Постанова

від 23.07.2024 по справі 701/264/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22ц/821/781/24 Справа № 701/264/23 Категорія: 311000000 Головуючий по 1 інстанції Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Маньківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради;

особа, яка подала апеляційну скаргу Маньківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Маньківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради Черкаської області на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маньківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кривецька філія Маньківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради,

в с т а н о в и в:

21.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кривецька філія Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що згідно наказу №34 §3 по Маньківському райвно від 10.06.1991 року позивач була призначена на посаду вчителя математики Кривецької неповної середньої школи Маньківського району Черкаської області. В даному закладі на посаді вчителя математики вона працює по даний час.

З 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, яке сталось від протиправних дій колеги по роботі, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділення КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області.

У зв`язку з госпіталізацією до лікувального закладу 17 вересня 2021 року (п`ятниця) на протязі трьох днів вона намагалась зв`язатись з керівником (директором) навчального закладу - Кривецького ЗЗСО, щоб повідомити про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні, проте він ігнорував прийом дзвінків і їй не вдалось зв`язатись. Після чого позивач мала розмови з іншими мешканцями села, через яких повідомляла директора ЗЗСО про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні.

30 вересня 2021 року, після проходження лікування, позивач вийшла на роботу до Кривецького ЗЗСО щоб приступити до своїх функціональних обов`язків. Директор Кривецької ЗЗСО ОСОБА_2 по приходу її на робоче місце запитав, чому вона на протязі двох тижнів була відсутня на робочому місці, на що вона повідомила, що перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня». Після чого ОСОБА_2 запитав, де її лист непрацездатності, на що вона відповіла, що наразі лікарняні листи електронні і він може подивитись на сайті школи (роботодавця), де він уже розміщений з першого дня його відкриття. 4 жовтня 2021 року, після закінчення першого уроку о 09:15 год., в приміщенні школи пролунало три дзвінки (це сигнал для збору вчителів в учительській). Вона зайшла в учительську, де зібрались всі вчителі школи та директор. Директор школи запитав її, чи може вона надати підтверджуючі документи про те, де вона знаходилась з 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року. На що позивач відповіла, що перебувала на лікарняному, і лікарняний лист наразі є тільки в електронному вигляді, його можна побачити лише на сайті роботодавця, в паперовому вигляді надати листок непрацездатності неможливо через те, що такі листки в паперовому вигляді уже не видаються. Після чого директор школи ОСОБА_2 повідомив, що оголошує їй догану про порушення дисципліни, за що саме не повідомив, але надав присутнім наказ, щоб вони поставили свої підписи. Зміст наказу не оголошувався, наказ їй не вручався і підпису на ньому вона не ставила.

Такі дії директора школи позивач сприйняла як незаконні та стала звертатись як до нього, так і до відділу освіти з заявами пояснити причину винесення догани, проте відповіді від директора школи вона не отримала, а відповідь від відділу освіти була такою, що їй дійсно було оголошено 04.10.2021 року догану за порушення трудового розпорядку (наказ №27-К), 04.10.2021 року було складено акт, що нібито вона відмовилась від підпису в наказі про винесення догани, а 05.10.2021 року наказ №27-К про оголошення позивачу догани було вручено, що підтверджується актом №5 від 05.10.2021 року (копії актів разом з відповіддю її направлені). У послідуючому позивач неодноразово як сама так і за запитом адвоката зверталась до директора Кривецької ЗЗСО, проте наказ про оголошення її догани за порушення трудового розпорядку їй не надано .

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вини в порушенні трудової дисципліни за період з 1 вересня 2021року по 04 жовтня 2021року з її боку не було та немає, оскільки трудової дисципліни вона не порушувала і завжди діяла та діє в рамках посадової інструкції та трудового розпорядку закладу де вона працює,а наказ № 27-К від 04.10.2021року вважає незаконним,оскільки перебування на стаціонарному лікуванні та ненадання в паперовому вигляді листка непрацездатності - це не є порушенням трудового розпорядку,оскільки видача лікарняних листків в паперовому вигляді призупинена,і на час проходження нею лікування уже діяли електронні лікарняні листи,які розміщені на порталі лікарняних листів Пенсійного Фонду України (лікарняний лист №2000458727-1з 17.09.2021 по 27.09.2021 року, лікарняний лист №2000592135 продовження л/л№2000458727-1 із 28.09.2021 по 29.09.2021року).

Вказує, що Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто, роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Проте, при винесенні даного наказу відповідачем не було дотримано норм закону.

Незаконне накладення дисциплінарного стягнення послугувало причиною позбавлення її різних винагород та премій, приниження честі та гідності позивача, тому такі дії спричинили їй не тільки матеріальну шкоду,а й моральну,яка полягає в тому, що в п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У результаті вчинення незаконних дій щодо позивача, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, втрата сну та спокою, що є наслідком протиправної поведінки, тому моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 100 000 гривень.

20 березня 2023 року ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції було подано заяву про поновлення процесуального строку в якій вона просила поновити строк на оскарження наказу № 27-К від 04.10.2021 року про застосування до неї дисциплінарного стягнення, як пропущений з поважних причин.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року позивачці поновлено строк на оскарження наказу № 27-К від 04.10.2021 рокуяк пропущеного з поважних причин.

Ухвала Маньківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 13.02.2024 року позов задоволено частково.

Наказ №27-к від 04.10.2021 Кривецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради про застосування до ОСОБА_1 за невиконання трудового розпорядку дисциплінарного стягнення у вигляді догани визнано незаконним та скасовано.

Стягнуто із Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнуто із Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Маньківської селищної ради в дохід держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 копійок.

У частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судуМаньківський закладзагальної середньоїосвіти I-IIIступенів№ 1Маньківської селищноїради подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2024 року в частині визнання наказу № 27-к від 04.10.2021 року Кривецького закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Маньківської селищної ради про застосування до ОСОБА_1 за невиконання трудового розпорядку дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнення на її користь моральної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є таке, що винесене у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Скаржник вказує, що директором були виконані всі вимоги трудового законодавства, щодо законності застосування норм трудового права та процедури дотримання його застосування ст.ст. 139, 147, 147-1, 148, 149, 150 КЗпП України. Щодо відшкодування моральної шкоди, скаржник зазначає, що дана вимога є похідною від первісної, позивачка не обґрунтувала нанесення їй моральної шкоди у зазначених нею розмірах.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції в іншій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першоїстатті 367 ЦПК України.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 з 15 серпня 1991 року прийнята на посаду вчителя математикиКривецької неповної середньої школи, а з 01 вересня 1993 року переведена на посаду вихователя групи подовженого дняКривецької неповної середньої школи(а. с. 8).

З наказу № 27-К від 04.10.2021 року "Про оголошення догани" вбачається, що у зв?язку з порушенням трудової дисципліни, на підставі ст. 147 КЗпП України, п.3.19 Правил внутрішнього трудового розпорядку Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради, оголошено догану вчителю математики Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни. Підставою зазначено: акт №3 про відмову надання письмових пояснень від 30.09.2021 року, акт №1, №2 про відсутність на роботі у закладі від 20.09.2021 року та неповідомлення адміністрації закладу про те, що ОСОБА_1 не прийде на роботу. (а.с.9).

Відповідно до акту від 20 вересня 2021 року № 1 про відсутність на робочому місці вчителя математики Кривецького закладу загальної середньої освіти ОСОБА_1 засвідчено факт відсутності останньої станом на 8 год. 20 хв., 20 вересня 2021 року (а.с.202).

Згідно із актом від 20 вересня 2021 року № 2 про відсутність на робочому місці вчителя математики Кривецького закладу загальної середньої освіти ОСОБА_1 засвідченокомісійно факт відсутності останньої станом на 14 год., 20 вересня 2021 року.

Актом від 30 вересня 2021 року № 3 про відмову написання пояснювальної записки про завчасне попередження та відсутність на роботі вчителя ОСОБА_1 , засвідчено та встановлено, що на нараді 30 вересня 2021 року о 9 год. 15 хв. директор школи ОСОБА_2 звернувся з проханням до ОСОБА_1 пояснити усно чи письмово, чому вона була відсутня на роботі з 20 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року, на що остання відмовилася (а.с.205).

Згідно акту №4 про відмову вчителя ОСОБА_1 від підпису в наказі від 04.10.2021 року, засвідчено комісійно відмову ОСОБА_1 від підпису наказу № 27/к від 04.10.2021 року "Про оголошення догани" (а.с.15).

Згідно акту № 5 від 05.10.2021 року про вручення вчителю ОСОБА_1 наказу №27-к від 04.10.2021 року, засвідчено комісійно факт вручення даного наказу та відмову від підпису про його вручення (а.с.16).

Згідно виписки № 1939 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 17.09.2021 року по 29.09.2021 року (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є наказ Кривецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради «Про оголошення догани» № 27-К від 04.10.2021 року.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року позивачці поновлено строк на оскарження наказу № 27-К від 04.10.2021 року як пропущеного з поважних причин. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган в силу частини третьої статті 149 КЗпП України повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Тобто до порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов`язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення - один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Колегія суддів звертає увагу, що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 495/2618/17).

Отже, визначальним для вирішення питання законності Наказу про накладення дисциплінарного стягнення за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі, а й встановлення поважності причин відсутності.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 27-К від 04.10.2021 року «Про оголошення догани» вбачається, що у зв`язку з порушенням трудової дисципліни на підставіст. 147 КЗпП України, п.3.19 Правил внутрішнього трудового розпорядку Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради оголошено догану вчителю математики Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни. Підставою зазначено: акт № 3 про відмову надання письмових пояснень від 30.09.2021 року, акт № 1, № 2 про відсутність на роботі у закладі від 20.09.2021 року та не повідомлення адміністрації закладу про те, що ОСОБА_1 не вийде на роботу (т. 1, а.с.9).

Згідно п. 3.19 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Кривецького ЗЗСО визначено, що учитель, який не має можливості з`явитись на свої уроки з поважної причини, зобов`язаний заздалегідь попередити про це адміністрацію школи (т.1, а.с.23-27).

Відповідно до п.1 розділу 7 Правил передбачено, що до порушників дисципліни і недобросовісних працівників застосовуються засоби дисциплінарного та громадського впливу (т. 1, а.с.27).

На підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні з 17.09.2021 року по 29.09.2021 року ОСОБА_1 надала: виписку №1939 із медичної картки стаціонарного хворого (а.с.17), запис в медичній картці амбулаторного хворого № 0327 щодо факту звернення до терапевта зі скаргами 17.09.2021 року о 15 год. 00 хв. (т 1., а.с.21).

Як вбачається із Наказу «Про оголошення догани», підставою до оскаржуваного наказу було зазначено, крім неповідомлення адміністрації закладу про невихід на роботу і відмова від надання письмових пояснень так і безпосередня відсутність позивача на робочому місці.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що період відсутності позивачки під час лікування на робочому місці є поважним, оскільки підтверджується належними та допустимими доказами.

Разом з тим, при винесенні даного наказу, ініціатором наказу не було враховано всі обставини, що призвели до лікування ОСОБА_1 , не враховано відсутність будь-яких дисциплінарних стягнень відносно позивача за весь період роботи в школі (з 1991 року), не спростовано належним чином спроб позивачки щодо повідомлення директора школи про перебування на лікуванні шляхом телефонних дзвінків.

Врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання наказу незаконним та його скасування, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами вину працівника в порушенні трудової дисципліни, не надано належних, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а сама по собі відмова від дачі пояснень та відсутність на робочому місці, яка визнана поважною (в зв`язку з перебуванням на лікуванні і поважність не оспорюється учасниками процесу), не може бути підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за недоведеністю самого факту порушення, з чим і погоджується колегія суддів.

Що стосується вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно достатей 15 ЦК Україникожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями16та23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюєтьсястаттею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо) відшкодування моральної шкоди на підставістатті 237-1 КЗпП Україниздійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 14 лютого 2018 року у справі № 653/1238/16-ц (провадження № 61-1195св18).

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 має право на отримання моральної шкоди, як відшкодування понесених нею втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань та негативних змін в житті, яких позивачка зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю прикладення суттєвих додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Проаналізувавши вищенаведені норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем в сумі 100 000 гривень є таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, оскільки ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів в обґрунтування саме такого розміру немайнової шкоди, як не надала і відповідного розрахунку, доказів його співмірності з заподіяною шкодою та обґрунтування достатності 100000,00 грн. для відшкодування перенесених позивачем моральних страждань, а тому суд першої інстанції дійшов до аргументованого висновку про можливість часткового задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог і необхідності стягнення на її користь в рахунок відшкодування збитків немайнового характеру 5000 грн.

Аналізуючи обсяг дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання обґрунтованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, зводяться до незгоди з ним та необхідності здійснення переоцінки встановлених фактичних обставин.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині, а стосуються переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Маньківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради Черкаської області слід залишити без задоволення, а рішення Жашківського районногосуду Черкаськоїобласті від13лютого 2024року без змін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Маньківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Маньківської селищної ради Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення Жашківськогорайонного судуЧеркаської областівід 13лютого 2024року вчастині визнаннянаказу №27-квід 04.10.2021року Кривецькогозакладу загальноїсередньої освітиI-IIступенів Маньківськоїселищної радипро застосуваннядо ОСОБА_1 за невиконаннятрудового розпорядкудисциплінарного стягненняу виглядідогани тастягнення наїї користьморальної шкодизалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 24 липня 2024 року.

Судді