Постанова

від 20.02.2024 по справі 357/3370/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/3370/23 Головуючий у суді І інстанції: Кошель Б.І.

провадження №22-ц/824/3433/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Олійника В.І., Гаращенка Д.Р.,

секретар судового засідання: Максимук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Салюк Лариси Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 21 липня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.11.2023 року до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження по справі від відповідача ОСОБА_1 .. В обґрунтування клопотання відповідач зазначала, що оскільки позовною вимогою позивача є визнання поновленим договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 на один рік до 21.10.2023 року, то предмет спору відсутній в зв`язку із спливом відповідного строку, що є підставою для закриття провадження у справі.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Повернуто ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» із спеціального фонду Державного бюджету України сплачений ним на підставі платіжної інструкції № 52029613 від 16 березня 2023 року судовий збір в розмірі 2684 грн 00 коп.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року у справі 357/3370/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову, у вигляді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_1 , та заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у вигляді заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Салюк Лариси Віталіївни, яка діє в інтересах ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов неправомірно висновку про закриття провадження, керуючись тим, що у справі відсутній предмет спору.

Вказувала, що після подання позову, але до дати постановлення судом оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі, виключається судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору, оскільки на момент пред`явлення позову предмет спору між сторонами існував.

Вважає, що суд першої інстанції повинен був розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а у випадку їх необгрунтованості - відмовити у їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно з вимогами ЦПК України.

Також вказувала, що позивач просив суд визнати факт, що договір оренди земельної ділянки був поновленим з позивачем автоматично на один рік, тобто до 21 жовтня 2023 року. У сторін спору є неврегульовані питання, які полягають в тому, що підтвердження наявності договірних відносин в період з 21.10.2022 року по 21.10.2023 року надає право позивачу вимагати відшкодування збитків в зв`язку з порушенням його права користування земельною ділянкою. Закриття провадження у справі позбавляє позивача права на задоволення вищевказаних вимог щодо відшкодування таких вимог у судовому порядку.

12 лютого 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_1 , в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в силі.

Відповідач з доводами апеляційної скарги не погоджується та вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята у повній відповідності із чинним законодавством України.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги вказувала, що скаржник не зазначив підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

У відзиву на апеляційну скаргу відповідачка просила поновити строк на подачу відзиву як пропущеного з поважних причин, посилаючись на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 19.01.2024 року був встановлений строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу до 26.01.2024 року, проте саму ухвалу апеляційного суду відповідачу, згідно відмітки відділення поштового зв`язку на конверті, було відправлено тільки 26.01.2024 року, а отримано відповідачем, згідно відмітки відділення поштового зв`язку на конверті, тільки 01.02.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що супровідним листом направлено відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги, на поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 . Вказану поштову кореспонденцію відповідачка отримала 01.02.2024 року, що підтверджується відмітки відділення поштового зв`язку на конверті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відзив на апеляційну скаргу подано протягом п`яти діб з дня отримання апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження, що свідчить про бажання відповідачки скористатись своїм правом на подачу відзиву.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені у відзиві обставини, як підставу пропуску строку поважними та приходить до висновку про поновлення строку відповідачці ОСОБА_1 для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що предмет спору між сторонами відсутній, оскільки закінчився строк дії оспорюваного договору, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі № 357/3370/23 є таким, що підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Скасовуючи заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю та керуючись положенням ч. 9 ст. 158 ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року у справі 357/3370/23 за заявою ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову, у вигляді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_1 , та заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у вигляді заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 підлягають скасуванню.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у березні 2023 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду першої інстанції від 26 квітня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

01 червня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява про зміну позовних вимог та нова редакція позовної заяви, в якій позивач просив суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21.10.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042 укладеним ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_1 на один рік до 21 жовтня 2023 року (а.с. 77-85).

Ухвалою суду першої інстанції від 21 липня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.11.2023 року до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження по справі від відповідача ОСОБА_1 .. В обґрунтування клопотання відповідач зазначала, що оскільки позовною вимогою позивача є визнання поновленим договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 на один рік до 21.10.2023 року, то предмет спору відсутній в зв`язку із спливом відповідного строку, що є підставою для закриття провадження у справі (а.с. 182-183).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 187-190).

Повернуто ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» із спеціального фонду Державного бюджету України сплачений ним на підставі платіжної інструкції № 52029613 від 16 березня 2023 року судовий збір в розмірі 2684 грн 00 коп.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року у справі 357/3370/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову, у вигляді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_1 , та заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у вигляді заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося не врегульованих питань.

До такого висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент подачі позову предмет позову існував, під час розгляду справи дійсно закінчився строк дії договору, разом з цим суд апеляційної інстанції вважає, що закінчення дії договору не свідчить що під час розгляду справи в суді у сторін відсутні (не залишилось) не врегульовані питання щодо предмету спору.

Так позивач вказує, що при встановленні судом порушеного права, в подальшому вони будуть ставити питання про стягнення збитків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку закриваючи провадження у справі, оскільки відсутні підстави вважати що між сторонами не має не врегульованих питань.

З наведеного вбачається, що право на захист порушених майнових прав на земельну ділянку належить власнику чи користувачу земельної ділянки, який і вправі звернутися до суду за їх захистом. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб є похідними, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у сторін спору є неврегульовані питання, які полягають в тому, що підтвердження наявності договірних відносин в період з 21.10.2022 року по 21.10.2023 року надає право позивачу вимагати відшкодування збитків в зв`язку з порушенням його права користування земельною ділянкою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції наведеного не врахував, та дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини щодо правовідносин, які виникли між сторонами, дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження, визначених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Салюк Лариси Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «26» лютого 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник