701/264/23
2/693/13/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2024 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судового засідання -Коломієць С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доМаньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кривецька філія Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кривецька філія Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що згідно наказу №34 §3 по Маньківському райвно від 10.06.1991 року позивач була призначена на посаду вчителя математики Кривецької неповної середньої школи Маньківського району Черкаської області. В даному закладі на посаді вчителя математики вона працює по даний час.
З 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, яке сталось від протиправних дій колеги по роботі, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділення КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області.
У зв`язку з госпіталізацією до лікувального закладу 17 вересня 2021 року (п`ятниця) на протязі трьох днів вона намагалась зв`язатись з керівником (директором) навчального закладу - Кривецького ЗЗСО, щоб повідомити про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні, проте він ігнорував прийом дзвінків і їй не вдалось зв`язатись. Після чого позивач мала розмови з іншими мешканцями села, через яких повідомляла директора ЗЗСО про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні.
30 вересня 2021 року, після проходження лікування, позивач вийшла на роботу до Кривецького ЗЗСО щоб приступити до своїх функціональних обов`язків. Директор Кривецької ЗЗСО Мандра С.О. по приходу її на робоче місце запитав, чому вона на протязі двох тижнів була відсутня на робочому місці, на що вона повідомила, що перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня». Після чого ОСОБА_2 запитав, де її лист непрацездатності, на що вона відповіла, що наразі лікарняні листи електронні і він може подивитись на сайті школи (роботодавця), де він уже розміщений з першого дня його відкриття. 4 жовтня 2021 року, після закінчення першого уроку о 09:15 год., в приміщенні школи пролунало три дзвінки (це сигнал для збору вчителів в учительській). Вона зайшла в учительську, де зібрались всі вчителі школи та директор. Директор школи запитав її, чи може вона надати підтверджуючі документи про те, де вона знаходилась з 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року. На що позивач відповіла, що перебувала на лікарняному, і лікарняний лист наразі є тільки в електронному вигляді, його можна побачити лише на сайті роботодавця, в паперовому вигляді надати листок непрацездатності неможливо через те, що такі листки в паперовому вигляді уже не видаються. Після чого директор школи ОСОБА_2 повідомив, що оголошує їй догану про порушення дисципліни, за що саме не повідомив, але надав присутнім наказ, щоб вони поставили свої підписи. Зміст наказу не оголошувався, наказ їй не вручався і підпису на ньому вона не ставила.
Такі дії директора школи позивач сприйняла як незаконні та стала звертатись як до нього, так і до відділу освіти з заявами пояснити причину винесення догани, проте відповіді від директора школи вона не отримала, а відповідь від відділу освіти була такою, що їй дійсно було оголошено 04.10.2021 року догану за порушення трудового розпорядку (наказ №27-К), 04.10.2021 року було складено акт, що нібито вона відмовилась від підпису в наказі про винесення догани, а 05.10.2021 року наказ №27-К про оголошення позивачу догани було вручено, що підтверджується актом №5 від 05.10.2021 року (копії актів разом з відповіддю її направлені). У послідуючому позивач неодноразово як сама так і за запитом адвоката зверталась до директора Кривецької ЗЗСО, проте наказ про оголошення її догани за порушення трудового розпорядку їй не надано .
Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вини в порушенні трудової дисципліни з а період з 1 вересня 2021року по 04 жовтня 2021року з її боку не було та немає, оскільки трудової дисципліни вона не порушувала і завжди діяла та діє в рамках трудового розпорядку та посадової інструкції закладу де вона працює,а наказ № 27-К від 04.10.2021року вважає незаконним,оскільки перебування на стаціонарному лікуванні та ненадання в паперовому вигляді листка непрацездатності - це не є порушенням трудового розпорядку,оскільки видача лікарняних листків в паперовому вигляді призупинена,і на час проходження нею лікування уже діяли електронні лікарняні листи,які розміщені на порталі лікарняних листів Пенсійного Фонду України (лікарняний лист №2000458727-1з 17.09.2021 по 27.09.2021 року, лікарняний лист №2000592135 продовження л/л№2000458727-1 із 28.09.2021 по 29.09.2021року).
Згідно з ч.1ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність)працівника;порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю)і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Отже,при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення,чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини,за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків,які є складовими трудової функції працівника, чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання, чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків, має бути винним,скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема, в ньому не зазначено,коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудового розпорядку.
Згідно положень ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана;2) звільнення.
Відповідно із ч.1ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом,якому надано право прийняття на роботу (обрання,затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення,чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини та дата вчинення проступку, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто, роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Проте, при винесенні даного наказу відповідачем не було дотримано вищезазначених норм закону.
Так, ст.140 КЗпП України передбачено,що трудова дисципліна на підприємствах, в установах,організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи,свідомим ставленням до праці,методами переконання,виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці,уважно ставитися до потреб і запитів працівників,поліпшувати умови їх праці та побуту (ст.141КЗпП України).
Згідно трудового законодавства при накладенні дисциплінарних стягнень існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того,щоб застосування дисциплінарного стягнення було законним. Дотримання цих умов,з одного боку, надають право роботодавцю накласти на працівника дисциплінарне стягнення,з іншого-виступають гарантіями для працівника від порушень його прав.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків,закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом),колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника доданого виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.
Незаконне накладення дисциплінарного стягнення послугувало причиною позбавлення її різних винагород та премій, приниження честі та гідності позивача, тому такі дії спричинили її і не тільки матеріальну шкоду,а й моральну,яка полягає в тому, що в п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено,що під моральною шкодою та слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ,заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У результаті вчинення незаконних дій щодо позивача, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, втрата сну та спокою, що є наслідком протиправної поведінки, тому моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 100 000 гривень.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що змушує позивача звертатись до суду з даним позовом.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 26.07.2023 року постановлено прийняти справу до свого провадження та призначено підготовче засідання.
21.09.2023 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив, в якому він просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.10.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому до суду направила заяву про слухання справи у її відсутності (а.с.185).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Мельник О.Ф. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Маньківської селищної ради Поліщук А.І. просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні представники третьої особи на стороні відповідача: Кривецької філії Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступетів № 1 Маньківської селищної ради Черкаської області Сокотуха С.О. заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що відповідно до копії трудової книжки позивачки вбачається, що вона 15.08.1991 р. прийнята на посаду вчителя математики Кривецької НСШ, а 01.09.1993 р. переведена на посаду вихователя групи подовженого дня Кривецької НСШ (а.с.8).
З наказу №27-К від 04.10.2021 р. "Про оголошення догани" вбачається, що у зв?язку з порушенням трудової дисципліни, на підставі ст. 147 КЗпП України, п.3.19 Правил внутрішнього трудового розпорядку Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради, оголошено догану вчителю математики Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни. Підставою зазначено: акт №3 про відмову надання письмових пояснень від 30.09.2021 р., акт №1, №2 про відсутність на роботі у закладі від 20.09.2021 р. та неповідомлення адміністрації закладу про те, що ОСОБА_1 не прийде на роботу. (а.с.9).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що з 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, яке сталось від протиправних дій колеги по роботі, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділення КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області. В зв`язку з госпіталізацією до лікувального закладу 17 вересня 2021 року (п`ятниця) на протязі трьох днів вона намагалась зв`язатись з керівником (директором) навчального закладу - Кривецький ЗЗСО, щоб повідомити про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні, проте він ігнорував прийом дзвінків і їй не вдалось зв`язатись. Після чого позивач мала розмови з іншими мешканцями села через яких повідомляла директора ЗЗСО проте, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні. 30 вересня 2021 року після проходження лікування позивач вийшла на роботу до Кривецького ЗЗСО щоб приступити до своїх функціональних обов`язків. Директор Кривецької ЗЗСО Мандра С.О. по приходу її на робоче місце запитав, чому вона на протязі двох тижнів була відсутня на робочому місці, на що вона повідомила, що перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня». Після чого директор запитав, де її лист непрацездатності, на що вона відповіла, що на разі лікарняні листи електронні, і він може подивитись на сайті школи (роботодавця), де він уже розміщений з першого дня його відкриття. 4 жовтня 2021 року, після закінчення першого уроку 09:15 год., в приміщенні школи пролунало три дзвінки (це сигнал для збору вчителів в учительській). Вона зайшла в учительську, де зібрались всі вчителі школи та директор. Директор школи запитав її, чи може вона надати підтверджуючі документи про те, де вона знаходилась з 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року. На що позивач відповіла, що перебувала на лікарняному і лікарняний лист наразі є тільки в електронному вигляді, його можна побачити лише на сайті роботодавця, в паперовому вигляді надати листок непрацездатності неможливо через те, що такі листки в паперовому вигляді уже не видаються. Після чого директор школи повідомив, що оголошує їй догану про порушення дисципліни, за що не повідомив, але надав присутнім наказ, щоб вони поставили свої підписи, зміст наказу не оголошувався, наказ їй не вручався, і підпису на ньому вона не ставила.
Згідно акту №4 про відмову вчителя ОСОБА_1 від підпису в наказі від 04.10.2021 р., засвідчено комісійно відмову ОСОБА_1 від підпису наказу №27/к від 04.10.2021 р. "Про оголошення догани" (а.с.15).
Згідно акту №5 від 05.10.2021 р. про вручення вчителю ОСОБА_1 наказу №27-к від 04.10.2021 р., засвідчено комісійно факт вручення даного наказу та відмову від підпису про його вручення (а.с.16).
Згідно виписки № 1939 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 17.09.2021 по 29.09.2021 (а.с.17).
Згідно п. 3.19 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Кривецького ЗЗСО (а.с.23-27) визначено, що учитель, який не має можливості з"явитись на свої уроки з поважної причини, зобов"язаний зазделегідь попередити про це адміністрацію школи.
Також до суду надано статуту Кривецького ЗЗСО (в редакції 2021 р.) (а.с.198-201) щодо зобов"язань педагогічних працівників.
Щодо обов"язків, покладених на керівника закладу (директора школи), статут інформації не містить.
Згідно акту №1 про відсутність на робочому місці вчителя математики Кривецької ЗЗСО ОСОБА_1 від 20.09.2021 р., засвідчено комісійно факт відсутності останньої станом на 8 год.30 хв. 20.09.2021 р. (а.с.202).
Відповідно до акту №2 про відсутність на робочому місці вчителя математики Кривецької ЗЗСО ОСОБА_1 від 20.09.2021 р., засвідчено комісійно факт відсутності останньої станом на 14 год.00 хв. 20.09.2021 р. (а.с.203).
Згідно акту №3 про відмову написання пояснювальної записки про завчасне попередження та відсутність на роботі вчителя ОСОБА_1 від 30.09.2021 р., комісійно засвідчено, що на нараді 30.09.2021 р. о 9 год. 15 хв. директор школи звернувся з проханням до ОСОБА_1 пояснити усно чи письмово, чому вона була відсутня на роботі з 20.09.2021 р. по 29.09.2021 р., на що остання відмовилася (а.с.205).
Відповідно до акту № б/н від 22.09.2021 р. про відсутність повідомлення вчителя ОСОБА_1 адмімістрації Кривецького ЗЗСО, комісійно підтверджує те, що вчитель ОСОБА_1 не повідомляла про свою відсутність з 20.09.2021 р. по 22.09.2021 р. (а.с.204).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
Відповідно до ст. 147 Закону України «Про працю» за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила та порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Аналогічний висновок викладений, зокрема, в постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі № 451/784/17 (провадження № 61-40344св18), від 16 грудня 2019 року в справі № 554/8674/17 (провадження № 61-40923св18).
Відповідно до статті 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції.
КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення.
Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення це право роботодавця, а не його обов`язок.
При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці.
До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про освіту», директор школи як керівник закладу освіти здійснює управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу.
У ст. 26 Закону України «Про освіту» встановлено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
Зокрема, керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм, тощо.
Як зазначалось вище, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частин першої, третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що підставою до оскаржуваного наказу було зазначено крім неповідомлення адміністрації закладу про невихід на роботу і відмову від надання письмових пояснень, так і безпосередня відсутність позивача на робочому місці 20.09.2021 р. о 8 год. 20 хв. та 20.09.2021 р. о 14 год.
Проте суд зазначає, що період відсутності позивача під час лікування на робочому місці є поважним, оскільки підтверджується належними та допустимими доказами.
Також суд звертає увагу, що при винесенні даного наказу ініціатором наказу не було враховано всі обставини, що призвели до лікування позивача, не враховано відсутність будь-яких дисциплінарних стягнень відносно позивача за весь період роботи в школі (з 1991 р.), не спростовано належним чином спроб позивачки щодо повідомлення директора школи про перебування на лікуванні шляхом телефонних дзвінків.
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання наказу незаконним та його скасування, оскільки в суді не підтверджено належними та допустимими доказами вину працівника в порушенні трудової дисципліни, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а сама по собі відмова від дачі пояснень та відсутність на робочому місці, яка визнана поважною ( в зв?язку з перебуванням на лікуванні і поважність не оспорюється учасниками процесу), не може бути підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за недоведеністю самого факту порушення.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до положень пунктів 8, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.
Судам необхідно враховувати, що відповідно достатті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його тривалості, негативних наслідків та інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.
Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 14 лютого 2018 року у справі № 653/1238/16-ц (провадження № 61-1195св18) та у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17)
Як вбачається з наявних матеріалів справи, суд прийшов до висновку про незаконність наказу про оголошення догани позивачу та його скасування, тобто встановлено факт порушення трудових прав ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення її відповідачем до дисциплінарної відповідальності. Суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на отримання моральної шкоди, як відшкодування понесених нею втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань та негативних змін в житті, яких позивачка зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю прикладення суттєвих додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.
Проте, проаналізувавши вищенаведені норми матеріального права, суд вважає, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем в сумі 100000 гривень, є таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, оскільки ОСОБА_1 не надано на адресу суду належних та допустимих доказів в обґрунтування саме такого розміру немайнової шкоди, як не надано і відповідного розрахунку, доказів його співмірності з заподіяною шкодою та обґрунтування достатності 100 000,00 грн. для відшкодування перенесених позивачем моральних страждань.
Також суд враховує, що наразі відсутній законодавчо встановлений алгоритм визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому її сума повинна бути визначена з урахуванням конкретних обставин справи, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи порушення прав позивача, докази, надані ОСОБА_1 в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000 грн., що, на думку суду, є справедливим.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача у даній справі був адвокат Мельник Олег Федорович, який діяв на підставі ордеру серії СА № 1049367 (а.с.89) та договору про надання правової допомоги від 15 грудня 2021 року № б/н .
Згідно розрахунку опису, наданого адвокатом Мельником О.Ф., судові витрати у цивільній справі № 701/1212/21 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради, третя особа на стороні відповідача Кривецький заклад загальної середньої освіти 1-2 ступеня Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наданих адвокатом Мельником О.Ф. згідно угоди б/н від 15.12.2022 року :
-1000 грн.- складання запитів на, що витрачено 1 година ;
- 300 грн. вивчення документів на, що витрачено час 3 години;
- 5000 грн. складання позовної заяви на що витрачено час 5 годин;
- 2000 грн. складання клопотання про витребування доказів;
-4000 грн. ведення цивільної справи.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 15.12.2021 р., вбачається прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 15 000 грн. на підставі угоди про надання правничої допомоги адвокатом Мельник О.Ф.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки представником позивача адвокатом Мельником О.Ф. надано до суду на підтвердження витрат розрахунок опис та квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 15.12.2021 року, який стосується розгляду іншої цивільної справи.
Щодо судового збору, то суд зазначає, оскільки позивачка у відповідності до п.9. ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"(пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 (інвалід другої групи) звільнена від сплати судового збору, тому на підставі ст.141 ЦПК України, так як за положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 0,4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб сплачується як за немайнову позовну вимогу про скасування наказу, так і за майнову позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, з відповідача на користь державного бюджету слід стягнути 2147 грн.20 корп. судового збору.
Керуючись ст.ст.1-6,11-13,49,81,89,133,137,141,259,263,264,265,280-283,354ЦПК України,ст.ст.15,16,23ЦК України,ст.ст. 139, 147, 147-1, 148, 149, 150, 237-1 КЗпП України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задоволити частково.
Наказ №27-к від 04.10.2021 Кривецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради про застосування до ОСОБА_1 за невиконання трудового розпорядку дисциплінарного стягнення у вигляді догани визнати незаконним та скасувати.
Стягнути із Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн моральної шкоди.
Стягнути із Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради в дохід держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 копійок.
У частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повне рішення складено 23.02.2024.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик
Суд | Жашківський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 29.02.2024 |
Номер документу | 117266062 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Жашківський районний суд Черкаської області
Шимчик Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні