Постанова

від 04.06.2024 по справі 711/3581/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/912/24 Справа № 711/3581/22 Категорія: 305010000 Головуючий по 1 інстанції Кондрацька Н.М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В.,Фетісової Т.Л.

учасники справи:

секретар ОСОБА_1

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт»;

представник позивача адвокат Телющенко Павло Петрович;

відповідач ОСОБА_2 ;

представник ОСОБА_2 адвокат Манзар Тетяна Володимирівна;

третя особа ОСОБА_3 ;

особа, що подала апеляційну скаргу представник ТОВ «Білоцерківелектроремонт» - адвокат Телющенко Павло Петрович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» - адвоката Телющенка Павла Петровича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Білоцерківелектроремонт» звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 січня 2021 року між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ОСОБА_4 було укладено Договір № 32877 про надання послуг (стаціонарного лікування).

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_4 медичні послуги, а ОСОБА_4 взяв на себе обов`язок їх оплатити.

ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було сплачено на користь ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» грошові кошти в сумі 310000 грн., з яких на лікування було витрачено 250 465 гривень, а 64535 грн. було повернуто ТОВ «Білоцерківелектроремонт» після смерті ОСОБА_4

ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» 11 лютого 2021 року було виставлено рахунок-акт № 3069406, згідно якого вартість лікування ОСОБА_4 становила 250 465 грн.

Між ОСОБА_4 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» 11 лютого 2021 року було укладено договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування).

Відповідно до розділу 1 Договору № 32877 медичні послуги це комплекс консультативних, діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів різного ступеню складності та призначення, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами, які здійснюються з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя, які надаються виконавцем на за умовами цього Договору.

Протягом лютого 2021 року ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було перераховано на рахунок ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» грошові кошти в сумі 300000 грн., з призначенням платежу - за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_4 (реабілітація наслідків COVID-19).

ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» 10 березня 2021 року було виставлено рахунок - акт № 3069410 від 10 березня 2021 року за лікування ОСОБА_4 , на загальну суму 300000 грн.

Згідно свідоцтва про смерть від 10 березня 2021 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, про що 10 березня 2021 року складено відповідний актовий запис № 618.

Згідно довідки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» ОСОБА_4 заключний клінічний діагноз: короновірусна хвороба.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

ТОВ «Білоцерківелектроремонт» стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 1/2 від спадкового майна, що підтверджується свідоцтвом про спадщину за законом, яке видано 22 вересня 2021 року.

З метою досудового врегулювання позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити витрати на лікування ОСОБА_4 в розмірі 275 232,50 гривень, однак на дату звернення до суду витрати на лікування не відшкодовано.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 витрати здійснені ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_4 в розмірі 272 232,50 гривень, а також судовий збір.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2023 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем доведено здійснення витрат ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_4 , однак жодними достатніми, допустимими та належними доказами не доведено правові підстави перерахування цих коштів товариством за лікування ОСОБА_4 за договорами про надання медичних послуг останньому № 32877 від 27 січня 2021 року та 11 лютого 2021 року.

Суд в своєму висновку акцентував увагу на те, що стороною позивача не надано доказів того, на підставі якої довіреності визначені повноваження ОСОБА_5 на підписання нею договорів № 32877 від 27 січня 2021 року та 11 лютого 2021 року від імені ОСОБА_4 або на підставі якого документу уповноважено ОСОБА_5 діяти від імені ОСОБА_4 .

З урахування встановлених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Білоцерківелектроремонт» - адвокат Телющенко П.П. просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2023 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судом було правильно враховано ту обставину, що позивачем понесено витрат на лікування ОСОБА_4 в сумі 550465 грн.

ОСОБА_4 самостійно сплатив авансовий платіж 150000 грн. та погодився на лікування. Іншу суму за лікування сплачено товариством.

Оскільки ОСОБА_4 помер, тому позивач має право на відшкодування спадкоємцями ОСОБА_4 витрат на лікування у відповідності до вимог статті 1232 ЦК України, так як основний тягар по оплаті лікування понесло саме товариство, так як діти померлого, які являються його спадкоємцями та прийняли спадщину не здійснювали жодних витрат на його лікування.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників справа, які з`явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 27 січня 2021 року між ОСОБА_4 , від імені якого діяла відповідальна особа ОСОБА_5 (Замовник) та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (Виконавець) було укладено Договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарного лікування).

Відповідно до розділу 1 зазначеного Договору медичні послуги - це комплекс консультативних, діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів різного ступеню складності та призначення, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами, які здійснюються з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя, які надаються виконавцем на за умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 указаного договору ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» бере на себе обов`язок надати медичні послуги замовника, а замовник зобов`язується оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Разом з тим, п.4 договору передбачено вартість послуг та порядок розрахунків, зокрема, п. 4.4. визначає, що за надання передбачених даним договором медичних послуг замовник авансом сплачує виконавцю грошові кошти у розмірі 150 000 грн., а виконавець надає медичні послуги на суму отриманої передплати. За надання передбачених договором медичних послуг, вартість яких перевищує сплачені авансом ліміти згідно п. 4.4. цього договору, замовник по факту надання послуг сплачує виконавцю грошові кошти на підставі виставлених ним рахунків та Актів здачі-отримання робіт (надання послуг) у строки, передбачені Договором (а.с.10, Т.1).

Під час розгляду справи представник позивача посилався на те, що вказаний вище у п. 4 договору аванс у розмірі 150 000 грн. на рахунок медичного закладу було сплачено особисто ОСОБА_4 , проте будь-які платіжні документи про перерахунок цих коштів додано ним не було.

Відповідно до рахунку акту № 3069406 від 11 лютого 2021 року, вбачається, що за період з 02 лютого 2021 року по 11 лютого 2021 року ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» отримувачу послуг ОСОБА_4 було надано ряд медичних послуг на загальну суму 250 465 грн.

При цьому, у вказаному рахунку-акті, який не містить підпису замовника ( ОСОБА_4 ), указано, що платником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт», хоча фактично замовником послуг згідно договору № 32877 від 27 січня 2021 року була ОСОБА_5 , як відповідальна особа ОСОБА_4 .

Згідно платіжного доручення № 155 від 01 лютого 2021 року ТОВ «Білоцерківелектроремонт» перераховано ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» грошові кошти в сумі 100 000 грн., з призначенням платежу: за стаціонарні послуги, лікування «COVID-19» за ОСОБА_4 .

В подальшому позивачем було перераховано на рахунок вказаного медичного центру 110 000 грн. за платіжним дорученням № 159 від 05 лютого 2021 року та 105 000 грн. за платіжним дорученням № 164 від 09 лютого 2021 року, тобто всього було перераховано 315 000 грн.

Даний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Білоцерківелектроремонт» за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2021 року, у якому зазначено, що 11 лютого 2021 року відбулося зарахування коштів згідно рахунку акту № 3069406 від 11 лютого 2021 року в сумі 250 465 грн., а 23 лютого 2021 року кошти в сумі 64 535 грн. були повернуті платнику. (250465 + 64535 = 315 000).

Крім того, у даному акті звірки взаєморозрахунків указано, що дані медичні послуги надавались відповідно до договору № 32877 від 27 січня 2021 року.

Отже, загальна вартість лікування ОСОБА_4 у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» становить 250 465 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, які містяться у матеріалах справи.

При вирішенні спору суд першої інстанції врахував, що жодне платіжне доручення не містить підпису платника, а лише вказано ТОВ «Білоцерківелектроремонт» та призначення платежу за стаціонарне лікування ОСОБА_4 .

Крім того, 11 лютого 2021 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» було укладено договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування). Згідно вказаного договору замовником послуг є ОСОБА_4 , відповідальна особа ОСОБА_5 , якою підписано цей договір.

Згідно п.4.4 договору за надання передбачених даним договором медичних послуг замовник авансом сплачує виконавцю грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., а виконавець надає медичні послуги на суму отриманої передплати.

За надання передбачених договором медичних послуг, вартість яких перевищує сплачені авансом ліміти згідно п. 4.4. цього договору, замовник по факту надання послуг сплачує виконавцю грошові кошти на підставі виставлених ним рахунків та Актів здачі-отримання робіт (надання послуг) у строки, передбачені Договором. (п.4.5)

Виконавець по факту надання медичних послуг, які є предметом даного договору, зранку кожного дня при стаціонарному лікуванні та по факту кожної наданої медичної послуги при амбулаторному лікуванні складає Акт здачі - отримання робіт (надання послуг) і у випадку надання замовнику медичних послуг понад сплачений згідно п.4.4 цього договору аванс, - рахунок, які надає замовнику чи законному представнику замовника. Замовник або його законний представник зобов`язаний підписати та передати виконавцю Акт в день його отримання або в цей же день надати письмову мотивовану відмову від його підписання. У разі не підписання Акту і ненадання письмової мотивованої відмови у зазначений строк, Акт вважається погодженим замовником, а медичні послуги такими, що надані належним чином та у повному обсязі (п.п. 5.1, 5.3 договору від 27 січня 2021 року та 11 лютого 2021 року).

За період з 12 лютого 2021 року по 26 лютого 2021 року позивачем ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на рахунок ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» було перераховано грошові кошти на загальну суму 300 000 грн., з призначенням платежу - за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_4 (реабілітація наслідків COVID-19), що підтверджується платіжними дорученнями, які додані до позовної заяви, зокрема: платіжне доручення № 167 від 12 лютого 2021 року на суму 90 000 грн., № 174 від 16 лютого 2021 року на суму 50000 грн., № 179 від 18 лютого 2021 року на суму 60 000 грн.; № 184 від 23 лютого 2021 року на суму 70 000 грн. та № 189 від 26 лютого 2021 року на суму 30 000 грн.

Відповідно до рахунку - акту № 3069410 від 10 березня 2021 року вбачається, що за період з 11 лютого 2021 року по 01 березня 2021 року ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» отримувачу послуг ОСОБА_4 було надано ряд медичних послуг на загальну суму 300 000 грн. При цьому, у вказаному рахунку-акті, який не містить підпису замовника, вказано, що платником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт».

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» та ТОВ «Білоцерківелектроремонт» за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2021 року всі перераховані позивачем кошти у розмірі 300 000 грн. були зараховані на рахунок медичного центру по договору № 32877 від 11 лютого 2021 року за ОСОБА_4 (рахунок акт № 3069410 від 10 березня 2021 року).

У довідці ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» зазначено, що пацієнт ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у ВАІТ ТОВ «МЦ «Добробут-Стаціонар» з 11 лютого 2021 року по 23 лютого 2021 року та у терапевтичному відділенні з 24 лютого 2021 року по 09 березня 2021 року, на фоні проведеної терапії стан пацієнта погіршився та після застосування реанімаційних заходів, 09 березня 2021 року о 07 год. 35 хв. зафіксовано біологічну смерть.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 вересня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. згідно договору про поділ спадщини, спадкоємцями після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочка ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2 , по частки (22,49% статутного капіталу) 44,98 % статутного капіталу, що складає 33 840,50 грн. у ТОВ «Білоцерківелектроремонт» учасником (засновником) якого був померлий.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця.

Так, у спадщину переходять: обов`язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця); обов`язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов`язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов`язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов`язки за договором оренди житла з викупом.

Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У статті 1222 ЦК України зазначається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи враховує, що ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було утворено відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів засновників від 28 листопада 2018 року, яким затверджено Статут, а також відповідно до затвердженого Статут вирішено, що органами Товариства є загальні збори учасників (вищий орган), Директор одноосібний виконавчий орган, вибрано Директором ОСОБА_4 .

Згідно з Протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Білоцерківелектроремонт» від 01 квітня 2021 року другим питанням порядку денного було переобрання директора Товариства у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та припиненням його повноважень, постановлено призначити на посаду директора ТОВ «Білоцерківелектроремонт» ОСОБА_5 з 02 квітня 2021 року.

ОСОБА_4 у період лікування і до дня смерті перебував у трудових відносинах з ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на посаді директора.

Законодавство України передбачає можливість роботодавця надавати матеріальну допомогу працівникам на лікування.

Відповідно, пунктом 9.8. Статуту ТОВ «Білоцеківелектроремонт» (у редакції 2018 року), що була чинна на момент спірних правовідносин) передбачено право Товариства надавати матеріальну допомогу своїм працівникам.

Позивачем до позову було додано договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 27 січня 2021 року, сторонами якого є ОСОБА_4 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», а також Договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 11 лютого 2021 року, сторонами якого є ОСОБА_4 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»благодійна діяльність добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Отже, мотивами, що рухають до відповідного рішення є винятково добра воля благодійника без якого-небудь примусу (законодавчого або організаційного).

Заклад охорони здоров`я - це юридична особа будь-якої форми власності й організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII). Перелік закладів охорони здоров`я затверджено наказом МОЗ від 28 жовтня 2002 року № 385.

Суд вважає, що договірних відносин між вказаними вище медичними закладами та позивачем щодо оплати останнім лікування ОСОБА_4 не було, відповідно ТОВ «Білоцерківелектроремонт», сплативши на рахунки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_4 , фактично надало ОСОБА_4 , який перебував на посаді директора ТОВ «Білоцерківелектроремонт», благодійну допомогу на лікування та медичне обслуговування.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що лікування ОСОБА_4 від COVID-19 та реабілітація його наслідків могли здійснюватись у закладі охорони здоров`я, (яким було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, зокрема, за пакетом медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2») цілком безкоштовно, оскільки при госпіталізації в стаціонар пацієнт отримує усю необхідну медичну допомогу безоплатно, усі ліки, передбачені національним протоколом лікування COVID-19, входять до тарифу, за яким НСЗУ оплачує послуги медичних закладів, а відтак суд апеляційної інстанції погоджується з доводами сторони відповідача про нерозумність вказаних витрат позивача.

Наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків не містять вказівки на те, що вони були сплачені ОСОБА_4 безпосередньо на виконання умов Договору № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 27 січня 2021 року укладеного з ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_5 повноважень на укладення та підписання від імені ОСОБА_4 договорів про надання йому медичних послуг, що, відповідно, вказує на відсутність дотримання вимог при укладенні цих договорів.

Укладені між позивачем та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» договір поруки від 29 січня 2021 року та між позивачем та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» договір поруки від 11 лютого 2021 року підтверджують, що оплата лікування ОСОБА_4 у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» - це зобов`язання безпосередньо ОСОБА_4 , за виконання яких поручився позивач.

Означене дає підстави вважати, що позивач не поніс витрат на лікування спадкодавця у розумінні ст. 1232 ЦК України, а лише виконав свій договірний обов`язок поручителя на надання благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, заслухавши та враховуючи думку сторін та надані письмові докази, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 268,367,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Білоцерківелектроремонт» -адвоката ТелющенкаПавла Петровича залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 04 червня 2024 року.

Судді