Постанова

від 20.02.2024 по справі 212/5022/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/66/24 Справа № 212/5022/21 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/5022/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Бортник В.А.

сторони:

позивач - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 на повторне заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року, яке ухвалено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 липня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 21.10.2020 року по 09.11.2020 року малолітній ОСОБА_4 перебував у КНП «Криворізька міська дитяча лікарня №4» КМР, у зв`язку з тим, що залишився без батьківського піклування.

З 09.11.2020 року малолітній ОСОБА_4 , згідно направлення служби у справах дітей Виконкому Криворізької міської ради, перебуває у КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, у зв`язку з тим, що опинився в складних життєвих обставинах, оскільки відповідачі ухиляються від його виховання.

Згідно інформації Відділення поліції №3 ОСОБА_5 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Батько малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 долею дитини не цікавиться, місце перебування останнього не відоме.

Враховуючи, що відповідачі належним чином не виконують батьківських обов`язків, не піклуються про фізичний стан і духовний розвиток дитини, не готують його до самостійного життя, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дитини та стягнути з кожного аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів їх заробітку на користь майбутнього законного представника малолітньої дитини.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року позов Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2022 року заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Повторним заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року позов Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь майбутнього опікуна дитини або дитячого закладу де буде перебувати дитина, аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь майбутнього опікуна дитини або дитячого закладу де буде перебувати дитина, аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, для його подальшого влаштування.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 гривень.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачка не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, тоді як вона бажала бути присутньою у судовому засіданні та надавати пояснення по суті спору.

Судом не було враховано всі обставини справи та не взято до уваги, що ОСОБА_2 має третю групу інвалідності по зору, на теперішній час вона пройшла лікування і почувається добре, може виконувати свої батьківські обов`язки. Вона любить сина та бажає повернути його в сім`ю, дати йому свою любов та піклування, бути завжди поряд, адже ніяке піклування державних органів не замінить материнської любові.

Зауважує на тому, що, згідно усталеної судової практики Європейського суду з прав людини, забезпечення якнайкращих інтересів дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявиться явно неблагополучною, тоді як вона докладає зусиль для виховання сина, в межах своїх можливостей.

Відповідачка ОСОБА_2 категорично заперечує проти позбавлення її батьківських прав та наголошує на тому, що на теперішній час вона працевлаштована, її співмешканець ОСОБА_6 гарно ставиться до дитини та ними облаштовано для сина окрему кімнату.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку ОСОБА_7 та її представника - адвоката Бузинарську Д.М., які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представників Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради - Клименко С.М. та ОСОБА_8 , які, кожна окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідачі не займаються вихованням житини, не піклуються про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на його розвиток, тому суд вважав доведеними заявлені вимоги та вважав за необхідне позбавити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнувши аліменти на його утримання.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, а відповідачка ОСОБА_2 не уповноважена діяти від його імені, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_2 обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за її відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка не є обов`язковою.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ж ч. 8 цієї статті днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегією суддів встановлено, що відомостей щодо направлення на адресу відповідачки ОСОБА_2 судової повістки-повідомлення про час та місце розгляду справи, зокрема, про призначення судового засідання на 27 липня 2022 року, матеріали справи не містять.

Натомість, у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (т. 1 а.с. 196), згідно якої ОСОБА_2 доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 27 липня 2022 року.

Проте, ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_2 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.

За таких обставин не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомив її про дату, час і місце судового засідання.

Подібні правові висновки щодо порядку направлення судових повісток у вигляді SMS-повідомлень викладені в постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 201/6092/17, від 04 листопада 2019 року по справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року по справі № 704/435/19-ц, від 01 серпня 2022 року по справі № 210/3925/19, від 17 серпня 2022 року по справі № 466/9577/18.

За таких обставин відповідачка ОСОБА_2 не була присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції та не була належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлена про розгляд справи судом.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30 травня

2018 року у справі № 2-4570/07 (провадження № 61-6639св18) та від 19 червня 2019 року у справі № 640/10753/15-ц (провадження № 61-6639св18).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Право відповідачки ОСОБА_2 знати про час і місце судового засідання, що є складовою права на доступ до правосуддя, передбачене статтею 6 Конвенції, в даному випадку було дотримано не у повній мірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2 , без обов`язкового належного повідомлення її про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду в частині задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 , Відомості про батька записані відповідно до статті 133 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України (т. 1 а.с.7,8).

Згідно відомостей Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради відділу реєстрації місця проживання громадян 1216 від 08.06.2021 року, ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Славгородської селищної ради за №743/0/2-21 від 17.06.2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.43).

Відповідно до листа Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді №01-08/1000/3 від 27.10.2020 року встановлено, що родина ОСОБА_2 з 19.06.2020 року перебуває під соціальним супроводом КМЦСССДМ з метою отримання комплексу соціальних послуг направлених на вирішення проблемних питань в родині, з останньою проводилась робота спрямована на працевлаштування матері, за результатами проведеної роботи, жінка не працевлаштувалась, зазначивши, що має на те власні причини, а також не вирішено житлово-побутових питань родини (т. 1 а.с.10).

ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей із заявою, в якій просила направити її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до державного закладу, у зв`язку з тим, що у неї відсутні продукти харчування, відсутні грошові кошти, робота, родичі допомогти не можуть, вона проживає в квартирі колишнього співмешканця тимчасово. За місцем реєстрації проживати не бажає (т. 1 а.с.19)

Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації Дніпропетровської області за №463 від 28.10.2020 року. встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично за вказаною адресою не проживає. Місце перебування ОСОБА_1 не відомо. Стан будинку, в якому він зареєстрований незадовільний (руїни) (т. 1 а.с.32-34).

18 березня 2021 року ОСОБА_5 надала до служби у справах дітей пояснення, в яких зазначила, що на даний час забрати сина з центру реабілітації не має можливості, оскільки не працює, доходу не має. З приводу позбавлення її батьківських прав не згодна. Зазначила, що з нею проведена профілактична бесіда (т. 1 а.с.17).

Виконкомом Покровської районної у місті Кривому Розі ради було надано висновок, затверджений рішенням від 19.05.2021 року за №283, про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відношенні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що батьки належним чином не виконують свої батьківські обов`язки, не піклуються про фізичний стан і духовний розвиток дитини (т. 1 а.с. 35-37).

Відповідно до довідки Криворізького міськрайонного центру зайнятості за №5457 від 16 грудня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як безробітна в Криворізькому міськрайонному центрі зайнятості станом на 16 грудня 2021 року. Статус безробітного надано з 04 червня 2021 року (т. 1 а.с.92).

Згідно Акту обстеження умов проживання відповідачки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від 10 лютого 2022 року, складеного службою у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради, встановлено, що квартира складається з двох кімнат, оснащених достатньою кількістю меблів, в кімнаті співмешканця ( ОСОБА_6 ) стійкий неприємний запах соленої риби та стійкий запах тютюну. В наявності продукти харчування. Для виховання та розвитку дитини планує придбати ліжко для ОСОБА_9 (зі слів матері), є м`які іграшки та книжки. Мати ( ОСОБА_5 ) має бажання повернути дитину на виховання в родину (т. 1 а.с.156).

Згідно Акту обстеження умов проживання відповідачки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від 07 лютого 2024 року, складеного службою у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради, встановлено, що квартира потребує косметичного ремонту, житло оснащене застарілими меблями, побутова техніка: холодильник, мікрохвильовка, мультиварка, пральна машина. На момент обстеження обмежений запас продуктів харчування. Присутній запах тютюнопаління. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є кімната, диван для сну та відпочинку, шафа, постільна білизна, відсутній куточок для навчання. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_7 (мати) та ОСОБА_6 (чоловік матері). Стосунки та традиції сім?ї з?ясувати не вдалося. Мати бажає повернути сина на виховання у родину.

Відповідно до висновку ЛКК №335 від 21 лютого 2022 року, Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР встановлено, що ОСОБА_5 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Висновок дійсний до 21.05.2022 року (т. 1 а.с.155).

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР за №1406 від 19.05.2022 року зазначено, що ОСОБА_5 на час надання інформації, на лікуванні у даному медичному закладі не перебуває, у зв`язку з чим надати висновок ЛКК про стан здоров`я останньої не має можливості (т. 1 а.с. 198).

Згідно постанови ЛКК №86 від 20.05.2022 року, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №3» КМР у ОСОБА_5 за станом здоров`я, на час надання висновку, відсутнє захворювання, яке б перешкоджало виконанню батьківських обов`язків (т. 1 а.с.185).

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР за №2094 від 13.07.2022 року, зазначено, що ОСОБА_5 на час надання інформації, на лікуванні у даному медичному закладі не перебуває, у зв`язку з чим надати висновок ЛКК про стан здоров`я останньої не має можливості (т. 1 а.с. 199).

Згідно постанови ЛКК №116 від 15.07.2022 року, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №3» КМР у ОСОБА_5 за станом здоров`я, на час надання висновку, відсутнє захворювання яке б перешкоджало виконанню батьківських обов`язків (т. 1 а.с.200).

Згідно рішення Міської комісії з розгляду питань інвалідності у Варшаві щодо ступеню інвалідності від 07.12.2023, ОСОБА_10 віднесено до ступеню інвалідності - помірного та визначено наступні показання щодо: відповідного працевлаштування - пристосоване робоче місце; навчання - не потребує; працевлаштування у закладі професійної реабілітації інвалідів - не потребує; участі в ерготерапії - не застосовується; необхідності забезпечення ортопедичними виробами, допоміжними засобами та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність особи - потребує; використання системи підтримки громади в самостійному проживанні, під якою розуміється користування соціальними, доглядовими, ліувально-профілактичними та реабілітаційними послугами, що надаються мережею закладів соціальної допомоги, неурядовими організаціями та іншими установами - потребує; потреби в постійному або тривалому сторонному догляді або допомоги іншої особи - не застосовується; необхідності постійної щоденної допомоги опікуна в процесі лікування, реабілітації та виховання - не застосовується; відповідність особи з інвалідністю умовам, визначеним в ст. 8 абз.3а п. 2 Закону від 20 червня 1997 року - «Закон про дорожнай рух» - не застосовується; право на проживання в окремій кімнаті - не потребує. Рішення прийняте на строк до 07 грудня 2025 року.

Згідно довідки АТ «Кривбасзалірудком» №648 від 25.08.2022 року, ОСОБА_2 з 08 лютого 2022 року по теперішній час працює на посаді підсобного робітника дільниці соціального сприяння, ланки інвалідів надомників на 0,5 ставки медико-санітарної частини АТ «Кривбасзалірудком».

Згідно довідки АТ «Кривбасзалірудком» №82 від 09 лютого 2024 року, ОСОБА_2 з 08 лютого 2022 року по теперішній час працює на посаді підсобного робітника медико-санітарної частини АТ «Кривбасзалірудком» та її заробіток за 12 місяців склав 44 857,13 грн., із яких до виплати 32 858,35 грн.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину, виданного приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 18 листопада 2015 року, ОСОБА_2 на праві власності належить частина земельної ділянки, площею 8,4460 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об`єднаних Націй про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція ООН про права дитини) про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Звернувшись до суду, позивач стверджував про ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «Мамчур проти України» заява № 10383/09, від 16 липня 2015 року).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення у справі «Ньяоре проти Франції», заява № 39948/16, від 18 грудня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (рішення у справі «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії», заяви № 39221/98, 41963/98, від 13 липня 2000 року).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України»

від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 19.06.2020 року перебуває під соціальним супроводом КМЦСССДМ з метою отримання комплексу соціальних послуг направлених на вирішення проблемних питань в родині, з останньою проводилась робота спрямована на працевлаштування матері, за результатами проведеної роботи, жінка не працевлаштувалась, зазначивши, що має на те власні причини, а також не вирішено житлово-побутових питань родини (т. 1 а.с.10).

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей із заявою, в якій просила направити її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до державного закладу, у зв`язку з тим, що у неї відсутні продукти харчування, відсутні грошові кошти, робота, родичі допомогти не можуть, вона проживає в квартирі колишнього співмешканця тимчасово. За місцем реєстрації проживати не бажає (т. 1 а.с.19)

18 березня 2021 року ОСОБА_5 надала до служби у справах дітей пояснення, в яких зазначила, що на даний час забрати сина з центру реабілітації не має можливості, оскільки не працює, доходу не має. З приводу позбавлення її батьківських прав не згодна. Зазначила, що з нею проведена профілактична бесіда (т. 1 а.с.17).

При цьому, відповідно до висновку ЛКК №335 від 21 лютого 2022 року, Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР встановлено, що ОСОБА_5 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Висновок дійсний до 21.05.2022 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу дійсно не могла здійснювати належне піклування щодо свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з чим звернулася до державних соціальних органів за підтримкою та просила тимчасово влаштувати дитину до державного закладу, що свідчить про свідоме ставлення останньої до свох батьківських обов?язків та намагання забезпечити дитині якнайкращі умови проживання та розвитку, які вона, в силу незалежних від неї обставин (стан здоров?я) забезпечити не могла.

Відповідачка ОСОБА_7 категорично заперечувала проти позбавлення її батьківських прав щодо свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використавши своє право на соціальну підтримку від держави.

Наведене позитивно характеризує відповідачку ОСОБА_2 .

Згідно постанови ЛКК №116 від 15.07.2022 року, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №3» КМР у ОСОБА_2 за станом здоров`я, на час надання висновку, відсутнє захворювання яке б перешкоджало виконанню батьківських обов`язків (а.с.200).

Згідно рішення Міської комісії з розгляду питань інвалідності у Варшаві щодо ступеню інвалідності від 07.12.2023, ОСОБА_10 віднесено до ступеню інвалідності - помірного та визначено наступні показання щодо: відповідного працевлаштування - пристосоване робоче місце; навчання - не потребує; працевлаштування у закладі професійної реабілітації інвалідів - не потребує; участі в ерготерапії - не застосовується; необхідності забезпечення ортопедичними виробами, допоміжними засобами та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність особи - потребує; використання системи підтримки громади в самостійному проживанні, під якою розуміється користування соціальними, доглядовими, ліувально-профілактичними та реабілітаційними послугами, що надаються мережею закладів соціальної допомоги, неурядовими організаціями та іншими установами - потребує; потреби в постійному або тривалому сторонному догляді або допомоги іншої особи - не застосовується; необхідності постійної щоденної допомоги опікуна в процесі лікування, реабілітації та виховання - не застосовується; відповідність особи з інвалідністю умовам, визначеним в ст. 8 абз.3а п. 2 Закону від 20 червня 1997 року - «Закон про дорожнай рух» - не застосовується; право на проживання в окремій кімнаті - не потребує. Рішення прийняте на строк до 07 грудня 2025 року.

Тобто, на теперішній час, стан здоров?я відповідачки ОСОБА_7 не перешкоджає їй виконанню своїх батьківських обов?язків по відношенню до її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, відповідачці ОСОБА_7 на праві власності належить частина земельної ділянки (паю), що використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вона працевлаштована та отримує стабільний дохід.

Обставин, які характеризують ОСОБА_7 , як особу, яка злісно ухиляється від виконання батьківських обов?язків, судом не встановлено, тимчасове перебування родини у тяжкій життєвій ситуації, яка унеможливлювала належне виконання батьківських обов?язків, не може бути виправданою підставою для розірвання родинних зв?язків між матір?ю та малолітньою дитиною.

Колегія суддів бере до уваги, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Конвенції. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки відповідачки ОСОБА_7 , колегія суддів зауважує, що відсутні підстави для застосування до неї крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав.

Згідно ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як роз`яснив Верховний Суд України в Узагальненні «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11 грудня 2008 року, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав для встановлення обставин справи суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов`язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з`ясування його позиції та обґрунтувань. Також згідно із ч.4 ст.19 СК України обов`язковою є участь у справі органу опіки та піклування.

Слід звернути увагу на те, що згідно з ч.6. ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини, у зв`язку з чим колегія суддів вважає необгрунтованим висновок Покровської районної у місті Кривому Розі ради, затверджений рішенням від 19.05.2021 року за №283 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 у відношенні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що мати належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний стан і духовний розвиток дитини.

Отже, заявлені позовні вимоги щодо позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина задоволенню не підлягають, з вищенаведених підстав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та судових витрат, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій, не оскаржуваній частині, рішення суду в апеляційному порядку не переглядалося, у зв?язку з чим зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року в частині задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та судового збору - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та судового збору - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: