Постанова
від 26.02.2024 по справі 320/7407/21
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7407/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ДПС у Київській області у списанні ОСОБА_1 несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованих йому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафних санкцій та пені, в разі їх нарахування на суми вказаної недоїмки за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, яка оформлена листом ГУ ДПС у Київській області від 20.04.2021 № 3952/12/10-36-24-06;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області списати ОСОБА_1 несплачені станом на 01.12.2020 суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані останньому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафні санкції та пеню, в разі їх нарахування на суми вказаної недоїмки за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 у сумі 17312,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідач протиправно прийняв рішення за заявою позивача у порядку, передбаченому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», оскільки в акті стверджується, що позивач не відповідає вимогам п. 9-15 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки ним отримано дохід у розмірі 6500,00 грн від ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04» (40822600), що є підставою для відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 1072. Позивач стверджує, що наведене в акті судження не відповідає дійсності, позаяк між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 04» ніколи не існувало жодних господарських взаємовідносин, договори не підписувались і не укладались, будь-який дохід у безготівковій чи готівковій формі ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 04» ніколи не отримував.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року позов задоволено частково:

визнано протиправною та скасовано відмову ГУ ДПС у Київській області у списанні ОСОБА_1 несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованих йому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафних санкцій та пені за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, яка оформленої листом ГУ ДПС у Київській області від 20.04.2021 № 3952/12/10-36-24-06;

зобов`язано ГУ ДПС у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021 про списання несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані останньому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафних санкцій та пені за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 у сумі 17312,02 грн та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в даній справі;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за даними проведеної камеральної перевірки ГУ ДПС у Київській області було встановлено невідповідність вимогам пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: при перевірці інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою « 157», встановлено отримання доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи - підприємця, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2018 року від ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ - СЕРВІС 04», на суму 6500,00 грн, що суперечить вимогам Закону № 1072. Таким чином, апелянт вважає, що відмовляючи позивачеві у списанні несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованих йому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, відповідач діяв з дотриманням вимог діючого законодавства.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти апеляційної скарги та просить суд відмовити у задоволенні її вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 20.12.2007 позивач був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2021.

23.11.2020 позивачем було зареєстровано заяву про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується раніше доданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2021.

ФОП ОСОБА_1 , як платнику, що перебував на загальній системі оподаткування, в інтегрованій картці платника за кодом платежу 71040000 (єдиний внесок, для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) в автоматичному режимі проведено щоквартальні нарахування єдиного внеску, а саме:

за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн - термін сплати 21.01.2019, фактично сплачено 29.09.2020 в сумі 2457,18 грн;

за 1 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн - термін сплати 19.04.2019, фактично сплачено 0,00 грн;

за 2 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн - термін сплати 19.07.2019, фактично сплачено 0,00 грн;

за 3 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн - термін сплати 21.10.2019, фактично сплачено 0,00 грн;

за 4 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн - термін сплати 20.01.2020, фактично сплачено 0,00 грн;

за 1 квартал 2020 року в сумі 2078,12 грн - термін сплати 21.04.2021, фактично сплачено 0,00 грн;

за 2 квартал 2020 року в сумі 1039,06 грн - термін сплати 20.07.2020, фактично сплачено 0,00 грн;

за 3 квартал 2020 року в сумі 3178,12 грн - термін сплати 19.10.2020, фактично сплачено 0,00 грн.

В результаті наведених нарахувань у інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 71040000 (єдиний внесок, для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність), станом на 25.02.2021 обліковувалася загальна сума заборгованості в розмірі 17312,02 грн.

04.12.2020 Верховною Радою було прийнято Закон № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за яким, підприємцям за умови відсутності підприємницької діяльності, відсутності доходу від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, заборгованість із ЄСВ за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 підлягала списанню.

22.02.2021 ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області була подана заява про списання заборгованості за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року (вх. № 14191/6).

17.03.2021 ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої, було складено акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог Закону України № 1072-ІХ від 17.03.2021 №5157/10-36-2406/ НОМЕР_1 .

При проведенні камеральної перевірки ГУ ДПС у Київській області була використана інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу, отриманого за ознакою « 157- дохід, виплачений самозайнятій особі».

За даними камеральної перевірки по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було встановлено невідповідність вимогам пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме, при перевірці інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою « 157», встановлено отримання доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи підприємця, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2018 року від ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ-СЕРВІС 04», код ЄДРПОУ 40822600 на суму 6500,00 гривень, що суперечить вимогам Закону № 1072.

Вважаючи протиправною відмову податкового органу в прийнятті рішення про списання заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі вимоги законодавства щодо подання заяви про списання заборгованості за Законом № 1072, проте, рішення податкового органу про відмову в задоволенні даної заяви з підстав того, що позивачем було отримано дохід (прибуток) від діяльності фізичної особи підприємця, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2018 року від ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ - СЕРВІС 04», код ЄДРПОУ 40822600 на суму 6500,00 гривень, є недоведеним та суперечливим. Указаного висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, з одного боку позивач наголошує про відсутність господарських правовідносин з вказаним контрагентом, на підтвердження чого надав звітність у вигляді податкових декларацій з 2017 по 2020 роки з 0 показниками, довідку з банківської установи про відсутність оборотів по рахунку за період з 20.03.2019 по 10.02.2021, а з іншого боку, у податкового органу наявна інформація про отримання позивачем доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи підприємця, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2018 року від ТОВ «ФОРВАРД КИЇВ - СЕРВІС 04», код ЄДРПОУ 40822600 на суму 6500,00 гривень, що не давало змогу задовольнити заяву позивача про списання заборгованості. За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною та скасування відмови ГУ ДПС у Київській області у списанні ОСОБА_1 несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованих йому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафних санкцій та пені, в разі їх нарахування на суми вказаної недоїмки за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, яка оформлена листом ГУ ДПС у Київській області від 20.04.2021 № 3952/12/10-36-24-06, як передчасної та зобов`язання ГУ ДПС у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021 про списання несплачених станом на 01.12.2020 сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані останньому, як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування, платнику єдиного соціального внеску, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штрафних санкцій та пені, в разі їх нарахування на суми вказаної недоїмки за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 у сумі 17312,02 грн. У іншій частині позовних вимог суд відмовив, оскільки судом не встановлено на підставі належних та допустимих доказів факту наявності/відсутності виплати позивачу доходу (прибутку) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, як однієї з підстав для прийняття рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Колегія суддів не може не погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За визначенням статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 2 Закону № 2464 визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктом 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

13.05.2020 Верховною радою України прийнято Закон України № 592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон № 592-ІХ).

З пояснювальної записки до проекту Закону № 592-ІХ слідує, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.

04.12.2020 Верховною Радою було прийнято Закон № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за змістом якого, зокрема, передбачено, що пункт 9-15 викласти в такій редакції: "9-15. Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.02.2021 позивачем було подано до податкового органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, відповідно до яких останнім не отримано доходів за вказані періоди (а.с. 57-69).

Також, 25.02.2021 ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області була подана заява про списання заборгованості за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року (вх. ГУ від № 14191/6).

Таким чином, позивачем дотримано вимоги законодавства щодо подання заяви про списання заборгованості за Законом № 1072.

Згідно з висновком акта камеральної перевірки від 17.03.2021 № 5157/10-36-2406/ НОМЕР_1 перевіркою встановлено невідповідність платника ОСОБА_1 вимогам пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: платником отримано дохід (прибуток), який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2018 року від ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04» на суму 6500,00 грн.

Як стверджує позивач, останній не отримував доходу від ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04».

Натомість, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем було надано до відзиву податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ (звітний, дата подання 09.07.2018) ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04», квитанцію № 2 про надсилання/прийняття звіту Форми 1ДФ, з яких вбачається про звітування вказаним товариством про нарахування на користь позивача суми в розмірі 6500 грн.

Таким чином, у матеріалах справи наявна податкова звітність з різними даними: згідно з деклараціями про майновий стан і доходи у період з 2017 по 2020 рік позивач не отримував дохід від здійснення підприємницької діяльності, у той час як згідно з розрахунком 1ДФ ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04» у 2 кварталі 2008 року виплатило позивачеві 6500,00 грн за ознакою доходу « 157».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах даного спору, суд не має надавати правової оцінки обґрунтованості/необґрунтованості задекларованих як позивачем, так і ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04» даних у поданій звітності.

Натомість, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що не погодившись з висновками акта перевірки, позивачем були подані відповідні заперечення, до яких останнім на підтвердження доводів про відсутність факту отримання доходу від підприємницької діяльності у періоді з 2017 по 2020 рік додано: копію довідки від 15.02.2021, витяг з електронного кабінету платника податків про доходи за 2018 рік, копію банківської довідки від 11.02.2021, копію пояснень від 22.02.2021.

У листі від 20.04.2021 № 3952/12/10-36-24-06 Головне управління ДПС у Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що надіслане заперечення з урахуванням додаткових документів залишено без задоволення, висновки акта перевірки від 17.03.2021 № 5157/10-36-2406/ НОМЕР_1 - без змін.

Згідно з підпунктом 86.7.7 пункту 86.7 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 86.7.4 пункту 86.7 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що Головне управління ДПС у Київській області, залишаючи без змін висновки акта перевірки, у листі від 20.04.2021 № 3952/12/10-36-24-06 зазначив, що детально розглянув надані додаткові документи - адвокатські запити, лист ГУ ДПС у Київській області від 07.04.2021 № 15227/6/10-36-12-01-12.

Поряд з цим, у вказаному листі відповідач залишив поза увагою додані позивачем до заперечень: копію довідки від 15.02.2021, витяг з електронного кабінету платника податків про доходи за 2018 рік, копію банківської довідки від 11.02.2021, копію пояснень від 22.02.2021.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в контексті викладених положень пункту 86.7 ПК України висновки контролюючого органу повинні ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на списання заборгованості з єдиного внеску.

Поряд з цим внаслідок формального підходу податкового органу під час розгляду заперечень позивача на акт камеральної перевірки не доведено факт наявності/відсутності виплати позивачу доходу (прибутку) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, як однієї з підстав для прийняття рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог в цій справі.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.02.2024
Оприлюднено27.02.2024
Номер документу117247772
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Судовий реєстр по справі —320/7407/21

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 26.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 21.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 24.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Рішення від 07.02.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 19.08.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні