ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2024 р. Справа№ 925/1316/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Козир Т.П.
Агрикової О.В.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023
у справі № 925/1316/18 (суддя Г.М.Скиба)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія»
про стягнення 222 125,28 грн заборгованості,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 11.01.2016 по 30.06.2018 за договором оренди нежитлового приміщення від 12.03.2013 №678/12.03.13 та за договором оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016 №2976/12.02.16 в розмірі 222 125,28 грн, в тому числі 179 140,50 грн основного боргу, 34 095,57 грн інфляційних втрат, 8 889,21 грн 3% річних та відшкодування судових витрат.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» 161 103,87 грн основного боргу, 34 095,57 грн інфляційних втрат, 8 889,21 грн 3% річних та 3 061,33 грн судового збору.
01.07.2019 на виконання вищевказаного рішення видано наказ.
16.08.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_9 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019 у справі №925/1316/18.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.11.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» від 25.10.2021 №25-3/10; проведено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія», яке згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019 у справі №925/1316/18 є стягувачем з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія» 207 149,98 грн, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».
Отже, у межах спору, що переглядається, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» є стягувачем, а ТОВ «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» - боржником.
25.10.2023 за вх.№17588/23 до суду першої інстанції надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 23.10.2023 №14239 з вимогою обмежити громадянина України ОСОБА_1, який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія», у праві виїзду за межі України до виконання боржником, юридичною особою своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» за наказами Господарського суду Черкаської області: від 01.07.2019 у справі №925/1316/18 (суддя Скиба Г.М.); від 10.06.2019 у справі №925/1239/18 (суддя Спаських Н.М.); від 16.07.2019 у справі №925/1243/18 (суддя Чевгуз О.В.) у зведеному виконавчому провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 23.10.2023 №14239 (вх.суду №17588/23 від 25.10.2023) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» ОСОБА_1, до повного виконання боржником-юридичною особою зобов`язань за рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №925/1316/18 відмовлено.
Дана ухвала вмотивована нормами ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 18, 19, 48, 52, 53 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», ст.2 Указу Президента України від 24.03.2008 №261/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», ст.ст. 18, 337 ГПК України, а також встановленою судом відсутністю належних та допустимих доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, та невжиттям виконавцем усіх заходів примусу, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення суду, що унеможливлює застосування судом до керівника боржника такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 23.10.2023 №14239.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, стягувач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, підкреслюючи, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення подання приватного виконавця не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах. Так, за доводами стягувача суд першої інстанції:
в порушення вимог ст. 238 ГПК України, не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, які надавали б можливість встановити, припустити та стверджувати, що вказані вимоги у поданні приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» до повного виконання боржником-юридичною особою зобов`язань за рішенням суду є необґрунтованими та неправомірними;
в ухвалі суд вдався до «правового пуризму», тобто до надмірної процесуальної формальності;
ухвалюючи оскаржуване рішення, суд діяв недобросовісно, необґрунтовано та суперечливо, оскільки в одному випадку послався на обставини справи, які добуті, встановлені та визначені приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем у виконавчому провадженні No59815843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019 у справі №925/1316/18, щодо відчуження/передачі керівником боржника майна, належного осатнньому на користь інших третіх осіб, періодичними виїздами за кордон, перешкоджання у виконанні рішення, ухилення від виконання рішення суду, нез`явлення на виклики приватного виконавця, тощо, а вже згодом, вказує на відсутність підстав для задоволення подання з огляду на відсутність вини та умислу керівника боржника;
суд неправильно застосував п.19 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 337 ГПК України;
суд залишив без належної оцінки обставини невиконання керівником боржника рішення суду, а саме в ухиленні від добровільного виконання судового рішення, а також у приховуванні майна, за рахунок якого була можливість виконати це рішення;
судом безпідставно взято до уваги факт неотримання керівником боржника вимог приватного виконавця, адже таке невиконання було зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.
Також, не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 23.10.2023 №14239.
Приватний виконавець вказав на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 337 ГПК України, підкресливши, що суд неправильно витлумачив, і відповідно, неправильно застосував норми матеріального права та грубо порушив норми процесуального права, що в свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи; суд неповно з`ясував обставини справи, знехтував фактично усіма наявними у поданні приватного виконавця доказами, які беззаперечно свідчили про вчинення керівником боржника ОСОБА_1. умисних дій/бездіяльності з ухилення від виконання обов`язків боржника перед стягувачем.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.11.2023 апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1316/18. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.
07.12.2023 матеріали справи № 925/1316/18 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
19.12.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
27.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи, що головуюча суддя перебувала у відпустці з 18.12.2023 до 05.01.2024, заяви скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги були передані головуючому судді після виходу з відпустки 08.01.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2024.
19.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про усунення недоліків апеляційної скарги, яка була передана головуючому судді 08.01.2024, після виходу з відпустки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18, спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 31.01.2024. Задоволено клопотання представника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» Грищенка О.М. про участь у судовому засіданні 31.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON у справі № 925/1316/18.
16.01.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 задоволено клопотання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про участь у судовому засіданні 31.01.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON у справі № 925/1316/18.
31.01.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошеною у місті Києві повітряною тривогою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційні скарги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 призначено до розгляду на 14.02.2024. Ухвалено здійснювати судове засідання, призначене на 14.02.2024 у справі №925/1316/18 в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представник стягувача підтримав вимоги поданої товариством апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким подання приватного виконавця задовольнити. Водночас представник стягувача визнав та підтримав доводи апеляційної скарги приватного виконавця.
Приватний виконавець у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, вказав на помилковість висновків суду, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити повністю його подання. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» приватний виконавець визнав, просив вимоги апеляційної скарги останнього задовольнити.
14.02.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Згідно з п. 29 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі № 925/1316/18, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права також передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Положеннями пункту 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.
Системний аналіз зазначених вище законів свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є факт ухилення боржника від виконання рішення.
Таким чином, наявність у особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України та зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За приписами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.
Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
При цьому, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що право державного/приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Водночас, відсутність майна та коштів у боржника не свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України буде ефективним заходом для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Одночасно, при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_9 з виконання рішення від 03.06.2019 у справі №925/1316/18 за наказом Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019, зобов`язано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» подати декларацію про доходи та майно, а також останнього попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Вказану постанову, яка направлялася разом із супровідним листом від 16.08.2019 №1423 на адресу боржника та стягувача, повернуто установою поштового зв`язку з відміткою про відсутність боржника за вказаною адресою.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (код ЄДРПОУ 37400134, 18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1) є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Приватний виконавець у поданні вказав, що з метою перевірки майнового стану боржника та виконання виконавчого провадження ним:
- здійснено виходи за адресою знаходження боржника: м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1, за результатами яких складено процесуальні документи - постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.05.2019, а саме: автомобілів Renault Trafic (д.н.з. НОМЕР_1 ), МАЗ 5336 (д.н.з. НОМЕР_2 ), МАЗ 533603 (д.н.з. НОМЕР_3 ), ЗИЛ 130 (д.н.з. НОМЕР_4 ); проведено реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) /протоколи про проведення електронних торгів від 23.09.2019 №433181 та №433178, від 04.07.2019 №417075/ та складено акти про проведені електронні торги від 09.10.2019 (автомобілі: МАЗ 533603, д.н.з. НОМЕР_3 - остаточна ціна реалізації - 87700,00 грн; МАЗ 533603-2124, д.н.з. НОМЕР_2 - остаточна ціна реалізації - 74600,00 грн, переможець - ПП "Марксвуд", код ЄДРПОУ 40271678, Тернопільска область, Заліщицький район, с.Торське) та від 12.07.2019 (автомобіль Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 - остаточна ціна реалізації - 134736,00 грн; переможець - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2);
- направлено запити та отримано відповіді:
від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.07.2023 №11-23-0.2-3384/2-23 про облікування за юридичною особою ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" земельної ділянки площею 13.1613 га, розташованої за адресою: м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1 (вид речового права - право постійного користування, підстава набуття - рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 20.10.1998 №867 п.14, дата державної реєстрації - 12.10.1999 №424);
від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що станом на березень 2023 року ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств не числиться;
від Державної авіаційної служби України, що в Державному реєстру цивільних повітряних суден України станом на 19.06.2023 за критерієм пошуку "37400134" записи відсутні;
від ПАТ "Банк Восток" від 11.05.20191 №1260-БТ, АТ "Міжнародний інвестиційний банк" від 11.05.2019 №023-1114/50, від АТ КБ "Приватбанк" від 28.06.2023 №20.1.0.0.0/7-230628/47448 та від АТ "Державний експертно-імпортний банк" від 28.06.2023 №БТ/0720801/4117-23 про те, що на відритих поточних рахунках ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" залишок коштів складає 0,00 грн;
від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2019 №2312-07/19826-06 про те, що боржник є власником свідоцтв України на знаки для товарів і послуг від 12.10.2015 №204447, від 12.10.2015 №204448, від 25.12.2015 №206976;
від Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 30.06.2023 №21-1331-07/16458 про те, що відомості в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, Реєстрі патентів на сорти рослин, Державному реєстрі суб`єктів племінної справи у тваринництві щодо реєстрації за ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин та породи тварин відсутні;
від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.06.2023 №Ц/1/17598-23 про те, що за боржником великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, об`єктів нафтогазового комплексу не обліковується;
від АТ "Укртрансгаз" від 29.06.2023 №1001вих-23-5393 про відсутність інформації про належність на праві власності ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" газопроводів, призначених для транспортування газу та його продуктів;
від Державного підприємства "Держреєстри України" від 21.06.2023 №6911 про те, що згідно з даними Основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 21.06.2023 боржник не зберігає зерно на складах, підключених до основного реєстру;
від Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця" від 04.07.2023 №45/2448 про те, що згідно з даними Автоматизованої системи паспортизації, експлуатації, контролю під`їзних колій промислових підприємств боржник не являється власником під`їзних колій та локомотивів;
від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" від 06.07.2023 №вих-7457/2023 про те, що згідно з даними пошукового сервісу "Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ (СІС)" боржник є власником свідоцтва України на торговельну марку №204448, відомості про інші об`єкти інтелектуальної власності - відсутні;
від Черкаської митниці Державної митної служби України від 26.06.2023 №7.27-1/27/14/2120 про те, що ТОВ "ТД "Черкаська продовольча компанія" на обліку в митних органах України, як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності не перебуває, в зоні діяльності Черкаської митниці зовнішньоекономічні операції з товарами за період з 23.08.2019 до 23.06.2023 не здійснювало;
від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 14.07.2023 №10996-01-14 про те, що за адресою: м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1 з 2016 року документи про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не приймались, повідомлення та декларації на початок виконання (підготовчих) будівельних робіт не реєструвались, дозволи на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою не надавались;
від Фонду державного майна України від 25.09.2023 №12032 про те, що боржник не брав участі в приватизації об`єктів державної власності, яку здійснював апарат Фонду державного майна України;
від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби від 29.06.2023 №6.3-8905/6-23 про те, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДМС на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 11.10.2019 Придніпровським відділом у м.Черкаси УДМС у Черкаській області, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 , виданий 27.09.2016 органом видачі 7101;
від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.09.2023 №12029 з відомостями про дати перетину ОСОБА_1. державного кордону України;
- складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.07.2019, а саме: свідоцтв на знак для товарів і послуг: від 12.10.2015 № НОМЕР_7 (графічне зображення тварини "бик" та надпис "ЧПК"), від 12.10.2015 №204488 (графічне зображення, що містить напис "Черкаська шиночка"), від 25.12.2015 №206976 (графічне зображення тварини "бик" та надпис "ЧПК 1996"; проведено реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) /протоколи про проведення електронних торгів від 02.09.2019 №429282 та №429281/ та складено акти про проведені електронні торги від 17.09.2019 (свідоцтва на знак для товарів і послуг: від 25.12.2015 № НОМЕР_8 (графічне зображення тварини "бик" та надпис "ЧПК 1996" - остаточна ціна реалізації - 33270,00 грн, переможець - ТОВ "Хлібний Дім - Україна", м.Черкаси, вул.Кривалівська,111/1; від 12.10.2015 №204447 (графічне зображення тварини "бик" та надпис "ЧПК") - остаточна ціна реалізації - 33270,00 грн, переможець - ТОВ "Хлібний Дім - Україна", м.Черкаси, вул.Кривалівська,111/1); електронні торги з продажу лоту "свідоцтво на знак для товарів і послуг від 12.10.2015 №204488 (графічне зображення, що містить напис "Черкаська шиночка")" не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників. Постановою від 26.12.2019 у виконавчому провадженні НОМЕР_10 майно передано стягувачу, ТОВ "Черкаська продовольча компанія" в рахунок часткового погашення боргу в сумі 22180,00 грн;
- винесено постанову від 11.03.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме, котлів центрального опалення KALVIS-500 (2 одиниці); проведено реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) /протоколи про проведення електронних торгів від 26.08.2020 №499137 та №499135/ та складено акти про проведені електронні торги від 02.09.2020 (котли центрального опалення KALVIS-500 - остаточна ціна реалізації - 120498,00 грн та 150000,00 грн - переможець - ТОВ "Геліос-1", код ЄДРПОУ 30380358, Херсонська область, м.Каховка, пр-т Перемоги, 3/ІІІ).
Згідно з обліковою карткою на зведене виконавче провадження НОМЕР_10 про стягнення грошових коштів з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (код ЄДРПОУ 37400134), в ході виконання виконавчого провадження НОМЕР_9 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019 у справі №925/1316/18 (суддя Скиба Г.М.) із загальної суми заборгованості 207149,98 грн стягнуто 159316,05 грн (тобто 77%). Залишок суми, що підлягає до стягнення - 47833,93 грн (23% від заборгованості).
25.09.2023 за вих№12033 приватним виконавцем на адресу керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) направлено вимогу про негайне (з моменту отримання вимоги) надання: в письмовому вигляді пояснень за фактом невиконання вимог виконавчих документів, а також повідомлення про заходи, що вживаються з метою їх виконання; копії балансу боржника з розшифровкою його рядків: основні засоби, запаси, виробничі запаси, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за рахунками (із зазначенням контрагентів боржника, видів та місцезнаходження активів, номерів рахунків у фінансових установах); надання доступу до каси боржника та місця зберігання грошових коштів та цінностей з метою проведення виконавчих дій, спрямованих на фактичне виконання вимог виконавчих документі, а також попереджено керівника настання кримінальної відповідальності у разі невиконання законних вимог приватного виконавця.
Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення приватним виконавцем Недоступом Д.М. вимоги від 25.09.2023 за вих№12033 на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» ОСОБА_1. (поштового реєстру, повідомлення про вручення поштового відправлення, квитанції відділення поштового зв`язку, опису вкладення тощо), як і не містять відомостей про отримання останнім вимоги виконавця.
05.10.2023 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» здійснено виїзд за місцем його знаходження: м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1 та виявлено фактичну відсутність останнього за вказаною адресою, про що складено акт від 25.10.2023.
Одночасно, із подання приватного виконавця убачається, що протягом 2019 року приватний виконавець також здійснював виїзди з метою перевірки майнового стану боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» за місцем його знаходження: м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1 та було описано рухоме та інше майно, яке у подальшому було реалізовано, а кошти скеровано на погашення зобов`язань боржника перед стягувачем та на виконання рішення суду.
Станом на день звернення приватного виконавця до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» ОСОБА_1. рішення Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №925/1316/18 боржником у повному обсязі не виконано. Залишок заборгованості становить 47833,93 грн.
Отже, на обґрунтування ухилення боржника від виконання судового рішення приватним виконавцем у поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України зазначено, що:
із загальної суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» 207149,98 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс») у виконавчому провадженні НОМЕР_9 погашено 159 316,05 грн (тобто 77%). Залишок заборгованості становить 47 833,93 грн (23%);
на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 25.09.2023 на адресу керівника ТОВ «ТД "Черкаська продовольча компанія» ОСОБА_1. направлено вимогу №12033 про негайне (з моменту отримання вимоги) надання в письмовому вигляді пояснень за фактом невиконання вимог за виконавчими документами та відомостей про наявне у боржника майно, а також попереджено керівника про настання відповідальності у разі невиконання законних вимог приватного виконавця. Разом з тим, будь-яких доказів направлення приватним виконавцем зазначеної вимоги на адресу ОСОБА_1. (поштового реєстру, квитанції відділення поштового зв`язку, опису вкладення тощо) та її отримання останнім (повідомлення про вручення поштового відправлення, повернення поштового відправлення із відмітками пошти про причини його невручення, тощо) матеріали подання не містять;
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів констатує, що апеляційна скарга приватного виконавця зводиться до двох основних доводів:
приватним виконавцем у 2019 році здійснено усі можливі заходи щодо виявлення майна, належного боржнику, реалізовано те майно, яке знайдено, однак рішення суду за рахунок виявленого майна у повному обсязі не виконано. Станом на час звернення приватного виконавця до суду у боржника відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення;
керівник боржника є заможною особою, багато подорожує, а тому має можливість виконати рішення суду у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги стягувача також зводяться до того, що приватним виконавцем доведено обставини ухилення керівником боржника від виконання рішення суду, що полягає у неподанні декларації про доходи та майно боржника та ненаданні пояснень стосовно факту невиконання судового рiшення; ненаданні інформації про майно та кошти, що належать боржнику та на які можна звернути стягнення з метою виконання рішення суду; достовірних відомостей про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; не надані достовірних відомостей про наявність готівки в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; не надав достовірних відомостей про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів достовірних відомостей про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; не надав достовірних відомостей про майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу; не надав достовірних відомостей про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/iпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.
Надаючи оцінку обставинам справи та доводам апеляційних скарг, колегія суддів виходить з того, що у сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться так:
1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.
Значення словосполучення "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Водночас, це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Колегія суддів підкреслює, що саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про який вказує державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Відтак, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Одночасно, як уже було зауважено, під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Переглядаючи справу в апеляційному провадженні колегія суддів констатує, що матеріалами справи не підтверджується факт ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки останні не містять доказів здійснення боржником будь-якої, у тому числі, господарської діяльності, отримання ним доходів, наявності грошових коштів або ж майна, які могли б бути спрямовані на виконання рішення суду. Навпаки, подання містить докази відсутності у боржника як будь-яких активів, оскільки такі були реалізовані ще у 2019 році, так і будь-яких грошових коштів, як і не містять доказів вчинення боржником (його керівником) дій, спрямованих на приховання майна. Тобто відчуження цього майна у будь-який спосіб, придбання майна на користь третіх осіб тощо.
Колегія суддів також звертає увагу скаржників на помилкове ототожнення ними боржника і його зобов`язань та майнового стану, із особою його керівника, а також майновим станом такого керівника.
Рівень матеріального забезпечення керівника, наявність у нього фінансової можливості здійснювати подорожі за кордон у приватному порядку, не можуть свідчити про те, що боржник, керівником якого є ОСОБА_1 має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, тобто, має місце ухилення від виконання рішення суду, як про це стверджують апелянти.
Колегією суддів враховується та обставина, що невиконання рішення суду, в межах якого приватним виконавцем подано подання, зумовлено об`єктивними причинами, а саме, відсутністю майна, незадовільним фінансовим станом боржника (тобто відсутністю грошових коштів на рахунках) тощо.
Варто зауважити, що ігнорування та невиконання вимог приватного виконавця у першу чергу, повинно мати наслідком накладення штрафу, передбаченого ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не обмеження особи у здійсненні її конституційних прав. Таке обмеження можливо за існування виключних обставин та доведеності наявності таких обставин приватним виконавцем.
Оскільки матеріали подання приватного виконавця не підтверджують обставин наявності у боржника реальної можливості виконати рішення суду у повному обсязі та невиконання цього рішення із суб`єктивних мотивів, колегія суддів приходить до висновку, що приватним виконавцем при зверненні з відповідним поданням належними та допустимими доказами в контексті ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України не доведено ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, а відтак висновок суду першої інстанції про відмову в його задоволенні є правомірним.
Судовою колегією також враховано, що у справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі «Хлюстов проти Росії» («Khlyustov v. Russia» від 11 липня 2013 року) ЄСПЛ застосував вказані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушенням ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Матеріали подання, як і доводи апеляційних скарг не містять будь-якого обґрунтування того, яким чином, обмеження у виїзді за кордон керівника боржника сприятиме погашенню заборгованості.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стягувача стосовно того, що в порушення вимог ст. 238 ГПК України суд не навів переконливих мотивів, які б надавали можливість припускати/стверджувати, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Торговий дім «Черкаська продовольча компанія» до повного виконання боржником - юридичною особою зобов`язань за судовим рішенням є необґрунтованим та неправомірним.
Так, рішення суду вмотивовано нормами права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, а саме, ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 18, 19, 48, 52, 53 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», ст.2 Указу Президента України від 24.03.2008 №261/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», ст.ст. 18, 377 ГПК України, а також встановленою судом відсутністю належних та допустимих доказів ухилення боржника від виконання рішення суду.
Натомість, апеляційні скарги не містять жодних посилань на наявні у матеріалах справи (подання) докази, які б давали змогу достеменно встановити обставини приховування боржником наявного у нього майна, чи взагалі наявності у нього будь-якого майна або ж здійснення господарської діяльності з 2019 року, тобто докази того, що саме боржник, а не його керівник у силу свого майнового стану, реально має фінансові можливості виконати рішення суду, проте ухиляється від цього та не бажає цього робити, - відсутні.
Ненадання боржником декларації про майновий стан може свідчити про неналежне виконання боржником вимог приватного виконавця із відповідними наслідками (накладення штрафу), а не про ухилення від виконання рішення суду чи про приховування майна.
При цьому, колегія суддів підкреслює, що в ході примусового виконання рішення суду здійснювались опис, арешт та реалізація наявного у боржника майна.
Колегія суддів також не вбачає в оскаржуваній ухвалі ознак «правового пуризму», тобто надмірного процесуального формалізму, оскільки усі норми процесуального закону судом першої інстанції застосовано відповідно до встановлених ним обставин.
Безпідставними є доводи стягувача про те, що суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно, необґрунтовано та суперечливо.
Так, у описовій частині ухвали суд навів доводи приватного виконавця, наведені ним у поданні, а саме, щодо відчуження/передачу керівником Боржника майна, належного боржникові на користь третіх осіб, щодо періодичних виїздів за кордон, перешкоджання у виконанні та ухилення від виконання рішення суду, нез`явлення на виклики приватного виконавця, тощо, а в подальшому, надавши цим доводам оцінку, з огляду на відсутність доказів, дійшов до висновку про те, що приватним виконавцем не доведено наявності у діях керівника боржника умислу у невиконанні рішення суду, що у свою чергу, виключає можливість задоволення відповідного подання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги стягувача про порушення судом вимог ст. 238 ГПК України, наявності в оскаржуваній ухвалі тверджень, які можна кваліфікувати як «правовий пуризм», а також висновків суду, які можна кваліфікувати як недобросовісні, необґрунтовані та суперечливі, ненадання судом оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо здійснення керівником боржника дій, що свідчать про ухилення від виконання рішення суду, як і доводи обох заявників апеляційних скарг про неправильне застосування судом п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.337 ГПК України, про необґрунтованість оскаржуваної ухвали та її прийняття внаслідок неповного встановлення обставин справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення питання про задоволення подання приватного виконавця.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі № 925/1316/18 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційних скарг законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі № 925/1316/18 залишаються без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на заявників - Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС».
Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 270-271, 275-284, 337 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» та Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2023 у справі №925/1316/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/1316/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.02.2024.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Т.П. Козир
О.В. Агрикова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2024 |
Оприлюднено | 29.02.2024 |
Номер документу | 117274552 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Мальченко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні