Рішення

від 21.02.2024 по справі 754/14047/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/779/24

Справа №754/14047/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Буженка Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання співкористувачем місця поховання та зобов`язання не чинити перешкод у встановленні на цвинтарі надмогильної споруди та огорожі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі свого представника - адвоката Буженка Ю.С. звернулася до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання співкористувачем місця поховання та зобов`язання не чинити перешкод у встановленні на цвинтарі надмогильної споруди та огорожі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який загинув унаслідок проникаючого вогнепального поранення голови під час виконання військових дій. У момент, коли син позивачки загинув, вона перебувала за кордоном. При укладанні договору-замовлення на організацію та проведення поховання від 10.032023 року, позивачка постійно була у телефонному зв`язку із своїм молодшим сином та "дівчиною" загиблого військовослужбовця. Позивачка неодноразово наполягала, щоб не ховати сина без неї, поки вона не повернеться з-за кордону. Договір -замовлення на організацію поховання від 10.03.2023 №15.50347П було укладено між Ритуальною службою СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» та ОСОБА_3 , яка була дівчиною померлого сина. Коли позивачка повернулася за кордону, вирішила займатися питанням щодо оздоблення могили померлого сина, а саме встановленням надгробного пам`ятнику та огородженням, однак цього зробити вона не змогла, оскільки у неї відсутнє свідоцтво про поховання. У відповіді Ритуальної службои СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» на адвокатський запит зазначено, що Ритуальна служба не має підстав для видачі свідоцтва про поховання, оскіьки позивачка не є користувачем місця поховання, а двох користувачів місця поховання законом не передбачено. У зв`язку з тим, що свідоцтво про поховання сидане на ім`я відповідачки, позивачка гнеодноразово намагалась звернутися до останньої про надання відповідної згоди, однак відповідачка ігнорує звернення позивачки, у зв`язку з чим звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд визнати ОСОБА_1 співкористувачем місця поховання на цвинтарі «Лісове кладовище» ( вулиця Крайня, 3 місто Київ, ділянка № НОМЕР_1 , надмогильної споруди та огорожі та зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні на цвинтарі «Лісове кладовище» (вулиця Крайня, 3 місто Київ, ділянка № НОМЕР_1 ) надмогильної споруди та огорожі, а також стягнути з відповідачки понесені позивачкою судові витрати.

Ухвалою судді від 09.10.2023 було відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.

13.11.2023 на адресу суду від представника за довіреністю третьої особи: Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Чехоєвої Н.М. надійшли письмові пояснення, в яких зазначили про те, що поховання ОСОБА_4 здійснила відповідачка ОСОБА_3 , про що зроблено запис у книзі поховань померлих громадян Лісового кладовища, разом з тим, чинним законодавством не визначено іншого статусу як користувач місця поховання, а тому правові підстави для визнання співкористувачем ОСОБА_1 у Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» відсутні. Одночасно просили суд розглядати справу у відсутність їх представника.

24.11.2023 від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого заперечує проти позовних вимог на підставі того, що між сторонами відсутній спір, оскільки відповідачка ніколи не заперечувала, щоб позивачка, мати загиблого ОСОБА_4 , з яким проживала відповідачка до його загибелі, облаштовувала місце поховання, про що неодноразово зазначала, як позивачці так і третій особі. Як зазначає позивачка у позовній заяві, що їй потрібне свідоцтво на про поховання для отримання соціальних виплат. Однак відповідачка жодним чином не претендує на будь-які виплати після загиблого на війні ОСОБА_4 та не перешкоджає позивачці у встановленні на «Лісовому кладовищі» надмогильної споруди та огорожі. А навпаки, всі дії відповідачки, позивачкою сприймаються негативно. До того ж, жодних доказів того, що позивачка має бажання становити огорожу, пам`ятник, проект надгробного постаменту в матеріалах справи відсутні. Крім того, законом не передбачено на одне і теж поховання двох користувачів місця поховання та наголошує на тому, що вона не заперечує проти встановлення позивачкою на «Лісовому кладовищі» надмогильної споруди та огорожі, а також не проти визнання її користувачем місця поховання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.11.2023 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

13.12.2023,18.12.2023 на адресу суду від представника позивачки - адвоката Буженка Ю.С. надійшли заяви про усунення недоліків, разом з якою містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивачка є особою з ІІ групою інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №786497.

Згідно ухвали судді від 14.12.2023 ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 17.01.2024 року було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

25.01.2024 від представника позивачки - адвоката Буженка Ю.С. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої сторона позивача доводи відповідачки вважає необґрунтованими, та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачка та її представник у судовому засіданні (у режимі відео конференції) позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві та поясненнях обставини.

Відповідача у судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлена судом належним чином, про що свідчать письмові матеріали справи.

Представник третьої особи: Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судове засідання не прибув, у письмових поясненнях просили суд розглядати справу у їх відсутність.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, суд дійшов висновку про достатність підстав для розгляду справи за відсутності відповідачки та представника третьої особи.

Суд, заслухавши вступне слово (пояснення) позивачки та її предстанвика (у режимі відеоконференції), дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позову з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження (а.с.24).

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а/з №60).

Згідно копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 у віці 36 років, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.03.2023 року складено відповідний актовий запис № 4832 та був захоронений на Лісовому кладовищі на ділянці №79-Б-5-8.

Листом від 13.04.2023 №436 Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянули заяву ОСОБА_1 щодо надання права бути користувачем місця поховання сина ОСОБА_4 , який похований на Лісовому кладовищі повідомило, що Договір-замовлення на організацію та проведення поховання від 10.03.2023 №15.50347П укладено заявником ОСОБА_3 , як з особою, що зобов`язалася поховати померлого, на підставі наданого нею свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ,а тому враховуючи суперечки по суті між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вважають за необхідне повідомити, що протиріччя, пов`язані з порушенням права власності іншою особою не належить до компетенції Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Згідно листа від 03.08.2023 №963 Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянули заяву ОСОБА_1 щодо надання права бути користувачем місця поховання сина ОСОБА_4 , який похований на Лісовому кладовищі повідомило, що Договір-замовлення на організацію та проведення поховання від 10.03.2023 №15.50347П укладено заявником ОСОБА_3 , як з особою, що зобов`язалася поховати померлого, на підставі наданого нею свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі Закон), користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

За приписами ст. 11 Закону поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого. Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

У відповідності до положень ст. 25 Закону після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред`явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов`язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивачки та вважає за можливе з метою реалізації її права, як близької родички померлого, на вирішення питань по встановленню надмогильних споруд, у межах могили та здійснення інших дій, пов`язаних з використанням місця поховання, що не суперечать законодавству, визнати ОСОБА_1 співкористувачем місця поховання на цвинтарі «Лісове кладовище» ( вулиця Крайня, 3 місто Київ, ділянка № НОМЕР_1 , на якому похований її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні на цвинтарі «Лісове кладовище» ( АДРЕСА_1 ) надмогильної споруди та огорожі на місці поховання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 15, 16 ЦК України; ст.ст. 2, 11, 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 співкористувачем місця поховання на цвинтарі « Лісове кладовище» ( вулиця Крайня, 3 місто Київ, ділянка № НОМЕР_1 , на якому похований її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні на цвинтарі «Лісове кладовище» (вулиця Крайня, 3 місто Київ, ділянка № НОМЕР_1 ) надмогильної споруди та огорожі на місці поховання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1073,60 гривень.

Відшкодування 50% судового збору у розмірі 1073,60 гривень віднести на рахунок державного бюджету.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивачки: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані відповідачки: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дані 3-особи: Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,47/14, Код ЄДРПОУ 03358475.

Повний текст рішення суду виготовлено 27.02.2024

Суддя: