Ухвала

від 23.02.2024 по справі 460/1851/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2024 року м. Рівне№460/1851/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук о.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в частині не проведення перерахунку та у подальшому не виплати грошового забезпечення позивачу за пееріод з 29.01.2020 по 11.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 29.01.2020 по 31.12.2020, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-ІХ на 01.01.2020 та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01/01/2021 по 31.12.2021, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-ІХ на 01.01.2020 та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01.01.2022 по 31.12.2022, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ на 01.01.2020 та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01.01.2023 по 11.05.2023, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-ІХ на 01.01.2020 та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі іменується Закон України № 3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 34600-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру. Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Однак позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI вона звільнена від сплати судового збору.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, пункт перший частини першої статті 5 Закону України №3674-VI закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.

При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.

У позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в частині не проведення перерахунку та у подальшому не виплати грошового забезпечення позивачу за пееріод з 29.01.2020 по 11.05.2023;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 29.01.2020 по 11.05.2023, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України на відповідний рік та множення на тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд зауважує, що перша позовна вимога безпосередньо не стосується стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 КАС України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення, на що вказує вже наступна позовна вимога, в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення.

Тому посилання позивача на пункт перший частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, як на підставу звільнення від судового збору є безпідставними.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Поліщук