Рішення

від 21.02.2024 по справі 196/1077/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1077/23

№ провадження 2/196/46/2024

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року смт Царичанка

Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? секретаря судового засідання:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Дорошенко В.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? позивача:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Салогуб С.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника позивача:? ? ? ? ? ? ? адвоката Бойко Ю.О.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника відповідача:? ? ? ? адвоката Карпенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, 30 червня 2020 року відповідно до наказу №111-к? ? ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" він був зарахований на посаду головного енергетика із місячним окладом у розмірі 4700 грн., але не? ? менше мінімальної заробітної плати, де працював до 09 грудня 2021 року та був звільнений із займаної посади відповідно до наказу №257-к від 09.12.2021 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. У заяві про звільнення зазначив вимогу повного розрахунку з ним за останній робочий місяць перебування на посаді головного енергетика, при цьому вказавши номер банківської картки А-Банку НОМЕР_1 , на яку бажав отримати грошові кошти при розрахунку. До цього часу заборгованість по заробітній платі йому не виплачена і розрахунок при звільненні роботодавцем не здійснений. 09 грудня 2021 року він відпрацював повний робочий день, однак в порушення вимог статей 47 та 116 КЗпП України. За час перебування в трудових відносинах з відповідачем залишилась не виплачена роботодавцем заробітна плата за листопад 2021 року в розмірі 6000 грн. (мінімальна заробітна плата - 6000 грн.), за грудень 2068,15 грн. (мінімальна заробітна плата - 6500 грн.) та не виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку тривалістю 6 календарних днів в розмірі 1772,70 грн., що складає разом 9 840,85 грн. 13 червня 2023 року набрало законної сили рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року у справі №196/26/22 за позовом ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку повної матеріальної відповідальності працівника. Позивачеві у справі №196/26/22 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при його звільненні та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 655 робочих днів, підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 193 517,65 (295,45 грн. середнього заробітку х 655 днів часу затримки в розрахунку = 193 517,65 грн.). При цьому, указаний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначений без утримання установлених законодавством податків та зборів. Вважає, що заборгованість по заробітній платі в розмірі 8068,15, компенсація за невикористану відпустку за 6 днів у розмірі 1772,70 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку (не менше 193 517,65 грн.) необхідно стягнути з відповідача на його користь. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у даній ситуації має застосовуватись розмір доходу позивача за жовтень 2021 року і листопад 2021 року, тобто за два місяці, що передують події звільнення у грудні 2021 року. Період затримки розрахунку при звільненні слід визначити з 09 грудня 2021 року (день звільнення) по день ухвалення судом першої інстанції про стягнення заборгованості по заробітній платі, але не менше суми на час звернення до суду за судовим захистом - по 15 вересня 2023 року. Просить стягнути? на його користь з відповідача не виплачену роботодавцем заробітну плату за листопад 2021 року в розмірі 6 000 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Стягнути? на його користь з відповідача не виплачену роботодавцем заробітну плату за грудень 2021 року в розмірі 2 068,15 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Стягнути на його користь із відповідача не виплачену роботодавцем компенсацію за невикористану відпустку у 2021 році в розмірі 1772,70 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Стягнути середній заробіток за період з дня звільнення з роботи 09 грудня 2021 року по день ухвалення рішення судом, але не менше 193517,65 грн. за 655 днів затримки на час звернення до суду з уточненою позовною заявою 18.07.2023 року.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до Царичанського районного суду Дніпропетровської області 01.11.2023 року від? ? представника ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" - генерального директора Іванова С.В., в якому відповідач з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на наступні обставини. Відповідачем повністю виконано грошові зобов`язання перед позивачем, що підтверджується: відомостями про виплату готівки №416 від 09.12.2021р. та вставного аркушу до неї через касу підприємства ОСОБА_1 отримав 1501,81 грн.; відомостями про виплату готівки №417 від 09.12.2021р. та вставного аркушу до неї через касу підприємства ОСОБА_1 отримав 3 568,62 грн. Відповідно до зарплатної відомості №259 від 29.12.2021р. ОСОБА_1 отримав на рахунок 4198,60 грн. Зазначені суми покривають наступні підстави для оплати. В листопаді 2021 року позивачу нараховано 7081,21 грн., а виплачено з вирахуванням податків і зборів 5700.41 грн. (з яких заробітна плата через касу 1501.81 грн. та лікарняні на банківський рахунок 4198.60 грн.). В грудні позивачу нараховано за 7 відпрацьованих днів 2205.80 грн. заробітної плати та 2227.27 грн. за компенсацію 6 календарних днів невикористаної відпустки, а після вирахування податків і зборів через касу виплачено 3568.62 грн. При цьому позивач не посилається в своєму позові на такі документи, хоча йому достеменно про них відомо, він мав їх в своєму розпорядженні він власноручно подавав такі документи в листопаді 2022 року як додатки до своєї заяви про вчинення злочину. Незазначенням інформації про наявність відомості про виплату готівки №416 від 09.12.2021р. та відомості про виплату готівки №416 від 09.12.2021р. та недодання таких документів до позову позивач свідомо намагався ввести суд в оману щодо обставин справи. Зазначені відомості були витребувані ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в рамках перевірки за заявою позивача, в ході якої не було підтверджено порушення відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем, надані перевіряючому органу відомості та зарплатна відомість не були поставлені під сумнів. Станом на дату подання позову відомості про виплату готівки №416 від 09.12.2021р. та №416 від 09.12.2021р. залишаються достовірним та належним доказом погашення грошового зобов`язання. Заяви позивача про невиплату йому належних грошових сум спростовуються відомостями про виплату готівки та зарплатною відомістю. Наведені позивачем суми не розраховані, заявлена заробітна плата за листопад 2021р. протирічить тому, що позивач 20 днів листопада знаходився на лікарняному. Доказів того, що позивач мав заявлені дні невикористаних днів відпустки, не мається. Прохають в задоволенні позову відмовити (а.с.62-65).

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу від 18.09.2023 матеріали позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заробітної плати передано в провадження судді Костюкова Д.Г.

Ухвалою судді від 21.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Алкогольно-безалкогольнийкомбінат Дніпро»,третя особа: ОСОБА_2 ,про стягненнязаробітної плати - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки шляхом спрямування на адресу суду заяви про усунення недоліків позовної заяви та доказ про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 28.09.2023 суддею Костюковим Д.Г. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Алкогольно-безалкогольнийкомбінат Дніпро»,третя особа: ОСОБА_2 ,про стягненнязаробітної плати і вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначивши справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26.12.2023 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено, оскільки для вирішення питання стосовно можливості призначення проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису в зарплатних відомостях обов`язковою є наявність оригіналів вказаних документів, у розпорядження суду їх не надано відповідачем, а тому вказана експертиза проведена бути не може.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вказав, що він працював в ТОВ «АБК Дніпро» та звільнився 09.12.2021р. У заяві про звільнення він вказав, щоб йому заробітну плату перерахували на його зарплатну картку. Заборгованість утворилась за листопад-грудень 2021р. З несплаченої зарплати та компенсації за невикористану відпустку. Дійсно в листопаді був на лікарняному, який період не пам`ятає, а тому відпрацював не повний місяць. Виплати по лікарняному були перераховані йому на картку. Після звільнення на підприємство щодо погашення заборгованості не звертався, оскільки сподівався на порядність роботодавця і що вони заборгованість погасять добровільно.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бойко Ю.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі зазначивши, що зміни в законодавстві щодо строку нарахування та виплати працівникові середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку були внесені після звільнення позивача, а тому на правовідносини розповсюджуються попередні норми законодавства щодо компенсації за ст.117 КЗпПУ.

Представник відповідача - адвокат Карпенко О.С. позовні вимоги не визнала в повному обсязі та зазначила, що всі зобов`язання перед відповідачем виконано в повному обсязі. Суми розрахунку видавались через касу, що підтверджується копіями відомостей, які містяться в матеріалах справи. В листопаді 2021 року позивач перебував на лікарняному, які були сплачені йому у повному обсязі. Відповідно до наданих документів, а саме відомості про виплату готівки №417 та вставного аркушу до неї, позивач при звільненні отримав 3 568,62 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, з`ясувавшиправову позиціюсторін,перевіривши доводисторін,даючи оцінкудоказам уїх сукупності об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки?серії НОМЕР_2 від 10.08.1994р., ОСОБА_1 06.07.2020р. прийнято головним енергетиком в інженерно-технічний відділ ТОВ «АБК Дніпро», запис №44 від 06.07.2020, підстава наказ № 111к від 30.06.2020р., та 09.12.2021р. звільнено ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, запис №45 від 09.12.2021, наказ №257-к (а.с.11-12).

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за листопад 2021 року в розмірі 6 000грн., за грудень 2021 року в розмірі 2 068,15 грн., не виплачену роботодавцем компенсацію за невикористану відпустку у 2021 році в розмірі 1772,70 грн. з утриманням із вказаних сум установлених законодавством податків та зборів, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 грудня 2021 року по день прийняття судом рішення у справі, що станом на 18.07.2023 року становить 196517,65 грн.

Як на підставу для такого розрахунку заробітної плати позивач вказав на ненадання ТОВ «АБК Дніпро» в день його звільнення остаточного розрахунку нарахованих сум та не проведення виплати належних йому коштів. Також, як на докази, якими підтверджуються, викладені в позовній заяві обставини, посилається на довідку про рух коштів по картці від 03.02.2023 та від 04.02.2023, відкритій в АТ «Акцент-Банк» за період з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з яких вбачається, що відповідачем не здійснювалися виплати на користь позивача на час звільнення (а.с.16, 18).

Відповідно до рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2023 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено, рішення набрало законної сили 13.06.2023 (а.с.19-28).

Таким чином між сторонами виникли правовідносини, які підлягають врегулюванню КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» та іншими актами законодавства про працю та оплату праці.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оплату праці, частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України (в редакції на момент виникнення правовідносин) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із статтею 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних днів.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень Закону України Про оплату праці заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Отже, між ТОВ «АБК Дніпро» та ОСОБА_1 існує спір щодо виплати всіх сум, що належали останньому під час звільнення.

Представник відповідача ТОВ «АБК Дніпро», заперечуючи проти позовних вимог, як у відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні, вказувала на виплату позивачу всіх сум належних при звільненні, на підтвердження чого надала копію відомості на виплату готівки? ? ТОВ «Алкогольно-Безалкогольний комбінат Дніпро» №416 за грудень 2021 року (з 07.12 до 07.12.2021р.), згідно якої виплачено 1501 грн. 81 коп., у вставному аркуші? ? до додатка №416 у графі прізвище, ім`я, по батькові зазначено ОСОБА_1 та міститься підпис про отримання 1501.81 грн.; копію відомості на виплату готівки ТОВ «Алкогольно-Безалкогольний комбінат Дніпро» №417 за грудень 2021 року (з 09.12 до 09.12.2021р.), згідно якої виплачено 3568 грн. 62 коп., у вставному аркуші? ? до додатка №417 у графі прізвище, ім`я, по батькові зазначено ОСОБА_1 та міститься підпис про отримання 3568.62 грн.( а.с.68-71).

Водночас позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджував, що розрахунок при звільненні він не отримував та вищевказані документи не підписував.

Представник відповідача ТОВ «АБК Дніпро», як на підтвердження належності та допустимості наданих нею доказів посилалася на те, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проводився захід державного контролю у формі перевірки за додержанням законодавства про працю ТОВ «АБК Дніпро» з питань повноти нарахування, своєчасності виплати заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні в період з 25.01.2022 по 31.01.2022 та будь-яких порушень не встановлено, надані для перевірки зарплатні відомості не були поставлені під сумнів (ас.74-75).

Згідно листа Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 06.12.2023р. №пС/З3.1/25217-23, на виконання вимоги про надання документів від 27 січня 2022 року №49/4.4-11 уповноваженим представником ТОВ «АБКДніпро»були надані за реєстром документів перелік документів (завірені копії) у переліку яких копія відомості на виплату готівки №417 від 09.12.2021 на суму 3568.62 грн., копія видаткового касового ордеру №500 від 09.12.2021 та копія відомості на виплату готівки №416 від 07.12.2021 року на суму 1501.81 грн., копія видаткового касового ордеру №501 від 07.12.2021 року (а.с.76-79, 104-105).

Згідно письмових пояснень ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" в особі генерального директора Іванова С.В. №0612/01 від 06.12.2023р. щодо оригіналів документів, для отримання оригіналів документів відповідач звернувся до ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, на що була отримана відповідь, що ГУ Держпраці в Дніпропетровській області не може підтвердити місцезнаходження таких документів (а.с.102).

Таким чином, стороною відповідача під час розгляду справи не надано оригіналів розрахункових документів з позивачем, у зв`язку з чим не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача, що у день звільнення з ним не було проведено остаточного розрахунку.

Суд зауважує, що будь-які інші документи, крім документів бухгалтерського обліку, не можуть бути достатніми доказами щодо проведення фінансових операцій між суб`єктами трудових правовідносин.

Поміж тим, відповідно до довідки про доходи від 20.10.2023 №CZ000000038 ОСОБА_1 нараховано: у листопаді 2021 за 6 відпрацьованих днів - 1833 грн.; у грудні 2021 за 7 відпрацьованих днів - 2205,80 грн.; компенсації за 6 днів невикористаної відпустки - 2227,27 грн., а всього 6 266,07 грн.

Також, згідно зарплатної відомості №259 від 29.12.2021р., тип відомості: лікарняні з 29.10.2021 по 30.11.2021 ОСОБА_1 перераховано 4198,60 грн., що було визнано самим позивачем в судовому засіданні.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку підлягають частковому задоволенню з урахуванням перебування позивача у жовтні 2021 на лікарняному та виплачених за цей період сум.

Суд приходитьдо висновку,що внаслідокнедотримання відповідачемположень трудовогозаконодавства булопорушено правопозивача насвоєчасне отриманняостаннім всіхсум,що належатьйому відпідприємства,а томупорушене правопозивача підлягаєвідновленню шляхомстягнення звідповідача заборгованостіпо заробітнійплаті залистопад-грудень2021та компенсаціїза невикористанувідпустку в загальній сумі 6 266,07 грн.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виплата працівникові середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм трудового законодавства.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц.

Відшкодування,передбачене статтею117КЗпП України,спрямоване такожна компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).

Згідно з Порядком № 100 середня заробітна плата за час вимушеного прогулу й в усіх інших випадках (крім оплати відпусток, призначення пенсії, відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я) обчислюється виходячи з виплати за останні два місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, в даному разі звільненню, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців (якщо ж він протягом останніх місяців не працював виходячи з виплат за попередні два місяці роботи). Для працівників з відрядною оплатою праці за відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може змінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду. З розрахункового періоду виключається лише час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у даній конкретній ситуації має застосовуватись розмір доходу позивача ОСОБА_1 за жовтень 2021 року і листопад 2021 року, тобто за два місяці, що передують події звільнення у грудні 2021 року.

Період затримки розрахунку при звільненні слід визначити з 09 грудня 2021 року (день звільнення позивача) по 21 лютого 2024 року (день ухвалення рішення судом).

Як вбачається з довідки про доходи від 20.10.2021р. № CZ000000038 ОСОБА_1 , наданої ТОВ «АБК Дніпро» на виконання ухвали суду, нарахована заробітна плата за жовтень 2021 листопад 2021 року становить 8413,89 грн., кількість робочих днів згідно графіка роботи становить 42 дні, фактична кількість відпрацьованих?робочих днів 26. Середньоденна заробітна плата складає 323,61 грн. (а.с.58).

Кількість робочих днів за вказаний період затримки розрахунку при звільненні складає 572 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток позивача ОСОБА_1 за період з 09 грудня 2021 року по 21 лютого 2024 року становить 185104,92 грн. (323,61 грн. х 572 дні).

Відповідно до ч.2 ст.117 КЗпП України (в редакції на момент виникнення правовідносин) при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутися до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних і несправедливих наслідків.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати таке: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Разом з тим, слід зауважити, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 звільнившись за власним бажанням 09.12.2021, будучи обізнаним, що відповідачем в день звільнення не проведено розрахунок з ним всіх належних виплат, звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні лише 18.09.2023, тобто більш ніж через 1,5 роки. Доказів того, що позивач був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених трудових прав у більш розумні строки суду не надано.

Крім того, суд враховує, що сума середнього заробітку позивача за весь час затримки розрахунку при звільненні майже в 30 разів перевищує суму стягнутої з відповідача заборгованості, що є явно неспівмірним та непропорційним.

Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (станом на час звільнення 6266,07 грн.), період затримки виплати цієї заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду, обставини справи та вищенаведені критерії, часткове задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості належних останньому сум при звільненні, суд вважає необхідним визначити розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 10 000,00 грн.

При цьому, указаний розмір відшкодування за час затримки визначений без утримання установлених законодавством податків та зборів.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, в резолютивній частині рішення окрім визначеної судом суми середнього заробітку, слід вказувати про виплату цієї суми з обов`язковим утриманням з неї податків та інших обов`язкових платежів.

На підставі приписів ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 687,10 грн. судового збору та на користь позивача 100,62 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Алкогольно-безалкогольнийкомбінат Дніпро»,третя особа: ОСОБА_2 ,про стягненнязаробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, смт Царичанка, вул.Царичанська, 168, Дніпровського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 36710304) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 4 038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 80 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 27 коп., а всього 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) 07 коп. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, смт Царичанка, вул.Царичанська, 168, Дніпровського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 36710304) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"Алкогольно-безалкогольнийкомбінат Дніпро"(51000,смт Царичанка,вул.Царичанська,168,Дніпровського району,Дніпропетровської області,ЄДРПОУ 36710304) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 10 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, смт Царичанка, вул.Царичанська, 168, Дніпровського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 36710304) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 100 (сто) грн. 62 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В решті вимог позову відмовити.

? ? Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

? ? Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.02.2024 року.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков