Постанова

від 27.02.2024 по справі 146/1220/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 146/1220/23

Провадження № 22-з/801/27/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хитрука Івана Сергійовича

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу

по справі №146/1220/23 за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,

встановив:

Історія справи

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Томашпільської селищної ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона, як орендар земельних ділянок, має переважне право на поновлення договору оренди, проте незважаючи на виконання нею вимог Закону України «Про оренду землі» та частини першої статті 777 ЦК України, їй було безпідставно відмовлено у поновленні договору оренди землі.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Хитрука І.С. подала апеляційну скаргу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2024 року рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 03 серпня 2015 року, що укладений між ОСОБА_1 та Нетребівської сільською радою, правонаступником якої є Томашпільська селищна рада Вінницької області, у редакції викладеній в резолютивній частині цієї постанови.

Короткий зміст наведених у заяві вимог та доводи інших учасників

06 лютого 2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хитрука І.С. про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування заяви вказує, що в апеляційній скарзі повідомив суд про те, що попередній орієнтовний розмір судових витрат, які понесла позивач складатиме 5 000 грн, та вказав, що докази понесення таких будуть подані після прийняття судом апеляційної інстанції рішення. Вказує також, що згідно додаткової угоди від 18.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 23.08.2023 визначено перелік послуг та розрахунок їх вартості, виходячи з того, що 1 година адвокатських послуг з вивчення та складання процесуальних документів становить 1 000 грн, участь у судовому засіданні в апеляційному суді 2 000 грн.

До вказаної заяви адвокатом додано: договір про надання правової допомоги від 23.08.2023, додаткову угоду від 18.12.2023 до цього договору, акт приймання - передачі наданих послуг з описом виконаних робіт 31.01.2024 та докази направлення їх стороні відповідача.

В судове засідання представник позивача адвокат Хитрук І.С. не з`явився, попередньо направив суду заяву, у якій підтримав вимоги раніше поданої заяви про виправлення описки, просив її задовольнити.

Представник Томашпільської селищної ради в судове засідання також не з`явився, в заяві, що надійшла від селищного голови 27.02.2024 просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, а розгляд заяви адвоката Хитрука І.С. просив здійснювати без участі представника селищної ради.

Позиція апеляційного суду

Частиною першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до частини 2, 3, 4 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи, що витребувані апеляційним судом і надійшли із суду першої інстанції, та перевіривши доводи заяви адвоката Хитрука І.С., колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з положеннями частин першої-другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (справа №755/9215/15ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок зроблений Великою палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.

Правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи апелянту ОСОБА_1 надавав адвокат Хитрук І.С., який діяв на підставі ордеру від 19.12.2023 серії АВ № 1107558 (а.с. 178) та додаткової угоди від 18.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 23.08.2023 (а.с. 223б, 223в).

Згідно додаткової угоди від 18 грудня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 23 серпня 2023 року, сторонами узгоджено вид та обсяг правничої допомоги, яка надається адвокатом клієнту та включає: ознайомлення з наявними матеріалами справи; попередня консультація клієнта з приводу наявності підстав для задоволення апеляційної скарги; опрацювання нормативної бази, судової практики та написання апеляційної скарги; участь у судових засіданнях та представництво клієнта; написання заяв, запитів, клопотань процесуального характеру, в т. ч. щодо стягнення судових витрат.

Сторонами також погоджено вартість адвокатських послуг з вивчення та складання процесуальних документів у розмірі 1 000 грн, участь у кожному судовому засіданні в апеляційному суді в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 31 січня 2024 року послуги надані в повному обсязі та відповідно до умов договору і їх вартість складає 5 000 грн. Описом наданих послуг підтверджено надання адвокатом здійснено:

- 19.01.2023 року з 08.00 до 10.00 - ознайомлення з наявними матеріалами справи, попередня консультація клієнта з приводу наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, написання апеляційної скарги, всього 2 години, вартість 2 000 грн,

- 30.01.2023 року - участь в 1 судовому засіданні 2 000 грн,

- 31.01.2023 року з 08.00 до 09.00 - підготовка заяви про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, 1 год., вартість 1 000 грн. Всього 5 000 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача адвокат Хитрук І.С. заявив про те, що орієнтовний розмір витрат складає 5 000 грн і ним буде подано докази понесення витрат на правничу допомогу, подав таку заяву у визначений законом п`ятиденний строк, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що така підлягає до задоволення.

Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи, відсутності клопотання сторони відповідача про зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн належним чином обґрунтований та співмірний з наданими стороні справи послугам, що не суперечить принципу розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 142, 270, 382 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву адвоката Хитрука Івана Сергійовича про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Томашпільської селищної ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326218) на користь ОСОБА_1 ((РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

В.В. Сопрун