Рішення

від 30.01.2024 по справі 465/4241/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4241/18

2/465/817/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30.01.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Акціонерного товариства «Кредобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів фінансових послуг банку, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська спілка «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Акціонерного товариства «Кредобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів фінансових послуг банку.

В обґрунтування вказаної позовної заяви позивачами вказано, що вони уклали з ПАТ «Банк Михайлівський» договори на отримання послуг банківських продуктів, пов`язаних з розпорядженнями грошовими коштами та вкладами. Проте, вже багато місяців вони не можуть користуватися своїм майном - грішми, терплять матеріальні та моральні збитки від їх незаконного блокування. Позивачами у поданій позовній заяві констатується, що Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та його посадовцями грубо порушено право позивачів - споживачів банківського продукту, гарантоване чинним законодавством.

Зокрема, зазначають, що позивачі уклали з ПАТ «Банк Михайлівський» договори, а саме: ОСОБА_1 уклала з банком Договір №980-034-000002234 від 08.04.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_4 уклав з банком Договір №980-034-000001124 від 03.07.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_5 уклала з банком Договір №№980-034-000000900 від 22.04.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_6 уклав з банком Договір №№980-078-000000861 від 23.01.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_7 уклав з банком Договір №№980-046-000000715 від 05.08.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_8 уклала з банком Договір №980-034-000002389 від 05.05.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_11 уклала з банком Договір №980-046-000001468 від 15.02.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_10 уклав з банком Договір №№980-034-000001572 від 22.10.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний».

Позивачі розмістили на поточних розрахункових рахунках свої грошові кошти ще 19.05.2016 р. з метою надійного збереження та подальших безготівкових розрахунків. Позивачі мали намір 23.05.2016 р. розпорядитись цими коштами на свій розсуд, згідно договорів, та/чи розмістити на нові депозити, але не змогли, оскільки їм повідомили, що з 23.04.2016 р., з 17 год. 00 хв., за рішенням НБУ вводиться тимчасова адміністрація в цьому банку. У зв`язку з тимчасовою адміністрацією у ПАТ «Банк Михайлівський» кошти позивачів уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чомусь, як вважають позивачі, неправомірно заблокувала та незаконно створила їм перешкоди як в отриманні своїх коштів, так і у відшкодуванні їх за рахунок Фонду згідно Закону. Позивачам не виплачувались, навіть на багаторазові письмові вимоги, їхні гроші в сумах: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 , в загальній сумі 50 383,57грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_2 , в загальній сумі 12 237,96 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_3 , в загальній сумі 76 936,45 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_4 , в загальній сумі 42 970,23 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_5 , в загальній сумі 101 032,78 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_6 , в загальній сумі 28 500,00грн.; ОСОБА_9 , рахунок № НОМЕР_7 , в загальній сумі 11 666,00 грн.; ОСОБА_10 , рахунок № НОМЕР_8 , в загальній сумі 183 086,38 грн.

В отриманих від банку повідомленнях посадовими особами стверджувалось, що грошові кошти позивачів дійсно на їхні рахунки зараховані 19.05.2016 р., проте, банківських послуг щодо їх повернення чи відшкодування за рахунок банку або Фонду керівництвом Банку не здійснювалось.

23.05.2016 р. розпочато процедуру виведення з ринку ПАТ «Банк Михайлівський» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. З 23.05.2016 р. до 22.06.2016 р. включно на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ віднесено Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) від 23.05.2016 р. № 812 запроваджено у ПАТ "Банк Михайлівський" тимчасову адміністрацію. Згодом рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 13.06.2016 р. № 991 строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» продовжено до 22.07.2016 р. включно.

13.07.2016 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» (підстава: рішення Правління НБУ від 12.07.2016 р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 12.07.2016 р. № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку»).

Позивачі очікували отримати від Фонду ГВФО відшкодування за рахунками у ПАТ «Банк Михайлівський» у розмірі до 200 000 грн., чи сум наявних грошових коштів на поточних розрахункових рахунках у законні терміни - 15-20 днів. Як зазначено у позовній заяві, кошти позивачів в процедурі банківських операцій були постійно власністю позивачів та по жодному договору не переходили до чиєїсь іншої власності. Позивачі багаторазово їздили до м. Києва, усно та письмово звертались до посадових керівників Банку з вимогою повернути їм гроші, проте, врегулювання проблеми не відбулось.

14.07.2016 року на офіційному сайті ФГВФО розміщено оголошення, відповідно до якого повідомлялося про початок виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський». Для здійснення вказаної процедури вкладникам запропоновано в період з 15.07.2016 року до 26.08.2016 року звернутися до установ банків агентів Фонду, зокрема, мешканцям Львівської області - до ПАТ «Кредо Банк». На усні звернення позивачів працівники «Кредо Банку» відповідали, що список отримувачів коштів від Фонду до Банку надійшов, прізвища позивачів в ньому відсутні. Позивачі, як клієнти ПАТ «Банк Михайлівський», починаючи з 23.05.2016 року, з вини, як вони вважають, тимчасових керівників банку не змогли законно отримати задекларований Банком у Статуті банківський продукт. Вказані порушення законодавства, на переконання позивачів, свідчать про грубі порушення прав позивачів як споживачів банківських послуг.

Зважаючи на викладене, просять суд встановити факт наявності на банківських рахунках позивачів, відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський", грошових коштів, що є їхньою власністю та підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у загальній сумі до 200000 грн. кожному, стягнути солідарно з відповідачів: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Банк Михайлівський" - грошові кошти позивачів у сумі їх вкладів, стягнути солідарно з відповідачів: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Банк Михайлівський" - завдані збитки: матеріальні, моральні та пеню, зобов`язати дирекцію ПАТ "Кредо Банк" прийняти перекази від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Банк Михайлівський" на користь позивачів і виплатити такі на першу вимогу, попередньо проінформувавши про їх надходження, постановити окрему ухвалу про зловживання посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїми посадовими обов`язками.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. від 06.08.2018 року відкрито провадження у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року вказану цивільну справу передано для розгляду судді Дзеньдзюрі С.М.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюри С.М. від 01.12.2021 року провадження у справі за позовною заявою Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Акціонерного товариства «Кредобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів фінансових послуг банку закрито у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказану ухвалу позивачі оскаржили в апеляційному порядку. Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 10.03.2022 року апеляційну скаргу позивачів задоволено. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.12.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2022 року вказану цивільну справу передано для розгляду судді Величку О.В. Ухвалою судді від 12.04.2022 року прийнято справу до провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

17.06.2022 року позивачами подано до суду заяву про уточнення позовних вимог від 20.05.2022 року. Згідно такої просять суд встановити факт наявності на банківських рахунках грошових коштів, а саме: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 , в загальній сумі - 50 383,57грн.; ОСОБА_4 , рахунок № НОМЕР_2 , в загальній сумі - 12 237,96 грн.; ОСОБА_5 , рахунок № НОМЕР_3 , в загальній сумі - 76 936,45 грн.; ОСОБА_6 , рахунок № НОМЕР_4 , в загальній сумі - 42 970,23 грн.; ОСОБА_7 , рахунок № НОМЕР_5 , в загальній сумі - 101 032,78 грн.; ОСОБА_8 , рахунок № НОМЕР_6 , в загальній сумі - 28 500,00 грн.; ОСОБА_9 , рахунок № НОМЕР_7 , в загальній сумі - 11 666,00 грн.; ОСОБА_10 , рахунок № НОМЕР_8 , в загальній сумі - 183 086,38 грн., а також стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти у сумі їх вкладів. Окрім того, стягнути з відповідачів завдані збитки, а саме матеріальні, моральні та пеню в сумах: ОСОБА_1 70000 грн., ОСОБА_4 14685 грн., ОСОБА_5 90000 грн., ОСОБА_6 51600 грн., ОСОБА_7 121250 грн., ОСОБА_8 31500 грн., ОСОБА_9 15000 грн., ОСОБА_10 220000 грн. Зобов`язати дирекцію ПАТ «Кредо Банк» прийняти перекази від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та від ПАТ «Банк Михайлівський» на користь позивачів і виплатити позивачам на першу їхню вимогу перераховані кошти, також безкоштовно, за бажанням позивачів, письмово інформувати відповідачів про їх надходження чи ненадходження. Відповідно до статті 262 ЦПК постановити окрему ухвалу суду щодо зловживань посадовими особами Фонду ГВФО своїми посадовими обов`язками та прояв бездіяльності.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2023 року заяви представникапозивачів від10.10.2018року,24.01.2020року,17.06.2020року,09.07.2021року,11.08.2022року повернутозаявнику.Прийнято дорозгляду заявупредставника позивачапро уточненняпозовних вимогвід 20.05.2022року,зареєстровану завх.№ 12755від 17.06.2022року.Підготовче провадження в цивільній справі за позовною заявою Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 доПублічного акціонерноготовариства «БанкМихайлівський»,Акціонерного товариства«Кредобанк»,Фонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб прозахист правспоживачів фінансовихпослуг банку закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання з`явилася позивач ОСОБА_1 , інші позивачі та представник позивачів в судове засідання не з`явилися, останній в поданій заяві просив розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненій позовній заяві від 20.05.2022 року. Просила уточненні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та повернути позивачам, як вкладникам ПАТ «БанкМихайлівський», розміщені ними кошти на рахунках у вказаній банківській установі.

Представник відповідача - АТ «Кредобанк» в судовому засіданні зазначив, що АТ «Кредобанк» не може перебувати в статусі відповідача у вказаній справі. Пояснив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів за вкладами, керуючись положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Відтак, в даному випадку АТ «Кредобанк» є виконавцем та здійснює виплати вкладникам банку, що ліквідовується, за розпорядженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки такого розпорядження щодо позивачів не було, відповідач жодним чином не порушив права таких позивачів.

Представник відповідача - ПАТ "Банк Михайлівський", будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомляв.

Представник відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні, із урахуванням поданих письмових пояснень, зазначив, що у Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданих уповноваженою особою Переліках рахунків вкладників. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час затвердження Загального реєстру інші документи, окрім Переліків рахунків вкладників. За наявною у Фонді інформацією: ОСОБА_1 гарантована сума відшкодування у Загальному реєстрі відсутня; ОСОБА_4 гарантована сума 19.69 грн., отримана 02.09.2016 року; ОСОБА_5 - гарантована сума до загального реєстру 14 грн. 20 коп., станом на 14.11.2023 року кошти не отримані; ОСОБА_6 - гарантована сума 860 грн. 13 коп., отримана 01.08.2016 року; ОСОБА_7 - гарантована сума, включена до Загального реєстру, 196271, 52 коп., отримана 09.09.2016 року та 21.11.2018 року частинами; ОСОБА_8 - гарантована сума відсутня; ОСОБА_9 - гарантована сума 18395 грн. 56 коп., отримана 09.09.2016 року та 20.12.2016 року частинами; ОСОБА_10 - гарантована сума відсутня.

Оскільки інформація про рахунки позивачів була включена уповноваженою особою до переліку рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у Фонду відсутні правові підстави для затвердження Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» в частині позивачів, і як наслідок відсутні правові підстави для відшкодування гарантованої суми позивачам.

Крім цього, відповідно до пунктів 3, 5 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Зважаючи на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, доходить переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивачі уклали з ПАТ «Банк Михайлівський» договори, а саме: ОСОБА_1 уклала з банком Договір №980-034-000002234 від 08.04.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_4 уклав з банком Договір №980-034-000001124 від 03.07.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_5 уклала з банком Договір №№980-034-000000900 від 22.04.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_6 уклав з банком Договір №№980-078-000000861 від 23.01.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_7 уклав з банком Договір №№980-046-000000715 від 05.08.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_8 уклала з банком Договір №980-034-000002389 від 05.05.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_11 уклала з банком Договір №980-046-000001468 від 15.02.2016 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний»; ОСОБА_10 уклав з банком Договір №№980-034-000001572 від 22.10.2015 р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний».

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 р. № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Іраклієнко Юрія Петровича.

13.06.2016 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 р. до 22.07.2016 р. включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 р. №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський", визначені ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, та повноважень, визначених в п.п.4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст.37, п. 4 ч. 1 ст.48 Закону, делеговано ОСОБА_12 з 05.09.2016 р.

Також відповідно до вищезазначеного рішення з 25.01.2017 р. уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Гриценка В.В.

На підставі пункту2частини п`ятої статті12,частини першої статті35,частини п`ятої статті 44, частини третьої статті48Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від21червня2018. № 1758 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» строком на два роки з 13 липня 2018 року до 12 липня 2020 року включно.

Згідно з зазначеним рішенням продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активамиВолкову Олександру Юрійовичу строком на два рокиз13липня2018 року до 12 липня 2020 року включно.

За таких умов, Фонд гарантування з 23.05.2016 р. здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку - ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку виключно відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України.

Зокрема, частиною 8Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того,відповідно до пункту 4 листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 року N 758-0-2-08-19при розбіжності між загальним і спеціальнім нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За таких умов, виходячи з наведених положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України та роз`яснень Міністерства юстиції України,пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі 6-2001цс15, відповідно до якоїу спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08.02.2018 року у справі № 308/3282/15-ц, від 14.02.2018 року у справах № 761/20903/15-ц, № 553/2630/15-ц: «...На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банк вже було введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб...».

Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Фондгарантування вкладів фізичних осіб єустановою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичнихосібта виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цимЗаконом.

Це узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду. Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 Верховний Суд зазначив: «...За змістом ст. 3 Закону № 4452- VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні...».

Фондєустановою, що не має на меті отримання прибутку(стаття 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд гарантування є установою, яка виконує спеціальні функції, не має на меті отримання прибутку тане відповідає за зобов`язаннями банків.

Фонд гарантування є особою публічного права (стаття 3 Закону), і відповідно до приписів ст. 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством,і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії,щоне передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно).

Порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами встановлюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 09.08.2012 р. № 14.

З приписів ст. ст. 26, 27 та 48 Закону та Розділів III і IV Положення № 14 вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування (200 000,00 грн.) вкладникам неплатоспроможного банку,які включені в Загальний реєстр вкладників.

Відповідно до ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів зайоговкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

У відповідності до ст. 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Також статтею 27 Закону встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів4-6частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу підстав, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.

Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.

Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування. Загальний реєстр не складається та не затверджується уповноваженою особою Фонду гарантування, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом гарантування.

Оскільки Фонд гарантування є особою публічного права, то в силу приписів ст. 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії, що не передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно).

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку.

Статтею 28 Закону передбачено, щоФонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дняпісля затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладниківдля здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню, покладені на Уповноважену особу Фонду.

У даному випадку, оскільки позивачів не було включено до Переліку вкладників в межах тих сум, які останні просять солідарно стягнути з відповідачів, у Фонду відсутні правові підстави для здійснення виплат у вказаних позивачами гарантованих сумах відшкодування через банки-агенти.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початоквідшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Таким чином, у спірних правовідносинах Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діяв межах своїх повноважень та впорядку,передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В поряду вказаного Закону частині позивачів, а саме: ОСОБА_6 ,, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 - Фондом гарантування через банки-агенти проведено виплату гарантованих сум, які включені до Загального реєстру. Згідно представлених до суду Фондом відомостей, які не заперечуються позивачами, ОСОБА_4 02.09.2016 року одержав гарантовану суму 19,69 грн.; ОСОБА_5 - нарахована гарантована сума до загального реєстру 14 грн. 20 коп., яка нею до цього часу не затребувана нею та отримана; ОСОБА_6 - 01.08.2016 року одержала гарантовану суму 860 грн. 13 коп.; ОСОБА_7 - 09.09.2016 року та 21.11.2018 року частинами одержав гарантовану суму, включену до Загального реєстру, 196271, 52 коп.; ОСОБА_9 - 09.09.2016 року та 20.12.2016 року одержала частинами гарантовану суму 18395 грн. 56 коп. Решта частини вкладів вказаних позивачів, а також вклади інших позивачів не були включені до Загального реєстру, оскільки правочини за такими вкладами були ідентифіковані як нікчемні відповідно до положень ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А тому, за наведених обставин у Фонду не виникло обов`язку щодо внесення позивачів до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" та відшкодування їм гарантованих сум по цим вкладам.

Матеріали справи не містять та позивачами не надано суду доказів того, що ними оскаржувалися дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення інформації про їхні рахунки до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Намагання позивачів підмінити визначену Законом процедуру оскарження дій уповноваженої особи Фонду заявленням в порядку цивільного судочинства вимоги про встановлення факту наявності на рахунках, відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський", грошових коштів позивачів є неефективним і невірним способом захисту, а тому, така вимога не може бути задоволена.

В контексті наведених обставин підстав вбачати у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність Фонду щодо невиплати позивачам гарантованої суми відшкодування за вкладами немає.

З цих підстав також необгрунтованими є заявлені позивачами вимоги про відшкодування завданих їм збитків, розрахунок яких не містить будь-яких чітких критеріїв і є фактично лише констатацією бажаних для позивачів сум, які вони воліють стягнути з відповідачів. При цьому, судом враховується, що відповідно до пунктів 3, 5 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Отже, у період дії тимчасової адміністрації фінансові санкціїне застосовуються.Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, позивач з однієї сторони, та Фонд, з іншої, не перебувають у договірних відносинах. Фонд виконує спеціальні функції, зокрема, у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, які передбачені Законом. При цьому Закон не визначає підстав, умов та порядку нарахування Фонду неустойки (пені), збитків та моральної шкоди за ті чи інші дії або бездіяльність.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності єпростроченняборжником виконання грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Фонд виконує свої зобов`язання перед позивачем та несе відповідальність за їх невиконання виключно в межах, передбачених Законом.

Саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено початок виплат вкладникам гарантованих сум відшкодування - в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для деяких банків - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина 1 статті 28 Закону) та завершення - у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (частина 7 статті 26, частина 3 статті 28 Закону).

На даний час документи про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не подавались.

Отже, на час розгляду справи строк здійснення виплат вкладникам гарантованого відшкодуванняне сплинув.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 161/13871/16-ц (провадження № 6-7371св17) колегія суддів, відхиляючи доводи позивача про стягнення з Фонду гарантування вкладів коштів зазначила, щопозивач, як вкладник банку, і відповідач Фонд гарантування, в договірні відносини не вступали, та відповідач не є виконавцем будь-яких робіт чи послуг. Крім того, касаційний суд зауважив про необхідність застосування ч. 5 ст. 36Закону України«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як обставину, що забороняє нарахування інфляційних витрат та інших санкцій за невиконання Банком грошових зобов`язань перед кредиторами.

Відповідно до Постанови Верховного Суду, ухваленої у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року у справі № 761/20791/15-ц, у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників інформація про позивача відсутня, у зв`язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру вкладників, що б давало підстави на виплату позивачу коштів за депозитним вкладом у межах гарантованої суми.Такі висновки судів є законними та обґрунтованими, оскількивимога позивача про стягнення з Фонду гарантованих сум за умови відсутності позивача у затвердженому реєстрі вкладників банку - суперечить положенням наведеного Закону.Крім того, необхідно враховувати, щовідповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

В частині стягнення моральної шкодисуд вважає, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникаєза умов порушення права цієї особи,наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.Позивачі не надали належних та допустимих доказівна підтвердження того, що їм заподіяно шкоду та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або закон.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»єспеціальними, і цей Закон пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди.Дана позиція співпадає з позицією Верховного Суду, висловлено в Постанові Верховного Суду, ухваленою у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 761/13137/16-ц.

Згідно з ч.3 ст.12та ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1, 2,ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішенням.

За вищенаведених обставин позовні вимоги слід вважати необгрунтованими та недоведеними, відтак суд доходить переконання про наявність достатніх підстав для відмови у їх задоволенні.

При цьому, суд наголошує, що вимоги, заявлені позивачами до відповідача АТ "Кредо Банк" є безпідставними, адже останній, як встановлено в ході розгляду справи, дійсно є банком-агентом, проте, не отримував жодного розпорядження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення виплат позивачам, які вони бажають отримати як гарантовані суми відшкодування по вкладам у ПАТ "Банк Михайлівський".

Також суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали з приводу дій посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки дії і бездіяльність, на які вказують позивачі у позовній заяві, вважаючи такі проявом зловживань вказаних посадових осіб, не доведені будь-якими належними і допустимими доказами.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Акціонерного товариства «Кредобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів фінансових послуг банку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 12.02.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_5 .

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_6 .

Позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_15 , АДРЕСА_7 .

Позивач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_16 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 38619024.

Відповідач: Акціонерне товариство «Кредобанк», м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.

Суддя Величко О.В.