Рішення

від 22.02.2024 по справі 242/1/24

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1/24

Провадження № 2/242/1/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою. За період їх спільного проживання 22.10.2018 р. та 01.04.2020 р. відповідачка народила дітей, відомості про батька у свідоцтві про їх народження були внесені на підставі ст.135 СК України. У 2022 р. відповідачка покинула своє місце проживання, покинула дітей з позивачем. Місце її перебування наразі невідомо. Відповідно до висновків молекулярно-генетичної експертизи від 12.12.2023 р. він є біологічним батьком дітей. Через відсутність відповідачки не має змоги вирішити питання про походження дітей в органі РАЦС та внести відповідні зміни, що необхідно для реалізації батьківських прав та виконання обов`язків. Просив визнати батьківство ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луганськ відносно двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 . 3. Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що його батьком є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луганськ, змінивши прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », та Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , що її батьком є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луганськ, змінивши прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.01.2024 р. відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 22.01.2024 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе і необхідне розглянути справу за відсутності сторін у справі, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з документів в матеріалах справи сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах.

За період їх спільного проживання 22.10.2018 р. та 01.04.2020 р. відповідачка народила дітей, відомості про батька у свідоцтві про їх народження були внесені на підставі ст.135 СК України.

У 2022 р. відповідачка покинула своє місце проживання, покинула дітей з позивачем. Місце її перебування наразі невідомо.

Відповідно до висновків молекулярно-генетичної експертизи від 12.12.2023 р. позивач є біологічним батьком дітей.

Через відсутність відповідачки не має змоги вирішити питання про походження дітей в органі РАЦС та внести відповідні зміни, що необхідно для реалізації батьківських прав та виконання обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, наявним вбачається, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. При цьому, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. На реалізацію положення Конституції передбачено також визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Зі змісту норм ст. 121 СК України слідує, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У преамбулі Конвенції ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Зазначене положення також закріплено у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», якою сім`я визнається природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і яка несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Статтею 7 Конвенції про права дитини гарантовано, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статей 264, 265 Цивільного Процесуального кодексу України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

У статті 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Внесення змін до актового запису про народження передбачений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Відповідно до пункту 2.13.1 зазначених правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в тому числі і рішення суду про визнання батьківства, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Таким чином, згідно з пунктом 2.16.4 цих правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є біологічним батьком дітей, місце перебування їх матері невідомо, з метою захисту прав та інтересів дітей, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 15, 16, 19, 81, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , останнє відоме місце перебування за адресою: АДРЕСА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, код ЄДРПОУ 04052962, юридична адреса: Донецька область, Покровський район, м.Селидове, вул..Європейська, 8, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 24157278, юридична адреса: Донецька область, Покровський район, м.Селидове, вул..Незалежності, 39, про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луганськ відносно двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зазначивши відомості про батька: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Луганськ, та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зазначивши відомості про батька: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Луганськ, та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя

Повне рішення складене та підписане 22.02.2024 р.

Судд В.Г.Черков