Рішення

від 13.02.2024 по справі 585/4532/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/4532/23

Номер провадження 2/585/97/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

при секретарі Салій О.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Роменська гардинно-тюлева фабрика», Приватного підприємства «Діагностично-лікувальний центр «Медгарант», про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2023 року ОСОБА_1 , уточнивши заявлені вимоги, звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Роменська гардинно-тюлева фабрика», Приватного підприємства «Діагностично-лікувальний центр «Медгарант», в якому просив : виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/500 частку комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в Адміністративному корпусі "А-7": нежитлові приміщення 8-1 площею 3,0 кв.м.; 8-2 площею 25,8 кв.м.; 8-3 площею 3,4 кв.м.; 8-4 площею 1,6 кв.м.; 8-5 площею 2,7 кв.м.; 8-6 площею 0,9 кв.м.; 8-7 площею 5,5 кв.м.; 8-8 площею 9,8 кв.м., 8-9 площею 4,3 кв.м.; 8-10 площею 0,7 кв.м., загальною площею 57,7 кв.м.(показано рожевим кольором в додатку №1 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1744 від 06.12.2023 року).

Позов обґрунтовує тим, що на підставі ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.05.2023 року у справі №585/3049/22, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №349632832 від 09.09.2023 року йому на праві приватної спільної часткової власності належить 1/500 частка комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина комплексу загальною площею 29449,6 кв.м. за вказаною адресою належить на праві спільної часткової власності: Товариству з додатковою відповідальністю «Роменська гардинного-тюлева фабрика» - 493/500 частки та 3/1000 частки, всього 989/1000 частки; Приватному підприємству "Діагностично-лікувальний центр "Медгарант" - 3/500 частки, всього 9/1000 частки. Однак, з відповідачами вони не домовилися про виділ йому в натурі 1/500 частки комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити .

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, проте належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надали.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2023 року у справі № 585/3049/22, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №349632832 від 09.09.2023 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/500 частка комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариству з додатковою відповідальністю «Роменська гардинного-тюлева фабрика» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.08.2011 виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області належить 493/500 частки; на підставі рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 1, виданого 13.09.2023, видавник: загальні збори учасників ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОМЕНСЬКА ГАРДИННО-ТЮЛЕВА ФАБРИКА"; акт приймання-передачі, серія та номер: 1, виданий 13.09.2023, видавник: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОМЕНСЬКА ГАРДИННО-ТЮЛЕВА ФАБРИКА" та ОСОБА_1 , Акт внеску майна до статутного капіталу; ухвала суду, серія та номер: 585/3049/22, виданий 10.05.2023, видавник: Роменський міськрайонний суд Сумської області - 3/1000 частки, всього 989/1000 частки.

Приватному підприємству "Діагностично-лікувальний центр "Медгарант" належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 11.07.2014, видавник: Реєстраційна служба Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області - 3/1000 частки; на підставі договору дарування від 05.10.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Селезньовою Т.О. за реєстраційним №575, 3/500 частки, всього 9/1000 частки.

Відповідно до довідки Комунального підприємства "Роменське МРБТІ" №1202 від 03.11.2023 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме кімнати 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, 8-5, 8-6, 8-7, 8-8-, 8-9, 8-10 площею 57,7 кв.м, складають 1/500 частку від усього нерухомого майна (комплекс).

Згідно Звіту про оцінку майна від 20.10.2023 року ринкова вартість 1/500 частки комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 102000,00 грн.

Як вбачається з висновку експерта №1744 від 06.12.2023 року з технічної точки зору та нормативних вимог: ДБН В.2.2-9-99 «Цивільні будинки й споруди» , ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров`я. Основні положення», виділ нежитлових приміщень за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська,100, можливий.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.1,2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,3ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно п.6.Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Визначальним для виділу частки будівлі в натурі, яка перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки нежитлової будівлі відповідно до часток співвласників.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16 (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкта нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу. З такого ж висновку виходив Верховний Суд у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 570/2438/19 (провадження № 61-11448св20).

Таким чином, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об`єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, враховуючи висновок експерта та за наявності доказів, що такий виділ є технічно можливий, та уточнені позовні вимоги позивача, суд приходить до висновку, про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/500 частку комплексу загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в Адміністративному корпусі "А-7": нежитлові приміщення 8-1 площею 3,0 кв.м.; 8-2 площею 25,8 кв.м.; 8-3 площею 3,4 кв.м.; 8-4 площею 1,6 кв.м.; 8-5 площею 2,7 кв.м.; 8-6 площею 0,9 кв.м.; 8-7 площею 5,5 кв.м.; 8-8 площею 9,8 кв.м., 8-9 площею 4,3 кв.м.; 8-10 площею 0,7 кв.м., загальною площею 57,7 кв.м.(показано рожевим кольором в додатку №1 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1744 від 06.12.2023 року).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на комплекс загальною площею 29449,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 23 лютого 2024 року або у електронному кабінеті користувача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» за відповідним номером справи, або у Єдиному державному реєстрі судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua/

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ