Постанова

від 23.02.2024 по справі 307/123/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 307/123/24

Провадження № 3/307/66/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адмінстративне правопорушення від 7.12.2023 вбачається, що 06.12.2023 року о 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, що виразилося в тому, що її малолітня дочка ОСОБА_2 , 2013 року народження, намагалася покінчити життя самогубством, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.01.2024 до участі у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залучено представника органу опіки та піклування Углянської сільскої ради Тячівського району Закарпатської області в якості законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 в судовому зсіданні заперечила свою вину та пояснила, що уналежний спосіб займається вихованням дитини. Подія сталася в навчальному закладі та вона жодним чином не причтена до цієї події. Вона відвідувала класного керівника її дочки та намагалася врегнулювати ситуацію, яка склалася в начальному класі її дочки.

Законний представник малолітньої потерпілої - представник органу опіки та пілкування в особі начальника Служби у справах дітей Углянської сільської ради, ОСОБА_4 , під час розгляду справи пояснила, що під час перебування у провадженні суду даної справи, комісією за її участі було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою с. Велика Уголька та невстановлено жодних ознак неналежного виховання дитини. Натомість у дитини є власна кімната, у якій є все для її розвитку, навчання та відпочинку. В сім`ї проживають також баба ОСОБА_5 та дід ОСОБА_6 . На підтвердження вказаних обставин додала акт обстеження умов проживання. Згідно вказаного акту вбачається, що умови проживання задовільні. У хаті прибрано, тепло та затишно. У дитини є власна кімната, у якій є все для її розвитку, навчання, відпочинку.

Малолітня потерпіла ОСОБА_7 , у присутності залученого законного представника, а також її матері ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_8 пояснила, що причиною її вчинку вживання лікарських засобів стало те, що її однокласник постійно з неї та її сестри знущається. У такий спосіб вона намагалася звернути увагу та врегулювати цей конфлікт. Вдома її всі люблять, як дідусь так і бабуся та мама, а також опікуються нею.

В судове засідання з власної ініціативи з`явилася також бабуся малолітньої потерпілої, ОСОБА_8 , яка пояснила, що вона та дід дуже люблять свою внучку та захищають її. Їй дуже прикро, що такий випадок трапився в школі. Вона також відвідувала класного керівника внучки та намагалася встановити причини цього випадку.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 законного представника малолітньої потерпілої, представника органу опіки та піклування Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Немеш М.В., малолітню потерпілу, розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.

Так, складом наведеного порушення є саме: незабезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.

Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Виходячи з наведеного, ухилення від виконання батьківських обов`язків (об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП) може проявлятись у різних формах.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 06.12.2023 року о 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, що виразилося в тому, що її малолітня дочка ОСОБА_2 , 2013 року народження, намагалася покінчити життя самогубством, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 25.01.2013, учениця 6 класу Велико Угольського ліцею у приміщенні навчального закладу, вчинила спробу самогубства та в подальшому каретою швидкої медичної допомоги була доставлена до Тячівської ЦРЛ. Також вбачається, про наявність дій щодо спонукання дитини до вчинення самогубства з боку її однокласника, який зі слів дитини, постійно її ображає, штовхає та забирає її речі, що містить ознаки цькування, в зв`язку з цим ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП. Однак у ньому не вказано причинного зв`язку між вказаною подією та незабезпеченням матір`ю дитини, передбачених ст. 184 КУпАП її обов`язків.

За наведених обставин, слід зауважити, що складення протоколу за ч.1 ст. 184 КУпАП відносно матері, не сприяє належному виконанню батьками вимог ст. 150 СК України. Натомість на переконання суду складення вказаного протоколу відносно матері також не сприяє врегулюванню ситуації, що склалася в навчальному закладі в бік належного виховання учнів ліцею з формуванням у них високої громадської позиції та їх належного духовного розвитку. Присутність у ліцеї атмосфери, що не відповідає навчальному закладу, підтверджується незрозумілою агресивною поведінкою частини учнів цього навчального закладу та відсутність реагування на таку їх поведінку з боку учительскього складу та батьківського комітету, якщо такий присутній.

Разом з тим, у матеріалах справи будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання малолітньої дочки відсутні.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Указані обставини не дають підстав для висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

З контекстного аналізу зазначених вимог закону випливає, що висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З урахуванням наведених обставин, вважаю, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя М.М. Бряник