Рішення

від 27.02.2024 по справі 909/1184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1184/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/1184/23 за позовом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Колективного виробничо-комерційного підприємства "Прохолода-Ф" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 35 333,41 грн.

Суть спору.

Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Колективного виробничо-комерційного підприємства "Прохолода-Ф" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, в сумі 35 333,41 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на той факт, що відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна (23/100 виробничо-складських приміщень). Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної форми власності, якою відповідач до 30.07.2020 користувався на умовах договору оренди землі. Після завершення строку дії договору відповідач належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, договір оренди не переуклав, орендні платежі за володіння та користування земельною ділянкою не сплачував, хоча нерухоме майно відповідача продовжувало знаходитись на земельній ділянці. Відтак, позивач вважає, що відповідач зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 для розгляду справи № 909/1184/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 позовну заяву залишено без розгляду, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Заявою від 29.12.2023 (вх.№ 18817/23 від 29.12.2023) з додатками, позивач усунув недоліки позовної заяви).

Ухвалою від 03.01.2024 прийнято позовну заяву Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/1184/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України: позивачу шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача; відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Вручення позивачу зазначеної вище ухвали підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якої електронна копія ухвали суду від 03.01.2024 по справі № 909/1184/23 надіслана Івано-Франківській міській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 03.01.2024 о 20:07.

Відповідач електронного кабінету в підсистемі (модулі) ЄСІТС не зареєстрував, що позбавило суд можливості направити йому копію ухвали від 03.01.2024 про відкриття провадження у справі в електронній формі в електронний кабінет.

Копію ухвали від 03.01.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана в позовній заяві та відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення, яким суд направляв копію ухвали про відкриття провадження відповідачу, повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці ф.20 про причини досилання/повернення за місцем обслуговування "за терміном зберігання, адресат відсутній". Дата проставлення відмітки: 09.02.2024

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/1184/23 від 03.01.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Відповідно до Положення про Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, в редакції рішення Івано-Франківської міської ради від 10 червня 2022 р. № 101-25, Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.06.2022 № 99-25, посадовою особою Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Перегінець С.І., за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2610100000:08:004:0134) на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Повідомлення (вих. № 422/34.3-02/18в від 12.10.2022) про проведення обстеження в період з 17 жовтня 2022 р. по 28 жовтня 2022 р. направлялось на адресу відповідача, як землекористувача та власника нерухомого майна, рекомендованим листом (фіскальний чек 12.10.2022).

25 жовтня 2022 року за результатами цього обстеження посадовою особою Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Перегінець С.І. з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено акт № 15 обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка використовується для обслуговування складських приміщень Колективним виробничо-комерційним підприємством Прохолода-Ф.

В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено таке:

- відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КВКП Прохолода-Ф не перебуває в стані припинення;

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер довідки 308967992 від 05.09.2022 р.), КВКП Прохолода-Ф є власником 23/100 нерухомого майна - виробничо-складських приміщень (реєстраційний номер 5938464). Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, б/н, 21.04.1997 р., укладений між КРВП Ремтехніка та КВКП Прохолода-Ф.

- Нерухоме майно КВКП Прохолода-Ф розміщене окремо та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:08:004:0134, яка огороджена, складної форми і знаходиться в північно-західній частині міста Івано-Франківська, за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер 308967617 від 05.09.2022 р.), земельна ділянка кадастровий номер 2610100000:08:004:0134 належить Івано-Франківській міській територіальній громаді. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію права власності 09.12.2015. Підстава виникнення права власності рішення Івано-Франківської міської ради № 1842-56 від 30.07.2015. Форма власності комунальна, площа земельної ділянки 0,0641 га.

- на підставі п. 2 рішення 56 сесії Івано-Франківської міської ради від 30.07.2015 № 1842-56 Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань земельна ділянка була передана в оренду. Договір оренди, номер та дата державної реєстрації: № 12442764 від 09.12.2015. Реєстраційний номер нерухомого майна 799839626101. Орендар Колективне виробничо-комерційне підприємство Прохолода-Ф (код ЄДРПОУ: 24685652), орендодавець Івано-Франківська міська рада. Строк дії договору: 30.07.2020 (інформаційна довідка номер 308967617 від 05.09.2022).

- цільове призначення земельної ділянки 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень. На день обстеження земельна ділянка використовується для обслуговування приміщень з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів. Заїзд на ділянку здійснюється з вул. Сагайдачного.

- в Департаменті комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів на право користування обстежуваною земельною ділянкою, зокрема, що стосується укладеного (діючого) договору оренди землі.

Викладені в акті № 15 обстеження земельної ділянки від 25.10.2015 обставини підтверджуються доданою до позовної заяви інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відповідачу належать 23/100 виробничо-складських будівель по АДРЕСА_1 (інформаційна довідка щодо суб`єкта № 308967992 від 05.09.2022); земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:08:004:0134 по АДРЕСА_1 призначена для обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, щодо земельної ділянки 09.12.2015 було зареєстровано право оренди Колективного виробничо-комерційного підприємства Прохолода-Ф строком дії до 30.07.2020 на підставі договору оренди землі від 30.07.2015 (інформаційна довідка щодо об`єкта № 308967617 від 05.09.2022).

З рішення 56 сесії Івано-Франківської міської ради від 30.07.2015 № 1842-56 та п. 1 додатку № 2 до цього рішення слідує, що Івано-Франківська міська рада затвердила відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0641 га, кадастровий номер 2610100000:08:004:0134 для обслуговування складських приміщень з передачею її в оренду. При цьому дану земельну ділянку вилучено з постійного користування КРВП Ремтехніка у зв`язку з продажем приміщень відповідачу.

Після завершення 30.07.2020 року строку дії договору оренди земельної ділянки, Колективне виробничо-комерційного підприємства Прохолода-Ф, незважаючи на розташування на земельній ділянці комунальної форми власності (кадастровий номер: 2610100000:08:004:0134) зазначеного вище нерухомого майна відповідача, належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на цю земельну ділянку, як це передбачено ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі". Відповідно, протягом періоду з 31.07.2020 по 30.09.2023 не у повному обсязі вносив плату за користування землею у розмірі, встановленому законодавством, внаслідок чого без достатньої правової підстави зберіг в себе грошові кошти у обсязі орендної плати.

З метою досудового врегулювання спору, 04.08.2023 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 31.07.2023 № 841/01-11/18в з пропозицією добровільно сплатити 35553,46 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська за період з 31.07.2020 по 01.06.2023; докази направлення останньої наявні в матеріалах справи.

У відповідь на зазначену претензію відповідач сплатив 12.10.2023 4177,00 грн з призначенням платежу: податок за користування земельною ділянкою згідно претензії № 841/01-11/18в від 31.07.2023, тобто частково задовольнив претензію.

Згідно з розрахунком позивача сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади, з врахуванням частково сплаченої суми 4177,00 грн становить за період з 31.07.2020 по 30.09.2023 - 35333,41 грн. (розрахунок суми додано до позовної заяви).

На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач долучив до позовної заяви копії: витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.05.2023, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік складає 313975,13 грн; витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.10.2022, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік складає 273027,54 грн; лист Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відповідно до якого вартість 1 кв.м. земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:004:0134 становить: за 2020 рік 387,16 грн; за 2021 рік 387,16 грн.

Листом № 9051/5/09-19-04-01-05 від 27.10.2022 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомило про відсутність декларування відповідачем плати за землю у 2019-2022 роках.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 р. у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11 лютого 2019 р. у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 р. у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Із змісту інформаційних даних з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 24), земельна ділянка площею 0,0641 га, кадастровий номер 2610100000:08:004:0134, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер.

Дана земельна ділянка була предметом договору оренди від 30.07.2015 між позивачем та відповідачем, який діяв до 30.07.2020.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 р. у справі № 920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13 лютого 2019 р. у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за період з 31.07.2020 по 29.12.2021 та 5 відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за період з 30.12.2021 по 30.09.2023.

При визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач правильно врахував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка підтверджена витягами про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформацією Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо вартості 1 кв.м. даної земельної ділянки.

Однак позивач не підтвердив належними та допустимими доказами чому за період з 30.12.2021 по 30.09.2023 він, при визначенні суми безпідставно збережених відповідачем коштів, застосовує ставку річної орендної плати у 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, позивачем не надано жодних документів, в тому числі і рішень Івано-Франківської міської ради, з яких би слідувало, що за земельну ділянку, якою користувався відповідач, останній у період з 30.12.2021 по 30.09.2023 мав би сплачувати орендну плату за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при тому що по 29.12.2021 суму безпідставно збережених коштів розраховано виходячи зі ставки орендної плати у 4%.

Разом з тим, рішенням 27 сесії Івано-Франківської міської ради від 27.06.2019 року № 148-27 затверджено Порядок передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську.

Додатком 3 до зазначеного порядку затверджено ставки річної орендної плати, зокрема встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками з кодом цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови у розмірі 4%.

Саме таке цільове призначення має земельна ділянка, якою користувався відповідач без укладення договору оренди землі.

Враховуючи, що позивач не довів наявності правових підстав для зміни ставки орендної плати за землю з 30.12.2021 з 4% до 5%, суд здійснив перерахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки виходячи з того, що ставка орендної плати за весь період користування відповідача земельною ділянкою становить 4% від її нормативної грошової оцінки, що відповідає додатку 3 до Порядку передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням 27 сесії Івано-Франківської міської ради від 27.06.2019 року № 148-27.

За розрахунком суду сума безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки позивача без укладення договору оренди становить: за період з 31.07.2020 по 31.12.2020 4176,84 грн; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 9926,78 грн (248169,56 грн ? 4%); за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 10921,10 грн (273027,54 грн ? 4%); за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 9419,26 грн (313975,13 грн ? 4% : 12 ? 9).

При розрахунку суд враховував також положення п. 287.4. статті 287 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тому розмір безпідставно збережених коштів визначається у рівному розмірі в місяць впродовж року, як 1/12 річної орендної плати за місяць.

За наведеного, в період з 31.07.2020 по 30.09.2023 відповідач у разі укладення договору оренди землі мав сплатити за використання земельної ділянки в загальному розмірі 34443,98 грн. Враховуючи часткову сплату відповідачем суми безпідставно збережених коштів в розмірі 4177,00 грн, до стягнення з відповідача підлягає 30266,98 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині 5066,43 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - cтягнення з Колективного виробничо-комерційного підприємства "Прохолода-Ф" на користь Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області 30266,98 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1413 від 18 грудня 2023 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову (30266,98 грн із 35333,41 грн, що становить 85,66%), судовий збір в сумі 2299,11 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а судовий збір в сумі 384,89 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Колективного виробничо-комерційного підприємства "Прохолода-Ф" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 35 333,41 грн задовольнити частково.

Стягнути з Колективного виробничо-комерційного підприємства "Прохолода-Ф" (вул. Гетьмана Сагайдачного, 48В, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи: 24685652) на користь Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код юридичної особи: 33644700) 30266 (тридцять тисяч двісті шістдесят шість) грн 98 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 2299 (дві тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн 11 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 5066,43 грн.

Судовий збір в сумі 384,89 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк