Постанова

від 23.02.2024 по справі 320/39852/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39852/23 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейсквік» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейсквік» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейсквік» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №9728363/44997425 від 17.10.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальність «Рейсквік» від 22.09.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу;

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року повернуто позовну заяву.

Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він усунув недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у законодавчо визначений спосіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині визначення належного складу відповідачів.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до змісту позовної заяви відповідачем визначено, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області, проте з прохальної частини вбачається, що позовні вимоги також заявлено до Головного управління ДПС у м. Києві.

Більше того, з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що оскаржуване рішення винесене комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

З урахуванням зазначено позивачеві необхідно визначитись із належним складом відповідачів у даній справі.

Згідно довідки Київського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу суду від 08.11.2023 надіслано і доставлено представнику позивача до електронного кабінету 09.11.2023 о 01:08 год (а.с.50).

Станом на 24.11.2023, з урахуванням часу на поштовий обіг, позивач недоліків позовної заяви не усунув, інших заяв, клопотань до суду не подавав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 08.11.2023 позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи та інформації з системи «Електронний суд», позивачем 10.11.2023 було направлено заяву про уточнення позовних вимог до суду першої інстанції через систему «Електронний суд».

Однак, дана заява зареєстрована судом першої інстанції лише 13.12.2023.

Крім того, позивачем 13.11.2023 також було направлено заяву про уточнення позовних вимог до суду першої інстанції поштою, що підтверджується конвертом про направлення (а.с.69).

Згідно інформації трекінгу відправлень АТ «Укрпошта», лист за №0319108865462 було доставлено до Київського окружного адміністративного суду та відправлення вручено за довіреністю 16.11.2023.

Однак, дана заява зареєстрована судом першої інстанції лише 08.12.2023.

Таким чином, позивачем своєчасно було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак з незалежних від позивача причин, подана заява не була врахована при винесенні оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023, а лише досліджувалось питання своєчасного подання заяви про усунення недоліків. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейсквік» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейсквік» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна