Рішення

від 27.11.2007 по справі 3/443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/443

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/443

27.11.07

За позовом     Донецької обласної ради професійних спілок

До                        Державного науково-дослідного проектно-дослідницького

                        технологічного інституту «Енергоперспектива»

Про                         стягнення 9 143,47 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача           Блінова О.Л. –по дов. № 04-04/535 від 29.10.2007

Від відповідача       не з'явились

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Донецької обласної ради професійних спілок про стягнення з Державного науково-дослідного проектно-дослідницького технологічного інституту «Енергоперспектива» 8 663,08 грн. заборгованості по орендній платі і комунальним послугам та 478,39 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 42 від 01.07.2003.

Позивачем 30.10.2007 подано в судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 8 663,08 грн. заборгованості по орендній платі і комунальним послугам, 649,04 грн. пені, а також 3% річних з інфляцією, при цьому не зазначаючи їх розмір.

Позивачем в судовому засіданні 27.11.2007 подано заяву про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угоди може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Подана позивачем мирова угода містить зобов'язання позивача передати повноважному представнику відповідача  майно Донецького філіалу ГНДПВТІ «Енергоперспектива», тобто містить умови, які виходять за межі предмета спору.

Подана мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін.

Розглянувши заяву позивача про затвердження мирової угоди, суд відзначає, що мирова угода суперечить діючому законодавству України та не приймається судом.

Згідно п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

З огляду на відмову в затвердженні мирової угоди відсутні підстави для припинення провадження у справі, а тому спір підлягає розгляду по суті.

Позивачем в судовому засіданні 27.11.2007 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з відповідача 8 663,08 грн. заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, 673,29 грн. пені, 567,10 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 108,23 грн.

Розглянувши заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та про уточнення розміру позовних вимог, судом встановлено, що

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1007 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Заявлені вимоги позивача про стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних не були заявлені в позовній заяві, а тому в цій частині заяви про збільшення та уточнення позовних вимог не приймається судом до розгляду.

Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 15.10.2007 та ухвалах від 30.10.2007 та від 08.11.2007.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.06.2003 між Донецькою обласною радою професійних спілок (орендодавець) та Державним науково-дослідним проектно-дослідницьким технологічним інститутом «Енергоперспектива» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 42 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. з метою підвищення ефективності використання майна орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 13,90 кв. м., що розташовано на ІІ поверсі кімната 233, яке знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Горького, 146 для розміщення архіву.

Згідно п. 1.2. договору зазначені в п. 1.1. договору нежитлові приміщення передаються орендарю з моменту підписання даного договору по акту приймання-передачі нежитлових приміщень, який є невід'ємною частиною даного договору.

Факт передачі позивачем відповідачу приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 24.06.2003.

Відповідно до п. 2.3. договору орендна плата є договірною та встановлюється  в розмірі 25 грн. за 1 кв. м., в т.ч. ПДВ та складає 347,50 грн. в місяць.

Пунктом 2.5. орендар проводить оплату оренди на розрахунковий рахунок позивача шляхом щомісячних відрахувань до 10 числа поточного місяця, в т. ч. ПДВ на підставі рахунків орендодавця.

Згідно п. 2.6. договору витрати орендодавця по комунальним послугам сплачуються орендарем окремо в строк  до 10 числа поточного місяця пропорційно розміру площі орендованих приміщень  по виставленому орендодавцем рахунку.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку орендаря, орендні платежі  повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем і не оспореного відповідачем, розрахунку становить  8 663,08 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8 663,08 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 2.8. договору встановлено, що орендна плата та інші платежі передбачені п. 2.6. договору, внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з нарахуванням пені в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати, але розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку  Національного банку України, яка діяла на той період за який стягується пеня.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 2.8. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем уточненого розрахунку позову, становить 673,29 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 673,29 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті на проїзд представника позивача в розмірі 499,04 грн., що підтверджується копіями квитків № 665515 від 29.10.2007, № 665163 від 30.10.2007, № 043924 від 26.11.2007 та № 043923 від 27.11.2007, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних не приймати до розгляду.

2.          Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного науково-дослідного проектно-дослідницького технологічного інституту «Енергоперспектива»(м. Київ, вул. Фрунзе, 85, код 00132285) на користь Донецької обласної ради професійних спілок (м. Донецьк, вул. Артема, 87, код 02657980) 8 663 (вісім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 08 коп. заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 29 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп. витрат на проїзд представника позивача.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 30.11.2007