Постанова

від 14.02.2024 по справі 552/4904/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4904/22 Номер провадження 22-з/814/26/24 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

д о д а т к о в а

14 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору виділу майна із спільної часткової власності, визнання незаконною державну реєстрацію речових прав нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд визнати недійсним договір про виділ майна із спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 , від 08.08.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також скасувати державну реєстрацію нерухомого майна, здійснену на підставі спірного договору.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 березня 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним договір про виділ майна із спільної часткової власності, укладений 08 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. 08 серпня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 712, в частині виділення у власність ОСОБА_2 водопроводу № 2 та скасовано в цій частині державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на водопровід № 2 із складової виділення майна із спільної часткової власності.

Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору по 1 246,20 грн з кожного.

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат по справі, які вона понесла на оплату технічної інвентаризації спірного об`єкту нерухомого майна та складення технічної документації ПП ПБТІ «Інвентаризатор» в сумі 2 868,40 грн.

В обґрунтування заяви вказувала на те, що зазначені витрати були понесені нею у зв`язку із витребуванням судом доказів та у судовому засіданні в суді першої інстанції вона заявляла про понесені витрати, але через те, що суд відмовив у задоволенні позову, питання щодо відшкодування їй таких витрат не вирішувалось. Про намір на проведення технічної інвентаризації нерухомого майна відповідачів вона заявляла і в позовній заяві.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, з`ясувавши думку інших учасників справи, дійшла висновку про задоволення заяви та ухвалення у справі додаткового судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Питання розподілу судових витрат між сторонами вирішується судом за правилами статті 141 ЦПК України, зокрема, згідно частин першої, другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у залежності від задоволення позову або відмови у позові - на відповідача або позивача відповідно, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У поданому клопотанні ОСОБА_1 просить стягнути на її користь витрати за проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та виготовлення технічного паспорту, яка була проведена на її замовлення в ході розгляду справи в суді першої інстанції та подана в порядку витребування доказів на підставі статті 84 ЦПК України.

Відповідно до статей 12, 13, ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» здійснити інвентаризацію об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з виготовленням технічних паспортів, які були надані суду 31.10.2022 (а. с. 78, 91-104, т. 1).

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2713896020.1 від 20.10.2022 ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ПП ПБТІ «Інвентаризатор» 2 840 грн на виконання замовлення № 1-7652 (а. с. 18, т. 2).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Оскільки оплата позивачем наперед послуг ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» щодо проведення технічної інвентаризації спірного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з виготовленням технічної документації підтверджується відповідною квитанцією ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 17.10.2022 щодо авансової оплати замовлення № 1-7652 замовником ОСОБА_1 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 21.10.2022 у сумі 2 840 грн, такі витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Разом з тим, при ухваленні постанови від 15 листопада 2023 року про задоволення позову ОСОБА_1 апеляційним судом не було вирішено питання відносно усіх судових витрат, понесених позивачем по справі, неповнота судового рішення в цій частині підлягає усуненню шляхом ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесених нею витрат.

Заперечення представника відповідача адвоката Куліш О. М. щодо заявленого позивачем клопотання відхиляються апеляційним судом, як безпідставні.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773, що була чинною на час вчинення процесуальної дії, технічна інвентаризація - це комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру), яка здійснюється за ініціативою замовника або його довіреної особи на підставі оформленого договору із суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність».

З огляду на вимоги статей 865, 866 ЦК України доказом укладення договору з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за завданням фізичної особи (замовника) може бути квитанція або інший документ, виданий замовнику суб`єктом господарювання.

Отже, оскільки вказаний доказ витребувано судом за клопотанням позивача, яка була замовником технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу ОСОБА_2 , та оплатила такі роботи шляхом внесення авансового платежу, що підтверджується належними та допустимими доказами по справі, доводи представника відповідача щодо понесення відповідних витрат третьою особою - ПП ПБТІ «Інвентаризатор» не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах права.

В суді першої інстанції позивач заявляла про понесені витрати у зв`язку з наданням доказів, проте питання судових витрат не було вирішено судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Таким чином, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, колегія суддів вважає, що є достатньо підстав для ухвалення додаткової постанови з покладенням таких витрат на відповідача ОСОБА_2 відносно якого позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Керуючись статтями 270, 381ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Постановити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 840 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна