Ухвала

від 22.02.2024 по справі 947/565/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/384/24

Справа № 947/565/24 1-кс/947/1707/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 07.02.2024 про накладення арешту на майно в межах к/п №12023160000001058 від 25.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023160000001058 від 25.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час проведення 03.01.2024 обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 на земельній ділянці з кадастровим номером 5111700000:02:006:0227, розташованій за адресою: Одеська обл., м. Южне, координати 46° 3709.2 N, 31° 0530.6 Е, а саме на:

- 53 купюри номіналом 500 грн., 1 купюра номіналом 200 грн. на загальну суму 26 700 грн.;

- планшетний пристрій iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- 5 банківських карток, а саме AT «ПриватБанк»: НОМЕР_2 , 5523- 2458-0134-9018, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , та МТБ - банк 5351-2521-0008-7692.

- грошові кошти, а саме: 38 купюр номіналом 100 грн.; 39 купюр номіналом 200 грн.; 165 купюр номіналом 500 грн.; 15 пачок, кожна упакована в банківську стрічку від 01.01.2024, по 100 банкнот у кожній пачці на загальну суму 750 000 грн. та 700 банкнот номіналом 1000 грн. на загальну суму 1 544 100 грн.;

- планшетний пристрій iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 ;

- грошові кошти на загальну суму 10 455 Євро та 11 000 грн.;

- чотири карти AT «ПриватБанк»: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , три карти Marfin Bank: 5570- 8902-0000-2932, НОМЕР_10 , НОМЕР_10 , одна картка МТБ -банк НОМЕР_11 ;

- довідка військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_8 від 26.05.22 №14.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучене під час обшуку майно може містити відомості, які встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, при цьому, за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу та вимогами захисту права власності окремих осіб.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 , були вилучені з домоволодіння ОСОБА_8 ще 03.01.2024, більше, ніж за місяць до розгляду клопотання про арешт майна, внаслідок чого у слідчого та прокурора було більш ніж достатньо часу для їх огляду для висновку про те, що вони не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України; слідчий суддя безпідставно, всупереч вимог абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України наклав арешт на зазначені пристрої, не врахувавши того, що ОСОБА_8 ще під час обшуку було повідомлено слідчому паролі від пристроїв, а в клопотанні слідчого не йдеться про призначення будь-яких експертних досліджень стосовно вказаних пристроїв, не долучено відповідних постанов слідчого;

- вилучені під час проведення обшуку грошові кошти в розмірі 10455 Євро належать батьку ОСОБА_8 ОСОБА_10 , який 03.01.2024 до початку проведення обшуку повідомив правоохоронцям, що в будинку знаходяться його кошти саме в цій валюті та сумі;

- не є зрозумілими підстави для накладення арешту на довідку військово-лікарняної комісії №14 від 26.05.2022, з урахуванням факту того, що ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 05.01.2024 стосовно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави та покладенням певних обов`язків, серед яких також обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України, що ОСОБА_8 й було виконано.

Посилаючись на зазначені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та відмовити в накладенні арешту на: планшетний пристрій iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 ; планшетний пристрій iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 ; грошові кошти на загальну суму 10455 Євро; довідку військо-лікарняної комісії на ім`я ОСОБА_8 від 26.05.2022 за №14.

В судове засідання апеляційного суду власник майна ОСОБА_8 не з`явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав, натомість, в судове засідання з`явився його захисник ОСОБА_8 .

Враховуючи неявку власника майна в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з`ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності власника майна ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався з огляду на наступне.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В свою чергу, п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

На підставі аналізу змісту клопотання в зазначеному к/п №12023160000001058 вбачається, що слідчий просив накласти арешт на зазначене у ньому майно, зокрема, грошові кошти, банківські картки, планшетні пристрої та довідку військово-лікарської комісії, з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу (т. 1, а.с. 1-9).

Окрім того, відповідно до клопотання прокурора про накладення арешту на майно, витягу з ЄРДР у вищевказаному к/п (т. 1, а.с. 10) та інших матеріалів провадження, СУ ГУНП в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів стосовно протиправної діяльності з боку посадових осіб Южненської міської ради Одеського р-ну Одеської обл. (надалі ЮМР), які створили та використовують схему одержання неправомірної вигоди від підрядних організацій за сприяння їм в укладанні договорів про надання послуг.

Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що заступник Голови ЮМР ОСОБА_8 систематично одержує неправомірну вигоду у розмірі 15% від суми тендеру за укладання відповідного договору з керівником та засновником ТОВ «ЮЖФАСАД» (код ЄДРПОУ 42227277) ОСОБА_11 , який також зареєстрований як ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_12 ). Крім того, ОСОБА_11 являється фактичним власником ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_13 ) та ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_14 ). Вказані юридичні особи та ФОП систематично приймають участь та одержують перемогу у державних закупівлях та тендерах ЮМР.

З метою недопущення перемоги на тендері інших учасників, ОСОБА_8 під час організації тендерних процедур безпідставно визначаються вимоги під специфічні якості вказаних підрядників, зокрема, обов`язкова умова щодо наявності у підрядника певних спеціалістів за фахом, стажем роботи, кількості таких спеціалістів тощо.

Неправомірна вигода передається вказаним підрядником за рахунок неналежного виконання окремих будівельних робіт, закупок неякісного будівельного матеріалу, використання неоформлених працівників, ухилення від сплати податків тощо.

Зокрема, з використанням вказаної схеми, за версією органу досудового розслідування, між ТОВ «ЮЖФАСАД» та Управлінням капітального будівництва ЮМР 17.01.2023 укладено договір на капітальний ремонт частини підвального приміщення Ліцею №1 ЮМР на суму 12 497 872 грн.; між ФОП ОСОБА_11 та Управлінням капітального будівництва ЮМР 07.06.2023 укладено договір на капітальний ремонт покрівлі з утепленням комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №3 «Веселка» комбінованого типу ЮМР на суму 5 963 257 грн.; між ФОП ОСОБА_12 та Фондом комунального майна ЮМР 13.09.2023 укладено договір на поточний ремонт приміщень №1-7, шлюз №8, туалет №9, спуск у підвал №I, коридор №II ПРУ №56535 на суму 2 262 379 грн.; між ФОП ОСОБА_13 та Фондом комунального майна ЮМР 13.09.2023 укладено договір на поточний ремонт приміщень ПРУ №56529 на суму 7 699 747 грн.

Згодом, 04.01.2024 заступнику міського голови начальнику управління житлово-комунального господарства ЮМР ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т. 1, а.с. 103-111), тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

Питання стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри вже було предметом судового розгляду, зокрема, ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 05.01.2024, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2024 за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту (справа №947/828/24, провадження №11-сс/813/218/24), було встановлено, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.01.2024 в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 02.01.2024 обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 на земельній ділянці з кадастровим номером 5111700000:02:006:0227, розташованій за адресою: Одеська обл., м. Южне, координати 46° 3709.2 N, 31° 0530.6 Е було виявлено та вилучено грошові кошти, банківські картки AT «ПриватБанк», МТБ-банк та Marfin Bank, планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 , а також довідку військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_8 від 26.05.22 №14 (т. 1, а.с. 122-125).

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Диспозиція кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України, досудове розслідування за ознаками яких здійснюється в межах зазначеного к/п, передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою відповідно.

Відтак, з урахуванням того факту, що ОСОБА_8 в зазначеному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема, в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, суд апеляційної інстанції доходить висновку про існування передбачених законом підстав для накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку домоволодіння підозрюваного грошові кошти та банківські картки, оскільки такі речі вочевидь відповідають критеріям речових доказів, встановленим ст. 98 КПК України, а саме можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть містити на собі сліди такого кримінального правопорушення.

При цьому, станом на теперішній час органом досудового розслідування здійснюється перевірка законності походження вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 грошових коштів в загальному розмірі 1581800 грн., які зберігались у вигляді пачок, перетягнутих паперовою биркою з написом «Южненське відділення ПАТ «МТБ БАНК» №6» та датою видачі «01 січ 2024», а також встановлення особи, яка отримала такі кошти, зокрема, отримано ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю вилучення документів в паперовому або електронному вигляді, що знаходяться у володінні ПАТ «МТБ Банк» (т. 1, а.с. 133-139).

В цьому контексті, надаючи оцінку посиланням захисника на те, що вилучені за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 10455 Євро належать його батьку ОСОБА_10 , колегія суддів зауважує на тому, що повідомлена захисником обставина не підтверджується жодними належними документальними доказами, натомість, такі грошові кошти в іноземній валюті були вилучені під час проведення обшуку домоволодіння службової особи, яка обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди, зокрема, в дорожній сумці ОСОБА_8 .

Факт належності вилучених грошових коштів в розмірі 10455 Євро саме батьку підозрюваного ОСОБА_10 підлягає встановленню в процесі подальшого здійснення досудового розслідування, разом із тим, на теперішній час є передбачені законом підстави вважати, що вилучені кошти можуть бути набутими кримінально протиправним шляхом, внаслідок отримання неправомірної вигоди, на підставі чого суд апеляційної інстанції не приймає до уваги такі зауваження захисника в якості однієї з підстав для відмови в накладенні арешту на такі кошти.

Що стосується доводів захисника з приводу відсутності необхідності накладення арешту на довідку військово-лікарської комісії №14 від 26.05.2022 з урахуванням того факту, що підозрюваним ОСОБА_8 , на виконання встановлених ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 05.01.2024 обов`язків, було здано на зберігання до ГУ ДМС в Одеській обл. документи, які надають право на виїзд з України, колегія суддів зауважує на їх помилковості з огляду на наступне.

Відповідно до долученої захисником до апеляційної скарги копії заяви захисника від 26.01.2024, захисником ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 дійсно було надано на зберігання ГУ ДМС в Одеській обл. 2 оригінали паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_8 , проте зазначені обставини не спростовують факту того, що вилучена під час проведення обшуку домоволодіння підозрюваного довідка військово-лікарської комісії також відноситься до переліку документів, які надають право на виїзд з України, внаслідок чого підстави для задоволення вимог захисника в цій частині та відмови в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на неї відсутні.

Разом із тим, заслуговують на увагу твердження захисника стосовно того, що вилучені під час обшуку місця проживання ОСОБА_8 планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 не відповідають критеріям речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України.

Так, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор повідомив, що під час проведення огляду вищезгаданих вилучених планшетних пристроїв не було встановлено жодних відомостей, які можуть бути використані в якості доказів обставин, що встановлюються наразі органом досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні.

Окрім того, стосовно зазначених технічних пристроїв органом досудового розслідування не було призначено здійснення будь-яких експертних досліджень для встановлення певних відомостей на підтвердження обставин кримінального провадження.

З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд доходить переконання про те, що стороною обвинувачення не доведено, що виявлені та вилучені планшетні пристрої використовувались як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування к/п.

Сам по собі факт наявності в матеріалах к/п постанови слідчого від 04.01.2024 про визнання вилученого майна речовими доказами (т. 1, а.с. 126-130) не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст. 98 КПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить переконання, що органом досудового розслідування не було доведено того, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, зокрема, планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, та iPad Air, модель МХН722Р/А, відповідає встановленим законом критеріям речових доказів в зазначеному кримінальному провадженні, зокрема, використовувалось як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані для доведення будь-яких фактів чи обставин з приводу одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, не звернувши увагу на необґрунтованість клопотання слідчого в частині необхідності накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_8 , а саме на вищезгадані планшетні пристрої, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді, в частині накладення арешту на вищезгадане майно та постановлення в цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 .

Отже, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, в частині накладення арешту на планшетні пристрої з підстав, викладених апеляційним судом вище.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 07.02.2024, якою в межах к/п №12023160000001058 від 25.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України накладено арешт на майно, відповідно до переліку в резолютивній частині ухвали, вилучене під час проведення 03.01.2024 обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 на земельній ділянці з кадастровим номером 5111700000:02:006:0227, розташованій за адресою: Одеська обл., м. Южне, координати 46° 3709.2 N, 31° 0530.6 Е скасувати, в частині накладення арешту на планшетний пристрій iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та планшетний пристрій iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 .

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 в частині накладення арешту на планшетні пристрої iPad 16 GB, модель ME 991LL/A, ІМЕІ НОМЕР_1 та iPad Air, модель МХН722Р/А, ІМЕІ НОМЕР_5 , вилучені під час проведення 03.01.2024 обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 на земельній ділянці з кадастровим номером 5111700000:02:006:0227, розташованій за адресою: Одеська обл., м. Южне, координати 46° 3709.2 N, 31° 0530.6 Е.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4