Ухвала

від 26.02.2024 по справі 946/9960/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/9960/23

Провадження № 2-з/946/7/24

УХВАЛА

26 лютого 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.

при секретарі Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Міркуна Сергія Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

26.02.2024 року в судовому засіданні представник позивача адвокат Міркун С.М. звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 в межах заявленого позову: 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житлова площа 55 кв.м.; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,9 кв.м., житлова 30,7 кв.м.; земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:003:0235, площею 0,0541 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташована за адресою АДРЕСА_2 , обґрунтовуючи заяву тим, що між сторонами наявний спір щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 1139599,06 грн., що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачці.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили суд клопотання про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду сповіщена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонуєтьсявжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дійіз боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

21.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №367295204 від 26.02.2024 року, відповідачці по справі, ОСОБА_2 , належить на праві власності: 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житлова площа 55 кв.м.; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,9 кв.м., житлова 30,7 кв.м.; земельна ділянка кадастровий номер 5121410100:02:003:0235, площею 0,0541 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Пунктами 1, 2 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 р. відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість клопотання.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що прохання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житлова площа 55 кв.м. та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,9 кв.м., житлова 30,7 кв.м., належні відповідачці ОСОБА_2 , підлягає задоволенню, оскільки клопотання в цій частині є обґрунтованим та захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину нерухомого майна є співмірним позовним вимогам.

В частині забезпечення позову шляхом накладення арешту в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:003:0235, площею 0,0541 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташована за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , клопотання задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що забезпечення позову і на земельну ділянку буде не співмірним з позовними вимогами позивача.

Керуючись статтями 149,150,260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Міркуна Сергія Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житлова площа 55 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 ».

Накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,9 кв.м., житлова 30,7 кв.м., який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 ».

В задоволенні решти вимог клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання даної ухвали покласти на Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районіОдеської областіПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Болградський районний відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвала може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко