Рішення

від 05.02.2024 по справі 367/286/17

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/286/17

Провадження №2/367/117/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2024 року Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Зберігач" про відміну права власності на частки будинку та визнання будинку об`єктом права власності позивача,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вказана позовна заява. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка з будівлями, у користуванні позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Позивач зазначає про те, що між сторонами тривалий час існує спір щодо набуття права власності відповідачами на садибу з вказаною адресою. Вказує про те, що за змістом архівної довідки БТІ від 26.02.2016 року за домоволодінням по АДРЕСА_1 зареєстровано право особистої власності в частинах чотирьох фізичних осіб. Межі та розмір земельної ділянки домоволодіння не визначені. Вважає, що відповідачами було незаконно зареєстровано право власності на частки будинку. На підставі зазначеного просив відмінити зареєстроване 31.12.2012р. року право власності на частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 17/100 частини, ОСОБА_1 38/100 частини, ОСОБА_2 29/100 частини, ОСОБА_4 16/100 частин, стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою судді Оладько С.І. від 06 лютого 2017 року було відкрито провадження по справі.

03.07.2017 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати форму власності «особисту власність на частки», про що зазначено в Архівній довідці БТІ на будинок по АДРЕСА_1 , фактом правопорушення, визнати за позивачем право власності на будинок по АДРЕСА_1 , стягнути з відповідачів судові витрати.

Розпорядженням Ірпінського міського суду Київської області від 15.09.2017 р. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: Північного бюро технічної інвентаризації про відміну права власності на частки будинку, було призначено до повторного автоматичного розподілу, у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_6 від здійснення правосуддя на два місяці згідно рішення Вищої ради правосуддя від 01.08.2017 р. №2320/0/15-17. Після автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу справу передано на розгляд судді Пархоменко О.В.

Ухвалою судді Пархоменко О.В. від 18 вересня 2017 року було прийнято вказану справу до свого провадження та призначено до розгляду.

14.02.2019 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати, що будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 на праві особистої власності.

15.05.2019 року від ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надійшов відзив на позов. Згідно відзиву відповідачі вказують, що згідно рішення Ірпінського міського суду від 27.09.1994 року було розділено спадкове майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на частини 38/100 та 17/100 відповідно. Рішенням Ірпінського суду від 18.09.1984 року батькам ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було виділено в натурі частки на будинок та отримано право власності. В свою чергу ОСОБА_4 і ОСОБА_2 також після смерті своїх батьків отримали право власності на спірний об`єкт нерухомості в порядку спадкування. Вважають позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

16.05.2019 року позивач ОСОБА_1 до суду направив відповідь на відзив, зазначив, що заперечує щодо обставин, викладених у відзиві, вказав, що дії відповідачів суперечать законодавству України.

09.04.2020 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив встановити, що будинок по АДРЕСА_1 є об`єктом права власності ОСОБА_1 .

15.10.2020 року року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати будинок по АДРЕСА_1 об`єктом права власності позивача, а ОСОБА_1 суб`єктом права власності.

Відповідно до Рішення Вищої Ради правосуддя від 29.08.2019 року № 2285/0/15-19 суддю Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_7 звільнено у відставку. Відповідно до витягу з розпорядження керівника апарату Шолкової Т.М. від 11.11.2019 року № 125 справу № 367/286/17 протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 року справу № 367/286/17 передано для розгляду судді Шестопаловій Я.В.

Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 24лютого 2020року було прийнято вказану справу до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 28 грудня 2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 19 липня 2021 року було залучено до участі у справі у якості правонаступника третьої особи - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Зберігач».

23 жовтня 2022 року відповідач по справі ОСОБА_5 помер.

Ухвалою від 11 грудня 2023 року було витребувано у Бучанської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №76/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.01.2024 року до суду надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23.10.2022 року.

Ухвалою від 31 січня 2024 року було залучено до участі у цивільній справі №367/286/17 правонаступника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

У судовому засіданні правонаступник відповідача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення позову в повному обсязі.

Інші учасники справи у судове засіданні не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

До суду відповідач ОСОБА_4 направив заяву про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник третої особи Комунального підприємства Київської обласної ради «Зберігач» також подав до суду заяву про розгляд смправи у їх відсутність.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі посвідчення, виданого Київським Уезним комунгоспом 14 лютого 1923 року за №648, зареєстрованого в Київському міжміському бюро техінвентаризації 10 січня 1949 року за № 138 - ОСОБА_8 повернуто у власність порядком денаціоналізації домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_2 .

Згідно Договору дарування права на 6/7 частин в домоволодінні, посвідченого 1-ю Київською нотаріальною конторою 18 квітня 1947 року за №28258, зареєстрованого в Київському міжміському бюро техінвентаризації 29 вересня 1950 року за №138, ОСОБА_8 подарував ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у спільну власність в рівних частинах кожному право на 6/7 частин в належному йому домоволодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Пряхіною М.П. 27.02.1968 року за №138, спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_9 є її діти ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , до складу спадкового майна входило 1/7 частина будинку, що знаходить в АДРЕСА_3 . Вказане майно належало померлій згідно договору дарування, посвідченого 1-ю Київською нотаріальною конторою 18 квітня 1947 року за №28258, зареєстрованого в Київському міжміському бюро техінвентаризації 29 вересня 1950 року за №138.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Пряхіною М.П. 13.02.1968 року, спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_8 є його дочка ОСОБА_12 , до складу спадкового майна входило 1/7 частина будинку, що знаходить в АДРЕСА_3 . Вказане майно належало померлому згідно посвідчення, виданого Київським Уезним комунгоспом 14 лютого 1923 року за №648, зареєстрованого в Київському міжміському бюро техінвентаризації 10 січня 1949 року за № 138.

Рішенням Ірпінського народного суду Київської області від 18.09.1984 року було проведено розділ будинку АДРЕСА_4 та виділено ОСОБА_14 та ОСОБА_15 приміщення І-5 пл. 22,0 кв.м., частину приміщення І-4 пл. 1,3 кв.м та частину огорожі з подальшою добудовою кухні, що складає 16/100 частини; ОСОБА_12 приміщення І пл.. 6,2 кв.м., ІІ пл.. 2,9 кв.м., І-І пл.. 15,8 кв.м. , І-2 пл. 12,0 кв.м., І-3 пл. 17,2 кв.м., І-4 пл. 3,4 кв.м., ІІІ пл. 12,1 кв.м., сарай «В», вбиральня «М» та частину огорожі, що складає 55/100 частини від усього будинку; ОСОБА_16 приміщення ІУ пл.. 12,6 кв.м., 2-І пл.. 16,0 кв.м., 2-2 пл. 15,7 кв. м., сарай «К» та «И», вбиральню «П» та частину огорожі, що складає 29/100 частини від усього будинку.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Плеско А.Ф. від 13 січня 1990 року, зареєстрованого за № 160 на підставі заповіту, посвідченого Ворзельською селищною Радою народних депутатів від 14 листопада 1986 року та за № 194, спадкоємицею зазначеного у заповіті майна ОСОБА_16 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її донька ОСОБА_2 . До складу спадкового майна входило 29/100 частини житлового будинку, з відповідними частками надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_16 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого Ірпінською держнотконторою 28.12.1983 року за реєстром №2713, зареєстрованого в Київському міжміському бюро техінвентаризації 25 січня 1984 року за №138.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_12 , мати позивача ОСОБА_1 та первісного відповідача ОСОБА_5 ..

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.1994 року було розділено між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 спадкову частину житлового будинку АДРЕСА_4 , а саме: ОСОБА_5 виділено приміщення І-І пл. 16,7 кв. м. з погрібом, І-2 пл 12,0 кв.м, 1 пл 6,2 кв.м., ІІ пл.. 2,9 кв.м., вбиральню «В», 1/4 частину огорожі, що складає 17/100 частини від всього домоволодіння, визнавши за ним право власності на цю частину будинку; ОСОБА_1 виділено приміщення І-3 пл. 17,3 кв.м.,І-4 пл. 3,1 кв.м., І-5 пл. 11,5 кв.м. з погрібом, сарай літ «З» , 3/4 частини огорожі, що складає 38/100 частини від всього домоволодіння, визнавши за ним право власності на цю частину будинку; зливну яму №9 та вуличну каналізацію залишено у загальному користуванні; зобов`язано ОСОБА_17 закрити отвір із приміщення 1-2 в приміщення 1-3; визначено порядок користування земельною ділянкою площею 310 кв.м., з них 302 кв.м. в особисте користування в наступних межах: зі сторони сарая «З» на 23,50 м далі до будинку (позаду ділянки на 8,0 м, 3,0 м та 3,15 м та під частиною будинку, зі сторони вулиці на 15 м з наявним виходом (виїздом) на АДРЕСА_1 вверх до будинку на 15,0 м, вліво на 5,0 м (відступивши до веранди «а» на 2 м) та до частини будинку на 4,0 м.; ОСОБА_1 віділено земельну ділянку площею 690 м.кв. із них 446 м.кв. в особисте користування в наступних межах: зі сторони АДРЕСА_5 , зі сторони АДРЕСА_6 (з наявним виходом «виїздом» на вулицю) та к наявній частині будинку на 10 м, 180 кв.м. під фруктовим садом, також виділено в особисте користування ділянку розміром 29,10х6,05 м в районі спільного проїзду 47,47 м, 56 кв.м. під сараєм «З» відступивши від його стінок на 1 м та на 2 м зі сторони входу в сарай; 3 кв.м. земельної ділянки (із 16 кв.м.) залишено у спільному користуванні сторін для проходу к сараю «З» та на АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору дарування частини житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської нотаріальної контори Запісочною О.А. 07 листопада 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-8057, зареєстрованого в Ірпінському бюро технічної інвентаризації 23 листопада 2000 року за №138, ОСОБА_14 та ОСОБА_19 подарували ОСОБА_4 16/100 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Ворзельської селищної ради від 25.12.2015 року, було змінено назву вулиці « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на вулицю « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Згідно архівної довідки КП КОР «Північне бюро технічної інвентаризації» від 26.02.2016 № 179, вбачається, що згідно матеріалів архівної справи право власності на об`єкт нерухомого майна домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012р. зареєстроване в частинах за наступними власниками: ОСОБА_5 17/100 частин на підставі рішення Ірпінського міського суду від 27 вересня 1994 року (дата реєстрації 22.03.1995 року); ОСОБА_1 - 38/100 частин на підставі рішення Ірпінського міського суду від 27 вересня 1994 року (дата реєстрації 11.02.1998 року); ОСОБА_2 - 29/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 січня 1996 року Ірпінською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 160 (дата реєстрації 05.06.1996 року); ОСОБА_4 - 16/100 частин на підставі договору дарування, посвідченого 07 листопада 2000 року Ірпінською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-8057 (дата реєстрації 23.11.2000 року).

В судовомузасіданні встановлено,що відповіднодо матеріалівтехнічної інвентаризаціївід 07.07.2020р.,проведеної КПКОР «КОБТІ» ОСОБА_20 :основна будівля:житловий будинокліг.«А»,загальна площа145.70кв.м.,житлова площа83.30кв.м,допоміжна площа53.30кв.м.,житлова прибудоваліт.«А1»,прибудова літ.«а»,прибудова літ.«а2»,прибудова літ:«а3»,погріб підліт.«а3»,прибудова літ.«а4»,прибудова літ.«а5»,тераса літ.«а6»,ганок літ.«а7»ганок літ. «а8», ганок літ. «а8», ганок літ. «а9», сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «З», сарай ліг. «І», сарай літ. «К», сарай літ. «Л», вбиральня літ. «М», вбиральня літ. «Н», сарай літ. «О», вбиральня літ. «П», сарай літ. «Р», вбиральня літ. «С», літній душ літ. «Т», гараж літ «У», колодязь №1, огорожа №2, ворота з хвірткою №3, хвіртка №5, огорожа №6, хвіртка №7, вигрібна яма №8, хвіртка №9, хвіртка №10, хвіртка №11, хвіртка №12, огорожа №13, огорожа №14, вигрібна яма №15, ворота з хвірткою №16, вимощення II.

Крім того, згідно листа Комунального підприємства Київської обласної ради «Зберігач» від 31.07.2020р. вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012р. зареєстроване за наступними власниками: ОСОБА_5 17/100 частин на підставі рішення Ірпінського міського суду від 27 вересня 1994 року (дата реєстрації 22.03.1995 року); ОСОБА_1 - 38/100 частин на підставі рішення Ірпінського міського суду від 27 вересня 1994 року (дата реєстрації 11.02.1998 року); ОСОБА_2 - 29/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 січня 1996 року Ірпінською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 160 (дата реєстрації 05.06.1996 року); ОСОБА_4 - 16/100 частин на підставі договору дарування, посвідченого 07 листопада 2000 року Ірпінською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-8057 (дата реєстрації 23.11.2000 року).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №220927834 від 19.08.2020 року, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , розмір частки 29/100, підстава для державної реєстрації свідоцтва про право на спадщину за заповітом №160, видане Державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Плеско О.Ф, підстава внесення запису Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 53683610 від 19.08.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається із суті позовних вимог позивача, останній просить суд відмінити реєстрацію права власності від 31.12.2012р. відповідачів на їх частину житлового будинку АДРЕСА_1 та стягнути із них судові витрати пов`язані із розглядом даної справи, а також визнати, що спірний будинок є об`єктом його права власності.

Однак суд із такими вимогами позивача погодитися не може. Так в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України та означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, що, по суті, є правом двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

За ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною;спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналіз чинного законодавства дає змогу дійти висновку, що законодавство захищає право власності осіб на їх майно в тому числі і право власності особи на частку у спільному майні від будь-яких посягань на нього та встановлює принцип недоторканності такого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набули право власності на частини спірного житлового будинку правомірно, у передбачений законодавством спосіб, підстав для припинення права власності на частки судом не встановлено.

Крім того, позовні вимоги щодо відміни зареєстрованого 31.12.2012р. права власності позивача та відповідачів не підлягають до задоволення судом, оскільки вони не грунтуються на вимогах закону та судом в судовому засіданні встановлено, що відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 право власності на належні їм частки в спірному будинку було зареєстровано 14.08.2020р., що підтверджується наданими суду Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомостей про реєстрацію права власності позивача на 38/100 частин спірного будинку позивач суду не надав.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

А згідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладений обов`язок довести суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

В порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Зберігач" про відміну права власності на частки будинку та визнання будинку об`єктом права власності позивача - відмовити.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова