволенню.
7. Стосовно податкового повідомлення рішення №00123182406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1907,5 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 273,11 грн (а.с. 108-110, т.1), суд зазначає таке.
Так, у акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності оподаткування військовим збором доходів (як у грошовій так і не грошовій формах) встановлено порушення вимог пп. 1.2., пп. 1.3., пп.1.4, пп. 1.5, пп. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 «е» пп. 164.2.17п.164.2 ст. 164, п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 ПК України внаслідок порушень, описаних в пп. 3.2.2 акту перевірки.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що підставою донарахування військового збору стало порушення виявлені під час правомірності обчислення податку на доходи фізичних осіб.
Так, суд встановив, що перевіркою перевіряючими встановлено не відображення ознаки доходу « 178» - суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права фізичної особи ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) у сумі 1720714,00 грн у ІV кв. 2019 року та фізичної особи ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ) у сумі 240520,00 грн у І кв. 2020 року; не відображення ознаки доходу « 157» - дохід, нарахований фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ) у сумі 1828430,00 грн у ІV кв. 2022 року.
Суд зазначає, що стосовно цих порушень позивачем не наведено жодних доводів на їх спростування.
Також у акті перевірки зазначено, що відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, ТОВ "ЧОРНОМОРОЧКА ПЛЮС" укладало договори з ПрАТ «ВФ Україна» та сплачувало відповідно до розрахункових документів мобільного оператора телекомунікаційні послуги (роумінг) у перевіряємому періоді у сумі 12490,23 грн.
Оскільки працівники користувалися послугами мобільного зв`язку (роумінгу), не перебуваючи у відрядженні, то зв`язок з використанням працівниками мобільного зв`язку не обґрунтовано, тобто, до перевірки не надано відповідні документи, що підтверджують використання мобільного зв`язку (роумінгу) у виробничих цілях, тому встановлено безпідставне не нарахування доходу у вигляді послуг роумінгу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на загальну суму 12490,23 грн без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Стосовно цих порушень позивачем також не наведено жодних доводів на їх спростування.
І також перевіряючими нараховано податок на доходи з фізичних осіб з підстав придбання та використання палива, чому вже судом надана оцінка вище.
Надаючи оцінку таким доводам сторін, суд зазначає, що відповідно до п. 164.1. ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: 164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Відповідно до п. 16--1. Підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з пп. 1.1., пп. 1.2. цього пункту платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 1.5. цього пункту відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу, тобто роботодавець.
За таких встановлених обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку позивача по іншим причинам ніж тим, які вже перевірені судом, суд доходить висновку, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення рішення, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00123182406 від 01.06.2023 року.
8. З аналогічних підстав суд доходить висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00123162406 від 01.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 27915,01 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3996,68 грн (а.с. 111-113, т.1).
9. Стосовно податкового повідомлення рішення №00123132406 від 01.06.2023 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України у зв`язку з не відображенням ознак доходу за ознакою « 178-суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права у УІ кв. 2019 року та 1 кв. 2020 року та « 157» - дохід, нарахований фізичній особі підприємцю у ІУ кварталі 2022 року з урахуванням п. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (а.с. 114-115, т.1), суд зазначає таке.
Так, як вже було зазначено, перевіркою перевіряючими встановлено не відображення ознаки доходу « 178» - суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права фізичної особи ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) у сумі 1720714,00 грн у ІV кв. 2019 року та фізичної особи ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ) у сумі 240520,00 грн у І кв. 2020 року; не відображення ознаки доходу « 157» - дохід, нарахований фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ) у сумі 1828430,00 грн у ІV кв. 2022 року.
Відповідно до пп. 119.1. ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Суд зазначає, що стосовно цих виявлених порушень позивачем не надано доводи та відповідні докази на їх спростування.
За таких обставин, суд доходить висновку, що виявлені порушення мали місце, а тому відсутні правові підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є частково обґрунтованими, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» (код ЄДРПОУ 35880807, місце знаходження: 65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв.3, кімн.2) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00120450708 від 31.05.2023 року, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 194559,09 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 48639,77 грн. за 2020 рік.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» (код ЄДРПОУ 35880807, місце знаходження: 65029, м. Одеса, вул. Ніжинська, 51/1, кв.3, кімн.2) судовий збір в розмірі 3647,98 грн (три тисячі шістсот сорок сім гривні 98 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117243684 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні