Рішення

від 30.01.2024 по справі 580/10298/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року справа № 580/10298/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Галасун А.О.,

представника позивача: Деркач А.І. за ордером,

представника відповідача: Білоуса В.Ю. за посадою,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ТД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ТД» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.08.2023 №7123/23-00-07-01-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.08.2023 №7124/23-00-07-01-01.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

Усною ухвалою від 18.01.2024 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо завищення витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, оскільки з контрагентами ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО», ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» та ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Позивач також зазначив, що виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою КМУ № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Позивач вважає, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

За вказаних обставин позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій, документально оформлених між позивачем та контрагентами-постачальниками ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО», ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» та ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС».

Перевіркою встановлено декларування придбання товарів, фактичне придбання яких відсутнє та не підтверджується по ланцюгу від контрагентів-постачальників. Зазначене свідчить про відсутність фактичного руху товарів, за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій з контрагентами ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО», ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» та ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС».

За твердженням відповідача положення п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як і п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-ІХ прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України введено та продовжено у подальшому карантин.

Тобто, КМУ наділений правом скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, яке надано положеннями Закону №909-ІХ.

В подальшому, постановою КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 за №89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року за №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідач вважає, що фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких вити перевірок» від 03.02.2021 за №89 податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог п. 77.4 ст.77 ПК України.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.10.2021№2234-п, направлень на перевірку від 05.11.2021 №2704/23-00-07-0108 та від 26.11.2021 №2905/23- 00-07-0805, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.10.2019 по 30.09.2021, з правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.10.2019 по 30.09.2021.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 387/23-00-07-01-01/43264658 від 20.01.2022 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД».

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.1, ч. 1,2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року за №996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, п,5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 3 розділу III Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, п. 3.2, п.3.10 розділу III наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4286959 грн., в т.ч. за 2020 рік на суму 3858117 грн., за три квартали 2021 року на суму 428842 грн., з них за півріччя 2021 року на суму 428842 грн.»;

- вимог п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, пп. 5 п. 4 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (у редакції наказу Міністерства фінансів України вд 23.02.2017 року №276)), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4620340 грн., в т.ч. за липень 2020 року на суму 636717 грн., серпень 2020 року на суму 146808 грн., листопад 2020 року на суму 3438702 грн., грудень 2020 року на суму 64569 грн., квітень 2021 року на суму 333544 грн. та завищено на загальну суму 2270 грн,, в т.ч. за грудень 2019 року на суму 180 грн., січень 2020 року на суму 2090 грн., а саме:

- п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, завищено податковий кредит на загальну суму 4620340 грн., в зв`язку з не підтвердженням перевіркою реальності здійснення господарських операцій з придбання в: ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код за ЄДРПОУ 42829676) насіння соняшника врожаю 2019 року на загальну суму 3557820,00 грн., в т.ч. ПДВ 592970,00 грн., пшениці 3 класу на загальну суму 1443334,00 грн., в т.ч. ПДВ 190555,51 грн.; ФГ «ЗЕРНОCBІТ+» (код ЄДРПОУ 42912470) кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року на загальну суму 21019625,12 грн., в т.ч. ПДВ 3503270,87 грн.; ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (код за ЄДРПОУ 43634374) пшениці 3 класу на загальну суму 2716000,0 грн., в т.ч. ПДВ 333543,86 грн.

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, завищено податкові зобов`язання на загальну суму 2270 грн. в зв`язку із встановленням невідповідності зареєстрованих податкових зобов`язань на реалізацію кінцевому споживачу товарів, даним виторгів згідно реєстраторів розрахункових операцій за щоденними підсумками операцій.

На підставі висновків акта перевірки № 387/23-00-07-01-01/43264658 від 20.01.2022 (далі - Акт перевірки) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 03.08.2023 № 7123/23-00-07-01-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 4 286 959 грн.;

- від 03.08.2023 № 7124/23-00-07-01-01 за платежем податок на додану вартість на суму 5 772 588,00 грн., з яких 4618070 грн. за податковими зобов`язаннями та 1154518 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 Податкового кодексу України).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу вартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, і 38.4 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього тексу - витрати, що прямо пов`язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом цього податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послух, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: - прямих матеріальних витрат; - прямих витрат на оплату праці; - амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; - загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; - вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; - інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 року за №336/22868, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Відповідно до п.3.2 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» (далі - Наказ № 433) у звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Керуючись п. 3.10. Наказ № 433 у статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

На підставі п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за № 860/4153 (далі - Стандарт № 15), до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (далі - Стандарт № 11) встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, на переконання суду, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є підставою для покупця товарів на віднесення сум ПДВ в накладних до податкового кредиту.

Перевіряючи фактичне здійснення господарських операцій, судом встановлено, що між підприємствами ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» (Покупець) та Фермерським господарством «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код за ЄДРПОУ 42829676) (Постачальник) укладено Договір поставки 15/07-20 від 15 липня 2020 року, Специфікацію № 1 від 15.07.2020, Додаткову угоду №1 від 15.07.2020

Згідно пунктів 2.1., 2.4 Договору поставки 15/07-20 від 15 липня 2020 року, пунктів 4.1, 4.2., 4.3 Специфікації № 1 від 15 липня 2020 року до Договору поставки 15/07-20 від 15 липня 2020 року місцем поставки (місцем передачі) насіння соняшника було м. Одеса, Хаджибейська дорога, 38, ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН».

Отже, транспортні витрати по доставці насіння соняшника покладались на постачальника, відповідно ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» отримав товар за видатковими накладними на складі ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН», яке в подальшому здійснило переробку насіння соняшника на олію та шрот.

Податкові накладні, які виписані Фермерським господарством «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» прийняті податковим органом та зареєстровані в ЄРПН, що є підставою для включення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту.

Прийняття насіння соняшника для переробки та його подальша переробка в липні 2020 року підтверджується листами в адресу ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» щодо прийняття соняшника в переробку від постачальника до Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», актами прийому-передачі сировини для переробки на кожну окрему поставлену партію, реєстром прийнятого насіння соняшника для переробки від 31.07.2020, зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 від 31.07.2020, реєстром відвантаженої готової продукції від 31.07.2020, актом наданих послуг № 560 від 31 липня 2020 року. Оплата за надані послуги з переробки насіння соняшника Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», підтверджується платіжним дорученням №384 від 31.08.2020 на 370500,00 грн. Постачальником послуг ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» на дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеним актом наданих послуг здійснена реєстрація податкової накладної № 184 від 31.07.2020 на суму 370500,00 грн. в т.ч. ПДВ 61750,00 грн.

Перероблена соняшникова олія з насіння соняшника Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», продана «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), за міжнародним контрактом поставки № 0107/20 від 01.07.2020. За умовами п.1.1. та п.2.1 Специфікації № 0807/20 від 08.07.2020 до Контракту поставки № 0107/20 від 01.07.2020 товар в кількості 340,00МТ. поставляється ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» на умовах СРТ термінал Іллічівський масло та жировий індустріальний комплекс (ІМЖК)/м.Чорноморськ, Одеська область, вул. Транспортна, 45. За умовами п. 1.1. та п.2.1 Специфікації № 1107/20 від 11.07.2020 до Контракту поставки № 0107/20 від 01.07.2020 товар в кількості 150,00МТ поставляється ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» на умовах СРТ термінал Іллічівський масло та жировий індустріальний комплекс (ІМЖК)/м.Чорноморськ, Одеська область, вул. Транспортна, 45.

Поставка олії соняшникової, що перероблена ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» в адресу «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), в пункт поставки термінал Іллічівський масло та жировий індустріальний комплекс (ІМЖК)/м.Чорноморськ, Одеська область, вул. Транспортна, 45 підтверджується товарно-транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями №№6739; 6737; 6682.

Розрахунки за поставлену «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), олію проведені в повному обсязі, що підтверджується SWIFT платежем від 29.03.2021; SWIFT платежем від 14.04.2021 та Листами в АТ «ОТП Банк» від 05.04.2021 №20-21/41, від 29.04.2021 №20-21/52.

Також перероблений шрот з насіння соняшника Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», був проданий «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), за міжнародним контрактом поставки № 0107/20 від 01.07.2020. За умовами п.1.1. та п.2.1 Специфікації №2107/20 від 21.07.2020 до Контракту поставки № 0107/20 від 01.07.2020 товар в кількості 600.00МТ, поставляється ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» на умовах FCA м. Одеса, Хаджибейська дорога, 38, ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» Таким чином, шрот передавався покупцю «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), в місці його переробки з соняшника і в місці його зберігання.

Поставка шроту на складі ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» в адресу Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), підтверджується товарно-транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями ВМД №№ 209575; 209577; 209578.

Розрахунки за поставлений «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), шрот проведені в повному обсязі, що підтверджується SWIFT платежем від 29.03.2021; SWIFT платежем від 14.04.2021 та Листами в АТ «ОТП Банк» від 05.04.2021р №20-21/41, від 29.04.2021 №20-21/52.

Транспортування олії з місця переробки м. Одеса, Хаджибейська дорога, 38, ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» на термінал Іллічівський масло та жировий індустріальний комплекс (ІМЖК)/м.Чорноморськ, Одеська область, вул. Транспортна, 45, здійснювалось із залученням перевізників: ТОВ «Трасн-Сервіс-1» код ЄДРПОУ 32602104, з яким укладено Договір транспортного перевезення № 01/07/20-П від 01 липня 2020 року; ФОП ОСОБА_1 код НОМЕР_1 , з яким укладено договір транспортних перевезень № 070720 від 07 липня 2020 року. Надання транспортних послуг підтверджується реєстрами відвантаженої готової продукції, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Між позивачем та ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» укладено Договір надання послуг з організації автоперевезення вантажу № 015/20-Т від 01.07.2020 року. Надання транспортних послуг підтверджується реєстром відвантаженої готової продукції від 31.07.2020, реєстром перевезеної готової продукції від 31.07.2020, актом надання послуг № 565 від 31 липня 2020 року, товарно-транспортними накладними. Оплата наданих послуг з перевезення олії підтверджується платіжним дорученням №9194 від 05.10.2020 року та листом № 20-20/57-1 від 05 жовтня 2020 року. Постачальником послуг ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» на дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеним Актом надання послуг здійснена реєстрація податкової накладної: № 182 від 31.07.2020 на суму 27266,52грн. в т. ч. ПДВ 4544,42 грн.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, для митного оформлення, декларування олії на виконання контракту поставки № 0107/20 від 01.07.2020 з «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), TOB «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» уклало Договір № 2020/25 МБ від 08 липня 2020 року з ТОВ «ДЕЛЬТА ОІЛ» , за умовами якого ТОВ «ДЕЛЬТА ОІЛ» надало послуги з оформлення митних документів, що підтверджується Актом надання послуг № 280 від 02 вересня 2020 року, Актом надання послуг № 282 від 04 вересня 2020 року. Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням № 8946 від 25.09.2020. Постачальником послуг на дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеними Актами надання послуг здійснена реєстрація податкових накладних: №5 від 02.09.2020р на суму 3312,59 грн. в т ч ПДВ 552,10 грн.; №7 від 04.09.2020 на суму 6645,79 грн. в т.ч. ПДВ 1107,63 грн.

Також з метою митного оформлення, декларування олії на виконання контракту поставки №0107/20 від 01.07.2020 з «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» уклало Договір № 2020-2207 про надання послуг з декларування товарів від 22 липня 2020 року з ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН», за умовами якого останнє надало послуги з оформлення митних документів, що підтверджується Актом надання послуг № 1110 від 31 липня 2020 року, товарно-транспортними накладними. Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням № 8386 від 11 вересня 2020 року. На дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеними Актом надання послуг здійснена реєстрація податкової накладної №164 від 31.07.2020 на суму 8307,38 грн. в т.ч. ПДВ 1384,56 грн.

Вищезазначені обставини вказують на фактичний рух товарів, а саме насіння соняшника придбаного у Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», переробку його на олію та шрот, перевезення із залученням перевізників, митне оформлення за допомогою митних брокерів та подальший експорт на користь «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр) на виконання умов міжнародних контрактів.

Судом також встановлено, що між підприємствами ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» (Покупець) та Фермерським господарством «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код за ЄДРПОУ 42829676) (Продавець) укладено Договір № 1707 купівлі-продажу від 17 липня 2020 року, Додаткову угоду №1 до Договору № 1707, Специфікацію № 1 від 31.07.2020, Специфікацію № 2 від 07.08.2020, Специфікацію № 3 від 07.08.2020, Специфікацію № 4 від 14.08.2020.

На виконання умов вказаного договору Фермерське господарство «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» продало ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» пшеницю 3 класу в кількості 43,03 т. згідно видаткової накладної № 156 від 31.07.2020 на суму 252483,00 грн.; пшеницю 2 класу в кількості 23,65 т. згідно видаткової накладної № 61 від 07.08.2020 на суму 145920,50 грн.; пшеницю 2 класу в кількості 22,81 т. згідно видаткової накладної № 62 від 07.08.2020 на суму 140737,70 грн.; пшеницю 3 класу в кількості 33,37 т. згідно видаткової накладної № 64 від 08.08.2020 на суму 202555,90 грн.

Згідно умов пунктів 6.1., 6.3 Договору №1707 та специфікацій до договору приймання-передача пшениці здійснювалась в місці її переробки в борошно на складі ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП», проспект Хіміків, 7 м.Черкаси. Доставка товару в місце поставки здійснювалась за рахунок продавця. На отримане зерно пшениці від Фермерського господарства «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» в місці поставки приватним акціонерним товариством «Черкаський комбінат хлібопродуктів» видано складські квитанцію на зерно та картки «аналіз зерна». Оплата отриманого товару здійснена позивачем за наступними платіжними дорученнями: №5749 від 14.08.2020 на суму 43747,17 грн.; №5750 від 14.08.2020 на суму 121600,42 грн.; №5751 від 14.08.2020 на суму 117281,42 грн.

За даними господарськими операціями Фермерське господарство «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» зареєстровано наступні податкові накладні: №168 від 31.07.2020 на суму 262483.00 грн. в т ч ПДВ 43747.17 грн.; №23 від 07.08.2020р на суму 145920.50 грн. в т ч ПДВ 24320.08 грн.; №24 від 07.08.2020р на суму 140737.70 грн. в т ч ПДВ 23456.28 грн.; №28 від 08.08.2020р на суму 202555.90 грн. в т ч ПДВ 33759.32 грн.; №90 від 14.08.2020р на суму 196000.30 грн. в т ч ПДВ 32666.72 грн.; №91 від 14.08.2020р на суму 195636.10 грн. в т.ч. ПДВ 32606.02 грн.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, між ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» та Фермерським господарством «ЗЕРНОСВІТ +» (код ЄДРПОУ 4212470) укладено Договір поставки №23/11-20 від 23.11.2020 року. Згідно пункту 1.1. Договору поставки №23/11-20 постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію: кукурудзу 3-го класу 2020 року врожаю (далі іменується - «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених договором, в асортименті, кількості та по цінам, визначеним в додатках до договору (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору».

Згідно Специфікацій № 1 та №2 від 23 листопада 2020 року до договору поставки №23/11-20 від 23.11.2020 постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі-Товар), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором та Додатком (Специфікацією), в асортименті, кількості та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: кукурудзу 3 класу 2020 року врожаю, у кількості 2300 т. за ціною 6166,67 грн. без ПДВ, на загальну суму 17020009,20 грн., а тому числі ПДВ; кукурудзу 3 класу 2020 року врожаю, у кількості 550 т. за ціною 6041,67 грн. без ПДВ, на загальну суму 3987502,20 грн., а тому числі ПДВ;

Згідно п. 4.1 та п.4.2. Специфікацій № 1 та №2 умови поставки товару - DAP: ваги ТОВ «ТІС-Зерно», Одеська обл., Лиманський р-н, Морський порт Південний, 16 причал. Транспортні витрати по доставці Товару в пункт/місце поставки покладаються на Постачальника.

Кукурудза 3 класу поставлялась партіями згідно видаткових накладних від 25 листопада 2020 року, 26 листопада 2020 року та 30 листопада 2020 року. Видаткові накладні від ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» підписувала уповноважена матеріально-відповідальна особа ОСОБА_2 . Крім того, Фермерське господарство «ЗЕРНОСВІТ +» зареєструвало відповідні податкові накладні, що відповідають кількості та сумі сплачених позивачем коштів за придбаний товар.

В подальшому придбана кукурудза реалізована на виконання міжнародних контрактів з фірмою «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), а саме: CONTRACT No. 231120/Com-l від 23.11.2020, CONTRACT No. 03122020/Corn-l від 03.12.2020 за умовами яких продавець ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» зобов`язується поставити, а Покупець «Coraleni Trading Ltd.», зобов`язується прийняти та оплатити Кукурудзу 3- го класу, українського походження, врожаю 2020 року (надалі - «Товар»), насипом, у кількості та на умовах, визначених цими Контрактами.

Згідно пункту 5.3 Контрактів поставка здійснюється залізничним та/або автомобільним транспортом на умовах DAP - TOB «TIC-Зерно», порт Південний, 16 причал, Україна (надалі - «Місце поставки»), згідно Інкотермс-2020.

Отже, кукурудза, яка надійшла на ваги ТОВ «ТІС-Зерно» за адресою порт Південний, 16 причал від Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ +» в подальшому для продана фірмі «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), на виконання позивачем умов міжнародних контрактів, що підтверджено вантажно-митними деклараціями та актами передачі права власності на товар: ВМД №UA500130/2020/245326 від 16.12.2020, ВМД №UA500130/2021/003111 від 02.02.2021, ВМД №UA500130/2021/006408 від 25.02.2021, Акт №1 передачі права власності на товар від 04.12.2020р., Акт №2 передачі права власності на товар від 29.01.2021, Акт №3 передачі права власності на товар від 24.02.2021

Розрахунки за поставлену «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр) кукурудзу проведені в повному обсязі, що підтверджується SWIFT платежем від 24.09.2021 року та Листами в АТ «ОТП БАНК» №20-21/67 від 27.09.2021 та №20-21/68 від 28.09.2021.

Для митного оформлення, декларування кукурудзи на виконання міжнародних контрактів поставки з «Coraleni Trading Ltd.», (Кіпр), TOB «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» уклало Договір № РБ/199-20 на брокерські митні послуги від 27 листопада 2020 року з ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД», що підтверджується актами прийому-передачі виконаних послуг. Оплата наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями, розрахунки проведено в повному обсязі. Постачальником послуг на дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеними актами надання послуг здійснена реєстрація податкових накладних, що в сукупності підтверджує вчинення експортних операцій з продажу кукурудзи 3 класу.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» та Фермерським господарством «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (код ЄДРПОУ 43634374) укладено Договір № 1-27/04 купівлі- продажу від 27 квітня 2021 року.

На виконання умов договору Фермерське господарство «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» продало ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» пшеницю 3 класу в кількості 350,00т. на загальну суму 2716000,00 грн. з ПДВ згідно видаткової накладної № 00000180 від 29 квітня 2021 року. Адреса передачі товару згідно видаткової накладної: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Скадовська, 198.

Придбане Позивачем зерно пшениці в місці його отримання було передано на зберігання Фермерському господарству «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» згідно Договору відповідального зберігання від 29 квітня 2021 року.

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. Договору відповідального зберігання від 29 квітня 2021 року Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання пшеницю 3 класу за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Скадовська,198.

Зерно пшениці передано Фермерському господарству «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» на зберігання за актом приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 29 квітня 2021 року в кількості 350,00 т., в період з 05 травня 2021 року по 01 червня 2021 року позивач партіями забрав пшеницю зі зберігання у Фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» за відповідними актами. Транспортування товару здійснювало приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 13555» згідно Договору перевезення вантажу № 08/07 від 01 липня 2020 року, що підтверджено актом № АТ-0000377 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2021 року на суму 72102,80 грн. Оплата послуг з перевезення здійснена за платіжним дорученням №19767 від 17.08.2021 на суму 72102,80 грн. та перевізником зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на вказану суму.

Також транспортування товару здійснювало ТОВ «Людмилівський елеватор» згідно Договору перевезення вантажу № 21 від 01 липня 2020 року, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 70 від 31 травня 2021 року та актом здачі- прийняття робіт (надання послуг) № 83 від 30 червня 2021 року. ТОВ «Людмилівський елеватор» на дату виникнення податкових зобов`язань здійснена реєстрація податкових накладних: №33 від 31.05.2021 року на суму 124992,26 грн. в т ч ПДВ 20832,04 грн., №17 від 30.06.2021 року на суму 9199,92 грн. в т ч ПДВ 1533,32 грн.

Згідно Договору складського зберігання № 16 від 05 травня 2021 року, укладено між ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» та ТОВ «Людмилівський елеватор» (код ЄДРПОУ 34355917), позивач передав на зберігання пшеницю в кількості 350,00т, що підтверджується складськими квитанціями та реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку.

Оплата послуг з перевезення та зберігання здійснена за наступними платіжними дорученнями: №19899 від 19.08.2021 на суму 60000,00 грн.; №24557 від 16.12.2021 на суму 60000,00 грн.; №24615 від 21.12.2021 на суму 10000,00 грн.; №25681 від 19.01.2022 на суму 99578,94 грн.; №7053 від 22.06.2023 на суму 4241,96 грн. та листами про уточнення призначення платежу: №20-21/90 від 25.12.2021, №20-21/91 від 25.12.2021; №20-22/4-1 від 19.01.2022.

ТОВ «Людмилівський елеватор» на послуги складено наступні податкові накладні: №23 від 31.05.2021 на загальну суму 37659,59 грн. в т.ч. ПДВ 6276,6 грн., №14 від 31.07.2021 на загальну суму 900,24 грн в т.ч. ПДВ 150,04 грн., №23 від 30.09.2021 на загальну суму 871,20 грн в т.ч. ПДВ 145.20 грн., №38 від 31.08.2021 на загальну суму 900,24 грн в т. ч. ПДВ 150.04 грн.; №48 від 31.10.2021 на загальну суму 900,24 грн в т. ч. ПДВ 150,04 грн, №46 від 30.11.2021 на загальну суму 871,20 грн в т. ч. ПДВ 145,20 грн.; №31 від 31.12.2021 на загальну суму 900,24 грн в т. ч. ПДВ 150,04 грн.; №21 від 31.01.2022 на загальну суму 900,24 грн в т. ч. ПДВ 150,04 грн. №22 від 28.02.2022 на загальну суму 813,12 грн в т. ч. ПДВ 135,52 грн.; №18 від 31.03.2022 на загальну суму 900,24 грн в т. ч. ПДВ 150,04 грн.; №20 від 30.04.2022 на загальну суму 871,20 грн в т. ч. ПДВ 145,20 грн.; №3 від 24.05.2022 на загальну суму 757,16 грн в т. ч. ПДВ 126,19 грн.

Зі змісту наданих до суду документів вбачається, що з метою подальшої переробки зерна пшениці в борошно для його використання, у виробничій діяльності, пшеницю в кількості 330,0 тон перевезено на територію підприємства ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП», проспект Хіміків, 7 м. Черкаси, ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП».

Послуги з перевезення позивачу надало TOB «СТ АГРО ТРАНС ЕКСПОРТ» згідно Договору транспортних перевезень № 01/05 від 01 травня 2021 року. Перевезення пшениці підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 65 від 08 травня 2021 року на суму 18868,50 грн; реєстром ТТН до Акту здачі-прийняття; робіт (надання послуг) № 65 від 08 травня 2021 року, товарно- транспортними накладними, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 72 від 18 травня 2021 року на суму 40951,60грн ; реєстром ТТН до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 72 від 18 травня 2021 року, товарно-транспортними, накладними. Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 74 від 19 травня 2021 року на суму 34524,70 грн., реєстром ТТН до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 74 від 19 травня 2021 року, товарно-транспортними накладними.

Оплата наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями, розрахунки проведено в повному обсязі. Постачальником послуг на дату виникнення податкових зобов`язань за вищезазначеними актами надання послуг здійснена реєстрація податкових накладних.

Після переробки зерна в борошно, його відвантажено позивачу зі складу ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» та поставлено на склад позивача на адреси виробничих потужностей - цехів в місто Черкаси, вул. Надпільна, 248 та м. Черкаси, вул. Чигиринська, 7, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами наданих послуг. Оплата наданих ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» послуг здійснена платіжним дорученням №20059 від 25.08.2021та листом №20-20/64-1 від 09.09.2021.

Перевезення борошна зі складу ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» на склад позивача на адреси виробничих цехів здійснювалось орендованими позивачем транспортними засобами: згідно Договору № 14 оренди транспортного засобу (н/причіпу) від 01 березня 2020 року, укладеного з ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» (Орендодавець) та акту приймання-передачі; згідно Договору № 01/03 оренди транспортного засобу від 28 лютого 2020 року, укладеного з ПрАТ «Автотранспортне підприємство 13555» (Орендодавець) та акту приймання-передачі.

Транспортування та використання позивачем борошна у власній господарській діяльності з метою виготовлення хлібо-булочних виробів: товарно-транспортними накладними на перевезення борошна зі складу ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» на склад сировини №3 ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» за травень 2021року в кількості 64 шт.; накладними на переміщення борошна зі складу сировини №3 ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ТД» у виробництво в цехах №3 (сировина і матеріали); №2 (сировина і матеріали); №4 (сировина і матеріали) за травень 2021 року в кількості 37 шт.; актами списання сировини і матеріалів, включно з борошном, яке використано для виробництва готової продукції в цехах №3 (сировина і матеріали); №2 (сировина і матеріали); №4 (сировина і матеріали) за травень-червень 2021 року в кількості 6 шт; наказами на прийняття на роботу відповідальних осіб за рух ТМЦ та борошна на підприємстві та посадові інструкції на них.

В контексті наведеного суд вважає непереконливими твердження відповідача щодо відсутності доказів транспортування товару, оскільки послуги з приймання пшениці від продавців позивачу надавало ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП», відповідно, товарно- транспортні накладні підписувало ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП». Натомість, в подальшому позивач самостійно організовував перевезення борошна орендованими транспортними засобами.

Судом встановлено, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також здійснення позивачем наведених операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Твердження контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Посилання відповідача на відсутність реального характеру спірних господарських операцій, з огляду на ненадання позивачем окремих документів на підтвердження їх здійснення та наявність недоліків у їх оформленні, зокрема сертифікатів на придбані зернові культури, суд оцінює критично та зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17), від 26 червня 2018 року у справі №826/3006/14 (адміністративне провадження №К/9901/2453/18), від 27 листопада 2018 року у справі №826/11629/1 (адміністративне провадження №К/9901/50057/18) від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 804/5374/17, від 15 травня 2020 року у справі № 808/9101/15, від 15 серпня 2019 року у справі № 804/12807/13-а.

Суд бере до уваги, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №К/9901/873/18.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Викладені в акті перевірки твердження про можливі порушення контрагентами позивача, не можуть впливати на право позивача на податковий кредит, так як господарські операції із постачання соняшника, пшениці, кукурудзи мали реальний характер і відображені як продавцями, так і покупцями у податковому і бухгалтерському обліку.

Суд переконаний, що платник податків не може позбавлятись права на податковий кредит внаслідок оціночних суджень перевіряючих.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустили контрагенти, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону що; формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податкова кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних база відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2021 у справі №460/143/19.

Щодо викладеного відповідачем твердження про зібрану в ході розслідування правоохоронними органами інформацію, суд акцентує увагу, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договорів між позивачем та зазначеними контрагентами з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання договорів з боку позивача. Епізод наявності змови позивача з контрагентами з метою зменшення податкових зобов`язань в ході слідства не досліджувався, судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом не прийнято.

З огляду на викладене, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного придбання товарів вказує, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами на підставі належним чином оформлених останнім первинних бухгалтерських документів.

Щодо посилань позивача на проведення перевірки у період дії мораторію, суд виходить з такого.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно із пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

При цьому, різниця у предметі спору у справі, що розглядається, зі справами, які були предметом розгляду Верховним Судом у справах №420/12859/21 і №140/1846/21, не змінює того, що правовідносини у справах є подібними з різницею лише у часі (етапі) реалізації права платниками податків на оскарження дій контролюючого органу, пов`язаних із призначенням перевірки на підставі положень постанови №89. У справі, яка розглядається, реалізація права на оскарження дій контролюючого органу відбулася вже після фактичного проведення перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а у вищенаведених справах, які були предметом розгляду Верховним Судом - до моменту її проведення.

Більш того, у постановах від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21, Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 17 травня 2022 року у справі №520/592/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 06 липня 2022 року у справі №360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21 суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відповідно до якого доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.08.2023 №7123/23-00-07-01-01, від 03.08.2023 №7124/23-00-07-01-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Черкасихліб ТД (18015, Україна, м.Черкаси, вул. Надпільна, 248, код ЄДРПОУ 43264658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23 лютого 2024 року.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО