Рішення

від 20.05.2024 по справі 357/3370/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3370/23

Провадження № 2/357/2512/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Фельтіна Н. А.,

За участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білоцерківська» до ОСОБА_2 , держаного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича, про поновлення запису про інше речове право,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2023 року ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просили поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іншого речового права за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:02:008:0042 від 21.10.2015, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 21.10.2015 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» було укладено Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Білоцерківської міської територіальної громади (колишня Шкарівська сільська рада) Київської області, загальною площею 1,5683 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 12550658. Строк дії договору оренди землі 7 років до 21.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі мав би закінчитися 21.10.2022 року, однак його було автоматично поновлено на один рік до 21.10.2023 року в силу дії на той момент норми підп. 1 п. 27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24.03.2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".

21.09.2022 ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», користуючись наявним у нього переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до норм ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 5 Договору оренди землі було надіслано лист-повідомлення про подовження договору оренди землі з проектом додаткової угоди шляхом викладення договору в новій редакції. В листі-повідомленні орендодавцю було повідомлено про автоматичне поновлення договору на один рік.

Однак в порушення вищевказаних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В.П. 09.12.2022 було неправомірно прийнято рішення та внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення іншого речового права (номер запису 12550658) щодо припинення права оренди землі за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:02:008:0042 від 21.10.2015, укладеним між ТОВ Агрофірма «Білоцерківська та ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду київської області від 30.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_2 . В задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено підготовче судове засідання на 01 червня 2023 року о 09:00 год. у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Волонтерська, буд.7.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» в цій частині задовольнити. Заборонено ОСОБА_2 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

26 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В.П. з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання , а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Пунктом 37 Договору оренди землі від 21 жовтня 2015 року визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Таким чином час набрання чинності договором оренди землі сторони цього правочину визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації. Державна реєстрація за вищевказаним договором оренди землі відбулась 15.12.2015, строк дії договору визначено 7 років. Відповідно до ч. 1 п. 27 Перехідних положень Земельного Кодексу України вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель". Вказаний закон набув чинності 19.11.2022. Таким чином договір оренди землі не підлягав автоматичному поновленню на один рік про те як стверджує позивач, та строк на який укладався договір закінчився 15.12.2022. Позивач направляв ОСОБА_2 лист-повідомлення від 21.09.2022 про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди, проте ОСОБА_2 листом-повідомленням від 19.10.2022 заперечила позивачеві в поновленні договору оренди землі та крім того, листами-повідомленнями від 18.07.2022 та від 06.06.2022 повідомляла позивача про свій намір не продовжувати дію договору оренди землі після закінчення строку та про необхідність виконання позивачем свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки її власнику.

31 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що 21.10.2015 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди землі № 507. Згідно п. 5 Договору оренди, договір укладено на 7 років. Відповідно до п. 37 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Державну реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки на підставі договору оренди було здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Узинської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Малькевич Лесею Вікторівною 15 грудня 2015 року. Акт приймання-передачі земельної ділянки було підписано сторонами 15.12.2015. Отже, строк дії договору оренди розпочався 15.12.2015 та закінчився 15 грудня 2022 року. На підставі закінчення строку дії договору оренди 15.12.2022 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В.П. було внесено до реєстру запис про припинення іншого речового права щодо земельної ділянки за договором оренди землі № 507 від 21.10.2015.Той факт, що договір оренди № 507 від 21.10.2015 діяв з 15.12.2022 по 15.12.2022 опосередковано підтвердив сам позивач, який в своєму листі № 01-3-172 від 06.07.2019 зазначив, що даний договір діє до 05.12.2022. Договір оренди землі № 507 не підпадає під дію положень пункту 1-2 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі» та пп.1 п. 27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. А, отже, і права на продовження строку дії договору оренди землі № 507 на один рік без волевиявлення сторін позивач не має. Крім того вказує, що навіть за наявності у орендаря переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, воля власника земельної ділянки, направлена на відмові від укладення такого договору на новий строк припиняє переважне право орендаря при не досягненні згоди сторонами щодо такої істотної умови договору як ціна. Своїми повідомленнями, копії яких додаються до даного відзиву, Відповідач 1 неодноразово виявляв перед позивачем своє небажання передавати свою земельну ділянку в оренду. Зокрема, листом-повідомленням від 18.07.2022; листом-повідомленням від 19.10.2022 року про прийняте орендодавцем рішення та про заперечення щодо поновлення договору оренди № 507від 21.10.2015 у відповідь на лист-повідомлення ТОВ Агрофірми «Білоцерківська» № 01-3-140від 21.09.2022, з додатковою угодою до договору оренди землі, а також запереченням у поновленні договору оренди землі та вимогою повернення земельної ділянки від 22.10.2022. Відповідач вказує, що 17.05.2023 вона на правах власника земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розпочала здійснення свого права користування та внесла посівний матеріал сої на своїй площі земельної ділянки.

01 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача адвоката Салюк Л.В. надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій просила змінити позовні вимоги, а саме визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21.10.2015, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_2 на один рік до 21 жовтня 2023 року. Позовна заява в новій редакції обґрунтована тим, що відповідно перехідних положень Закону України «По оренду землі» поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Закону України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (до 16.01.2020), здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Відповідно до п.п. 1,2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції закону, що діяв на момент укладення договору оренди землі) пор закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк зобов`язаних повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Враховуючи вищевикладене ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» було надіслано лист-повідомлення (клопотання) про продовження договору оренди землі з проектом додаткової угоди шляхом викладення договору в новій редакції. Крім того, відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, строк оренди (користування) земельною ділянкою за спірним договором подовжений автоматично до 21 жовтня 2023 року. Право користування земельною ділянкою позивачем підтверджується висновками Верховного суду, що викладені в постанові від 23.03.2023 справа № 563/376/22-ц. Однак в порушення вищевказаних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В.П.9.12.2022 було неправомірно прийнято рішення та внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення іншого речового права (номер запису 12550658) щодо припинення права оренди землі за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:02:008:0042 від 21.10.2015, укладеним ТОВ Агрофірм «Білоцерківська» та ОСОБА_2 . Згідно положень статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а відповідно орендар до 23 жовтня 2023 року має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи.

Підготовче засідання, призначене на 01 червня 2023 року було відкладено на 21 липня 2023 року на 09 год 00 хв, у зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Колісніченко С.В. про відкладення судового засідання.

02 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 за змістом ідентичний до відзиву від 31.05.2023.

14 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від відповідача ОСОБА_2 . Відзив обґрунтовано тим, що позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог та нову редакцію позовної заяви, згідно якої позивач змінив свої позовні вимоги та просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21.10.2015, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_2 на один рік до 21 жовтня 2023 року. Позивач вважає, що дані вимоги є безпідставними, а позов є такими, що не підлягає задоволенню, оскільки на момент підписання договору оренди № 507 діяла редакція статті 210 ЦК України, яка діє і до теперішнього часу, відповідно до якої правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції на момент підписання договору № 507) право власності, право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Додатково до нормативного регулювання позивач та відповідач погодили у п. 37 договору оренди № 507 умову щодо набрання чинності договору з моменту його державної реєстрації. Отже, договір оренди № 507 був укладений та набув чинності з моменту його державної реєстрації 05.12.2015, відповідно строк дії договору оренди закінчився 05.12.2022 і запис відповідачем-2 про реєстрацію припинення іншого речового права було здійснено у повній відповідності з законом. Щодо посилання позивача про автоматичне продовження строку дії договору оренди автоматично на один рік на підставі положень ЗУ «Про оренду землі» та пп. п.27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, відповідач зазначив, що строк дії договору оренди землі закінчився 05.12.2022, а тому договір оренди не підпадає пі дію вказаних положень закону. Щодо відсутності переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк відповідач зазначила, що переважне право на укладення договору оренди на новий строк виникає у орендаря лише в тому випадку, якщо власник земельної ділянки виявляє волю на передачу своєї земельної ділянки в оренду. Якщо власник земельної ділянки не виражає своєї волі на укладення будь-яких договорів оренди предметом яких є строкове платне користування його земельною ділянкою, то і переважне права у попереднього орендаря на укладення договору на новий строк не виникає. Своїми повідомленнями, копії яких додаються до даного відзиву, Відповідач 1 неодноразово виявляв перед позивачем своє небажання передавати свою земельну ділянку в оренду. Зокрема, листом-повідомленням від 18.07.2022; листом-повідомленням від 19.10.2022 року про прийняте орендодавцем рішення та про заперечення щодо поновлення договору оренди № 507від 21.10.2015 у відповідь на лист-повідомлення ТОВ Агрофірми «Білоцерківська» № 01-3-140від 21.09.2022, з додатковою угодою до договору оренди землі, а також запереченням у поновленні договору оренди землі та вимогою повернення земельної ділянки від 22.10.2022. Відповідач вказує, що 17.05.2023 вона на правах власника земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розпочала здійснення свого права користування та внесла посівний матеріал сої на своїй площі земельної ділянки.

21 липня 2023 року ухвалою суду підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 17 серпня 2023 року о 14:00.

17 серпня 2023 року судове засідання було відкладено на 17 жовтня 2023 року у зв`язку з задоволенням клопотанням представника позивача про відкладення судового засідання.

17 жовтня 2023 року судове засідання було відкладено на 30 листопада 2023року о 09:00 год. у зв`язку з задоволенням клопотанням відповідача про відкладення судового засідання.

28 листопада 2023 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року у справі 357/3370/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову, у вигляді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_2 та заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у вигляді заборони ОСОБА_2 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2024 року справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

21 березня 2024 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області прийняти цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки до провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче судове засідання у справі на 19 квітня 2024 року о 10:00 год.

19 квітня 2024 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 квітня 2024 року о 10:15 год.

19 квітня 2024 року суд задовольнив клопотання представника відповідача адвоката Колісніченка С.В. про відкладення судового засідання та відклав розгляд справи на 20 травня 2024 року о 11:30 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач та її представник просили суд відмовити в задоволені позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Земельна ділянка, площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належить ОСОБА_2 (а. с. 6)

21 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» було укладено договір оренди землі № 507, згідно п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 604210, виданого 11.09.2008 ( а. с. 4-5, том 1).

Згідно п. 5 договору оренди землі № 122, договір укладено на сім років. Після закінчення строку договору Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за шість місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 16 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п. 31 договору).

У пункті 37 сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 15 грудня 2015 року Орендодавець ОСОБА_2 , з одного боку, передає, а орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», в особі директора ОСОБА_4 , з другого приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220489500:02:008:0042, що знаходиться в межах землекористування Шкарівської сільської ради, загальною площею 1,5683 га, у тому числі рілля 1,5683 га (а. с. 5 на звороті, том 1).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 323426863, вбачається, що 15.12.2015 року 18:02:09, державним реєстратором Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Л.В. зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.10.2015; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27125459 від 15.12.2015 18:07:29; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії: на 7 років; відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», Орендодавець: ОСОБА_2 ; опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 1,5683 га, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером: 3220489500:02:008:00042 (а. с. 7-8 том 1).

Встановлено, що 21.09.2022 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» направила лист-повідомлення (клопотання) про укладання договору оренди землі на новий строк за вих. № 01-3-140 до якого долучено проект додаткової угоди (а.с. 9-12, том 1).

Встановлено, що 18 липня 2022 року ОСОБА_2 направила директору ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» лист-повідомлення, в якому повідомила, що термін дії договору закінчується 15.12.2022 року, що відповідно до п. 31 договору є підставою для його припинення, та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Зазначила, що на виконання п. 5 договору, не бажає укладати новий договір оренди з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» або продовжувати дію вказаного договору, а має намір обробляти земельну ділянку за договором самостійно і використовувати її для власних потреб на власний розсуд. А також, просив утриматись від вчинення дій які б перешкоджали йому відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну йому земельну ділянку (, а.с. 143-144, том 1).

22 жовтня 2022 року ОСОБА_5 направила Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» заперечення у поновленні договору оренди землі та вимога про повернення земельної ділянки, в якому повідомила, що не бажає продовжувати будь-які договірні відносини з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» щодо оренди належну їй земельну ділянку, а також про те, що вона не згодна з умовами Договору оренди землі від 21.10.2015 та умовами Додаткової угоди від 21.09.2022 ( а. с. 145-148).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 09.12.2022 року державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Київської області Кошовим В.П. було здійснено державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Білоцерківська", на підставі: накладна поштового відправлення, серія та номер: 0910300007755, виданий 18.07.2022, видавник: АТ "Укрпошта"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0910300007755, цінний лист, серія та номер: 0910300007755, виданий 18.07.2022, видавник: АТ "Укрпошта"; лист-повідомлення, серія та номер: -, виданий 18.07.2022, видавник: ОСОБА_2 ; лист-повідомлення, серія та номер: 87, виданий 06.06.2022, видавник: ОСОБА_2 ; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 0910300017114, виданий 19.10.2022, видавник: АТ "Укрпошта" накладна поштового відправлення, серія та номер: 0910300017214, виданий 19.10.2022, видавник: АТ "Укрпошта"; опис вкладення поштового відправлення, серія та номер: 0910300017114, виданий 19.10.2022, видавник: АТ "Укрпошта"; лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі, виданий 19.10.2022, видавник: ОСОБА_2 ; відомості з ДЗК, серія та номер: 59079364, виданий 09.12.2022, видавник: Державний земельний кадастр. ( а. с. 7-8 том 1 ).

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).

Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин. До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном, одностороння відмова від договору. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб`єкта; вчиняються суб`єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов`язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків).

Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини, відповідно, поділяються на: суворо односторонні - не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особами. До них відноситься, зокрема, відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини; такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору.

Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово виснував, що майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, тому, окрім спеціальних актів земельного законодавства - Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону про оренду землі, регулюються загальними нормами цивільного законодавства щодо договору та щодо договору найму.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною другою статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі"(далі Закон № 161-XIV) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 16 Закону № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 17 Закону № 161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 , ч. 3 ст. 19 Закону № 161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.

За ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, позивач стверджує, що за вищевказаним Договором оренди землі № 507 від 21 жовтня 2015 року право користування земельною ділянкою у орендаря виникало з дати підписання сторонами цього договору 21 жовтня 2015 року, а відповідач наполягає, що право користування земельною ділянкою у орендаря виникало з дати державної реєстрації права оренди 15 грудня 2015 року і фактичного передання земельної ділянки за Актом прийому-передачі.

Так, у ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, якою, виходячи з системногоаналізу норм ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі - "ЦК України"), ст. 14 Закону України "Про оренду землі", вважається дата, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі та підписали його у письмовій формі, якщо тільки сторони не узгодили нотаріальне посвідчення такого договору (у такому випадку договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення відповідно до ч. 4 ст. 639, ч. 3 ст. 640 ЦК України). Ця норма не містить гіпотез "якщо інше не передбачено договором" або "якщо інше не передбачено законом або договором", які, водночас, наявні у ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 11, ч. З ст. 21, ст. 26, ч. 5 ст. 28, ч. 4 ст. 31, ч. 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про її імперативний характер.

Те, що Договір оренди землі набирав чинності з моменту його укладення сторонами, також узгоджується з висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 18.04.2023 року у справі № 357/8277/19 та у постанові від 06.03.2024 року у справі № 902/1207/22, в якій зазначено, що договори оренди землі, укладені після 01.01.2013 року, є укладеними і набирають чинності з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору шляхом складання і підписання відповідного письмового документу. Для вирішення справи № 357/8277/19 та № 902/1207/22, так само як і цієї справи, мав вирішальне значення момент укладення і набрання чинності договором оренди землі, на підставі якого грунтуються позовні вимоги, згідно з законодавчим регулюванням, що діє після 01.01.2013 року, коли змінилося регулювання цього моменту. Висновки, сформульовані ВП ВС у справі № 357/8277/19 та у справі № 902/1207/22, стосуються моменту набрання чинності договорами оренди землі, укладеними після 01.01.2013 року, і договори оренди землі були укладені позивачами в обох справах після вказаної дати. Наведене свідчить про подібність спірних правовідносин у цій справі та справі № 357/8277/19 та у справі № 902/1207/22 і, відповідно, необхідність їх врахування судом під час вирішення цієї справи згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України та спростовує заперечення представників відповідачів щодо їх врахування.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 (провадження № 12-80гс23), виклала позицію, що договори оренди землі, укладені після 01.01.2013 року, є укладеними і набирають чинності з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору шляхом складання і підписання відповідного письмового документу, тому при вирішенні даної справи, суд застосовує саме останні позиції Верховного Суду на час розгляду вищевказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у своїй постанові від 30 січня 2019 рокузазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Отже, з урахуванням наведеного, строк дії Договору оренди землі має обчислюватися саме від дати його укладення 21 жовтня 2015 року року та, відповідно, мав би закінчитися 21 жовтня 2022 року.

Відтак, до нього підлягали застосуванню норми підп. 1 п. 27 Перехідних положень ЗК України і його дію в силу цих норм було автоматично поновлено на один рік до 21 жовтня 2023 року.

Цим Законом до Перехідних положень ЗК України було додано п. 27 для врегулювання особливостей земельних відносин під час дії воєнного стану. У підп. 1 цього пункту було передбачено, що вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до ДРРПНМ, зокрема, договори оренди щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, строк оренди за якими закінчився після введення воєнного стану. Ця норма набрала чинностіразом з вказаним Законом 07.04.2022 року і діяла у такійредакції до 19.11.2022 року, коли набрав чинності Закон України від 19.10.2022 року № 2698-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", яким абзац перший підп 1 п. 2 після слів "воєнного стану" було доповнено словами "до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", тобто цим Законом.

У постанові від 29.03.2023 року у справі № 563/376/22-ц Верховний Суд зазначив, що аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року договори оренди землі, строк яких сплинув у цей проміжок часу, були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору і внесення відповідної інформації до ДРРПНМ.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що договір від 21 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська», мав би закінчитися 21 жовтня 2022 року, але до нього підлягали застосуванню норми підп. 1 п. 27 Перехідних положень ЗК України і його дію в силу цих норм було автоматично поновлено на один рік до 21 жовтня 2023 року.

Однак, як встановлено вище, в період дії вищевказаного договору, 09 грудня 2022 року державним реєстратором Маловільшанської сільської ради Кошовим В.П. було здійснено державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Білоцерківська".

У позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, представник позивача просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білоцерківська» та ОСОБА_2 на один рік до 21 жовтня 2023 року.

Разом з цим, враховуючи те, що на момент судового розгляду даної цивільної справи та ухвалення у ній рішення (20 травня 2024 року), закінчився термін дії договору оренди, укладений між сторонами у справі 21 жовтня 2015 року, строк якого автоматично продовжувався до 21 жовтня 2023 року, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з неможливістю визнати поновленим договір оренди у минулому часі, через сплив строку його дії.

Правова позиція з даного питання викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18-ц.

Судові витрати у справі по сплаті судового збору, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, покладаються на позивача. Таким чином суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою вказаним товариством судового збору.

Відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що суд прийшов до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що підлягають до скасування заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року щодо заборони ОСОБА_2 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:008:0042, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_2 на один рік, до 21 жовтня 2023 року відмовити.

Судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на позивача.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року щодо заборони ОСОБА_2 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська», місцезнаходження: вулиця Центральна, будинок 1, село Олійникова Слобода, Білоцерківський район, Київська область, 09137, ЄДРПОУ: 03755348.

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Державний реєстратор Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошовий В`ячеслав Петрович, місцезнаходження: вулиця Перемоги, будинок 24, село Мала Вільшанка, Білоцерківський район, Київська область, 09175.

Суддя М. М. Бебешко