Постанова

від 19.02.2024 по справі 686/22497/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22497/21

Провадження № 22-ц/4820/106/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю: представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_4 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2023 року (суддя Павловська А.А.)

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову зазначав, що йому та ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності земельна ділянка, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, розташована по АДРЕСА_1 .

Власником суміжної земельної ділянки, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, , є відповідачка ОСОБА_2 .

Незважаючи на визначення меж вказаних вище земельних ділянок, ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво об?єкта нерухомого майна, в тому числі, на території земельної ділянки 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, яка належить на праві власності позивачу.

Вказані вище протиправні дії відповідачки стали наслідком розміщення встановленого нею об?єкта на території земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу.

З огляду на зазначені вище обставини, з метою захисту порушеного права власності на земельну ділянку, позивач просив суд зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу частини нерухомого об?єкта, що знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, з розташуванням найбільш виступної конструкції стіни такого об?єкта не менше одного метра до межі земельної ділянки, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2023 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу частини нерухомого майна об`єкта, що знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, з розташуванням найбільш виступної конструкції стіни такого об`єкта не менше одного метра до межі земельної ділянки, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1362 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі. Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що ОСОБА_2 здійснює законне будівництво об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, яка знаходиться у її власності. Вказує, що координати поворотних точок меж земельних ділянок у обмінних файлах являються не достовірними, оскільки не відповідають фактичному (в натурі) користуванні власниками даних земельних ділянок, прив`язкою до місцевих координат, прив`язкою до границі вулиці та з урахуванням місця знаходження квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та проведеного розподілу земельної ділянки, внаслідок якого утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:01:006:0016 та 6810100000:01:006:0129. Саме земельна ділянка, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, яка знаходиться по АДРЕСА_1 не дає можливості внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, шляхом переміщення координат вказаної земельної ділянки в сторону володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яку сформував та в подальшому відчужив її ОСОБА_1 та ОСОБА_3 первинний власник ОСОБА_5 .

Вказує, що житловий будинок по АДРЕСА_1 мав один поверх і був поділений на дві квартири, у власності ОСОБА_2 перебуває квартира АДРЕСА_2 , а також гараж, а у власності ОСОБА_5 перебувала квартира АДРЕСА_4 , яка на час набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, була знесена.

Також скаржник не погоджується з висновком експерта, адже експертом не взята до уваги на дослідження документація із землеустрою в паперовому вигляді, що є підставою для внесення відомостей до державного земельного кадастру та має перевагу над електронним файлом, а також не взято до уваги відомості які містить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ 119401, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Крім цього, судом першої інстанції не було повідомлено сторону відповідачки про розгляд справи 31 серпня 2023 року, чим позбавлено її можливості взяти участь в судовому засіданні, надати свої пояснення та в загальному позбавлено доступу до правосуддя. В матеріалах справи наявна інформація, що судову повістку про виклик на 31 серпня 2023 року направлено відповідачу SMS-повідомленням, однак матеріали справи, не містять заяви ОСОБА_2 чи її представника про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, інших доказів про направлення відповідачу судової повістки про виклик на 31 серпня 2023 року не має.

Також судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотанні відповідача про зупинення провадження у даній справі, адже на даний час є спір щодо меж та фактичного місця знаходження спірних земельних ділянок, які знаходяться по АДРЕСА_1 , а тому підстави позову по справі №686/22497/21 за позовом ОСОБА_1 не є безумовними, а навпаки ставляться під сумнів стороною відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5статті 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2023 року суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача.

Згідно чч.1-2 статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У матеріалах справи наявна довідка про доставку SMS-повідомлення на мобільний номер телефону відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи 31.08.2023 о 12 год., доставка здійснена 18.08.2023 (а.с. 238 т. 1).

Можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятійстатті 128 ЦПК України.

Тож суд може повідомляти учасників справи про розгляд справи зазначеними засобами зв`язку, які забезпечуються фіксацію повідомлення або виклику лише у випадках термінової необхідності, передбаченихЦПК України.

Частиною 13 ст. 128 ЦПК України визначено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи.

Проте, у справі, що переглядається, у суду першої інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятоюстатті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення ОСОБА_2 про розгляд справи 31.08.2023, аджеЦПК Українине передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Про розгляд справи на 31 серпня 2023 року не повідомлявся і представник відповідачки - адвокат Флис В.В.

З огляду на викладене, надіслання судом першої інстанції судової повістки у виді смс-повідомлення на мобільний номер телефону відповідачки без термінової потреби у розгляді цієї справи та без відповідної заяви про виклик відповідачки до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку не вважається належним повідомленням відповідачки про розгляд справи, передбаченим для такої ситуації законом.

А тому, слід дійти висновку, що суд першої інстанції не виконав вимогЦПК Українищодо належного повідомлення відповідачкипро час і місце розгляду справи, призначеної на 31 серпня 2023 року, причини неявки відповідачки у судове засідання не з`ясував, розгляд справи не відклав та розглянув справу без участі неналежно повідомленої відповідачки ОСОБА_2 , що є порушенням права сторони на справедливий суд.

Суд першої інстанції не забезпечив реалізацію процесуальних прав відповідачки, про що вона зазначає в апеляційній скарзі, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке.

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним Андрієм Івановичем, зареєстрованим в реєстрі за №85, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули у спільну часткову власність земельну ділянку, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 . У п. 6 вказаного договору зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови, оскільки квартира, яка знаходилась в одноповерховому житловому будинку (що була його частиною), який розташований на відчужуваній земельній ділянці, знищена шляхом руйнування, право власності на квартиру припинено (а.с. 6, 8-9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 належить 1/2 ділянки площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 8 т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 належить 1/2 ділянки площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 9 т. 1).

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ №119401 від 08.10.2004 та квартири АДРЕСА_5 на підставі договору дарування від 12.09.2000 (а.с. 11, 59 т. 1).

Належні позивачу, третій особі та відповідачу земельні ділянки утворилися і були сформовані в результаті поділу земельної ділянки (площею 0,0907 га) між власниками квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Одна з меж земельних ділянок проходила по капітальній стіні будинку, яка розділяла квартири (а.с. 72 т. 1).

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками незавершеного будівництва 40% готовності по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 6810100000:01:006:0129 (кожен по частки) (а.с. 109-110 т. 1).

18.09.2018 Хмельницькою міською радою затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва для ОСОБА_2 на реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 68-69 т. 1).

02.05.2019 в Управлінні ДАБІ у Хмельницькій області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відповідно до якого по АДРЕСА_1 здійснюється реконструкція частини житлового будинку з надбудовою та прибудовою нежитлових приміщень та реконструкція господарських споруд (а.с. 64-66 т. 1).

Відповідно до довідки ТОВ «Добробут-земвпоряд» №91 від 07.09.2021, інженером-землевпорядником здійснено виїзд за адресою : АДРЕСА_1 , та в результаті обстеження встановлено, що за вказаною адресою розташований об`єкт незавершеного будівництва 40% готовності. Вказаний об`єкт незавершеного будівництва знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, яка розташована по АДРЕСА_1 . Суміжною із земельною ділянкою, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, є земельна ділянка, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Обстеженням встановлено те, що на території земельної ділянки, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, здійснюється будівництво об`єкта нерухомого майна, частина конструкції якого розташована на території земельної ділянки, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129 (а.с.16 т. 1).

Згідно висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 31.01.2023 №1/01/23, частина об`єкту нерухомого майна будівлі (2кж), будівництво якої здійснюється на території земельної ділянки, площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, в східній частині земельної ділянки частково накладається на межі земельної ділянки, площею 0,0377 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0129, площа накладення становить 0,0004 га. Також звернуто увагу на те, що додатково запроектовано точки поворотних меж земельної ділянки 6-а, та 8-а, це точки об`єкту нерухомого майна будівлі (2кж), що будується на земельній ділянці площею 0,0526 га, з точками меж земельної ділянки площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, та з спільними поворотними точками меж земельної ділянки площею 0,0377 га кадастровий номер 6810100000:01:006:0129.

В розмір, площу та конфігурацію земельної ділянки було враховано фактичний розмір об`єкту нерухомого майна будівлі (2кж), будівництво якого здійснюється на території земельної ділянки площею 0,0526 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0016, з урахуванням утеплення фасаду будинку (2кж), яке на час дослідження наявне частково тільки з північно-східної та південно-східної сторони та повністю утеплене з східної сторони будівлі (2кж) (а.с. 140-159).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Відповідно достатті 103 ЗК України,власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до частини другоїстатті 152 ЗК України,власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною другою, пунктом «б» частини третьоїстатті 152 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює принцип непорушності права власності, передбаченийстаттею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з предмета та підстав позову на позивача у цій справі, згідно з вимогами процесуального права, покладено обов`язок доведення факту порушення його права власності на землю неправомірними діями відповідачки при здійсненні будівництва (реконструкції частини житлового будинку) на суміжній земельній ділянці.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що порушення меж земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, з боку суміжного землевласника ОСОБА_2 , що виразилось у реконструкції нею житлового будинку, частина конструкції якого розташована на території земельної ділянки позивача площею 4 кв.м., призвело до порушення прав останнього на використання землі відповідно до її цільового призначення, а саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з врахуванням того, що об`єкт незавершеного будівництва позивачем на належній йому земельній ділянці вже зведений (40% готовності).

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є співмірним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі, в даному випадку, шляхом демонтажу частини нерухомого об`єкта у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Враховуючи встановлені обставини справи, слід дійти висновку, що в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не є пропорційним змісту порушеного права. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що демонтаж частини житлового будинку, реконструкція якого здійснюється відповідачкою, не вплине на конструктивну схему та його несучу спроможність. Крім того, проведення відповідачкою реконструкції житлового будинку на частині земельної ділянки, площею 0,0004 га (довжиною 9 м, шириною від 0,33м до 0,61м), яка знаходиться у власності позивача з урахуванням загальної площі усієї земельної ділянки, яка складає 0,0377 га, не може слугувати безумовною підставою для демонтажу будівництва, яке здійснюється, враховуючи незначну площу самозахвату. Зазначене, на думку колегії суддів, не позбавляє можливості сторонам вирішити питання щодо встановлення оплатного земельного сервітуту, і таким чином усунути негативні наслідки самозахвату.

При цьому, слід врахувати, що спірна реконструкція житлового будинку проводиться відповідачкою з дотриманням вимог законодавчих актів у сфері містобудування та архітектури, ОСОБА_2 подала до Управлінні ДАБІ у Хмельницькій області повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку, яка зареєстрована інспекцією 02.05.2019 за №ХМ081191220523.

З урахуванням викладеного, зазначених норм права та обставин справи, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині безпідставної відмови суду першої інстанції у зупиненні провадження у справі, оскільки таке клопотання судом першої інстанції вирішено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 210 ЦПК України.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

А тому, з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1362 грн, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_4 , задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1362 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай