Рішення

від 16.01.2024 по справі 366/323/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/323/22

Провадження № 2/366/19/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16січня 2024року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

при секретарі Іванової І.С.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в смт.Іванківв порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЛОГІСТІК» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок втрати майна, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЛОГІСТІК» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок втрати майна, у якій позивач просив стягнути з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКС України у Київській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 179 000 (сто сімдесят дев`ять тисяч) грн. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження №12020110000001163 від 24.12.2020р. В рамкаї провадження, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 03.06.2021 у справі №759/16713/21 було проведено обшук 09.06.2021 за місцем проживання позивача (за адресою: АДРЕСА_1 ). В ході обшуку було вилучено наступні предмети: водний човен зеленого кольору «Казанка», водний човен «Прогрес 4» №ЯКИ 3654» з двигуном «УАМАНА 50» 2008 р.в. потужністю 50 к.с. та причіп ПЕМФ чорного кольору № А16017ХТ, електродвигун «MINNKOTA» МКАF3417632 (човновий); човновий бензиновий двигун «MERKURY30 1030201 FL Manual 853845Sbox Cust НОМЕР_1 , електричний двигун МЕ-30-М, серійний номер двигуна НОМЕР_2 .

Разом з тим, згідно інформації у листі №01/1088/2 в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувало клопотання прокурора СУ ГУ НП в Київській області № 759/12351/21 (суддя: Войтенко 10.В.) про арешт майна, вилученого 09.06.2021 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження №12020110000001163 від 24.12.2020. Ухвалою суду від 30.06.2021 в задоволенні клопотання було відмовлено. В свою чергу, відповідач вимоги КПК України не виконав та, незважаючи на ухвалу суду про відмову в арешті, не повернув вилучене майно позивачу. У зв`язку з цим, 26.07.2021 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Кисва Чернюк В.І. подав скаргу на бездіяльність слідчого СУ ГУ НП в Київській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Скарга мотивована тим, що протягом тривалого часу слідчим органу досудового розслідування не повертається майно, що належить ОСОБА_1 незважаючи на відсутність інформації щодо арешту означеного майна, а тому такі дії з боку слідчого протиправно обмежують ОСОБА_2 в користуванні власним майном. Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2021 було зобов`язано уповноваженого слідчого СУ ГУ НП в Київській області у кримінальному провадженні №12020110000001163 від 24.12.2020 повернути ОСОБА_3 водний човен «Казанка» дюраль №УКИ3894; водний човен «Прогрес-4», дюраль №ЯКИ3654 з двигуном «УАМАНА» потужністю 50 к.с.; причіп ПГМФ чорного кольору д.н.з. № НОМЕР_3 ; двигун «Меркурі 1030201FL Manual 853845SBox Cust НОМЕР_1 ;» електричний двигун МЕ-30-М, серійний номер двигуна НОМЕР_2 , які були вилучені під час обшуку 09.06.2021. Частина предметів, вилучених у позивача, а саме: електродвигун «MINNKOTA» MKAF3417632 (човновий); човновий бензиновий двигун «MERKURY30» 1030201 FL Manual НОМЕР_4 Sbox Cust НОМЕР_1 , електричний двигун МЕ-30- М, серійний номер двигуна НОМЕР_2 - були повернуті. Решта вилученого майна, а саме: водний човен зеленого кольору «Казанка», водний човен «Прогрес 4» №ЯКИ 3654» з двигуном «УАМАНА 50» 2008 р.в. потужністю 50 к.с. та причіп ПГМФ чорного кольору № А16017ХТ досі позивачу не повернуто. Де воно знаходиться, ОСОБА_1 невідомо. Крім того, слідчим СУ ГУ НП в Київській області у кримінальному провадженні №12020110000001163 було винесено постанову від 13.09.2021 про повернення майна, якою встановлено повернути безоплатно в користування ОСОБА_1 вилучене майно в ході обшуку 03.06.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: надувний човен зеленого кольору, водний човен «ЯКИ 3654» з двигуном «?АМАНА 50» (2006 модель 06 хакі, «Прогрес 4» із причепом А16017ХТ); водний човен зеленого кольору «Казанка»; електродвигун «MINNKOTA МКАF3417362 (човневий); човневий бензиновий двигун «MERKURY30» з написом на корпусі білого кольору «Алена» ЅM.

Разом з тим, за інформацією, вказаною у листі ДУ «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» № 5-Аз/51/01-2020 від 21.04.2020 в органів Національної поліції України відсутні власні складські або орендовані приміщення, де зберігаються речові докази та тимчасово вилучене майно у кримінальних провадженнях Тобто, тимчасово вилучене майно позивача фактично було передано на зберігання третім особам, які не мають ніяких договірних відносин з органами Національної поліції України.

Таким чином, внаслідок незаконної бездіяльності посадових осіб ГУ НП в Київській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна, позивачу було спричинено майнову шкоду у розмірі 179 000 грн., що еквівалентно середній ринковій вартості такого майна. Відтак, з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів, гр. ОСОБА_1 звертається до суду.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14 липня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

4 жовтня 2022 року до суду від Головного управління державної казначейської служби України у Київській області надійшли письмові пояснення, де зазначено, що Головне управління Казначейства жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини та жодної шкоди позивачеві не завдавало. Зазначили, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади їх посадовою або службовою особою, держава бере участь як відповідач через орган, діями якого заподіяно шкоду. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.11.2019 року у справі №242/4741/16-ц. Підстав для стягнення з Головного управління Казначейства матеріальної шкоди відсутні, оскільки управління не уособлює собою Державу України, та його рахунки не уособлюють Державний бюджет України. Разом з тим, позивачем не надано доказів належності вилученого майна, а саме права власності на вказане майно. На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити.

21 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ НП в Київській області, відповідно до якого вказано, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади, в тому числі органу досудового розслідування, до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, є факти неправомірних дій чи бездіяльність і заподіяною шкодою. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинений зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Шкода завдана фізичний або юридичній особі незаконними рішення, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою. Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202011000001163 від 24.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 249 КК України. Під час проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 та ухвалу від 01.06.2021 про проведення обшуку у будинку АДРЕСА_2 , слідчим було вилучено:

-лодку «Казанка» дюраль №УКИ3894,

-судно «Прогрес» риболовне, дюраль, № ЯКИ №3654 з двигуном Ямаха потужністю 50 к.с.;

-причіп ПГМФ, чорного кольору д.н.з. №А І6017ХТ,

-двигун «Меркурі» НОМЕР_5 .

Ухвалою суду від 03.08.2021 року зобов`язано слідчого повернути ОСОБА_1 вказане майно, та 19.07.2021 року ОСОБА_4 повернути частину речей , які було вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить розписка ОСОБА_4 , а саме човен водний «Казанка», водний човен «Прогрес» з двигуном ОСОБА_5 . 03.09.2021 року ОСОБА_4 повернуто іншу частину речей, які було вилучено в ході обшуку згідно ухвали Святошинського суду, про що свідчить розписка ОСОБА_6 , яка міститься в матеріалах кримінального провадження. За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину та 29.09.2021 року обвинувальний акт скеровано до суду. Звернули увагу суду, що ТОВ «Мореход-300» не здійснює професійну оціночну діяльність та не має кваліфікованого свідоцтва оцінювача, тому вважає недоцільним брати до уваги довідку про середню ринкову вартість риболовного транспорту та устаткування №21.01.22 від 21 січня 2022 року, та в матеріалах справи відсутні документи права власності на вилучене майно. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4 листопада 2022 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову (на підставі ч.2,3 ст. 49 ЦПК України) відповідно до якої просить залучити до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЛОГІСТІК» (Київська область, Бучанський район, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 37-Б оф. 34, код ЄДРПОУ 39478155).

4 листопада 2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про виклик та допит свідків в судовому засіданні.

4 листопада 2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що у справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду, тому участь у вказаній справі Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною. Зазначив, що працівниками поліції було порушено норми законодавства щодо зберігання речових доказів, а саме Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду. Згідно наданої розписки, вказано, що ОСОБА_11 отримала майно не в повному обсязі, та зазначив, що остання не є власником вилученого майна, та не мала права отримувати вказане майно (п. 60 Інструкції). Відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували факт повернення позивачу вилученого майна (речових доказів), а саме: водного човну прогрес-4 «ЯКИ 3654», з двигуном «Ямаха 50», 2006 р.в., автомобільного причепу НОМЕР_6 , водний човен «Казанка». Позивач звертався до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, та згідно витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022111040000344 від 18.05.2022 року, встановлено, що в ході бойових дій було пошкоджено та викрадено транспортні засоби, які зберігались на спеціальному майданчику за адресою: АДРЕСА_3 .Після цього жодні відомості щодо долі вилученого майна у позивача відсутні. Зазначив, що на стадії досудового врегулювання спору, відповідач в листі від 01.02.2022 року не посилався на те, що ним повернуто вилучене майно в повному обсязі вилучене у ОСОБА_1 , а посилався на необхідність подання ОСОБА_1 цивільного позову у рамках кримінального провадження №12021111040001053, яке розслідується Бучанським РУП ГУНП в Київській області за фактом невиконання судового рішення. Але вже у відзиві відповідач змінив позицію, стверджуючи про повернення вилученого майна. Щодо документів про право власності на вилучене майно, повідомив, що право власності до ОСОБА_1 перейшло до нього від ОСОБА_12 , на підставі договору від 11.09.2017 року. Щодо маломірного водного човна «Казанка», 1979 р.в., просив взяти до уваги, що відповідно до суднового квитка № НОМЕР_7 від 25.06.1988 року, власником човна вказано гр. ОСОБА_13 , та заявою від 12.10.2022 року ОСОБА_13 підтвердив письмово той факт, що продав ОСОБА_14 , 2007 року водний човен «Казанка» та передав останньому судновий квиток на вказаний човен. Враховуючи наведене, просив доводи викладені у відзиві відповідача відхилити та задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЛОГІСТІК» (Київська область, Бучанський район, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 37-Б оф. 34, код ЄДРПОУ 39478155).

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 4 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

10 січня 2024 року через систему електронний суд представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання зі свідком ОСОБА_15 в режимі відеоконференції з Оболонським районним судом міста Києва, про що винесено відповідну ухвалу.

16 січня 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про неможливість явки свідка ОСОБА_16 за станом здоров`я в судове засідання призначене на 16 січня 2024 року о 13:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. В подальшому представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомлені. Судом враховано поданий відзив на позов.

Представники третіх осіб третіх в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини не явки суду не повідомлені. Представником ГУ Державної казначейської служби України звернувся до суду з письмовими поясненнями.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03.08.2021 року (справа №759/16713/21, провадження 1-кс/759/6131/21) зобов`язано уповноваженого слідчого СУ ГУНП в Київській області в кримінальному провадженні №12020110000001163 від 24.12.2020 року повернуто ОСОБА_1 лодку «Казанка», дюраль, №УКИ3894; судно «Прогрес-4» риболовне, дюраль, №ЯКИ3654 з двигуном «Ямаха», потужністю 50 к.с.; причіп ПГМФ, чорного кольору д.н.з. № НОМЕР_6 ; двигун «Меркурі 1030201FLManual 853845SBoxCust НОМЕР_1 ; електричний двигун МЕ-30-М; серій номер двигуна НОМЕР_2 , які були вилучені під час проведення обшуку 03.06.2021 року.

На запит адвоката Коротюка М.Г., Святошинський районний суд міста Києва від 29.06.2021р. №01/1088/2, повідомив, що в провадженні суду перебувало клопотання прокурора СУ ГУНП в Київській області №759/12351/21 (Суддя Войтенко Ю.В.) про арешт майна вилученого 09.06.2021р. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження № 12020110000001163. Ухвалою суду від 30.06.2021р. в задоволенні клопотання відмовлено.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області Тимченка І.С. від 13.09.2021 р. в рамках кримінального провадження №120201100000001163 від 24.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 249 КК України, повернуто безоплатно у користування ОСОБА_1 вилучене майно в ході обшуку 03.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: надувний човен зеленого кольору, водний човен «ЯКИ 3654» з двигуном «YAMAHA 50»(2006 модель 06 хакі, «Прогрес 4» із причепом НОМЕР_6 ); водний човен зеленого кольору «Казанка»; електродвигун «MINNKOTA» MKAF3417632 (човновий); човновий бензиновий двигун «MERKURY30» з написом на корпусі білого кольору «Алена» SM. Копію постанови отримав ОСОБА_1 .

Згідно довідки ТОВ «Мореход-3000» про середню ринкову вартість б/в риболовного транспорту та устаткування від 21.01.2022р. №21/01/22, убачається, що загальна вартість майна, а саме: маломірного човна «Казанка» б/в, маломірного човна «Прогрес-4» б/в, навісного човнового двигуна «YAMAHA» 4-тактний, потужність 50 к.с., 2008 року випуску, б/в, причіп ПГМФ, б/в, становить 179000,0 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, адвокатом Коротюком М.Г. в інтересах ОСОБА_1 було направлено претензію до Головного управління Національної поліції про відшкодування заподіяної шкоди у кримінальному провадженні, шляхом перерахування ОСОБА_1 протягом семи днів з дня отримання вказаної претензії грошові кошти у сумі 179000,0 грн.

Відповідно до листа ГУ НП в Київській області про розгляд претензії № 243/109/05/26-22 від 01.02.2022р., убачається, що вказана претензія розглянута, та зазначено, що для відновлення та захисту своїх прав потерпілий під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`являє цивільний позов, який за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов подається до органу судового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження.

Згідно листа СУ ГУНП в Київській області №610/109/24/32-2022 від 03.02.2022р., повідомлено, що 29.09.2021 року обвинувальний акт в кримінальному провадженні №1202011000001163 від 24.12.2020 в порядку ст. 291 КПК України направлено до Іванківського районного суду Київської області, та на даній стадії кримінального провадження в органу досудового розслідування відсутні повноваження щодо прийняття процесуальних рішень, а відтак відсутні правові підстави для задоволення вимог викладених у скарзі.

З листа ДУ «Центр обслуговування підрозділів національної поліції України» №5-Аз/51/01-2020 від 21.04.2020р., убачається, що на запит про наявність складських приміщень, де зберігаються речові докази та тимчасово вилучене майно у кримінальних провадженнях, повідомлено про відсутність складських приміщень (у тому числі договорів оренди приміщень, укладених Національною поліцією України з відповідними підприємствами), де зберігаються речові докази та тимчасово вилучене майно у кримінальних провадженнях. Вказано, що Національна поліція України здійснює зберігання речових доказів та тимчасово вилученого майна відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

В даній справі відсутні обставини, викладені в ч. 1 ст. 1176 ЦК України.

Верховний Суд в п. 14 постанови від 19.02.2020р. у справі №910/17195/16 констатував, що за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 1176, ст. 1173, ст. 1174 ЦК України.

За будь-яких обставин слід виходити з того, що «Суд знає закони» і саме Суд буде застосовувати до спірних правовідносин відповідні норми законодавства.

В постанові від 10.02.2021 року у справі №757/50534/17-ц Верховний Суд вказав, що «Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно із принципом jura novit curia («суд знає закони»)під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження №14-437 цс 18) та від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц (провадження №14-104 цс 19). При цьому суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц (провадження №61-18064 св 18) ).

За змістом положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Щодо необхідності залучення Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області в якості Відповідача у даній справі.

Грошові суми при відшкодуванні шкоди відшкодовуються за рахунок Державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тому ДКС України, яка здійснює безспірне списання коштів, та Міністерство фінансів України, яке попередньо інформується про виконання рішення суду та повідомляється при недостатності коштів для відшкодування, є належним відповідачем у справі.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Верховний Суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19, вказано, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави України, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 495/6187/16, провадження № 61-8385св20.

З огляду на вищевикладені висновки Верховного Суду, вбачається правильним, що Держава Україна приймає участь в розгляді даної справи в якості Відповідача саме через той орган, який був безпосереднім учасником спірних правовідносин та діяннями якого було завдано шкоду Позивачу. При цьому для забезпечення завдань цивільного судочинства, до розгляду даної справи в якості третьої особи залучено ГУ ДКСУ в Київській області.

Згідно з позовною заявою позивач фактично просив відшкодувати йому шкоду, яка завдана державою, зазначивши орган, який діє від імені держави - ДКС України у Київській області.

Щодо доводів Відповідача, про те, що ним було повернуто вилучене майно позивачу.

Обставини, викладені у відзиві щодо повернення майна не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів справи, оскільки частина вилученого майна (переважно невеликі речі та документи) зберігались безпосередньо за робочим місцем слідчого (м. Київ, вул. Дегтярівська, 15); частина вилученого майна була передана до Іванківського ВП ГУ НП в Київській області, а частина на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів (Київська обл., смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 215).

З наданого суду акту прийому-передачі від 03.06.2021р. частина речей, а саме: шматки сіток льоскових та надувний човен зеленого кольору в чохлі чорного кольору, які було вилучено 03.06.2021р. в ході обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 була передана на зберігання до Іванківського ВП ГУ НП в Київській області (Додаток - 2). Іншу частину вилученого у ОСОБА_1 майна, а саме водний човен «ЯКИ 3654» та підвісний двигун «Yamaha 50», причіп легковий НОМЕР_6 та водний човен «Казанка» було на підставі актів огляду та тимчасового затримання транспортних засобів від 03.06.2021р. складених о 20 год. 40 хв. та о 20 год. 50 хв. було слідчим СУ ГУ НП в Київській області передано невстановленій особі для поміщення на спеціальний майданчик за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Садова, 20 (Додатки 3-4).

Акти огляду та тимчасового затримання транспортних засобів були складені слідчим за формою, передбаченою Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року).

Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (затв. спільним наказом від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125) (далі за текстом - Інструкція), речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.

Відповідно до п. 14 Інструкції, підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді. Однак відповідна постанова, всупереч п. 14 Інструкції, про поміщення вилученого у ОСОБА_1 майна на зберігання, слідчим СУ ГУ НП в Київській обл. не виносилась.

Відповідно до п. 19 Інструкції, зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу. Однак всупереч вимог п. 19 Інструкції, вилучені у ОСОБА_1 плавзасоби та автомобільний напівпричіп, не були передані на зберігання до відповідних служб та підрозділів ОВС, не було складено розписку про персональну відповідальність за зберігання прийнятого транспортного засобу.

Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (затв. постановою КМУ від 19.11.2012р. №1104) (далі за текстом - Порядок), зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей,причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до п. 8 Порядку, відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

Відповідно до п. 12 Порядку, відповідальна особа заповнює квитанцію про отримання речових доказівдля зберігання в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі за формою згідно з додатком 2 (далі - квитанція), яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

Натомість посадовими особами ГУ НП в Київській області квитанція про передачу на зберігання речових доказів, всупереч п. 12 Порядку, - суду надано не було.

Крім того, за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ухвали слідчого судді від 27.05.2021р. №759/11231/21 (Додаток - 5) слідчими ГУ НП в Київській області було проведено 03.06.2021р. обшук за місцем проживання гр. ОСОБА_17 . В ході обшуку було вилучено належне ОСОБА_1 майно підвісний лодочний двигун «Mercury 30», електродвигун «minn kota» MKAF НОМЕР_8 , що підтверджується протоколом обшуку від 03.06.2021р.

Відповідно до акту прийому-передачі від 03.06.2021р. вказане вилучене майно було передано на зберігання до Іванківського ВП ГУ НП в м. Києві (Додаток - 7).

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2021 року у справі №759/12361/21 в задоволенні клопотання слідчого було відмовлено (Додаток - 9).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

19.07.2021р. слідчим СУ ГУ НП в Київській обл. повернуто ОСОБА_4 частину вилученого майна (зокрема вилучені документи), що підтверджується відповідною розпискою, яка була надана відповідачем разом з відзивом у даній справі.

Натомість слідчі ГУ НП в Київській області вимоги п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України не виконали в повному обсязі та не повернули ОСОБА_1 тимчасово вилучене майно.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді від 30.07.2021 року у справі №759/16075/21 скаргу ОСОБА_4 задоволено та зобов`язано орган досудового розслідування повернути ОСОБА_4 майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою слідчого судді від 03.08.2021р. у справі №759/16713/21 скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано повернути йому майно, вилучене як за адресою: АДРЕСА_1 , так і за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: водний човен «ЯКИ 3654» та підвісний двигун «Yamaha 50», причіп легковий НОМЕР_6 , водний човен «Казанка», двигун Mercury 30 та електродвигун.

03.09.2021р. на виконання вищевказаної ухвали слідчий СУ ГУ НП в Київській обл. частково повернув ОСОБА_4 вилучене майно, що зафіксовано в розписці (копію розписки відповідач надав разом з відзивом), де зазначено, що остання «отримала майно в неповному обсязі».

13.09.2021р. слідчим СУ ГУ НП в Київській обл. винесено постанову про повернення ОСОБА_1 вилученого майна, а саме:

1) надувний човен зеленого кольору;

2) водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску) та автомобільний причіп НОМЕР_6 ;

3) водний човен «Казанка»;

4) електродвигун «MINNKOTA НОМЕР_9 ;

5) човновий двигун Mercury 30 (копію постанови було долучено до позовної заяви).

Позиції №1, №2 та №3 були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , а позиції №4, №5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до актів (додаток № 2 та додаток №7) майно ОСОБА_1 №1, №4, №5 було передано до Іванківського ВП ГУ НП в Київській області (ВП №1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській обл.).

Відповідно до актів (додаток №3 та додаток №4) майно ОСОБА_1 №2, №3 було передано на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: смт. Гостомель, вул. Садова, 20.

Відповідно до наданої відповідачем розписки від 14.09.2021р. ОСОБА_1 отримав вилучене майно, які зберігалось в Іванківському ВП ГУ НП в Київській області, що не заперечується позивачем.

Разом з тим (водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску), автомобільний причіп НОМЕР_6 , водний човен «Казанка»), яке було поміщено на зберігання до спеціального майданчику в смт. Гостомель, - власнику майна ОСОБА_1 повернуто не було.

При цьому, посилання відповідача на розписку ОСОБА_4 від 03.09.2021 року, як на доказ повернення вищевказаного майна є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 в розписці від 03.09.2021р. вказала, що майно було повернуто не в повному обсязі. Слід зазначити, що ОСОБА_4 не є власником вилученого майна (водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску), автомобільний причіп НОМЕР_6 , водний човен «Казанка»), яке відповідно до ухвали слідчого судді від 03.08.2021 року у справі №759/16713/21 мало бути повернуто ОСОБА_1 .

Розписка ОСОБА_4 від 03.09.2021р. не відповідає п. 60 Інструкції, оскільки майно повертається під розписку лише власнику, у розписці вказуються паспортні дані власника та місце його проживання.

Таким чином, відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували факт повернення ОСОБА_1 вилученого майна (речових доказів), а саме: водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску), автомобільний причіп НОМЕР_6 , водний човен «Казанка».

Позивач намагався вживати заходів щодо повернення вилученого майна, зокрема:

- 08.09.2021 адвокатом Колбанцевим В. В. було подано заяву про злочин за фактом невиконання судового рішення та неповернення тимчасово вилученого майна. Вказані обставини зафіксовано на відео, яке міститься в загальному доступі в мережі Ютуб за посиланням - https://www.youtube.com/watch?v=0gglTB2a1gU.

- 14.09.2021 року ОСОБА_1 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Бучанського РУП ГУ НП в Київській обл., в цей же день ОСОБА_1 надав пояснення працівникам поліції, що прибули за викликом (Додаток - 11).

- 19.11.2021 року адвокатом Колбанцевим В. В. разом із журналістами телеканалу 2+2 було зафіксовано протиправні дії щодо неповернення вилученого майна за адресою: АДРЕСА_3 . Вказані обставини зафіксовані на відео та містяться в загальному доступі в мережі Ютуб за посиланнями: https://www.youtube.com/watch?v=avf9uOAeXnk, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час знімання програми «Гроші» за вищевказаним фактом 19.11.2021р. було зафіксовано на відео, як гр. ОСОБА_4 телефонує слідчому з проханням вжити заходів щодо повернення тимчасово вилученого майна (водних човнів), натомість слідчий відповідає: «Я постанову виніс, далі розбирайтесь самі із штраф майданчиком…» - https://www.youtube.com/watch?v=Upk4YWYu7Ik.

- листом від 08.10.2021р. вих. №260кц/109/24/88-2021 СУ ГУ НП в Київській області повідомило про те, що за фактом протиправних дій працівників майданчика для тимчасового зберігання вилучених транспортних засобів матеріали направлено до Бучанського РУП (Додаток - 12). Листом від 26.10.2021р. №К-1567/109/1402/02-21 Бучанське РУП повідомило про те, що за фактом невиконання судового рішення було зареєстровано кримінальне провадження №12021111040001053 від 26.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 382 КК України (Додаток - 13).

- в агентстві УНІАН за 22.11.2021р. було опубліковано статтю «Рибалка для обраних. Як кругова порука допомогла захопити величезне Київське водосховище», яка доступна за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .html, та в якій містить посилання на обставини неповернення тимчасово вилученого майна, незважаючи на наявність судового рішення та постанови слідчого.(Додаток - 14)

Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12022111040000344 від 18.05.2022 року, встановлено, що в ході бойових дій було пошкоджено та викрадено транспортні засоби, які зберігались на спеціальному майданчику за адресою: смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 215. (Додаток - 16)

Після цього жодні відомості щодо подальшої долі вилученого майна у позивача відсутні.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 100 КПК України, відповідальність за зберігання та повернення речових доказів несе сторона кримінального провадження, яка вилучила речовий доказ, тобто в даному випадку ГУ НП в Київській області, тому саме ГУ НП в Київській області зобов`язане компенсувати власнику (Позивачу ОСОБА_1 ) вартість втраченого майна, яке було вилучено 03.06.2021р., та повинно бути повернуто ще 30.06.2021р., після того, як ухвалою слідчого судді від 30.06.2021р. у справі №759/12361/21 було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт вилученого майна. Внаслідок того, що відповідач всупереч вимог ч. 3 ст. 173 КПК України, негайно 30.06.2021 року не повернув ОСОБА_1 вилучене майно в повному обсязі, а передав його всупереч законодавства невідомим особам (майданчик за адресою: АДРЕСА_3 ), які тривалий час відмовлялись виконувати вимоги судових рішень та повертати позивачу майно, вилучене майно було втрачено, внаслідок чого позивачу було завдано збитків у вигляді вартості вилученого та в подальшому втраченого майна.

Варто також окремо зауважити, що на стадії досудового врегулювання даного спору, відповідач в листі від 01.02.2022 року (Додаток № 5 до позовної заяви) не посилався на те, що ним було повернуто в повному обсязі вилучене у ОСОБА_1 майно, а послався на необхідність подання ОСОБА_1 цивільного позову у кримінальному провадженні №12021111040001053, яке розслідується СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за фактом невиконання судового рішення. Судом убачається, що представники ГУ НП в Київській області дають суперечні пояснення.

Верховний Суд в постанові від 16.01.2019р. у справі №521/17654/15-ц, дійшов висновку про те, що «цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість».

Також варто звернути увагу на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17: «Добросовісність (п.6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venie contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venie contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Щодо доводів Відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів визначення вартості вилученого майна.

Згідно звіту №358/22 від 20.10.2022 року про ринкову вартість вилученого майна: водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску) та автомобільний причіп НОМЕР_6 , водний човен «Казанка», складений ТОВ «Науково дослідна лабораторія судових експертиз», який складено у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ринкова вартість майна: водний човен прогрес-4 «ЯКИ 3654» з двигуном «Yamaha 50» (2006 року випуску) та автомобільний причіп НОМЕР_6 , водний човен «Казанка», - складає 270344 грн. 00 коп. (двісті сімдесят тисяч триста сорок чотири гривні) (Додаток - 17).

Щодо доводів Відповідача про відсутність документів, які підтверджують право власності позивача на вилучене майно.

Питання приналежності ОСОБА_1 вилученого майна було вирішено слідчим суддею при постановленні ухвали від 03.08.2021р. у справі №759/16713/21 та слідчим при винесенні постанови від 13.09.2021р. року.

На підтвердження права власності ОСОБА_1 на вилучене майно:

- причіп легковий, марки ПГМФ, модель 8902, номер кузова VIN НОМЕР_10 , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 видане Макарівським РЕВ ДАІ ГУ МВС України у Київській області 25.03.2009 року на ім`я гр. ОСОБА_12 (Додаток - 18);

- маломірне судно, модель «Прогрес-4», дюралевий корпус, риболовне, номер ЯКИ №3654, 1987 року випуску, судновий білет ЯКИ №3654, виданий 25.08.2006 року виданий Державним комітетом рибного господарства України на ім`я гр. ОСОБА_12 (Додаток - 19);

- підвісний двигун « ОСОБА_5 », 4 - тактний, 50 к/с, 2006 року випуску, зареєстрований відповідно до суднового білета ЯКИ №3654, виданого на ім`я гр. ОСОБА_12 .

Право власності на вищевказане майно перейшло від ОСОБА_12 до ОСОБА_1 на підставі договору від 11.09.2017 року (Додаток - 20).

Щодо маломірного водного човна «Казанка» 1979 року випуску, відповідно до судного квитка № НОМЕР_7 від 25.06.1988 року, власником човна вказано гр. ОСОБА_13 . Заявою від 12.10.2022 року ОСОБА_13 підтвердив письмово той факт, що продав ОСОБА_14 в 2007 року водний човен «Казанка» та передав останньому судновий квиток на вказаний човен (Додаток - 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц, провадження № 14-515цс19, зазначила, що з урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Таким чином, встановивши порушення органом державної влади майнових прав та інтересів позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд на підставі положень ст.23, ст. 1173, ч.6 ст. 1176 ЦК України задовольняє вимоги про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок втрати майна, яка підлягає відшкодуванню державою.

Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України ( постанова Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18).

Здійснення безпосереднього списання коштів казначейством передбачено п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (у редакції від 30 січня 2013 року) (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 35, 38 цього Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зобов`язати Державну казначейську службу України виплатити з рахунку державного бюджету позивачу в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 270344,00 грн. та судові витрати, а саме судового збору.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ЛОГІСТІК» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок втрати майна задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Держави України на рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 270344,0 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та судові витрати в розмірі 2481,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, адреса: 01601 м.Київ, вул. Володимирська, буд. 15;

Третя особа: Головне управління Державної казначейської службиУкраїни в Київській області, адреса: 01601 м.Київ, пл.. Лесі Українки, буд. 1;

Третя особа: ТОВ «ТАЙМ ЛОГІСТІК», адреса: Київська область, Бучанський район, смт.Гостомель, вул.. Чкалова, 37-Б оф.304, код ЄДРПОУ 39478155.

Суддя: О.П. Гончарук