Рішення

від 03.01.2024 по справі 711/3581/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3581/22

Провадження 2/711/530/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Вдовіченко Р.В.

за участі представника позивача адвоката Телющенка П.П.

представника відповідача адвоката Шарая Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Білоцерківелектроремонт» адвокат Телющенко П.П, звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягненнявитрат налікування.

В обґрунтування позову вказує, що 27.01.2021 між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 32877 про надання послуг (стаціонарного лікування). Відповідно до умов даного договору ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» бере на себе зобов`язання надати ОСОБА_2 медичні послуги, а ОСОБА_2 бере на себе обов`язок їх оплатити. ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було сплачено на користь ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» грошові кошти в сумі 310 000,00 гривень, з яких на лікування було витрачено 250 465,00 гривень, а 64535,00 грн. було повернуто ТОВ «Білоцерківелектроремонт» після смерті ОСОБА_2 . ТОВ «Медичний центр «добробут-Поліклініка» 11.02.2021 було виставлено рахунок-акт № 3069406 від 11.06.2021, згідно якого вартість лікування ОСОБА_2 становила 250 465,00 грн. Між ОСОБА_2 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар»11.02.2021було укладено договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування). Відповідно до розділу 1 Договору № 32877 медичні послуги це комплекс консультативних, діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів різного ступеню складності та призначення, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами, які здійснюються з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя, які надаються виконавцем на за умовами цього Договору. Протягом лютого 2021 року ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було перераховано на рахунок ТОВ «Медичний центр «Добробут -Стаціонар» грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., з призначенням платежу - за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_2 (реабілітація наслідків COVID-19). ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» 10.03.2021 було виставлено рахунок - акт №3069410 від 10.03.2021 за лікування ОСОБА_2 , на загальну суму 300 000,00 грн. Згідно свідоцтва про смерть від 10.03.2021 року (серії НОМЕР_1 ), виданого Білоцерківським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, про що 10 березня 2021 року складено відповідний актовий запис № 618. Згідно довідки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» ОСОБА_2 заключний клінічний діагноз: короновірусна хвороба. COVID-19 (RT-PCR до РНК SARS-COV-2 виявлено 19.01.2021, RT-PCR до РНК SARS-COV-2 не виявлено 09.02.2021). Двобічна полісегментрна пневмонія (МСКТ ОГК 03.02.2021), асоційована з SARS- CoV-2 та Stafphylococcus haemolyticus, Stenotrophomonas maltophilia, тяжкий перебіг, клінічна група IV(чотири). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Відповідно до статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. ТОВ «Білоцерківелектроремонт» стало відомо, що після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в розмірі 1/2 від спадкового майна, що підтверджується свідоцтвом про спадщину за законом, яке видано 22.09.2021 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. в межах спадкової справи №10/2021, зареєстрована в реєстрі за №2654. З метою досудового врегулювання позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити витрати на лікування ОСОБА_2 в розмірі 275 232,50 гривень, однак на дату звернення до суду витрати на лікування не відшкодовано.

На підставі викладеного, просить стягнути з ОСОБА_1 витрати здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_2 в розмірі 272 232,50 гривень, а також судовий збір.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/3581/22.

Ухвалою суду від 16.08.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.11.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалю суду, занесеною до протоколу судового засідання від 20.09.2023 до розгляду у справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_3 .

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 24.10.2023 задоволено клопотання представника позивача про допит в якості свідка ОСОБА_4 .

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового зсідання від 11.12.2023 задоволено клопотання представника позивача про відмову від допиту в якості свідка ОСОБА_4 .

У судовому засіданні в ході розгляду справи представник позивача адвокат Телющенко П.П. підтримав доводи викладені у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому зазначив, що у прохальній частині позову допущено описку, і розмір витрат на лікування сплачених позивачем, які просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 , складає 275232,50 грн. Додатково зазначив, що відповідно до договорів № 32877 від 27.01.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та № 3069406 від 11.02.2021, укладеного ним з ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар», ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було перераховано кошти на лікування ОСОБА_2 , який був співзасновником та керівником цього товариства. Після смерті ОСОБА_2 09.03.2021, спадщину прийняли його діти ОСОБА_1 (відповідач у справі) та ОСОБА_3 , які згідно ст. 1232 ЦК України мають відшкодувати позивачу витрати здійснені позивачем на лікування їхнього батька (спадкодавця). Крім того, зазначив, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_3 про стягнення іншої частини (половини ) витрат а лікування ОСОБА_2 . Окрім цього, звернув увагу, що замовником медичних послуг за договорами був сам ОСОБА_2 , це було його волевиявлення після лікування у міській лікарні - лікуватись у «Добробут - Поліклініка», звідки він був переведений на лікування у «Добробут-Стаціонар», які розташовані в одному приміщенні, проте є різними відділеннями. Відповідальною особою у договорах вказана ОСОБА_4 , яка була його цивільною дружиною та одним із співзасновників товариства. Підтвердив, що жодних заяв на отримання будь - якої допомоги від товариства під час лікування ОСОБА_2 до позивача подано не було. Товариство самостійно прийняло рішення та вирішило оплатити лікування ОСОБА_2 , щоб врятувати йому життя. Всі документи за допомогою електронно - цифрового підпису сучасних технологій дистанційно підписував сам ОСОБА_2 , пізніше його цивільна дружина ОСОБА_4 , яка була директором та є співзасновником позивача та діяла на підставі довіреності. Крім того, у судовому зсіданні від 11.12.2023 ОСОБА_5 відмовився від допиту свідка ОСОБА_4 та просив розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами справи та обставинами встановленими у ході розгляду справи. Вкотре наголошував на тому, що рішення про лікування саме у ТОВ « МЦ «Добробут Поліклініці», а в подальшому у ТОВ «МЦ «Добробут Стаціонар» було прийняте саме ОСОБА_2 , який самостійно прийшов на лікування та вніс 150000 авансу на рахунок медичного центру, оскільки, зі слів ОСОБА_4 , спадкоємці відмовились від піклування про батька. При цьому зазначив, що доказів вказаного вище він не має, в квитанції зазначено лише, що кошти перераховувались товариством за лікування ОСОБА_2 який був директором та співзасновником ТОВ «Білоцерківелектроремонт». З огляду на ст. 204 ЦК України діє презумпція правочину, а так як вказаний правочин не скасований судом у встановленому законом порядку, то всі дії є правомочними, вчинені будь - яким представником, будь-якої особи, яка вчинила дії від імені товариства.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Шарая Л. О. позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення у повному обсязі. Зазначила, що відзив до суду ними подано не було, у зв`язку із пропуском строку для його подачі. Однак, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки ОСОБА_2 на той час був співзасновником та директором ТОВ «Білоцерківелектроремонт» і проходив лікування через хворобу на коронавірус, тож позивач, оплачуючи лікування, надавав йому безповоротну матеріальну допомогу, яка передбачена статутом підприємства, а саме п. 9.8, який передбачає надання такого роду допомог працівникам, тобто це була матеріальна допомога директору, а не як витрати на лікування у розумінні ст. 1232 ЦК України. Жодних договорів між ОСОБА_2 та позивачем про надання позики на лікування чи інших укладено не було, а подання заяви на надання матеріальної допомоги статутом підприємства не передбачено, тому відповідач вважає, що не повинен повертати вказані кошти. Крім того, вказала, що відповідач ОСОБА_1 є сином, спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , та після його смерті успадкував відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 22,49% статутного капіталу товариства (позивача) 1/2 від всього спадкового майна (44,98%), що у грошовому виразі становить 16920,25 грн. До того ж, звернула увагу, що статтею 1232 ЦК України передбачено відшкодування розумних витрат на лікування, а сума 275232,50 грн. такою не є, враховуючи вік та супутні хвороби ОСОБА_2 , і витрачену загальну суму на лікування майже 600000,00 грн. Разом з тим, відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємець має відповідати за борги спадкодавця в межах вартості успадкованого майна, однак ціна позову 275232,50 грн. значно перевищує вартість успадкованого майна 16920,25 грн., така сума є для відповідача не підйомною. Звертає увагу, що лікування проводилось на підставі договорів, у яких замовником є пацієнт ОСОБА_2 , а відповідальною особою указана ОСОБА_4 , яка була його цивільною дружиною і є однією із співзасновників, та той час була директором підприємства. Указані договори, укладені з ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», «Добробут - Стаціонар» не передбачають оплату саме ТОВ «Білоцерківелектроремонт» лікування ОСОБА_2 . Разом з тим, договори передбачають внесення авансу 150000 грн., однак платіжне доручення на вказану суму авансу у матеріалах справи відсутнє. Таким чином, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки вказані кошти не були узгодженні, ані з спадкодавцем , ані з спадкоємцями, є вкрай нерозумними та значно перевищують вартість успадкованого майна. До того ж, перераховані кошти можуть бути розцінені як допомога підприємства працівнику, в тому числі і засновнику, яка передбачена пунктом 9.8. статуту підприємства. У разі задоволення позовних вимог просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вони є не співмірними з ціною позову, обсягом та складністю справи.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як визначено в статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 27.01.2021 між ОСОБА_2 , від імені якого діяла відповідальна особа ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (Виконавець) було укладено Договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарного лікування).

Відповідно до розділу 1 зазначеного Договору медичні послуги - це комплекс консультативних, діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів різного ступеню складності та призначення, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами, які здійснюються з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя, які надаються виконавцем на за умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 указаного договору ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» бере на себе обов`язок надати медичні послуги замовника, а замовник зобов`язується оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Разом з тим, п.4 договору передбачено вартість послуг та порядок розрахунків, зокрема, п. 4.4. визначає, що за надання передбачених даним договором медичних послуг замовник авансом сплачує виконавцю грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн., а виконавець надає медичні послуги на суму отриманої передплати. За надання передбачених договором медичних послуг, вартість яких перевищує сплачені авансом ліміти згідно п. 4.4. цього договору, замовник по факту надання послуг сплачує виконавцю грошові кошти на підставі виставлених ним рахунків та Актів здачі-отримання робіт (надання послуг) у строки, передбачені Договором (т. 1 а.с.10).

Під час розгляду справи представник позивача посилався на те, що вказаний вище у п. 4 договору аванс у розмірі 150 000 грн. на рахунок медичного закладу було сплачено особисто ОСОБА_2 , проте будь-які платіжні документи про перерахунок цих коштів додано ним не було.

Відповідно до рахунку акту № 3069406 від 11.02.2021, вбачається, що за період з 02.02.2021 по 11.02.2021 ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» отримувачу послуг ОСОБА_2 було надано ряд медичних послуг на загальну суму 250465,00 грн.

При цьому, у вказаному рахунку-акті, який не містить підпису замовника ( ОСОБА_2 ), указано, що платником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт», хоча фактично замовником послуг згідно договору № 32877 від 27.01.2021 була ОСОБА_4 , як відповідальна особа ОСОБА_2 .

Згідно платіжного доручення № 155 від 01.02.2021 ТОВ «Білоцерківелектроремонт» перераховано ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн., з призначенням платежу: за стаціонарні послуги, лікування «COVID-19» за ОСОБА_2 .

В подальшому позивачем було перераховано на рахунок вказаного медичного центру 110 000, 00 грн. за платіжним дорученням № 159 від 05.02.2021 та 105000,00 грн. за платіжним дорученням № 164 від 09.02.2021, тобто всього було перераховано 315 000,00 грн.

Даний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Білоцерківелектроремонт» за період з 01.01.2021 по 05.07.2021, у якому зазначено, що 11.02.2021 відбулося зарахування коштів згідно рахунку акту № 3069406 від 11.02.2021 у сумі 250465,00 грн., а 23.02.2021 кошти в сумі 64535,00 грн. були повернуті платнику. (250465,00+64535,00=315000,00).

Крім того, у даному акті звірки взаєморозрахунків указано, що дані медичні послуги надавались відповідно до договору № 32877 від 27.01.2021.

Отже, загальна вартість лікування ОСОБА_2 у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» становить 250465,00 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, які містяться у матеріалах справи.

Слід зазначити, що жодне платіжне доручення не містить підпису платника, а лише вказано ТОВ «Білоцерківелектроремонт» та призначення платежу за стаціонарне лікування ОСОБА_2 .

Крім того, 11.02.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» було укладено договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування). Згідно вказаного договору замовником послуг є ОСОБА_2 , відповідальна особа ОСОБА_4 , якою підписано цей договір.

Згідно п.4.4 договору за надання передбачених даним договором медичних послуг замовник авансом сплачує виконавцю грошові кошти у розмірі 300000,00 грн., а виконавець надає медичні послуги на суму отриманої передплати.

За надання передбачених договором медичних послуг, вартість яких перевищує сплачені авансом ліміти згідно п. 4.4. цього договору, замовник по факту надання послуг сплачує виконавцю грошові кошти на підставі виставлених ним рахунків та Актів здачі-отримання робіт (надання послуг) у строки, передбачені Договором. (п.4.5)

Виконавець по факту надання медичних послуг, які є предметом даного договору, зранку кожного дня при стаціонарному лікуванні та по факту кожної наданої медичної послуги при амбулаторному лікуванні складає Акт здачі - отримання робіт (надання послуг) і у випадку надання замовнику медичних послуг понад сплачений згідно п.4.4 цього договору аванс, - рахунок, які надає замовнику чи законному представнику замовника. Замовник або його законний представник зобов`язаний підписати та передати виконавцю Акт в день його отримання або в цей же день надати письмову мотивовану відмову від його підписання. У разі не підписання Акту і ненадання письмової мотивованої відмови у зазначений строк, Акт вважається погодженим замовником, а медичні послуги такими, що надані належним чином та у повному обсязі (п.п. 5.1, 5.3 договору від 27.01.2021 та 11.02.2021).

За період з 12.02.2021 по 26.02.2021 позивачем ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на рахунок ТОВ «Медичний центр «Добробут -Стаціонар» було перераховано грошові кошти на загальну суму 300 000,00 грн., з призначенням платежу - за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_2 (реабілітація наслідків COVID-19), що підтверджується платіжними дорученнями, які додані до позовної заяви, зокрема: платіжне доручення № 167 від 12.02.2021 на суму 90000,00 грн., № 174 від 16.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 179 від 18.02.2021 на суму 60 000, 00 грн.; № 184 від 23.02.2021 на суму 70000, 00 грн. та № 189 від 26.02.2021 на суму 30000, 00 грн.

Відповідно до рахунку - акту № 3069410 від 10.03.2021 вбачається, що за період з 11.02.2021 по 01.03.2021 ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» отримувачу послуг ОСОБА_2 було надано ряд медичних послуг на загальну суму 300 000,00 грн. При цьому, у вказаному рахунку-акті, який не містить підпису замовника, вказано, що платником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт».

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» та ТОВ «Білоцерківелектроремонт» за період з 01.01.2021 по 05.07.2021 всі перераховані позивачем кошти у розмірі 300000,00 грн. були зараховані на рахунок медичного центру по договору № 32877 від 11.02.2021 за ОСОБА_2 (рахунок акт № 3069410 від 10.03.2021).

У довідці ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» зазначено, що пацієнт ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у ВАІТ ТОВ «МЦ «Добробут-Стаціонар» з 11.02.2021 по 23.02.2021 та у терапевтичному відділенні з 24.02.2021 по 09.03.2021, на фоні проведеної терапії стан пацієнта погіршився та після застосування реанімаційних заходів, 09.03.2021 о 07 год 35 хв. зафіксовано біологічну смерть.

Між тим, як вбачається з медичної документації наданої ТОВ «Медичний центр Добробут-Стаціонар» за вх.. № 7120/23 від 14.03.2023 щодо перебування ОСОБА_2 у вказаному закладі охорони здоров`я товариства у період з 11.02.2021 по 09.03.2021, наявні документи на ім`я сторонньої особи, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, огляд хірурга від 16.02.2021 (т.2 а.с.152), результати досліджень (т.2 а.с. 174).

Крім того, згідно первинного огляду анестезіолога від 11.02.2021, зазначено, що ОСОБА_2 , доставлений у відділення КШД «Добробут» з МЦ «Добробут-Софія», загальний стан хворого при госпіталізації вкрай важкий, не стабільний в респіраторному статусі. На момент огляду скарги достовірно зібрати немає можливості із-за тяжкості стану та відсутності вербального контакту. Вказані дані спростовують доводи представника позивача про те, що самим ОСОБА_2 було укладено договір про надання медичних послуг із МЦ «Добробут Стаціонар», що було неможливо з огляду на його фізичний стан здоров`я. До того ж, у даному медичному документі вказано, що з 27.01.2021 пацієнт ОСОБА_2 перебував на лікуванні у ВІТ МЦ «Добробут Поліклініка «Софія», а договір від 27.01.2021 укладений з ТОВ «МЦ «Добробут Поліклініка».

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця.

Так, у спадщину переходять: обов`язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця); обов`язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов`язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов`язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов`язки за договором оренди житла з викупом.

Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У статті 1222 ЦК України зазначається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.09.2021, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. згідно договору про поділ спадщини, спадкоємцями після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочка ОСОБА_3 та син - ОСОБА_1 , по частки (22,49% статутного капіталу) 44,98 % статутного капіталу, що складає 33840,50 грн. у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» учасником (засновником) якого був померлий.

За таких обставин, з огляду на встановлені обставини під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено здійснення витрат ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_2 , однак жодними достатніми, допустимими та належними доказами не доведено правові підстави перерахування цих коштів товариством за лікування ОСОБА_2 за договорами про надання медичних послуг останньому № 32877 від 27.01.2021 та 11.02.2021.

Суд акцентує увагу на тому, що стороною позивача не надано доказів того, на підставі якої довіреності визначені повноваження Горбачової Г.О. на підписання нею договорів № 32877 від 27.01.2021 та 11.02.2021 від імені ОСОБА_2 або на підставі якого документу уповноважено ОСОБА_4 діяти від імені ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів в порядку, передбаченому ЦПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів».

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, заслухавши та враховуючи думку відповідача та надані письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 4128,48 грн., оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то сплачений судовий збір не підлягає поверненню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 353 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складений 18.12.2023 року.

Головуючий: Н. М. Кондрацька