Ухвала

від 16.12.2024 по справі 460/1851/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа №460/1851/24

адміністративне провадження №К/990/45302/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

перевіривши касаційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №460/1851/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осі, в частині непроведення перерахунку та у подальшому невиплати грошового забезпечення позивачу за період з 29 січня 2020 року по 11 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-ІХ на 01 січня 2020 року та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ на 01 січня 2020 року та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ на 01 січня 2020 року та множення на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу з 01 січня 2023 року по 11 травня 2023 року, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-ІХ на 01 січня 2020 року та множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 та додаткових видів грошового забезпечення розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №460/1851/24 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 листопада 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №460/1851/24.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду вбачається, що її постановлено у порядку письмового провадження 07 жовтня 2024 року, повний текст якої виготовлено у цей же день.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 07 листопада 2024 року.

Касаційну скаргу надіслано до Суду через підсистему «Електронний суд» 25 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що повний текст ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року він отримав цього ж дня о 17:00, що підтверджується карткою руху документу із підсистеми «Електронний суд», отже днем її вручення є 08 жовтня 2024 року.

Також просить Суд урахувати, що у зв`язку з технічними роботами в підсистемі «Електронний суд», зокрема у центральній базі адміністративних судів України, представник скаржника не зміг авторизуватися та увійти до свого електронного кабінету та вчасно подати касаційну скаргу.

Водночас скаржник не надав жодних доказів того, що робота підсистеми «Електронний суд» у період з 08 жовтня 2024 року (дата отримання оскаржуваної ухвали) по 25 листопада 2024 року з технічних причин не функціонувала.

З огляду на зазначене, за відсутності належних доказів, що підтверджують неможливість подати касаційну скаргу в строк, установлений статтею 329 КАС України, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом: подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та належних доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку Державною установою «Рівненський слідчий ізолятор» на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №460/1851/24.

Касаційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №460/1851/24 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович