Рішення

від 23.02.2024 по справі 480/5740/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року Справа № 480/5740/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тринадцятий елемент" до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що ним у з "Євро Еллойз Лімітед" (Euro Alloys Limited) 04.05.2022 укладено договір купівлі-продажу алюмінієвого дроту. Постачання на умовах FCA (Incoterms 2020) за ціною, що визначається відповідно до котирувального періоду плюс 1085 дол. США за метричну тону.

30.05.2022 декларантом ТОВ "Тринадцятий елемент" до Одеської митниці було подано митні декларації UA 500500/2022/13978, UA 500500/2022/013999 та UA 500500/2022/014013. Разом з деклараціями надано документи на підтвердження митної вартості товарів.

30.05.202 відповідачем направлено позивачу повідомлення у якому вказано на наявність розбіжностей. Так, товар надійшов упакованим, а у поданих документах відсутні відомості про таку складову митної вартості. фактично заявлено до митного оформлення 61991 кг, що є більшим за відображену у рахунку-проформі 60000 кг. За умовами контракту передбачена 100% попередня оплата, а надано документи про оплату тієї кількості товару, що зазначена у рахунку-проформі. У зв`язку з цим запропоновано надати додаткові документи.

31.05.2022 товариством надано відповідачу максимально вичерпний перелік документів та пояснення. Повідомлено, що товар є біржовим, вартість його залежить від котирувального періоду. Також повідомлено, що відповідачем раніше вже проводилось митне оформлення аналогічного товару, ввезеного позивачем, саме за основним методом. Відповідач за результатами розгляду документів та пояснень прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості. При цьому обрано резервний метод. З аналізу баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС відповідачем зроблено висновок про рівень митної вартості у 4,05 дол. США за кілограм.

Вважає такі рішення протиправними, оскільки надані позивачем документи не містили жодних розбіжностей, а митна вартість декларованого товару підтверджувалась у повному обсязі. разом з митними деклараціями позивачем було надано повний пакет документів, якими підтверджуються усі значення митної декларації. Документи не містять розбіжностей. Договір купівлі-продажу, що надавався позивачем, покладає обов`язок пакування та маркування на продавця, тобто вартість пакування включена до ціни товару. Ця обставина також підтверджується листом продавця. Відповідно до умов договору позивач мав здійснювати попередню оплату партії товару за рахунком-фактурою. Попереднім рахунком продавцем було зафіксовано ціну та кількість товару у 60000 кг, оплату яких і здійснено позивачем. Фактична кількість визначена при завантаженні. Відповідно до умов договору позивач мав здійснити доплату у розмірі 7537,27 дол. США. Тобто, попередня оплата на впливала на митну вартість товару.

При обранні резервного методу відповідач не взяв до уваги, що ціна залежить від біржових котирувань у певний період. За наявності у декларанта усіх необхідних документів на підтвердження митної вартості, коригування на підставі даних ЄАІС є незаконних. ЄАІС Держмитслужби закрита для вільного доступу, а тому позивач позбавлений можливості встановити правильність визначення вартості.

Просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що при здійсненні митного контролю у поданих позивачем документах виявлені розбіжності: товарі надійшов упакованим, але не було надано відомостей чи включена вартість пакування до ціни товару, що на дає можливості у повному обсязі перевірити правильність декларування митної вартості. Також встановлено розбіжності у загальній вазі товару. Відповідно до рахунку-проформи загальна вага становить 60000 кг, надано документи про попередню оплату такої кількості товару. Фактично заявлено до митного оформлення 61991 кг. За таких обставин у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо дійсної митної вартості товару.

Наданими позивачем документами розбіжності усунуто не було у зв`язку з чим прийняті рішення, які оскаржуються. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

04.05.2022 ТОВ Тринадцятий елемент укладено з Євро Еллойз Лімітед (EURO ALLOYS LIMITED) договір S9074 купівлі-продажу алюмінієвого дроту (катанки) з первинного алюмінію. Умови поставки FCA IT Trieste Італія (Incoterms 2020). Ціна визначається за формулою: LME відповідно до котирувального періоду з 10 по 12 травня 2022 плюс 1085 дол. США за метричну тону ( т. 1 а.с. 43-46).

30.05.2022 позивачем для митного оформлення товару подані вантажні митні декларації UA 500500/2022/13978, UA 500500/2022/013999 та UA 500500/2022/014013 (т.2 а.с.10, 33, 56). Для підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано договір №S9074, інвойси, інформацію про біржову вартість товару, рахунки-фактури, платіжні доручення в іноземній валюті щодо здійснення попередньої оплати за товару, договір перевезення вантажів, заявки на перевезення вантажів до договору, рахунки на оплату транспортних послуг ( а.с. 43-60).

За результатами розгляду наданих позивачем документів відповідач дійшов висновку про те, що вони містять розбіжності, не містять усіх необхідних відомостей для підтвердження числових значень митної вартості товарів. У зв`язку з цим складено картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000279, № UA500500/2022/000278, № UA500500/2022/000280 ( т. 1 а.с. 31-36)

01.06.2022 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості UA500500/2022/200123/2, UA500500/2022/200122/2 та UA500500/2022/200124/2. У вказаних рішеннях відповідачем зазначено однакові підстави для їх прийняття. Відповідач зазначив, що за умови договору позивач мав здійснити повну попередню оплату товару. Відповідно до рахунку-проформи загальна кількість товару становить 60000 кг. ТОВ "Тринадцятий елемент" здійснено повну оплату. Фактично ж до митного оформлення заявлено 61991 кг. Крім того, при митному огляді було встановлено, що вантаж надійшов упакованим, але у наданих позивачем документах відсутні відомості щодо вартості пакування та включення або не включення її до ціни товару. Митним органом зроблено висновок, що заявлена митна вартість є нижчою за митну вартість аналогічних товарів , митне оформлення яких здійснено в Україні у час, максимально наближений до часу експорту товару, заявленого до митного оформлення. У зв`язку з відсутністю у митного органу відомостей щодо вартості за операціями з ідентичними, подібними (аналогічними) товарами. Також через відсутність необхідної інформації неможливим є застосування методу на основі віднімання. Відповідачем обрано резервний метод визначення митної вартості. ( т. 1 а.с. 37-42)

Суд вважає, що такі висновки не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до гл. 9 МК України митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 1 ст. 54 МК України митний орган під час проведення митного контролю та митного оформлення здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як передбачає ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідач вважає, що заявлена декларантом митна вартість товарів не могла бути визнана у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні відомості, які підтверджують врахування вартості пакування.

Відповідно до умов договору №S9074 (BU) поставка здійснюється на умовах FCA Trieste Італія ( Incoterms 2020).

Incoterms 2020 оновлена версія правил, що застосовується з 01 січня 2020 року.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів. Посилання на Інкотермс у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Кожне правило Інкотермс 2020 містить два розділи по десять статей: у разділі "А" визначаються обов`язки продавця, у розділі "В" покупця. Зокрема, розділ A8 визначає обов`язки продавця щодо перевірки/ пакування/маркування товару.

Відповідно до умов доставки FCA (Free Carrier), відправник зобов`язується доставити товари до вказаного покупцем місця перевізника. Продавець несе відповідальність за експорт та доставку вантажу до місця відправлення. Відповідно до статті А8 правила FCA Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з перевіркою товару, доставкою його до вказаного покупцем місця. Також продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, крім випадків, коли у відповідній галузі торгівлі звичайним є відвантаження товару без пакування.

Як було зазначено, позивач та його контрагент у договорі №S9074 (BU) дійшли згоди, що поставка здійснюється на умовах FCA Trieste Італія за Incoterms 2020. Відповідно до цих умов постачання пакування здійснюється продавцем за власний рахунок, окремо покупцем не оплачується. Крім того, з листів позивача на адресу відповідача вбачається, що разом з митними деклараціями крім іншого ним надано лист продавця ,яким підтверджено, що ціна, фактично сплачена за товар, включає вартість пакувальних матеріалів та робіт з пакування (т. 1 а.с. 59, 61-76). За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок відповідача про неможливість визначити за наданими позивачем документами чи включається вартість пакування до ціни товару, або ж підлягає окремій оплаті та включенню у зв`язку з цим до митної вартості.

Як на окрему підставу для прийняття оскаржуваних рішень відповідач посилається на невідповідність загальної ваги товару у рахунках-проформах та ваги товару, що пред`явлений до митного оформлення.

Відповідно до умов №S9074 (BU) відвантаження здійснюється протягом 6-10 днів з дня попередньої (100%) оплати, яка здійснюється відповідно до рахунка-фактури. 13.05.2022 продавцем складено попередній інвойс (provisional invoice) відповідно до якого вага нетто товару становить 60000 кг загальною вартістю 227140,20 дол. США. Вартість метричної тони 3785,67 дол. США. Відповідно до платіжного доручення у іноземній валюті зазначена у інвойсі сума сплачена позивачем на рахунок продавця 16.05.2022, мається відмітка банку про виконання платежу (т.1 а.с. 50-51). Відповідач у рішеннях, які оскаржуються, застосовує термін рахунок-проформа.

Відповідно до ст. 53 ч. 2 п. 3 МК України рахунок-проформа є документом, що підтверджує митну вартість, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу. У інших випадках таким документом є рахунок-фактура (інвойс).

Проформа-інвойс або рахунок-проформа у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари, містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом. Законодавством України не передбачено затвердженої форми та вимог щодо заповнення проформи-інвойсу. Відмінність від основного інвойсу також полягає у тому, що проформа-інвойс має попередній характер, деякі дані можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення.

За умовами договору ціна товару залежить від котирувань на Лондонській біржі металів у котирувальний період з 10 по 12 травня 2022. Тобто, ціна визначається з використанням перемінної складової, яка не може бути відома сторонам договору на момент його укладення. Складанням попереднього інвойсу сторони договору погодили вартість алюмінієвого дроту за метричну тону, загальну кількість товару у 60000 кг та загальну вартість партії товару. Фактично відвантажено 61991 кг, які і були заявлені до митного оформлення. 19.05.2022 продавцем складено три остаточні рахунки-фактури (final sales invoice) № INV01918, № INV01919 № INV01920 у яких відображено остаточні відомості про товар та його вартість, відображено відомості про проведену попередню оплату. Так у інвойсах № INV01918, № INV01919, № INV01920 зазначено фактичну вагу нетто відвантаженого товару у 20,798; 16,039 та 20,982 метричних тон відповідно. Тобто загальна вага товару є більшою, за вказану у попередньому інвойсі. При цьому вартість метричної тони товару відповідає визначеному у попередньому інвойсі та становить 3785,67 дол. США за метричну тону. У інвойсі № INV01920 також відображена сума, що не була сплачена попередньо та підлягає оплаті, а саме 7537,27 дол. США (т. 1 а.с. 47-49).

Як було зазначено, відповідно до ст. 53 ч. 2 п. 3 МК України у операціях купівлі-продажу рахунок-проформа не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Посилання на нього відповідачем як на підставу для коригування митної вартості, суд вважає необґрунтованим. Відповідно до наведеної норми закону у даному випадку документами, що підтверджує митну вартість є саме остаточні рахунки-фактури № INV01918, № INV01919 № INV01920. При цьому надані позивачем попередній та остаточні інвойси не містять розбіжностей щодо вартості одиниці товару. Крім того, з листів позивача вбачається, що ним разом з деклараціями було надано інформацію щодо біржових котирувань за визначений у договорі період 10-12 травня 2022 року. Також надавались договір з перевізником, заявки на перевезення та рахунки на оплату перевезення вантажів, оскільки вартість транспортування до кордону України була включена до митної вартості (т. 1 а.с. 52-76). Ці твердження відповідачем ніякими доказами не спростовані. Також відповідачем у рішеннях, які оскаржуються та під час розгляду справи судом не висловлено будь яких зауважень щодо форми та змісту зазначених документів, наявності у них недостовірної інформації. Також відповідачем ніякими належними та допустимими доказами не доведено наявність розбіжностей у документах, що підтверджують числові значення митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару.

Згідно зі ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59і60цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64 ч.ч. 1, 2 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У рішеннях про коригування митної вартості, які оскаржуються, митний орган зазначає, що заявлена митна вартість є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в України в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. Ніяких доказів на підтвердження таких висновків ним суду не надано. Одночасно у тих же рішеннях відповідач, обґрунтовуючи неможливість застосування інших методів визначення митної вартості крім резервного вказує на відсутність інформації щодо митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відсутність інформації щодо відсутності інформації, наданої виробником товарів. На переконання суду таке твердження суперечить попередньому висновку про нижчий рівень митної вартості порівняно з вже оформленими аналогічними товарами. Для коригування митної вартості відповідач використав відомості щодо ціни товару за митною декларацією від 17.05.2022 № UA100320/2022/384205. Ніяких доказів того, що умови постачання за цією митною декларацією були та господарській операції вчиненій позивачем були співставними відповідачем не надано. Так ТОВ "Тринадцятий елемент" зазначає, що відповідачем не взято до уваги спосіб визначення ціни товару та її залежність від котирувань на Лондонській біржі металів у певний проміжок часу. Таке твердження відповідачем ніякими доказами не спростовано.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено правомірності висновків про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, не підтвердження такими документами складових митної вартості та наявності у зв`язку з цим підстав для прийняття рішень про її коригування. Суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000279, № UA500500/2022/000278, № UA500500/2022/000280 та рішення від 01.06.2022 про коригування митної вартості № UA500500/2022/200122/2 на суму 21196,99 грн; № UA500500/2022/200123/2 на суму 20289,10 грн; № UA500500/2022/200124/2 на суму 21285,11 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмір 9924 грн., сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тринадцятий елемент" до Одеської митниця Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 01.06.2022 про коригування митної вартості № UA500500/2022/200122/2 на суму 21196,99 грн; № UA500500/2022/200123/2 на суму 20289,10 грн; № UA500500/2022/200124/2 на суму 21285,11 грн.

Визнати протиправним та скасувати картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000279, № UA500500/2022/000278, №UA500500/2022/000280.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України (65078, м. Одеса вул. Івана та Юрія Лип 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тринадцятий елемент" (40024, м. Суми, вул. Холодноярської бригади (Сумсько-Київських дивізій), 24, оф.22, код ЄДРПОУ 39549990) судові витрати у розмірі 9924 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко