Рішення

від 27.02.2024 по справі 910/19469/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024Справа № 910/19469/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ ФІНАНС»

про стягнення 40 458,13 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Фінанс» про стягнення заборгованості в розмірі 40 458,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договорами зберігання (закачування, відбору) природного газу №1604001682 від 01.04.2016, №1804000587 від 27.04.2018 та №18005000120 від 04.05.2018 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19469/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.12.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт Фінанс» (замовник) укладено Договір зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1604001682 (надалі - Договір-1), за умовами якого виконавець зобов`язується протягом строку, визначеного цим договором, зберігати в підземному сховищі газу (надалі -ПСГ) природний газ (надалі - газ) у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником та повернути замовнику газ у кількості, визначені у Договорі, а замовник зобов`язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки.

Відповідно до п. 2.12. Договору-1 обсяг газу, що передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання- передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітнім. В актах приймання- передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ.

Акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків відповідача із позивачем.

Відповідно до п. 4.1. Договору-1 відповідач сплачує позивачу послуги із закачування газу в ПСГ та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача до 20-го числа місяця, наступного за звітнім місяцем закачування газу.

14.04.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору зберігання іакачування, зберігання, відбір) природного газу від 01.04.2016 № 1604001682.

Відповідно до п. 2.6. Договору в редакції вказаної додаткової угоди від 14.04.2016, строк зберігання газу відповідача в сезоні зберігання газу 2016-2017 років визначається з дати початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання позивачу до закінчення періоду відбору, але не пізніше дати, яка настане раніше, а саме: 15 квітня 2017 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виконання Закону України.

Відповідно до п. 10 Додаткової угоди № 1 договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині зберігання (закачування, зберігання, відбору) газу до дати, яка настане раніше, а саме: 15 квітня 2017 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виконання Закону України, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за Договором.

14.04.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 01.04.2016 № 1604001682.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору в редакції вказаної додаткової угоди від 14.04.2017 сезоном зберігання 2017-2018 є період з 16 квітня 2017 року до дати, яка настане раніше, а саме: 15 квітня 2018 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на виконання Закону України «Про ринок природного газу».

Відповідно до п. 2.19. Договору в редакції додаткової угоди від 14.04.2017, у випадку, якщо на дату закінчення періоду відбору газу за Договором, у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу відповідача, сторони зобов`язуються в місячний строк, починаючи з дати закінчення періоду відбору газу за Договором, скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ.

Відповідно до п. 4.8. Договору в редакції додаткової угоди від 14.04.2017 відповідач зобов`язується не пізніше 35 календарних днів, починаючи з дати закінчення періоду відбору газу сплатити позивачу частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення черіоду відбору газу, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п. 10 додаткової угоди від 14.04.2017 договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині зберігання (закачування, зберігання, відбору) газу до дати, яка настане раніше, а саме: 15 квітня 2018 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виконання Закону України, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за Договором.

На виконання умов Договору-1 сторонами було підписано акт про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання № 143/05-18 від 30.04.2018. Відповідно до п. 1 Акту № 143/05-18 на кінець сезону зберігання 2017/2018 рр. обсяг залишку природного газу відповідача в ПСГ позивача згідно Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 01.04.2016 № 1604001682 між сторонами становить 40,360 тис.куб.м.. Вартість послуг становить 1118,78 грн із ПДВ.

З огляду на викладене та положення пунктів 2.1.2, 4.8. Договору в редакції додаткової угоди від 14.04.2017, відповідач зобов`язався сплатити частину вартості послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу до 20.05.2018. В порушення умов Договору-1 відповідач не оплатив позивачу вартість наданих послуг, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за цим договором складає 1118,78 грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором-1 інфляційні втрати у розмірі 740,49 грн та 3% річних у розмірі 185,84 грн.

27.04.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт Фінанс» (замовник) укладено Договір зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1804000587 (надалі - Договір -2), за умовами якого виконавець надає замовнику послуги зберігання в ПСГ природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником та повернути замовнику газ у кількості, визначені у договорі, а замовник зобов`язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки.

Відповідно до п. 2.1. Договору-2 відповідач передає позивачу газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, у поточному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2018 року - до дати, яка настане раніше, а саме: 15 квітня 2019 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на виконання Закону України «Про ринок природного газу».

У випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу відповідача на кінець минулого сезону зберігання 2017-2018 років останній залишає його ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні зберігання, що оформлюється стронами відповідно до пункту 2.15. Договору.

Відповідно до п. 2.15. Договору-2 у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15 квітня 2018 року) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу відповідача, останній залишає його в ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні.

Сторони протягом 10-ти днів з дати укладення Договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ.

Відповідач зобов`язаний оплатити частину вартості послуг із зберігання в ПСГ обсягу залишку газу в поточному сезоні згідно з пуктом 4.3. Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору-2 відповідач зобов`язується протягом 15-ти днів з дати укладання Договору сплатити позивачу частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ в поточному сезоні зберігання, після закінчення минулого сезону зберігання 2017-2018 років, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

На виконання п. 2.15. Договору-2 30.04.2018 сторонами було підписано акт про обсяги залишку природного газу в ПСГ на початок сезону зберігання № 144/05-18.

Пунктом 1 даного акту зазначено, що на початок сезону зберігання 2018/2019 обсяг залишку природного газу відповідача в ПСГ відповідача згідно Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 27.04.2018 № 1804000587 між сторонами становить 40.360 тис.куб.метрів.

Відповідно до п. 2 Акту від 30.04.2018 № 144/05-18 вартість послуг становить 1 118,78 грн.

31.07.2018 сторонами було складено Акт № 92/11-18, відповідно до якого обсяг залишку природного газу відповідача в ПСГ позивача згідно Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 27.04.2018 №1804000587 між сторонами становить 40,360 тис.куб.м. та визначено вартість послуг в сумі 1 118,78 грн.

З урахуванням того, що Договір -2 укладений 27.04.2018, то першим днем відліку 15-ти денного строку є 28.04.2028, а останнім - 12.05.2018.

З урахуванням наявності залишків природного газу відповідача в ПСГ позивача на початок сезону 2018-2019, відповідач мав сплатити до 12.05.2018 вартість наданих послуг із зберігання в сумі 1 118, 78 грн.

В порушення умов даного договору відповідач не сплатив позивачу вартість наданих послуг в сумі 1 118, 78 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору -2 відповідач зобов`язаний був до 20.08.2018 сплатити позивачу вартість наданих послуг із зберігання природного газу на кінець сезону 2018 -2019 в сумі 1 118,78 грн.

В порушення умов Договору -2 позивач не здійснив оплату позивачу вартість наданих послуг в сумі 2 237,56 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 362,66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1494,08 грн.

04.05.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт Фінанс» (замовник) укладено Договір зберігання (закачування, відбору) природного газу № 1805000120 (надалі - Договір-3), за умовами якого оператор надає замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у Договорі, а замовник зобов`язується оплатити оператору вартість послуг на умовах, визначених Договором.

В п. 3.1. Договору-3 визначено види послуг, які надає оператор замовнику.

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 Договору-3 вартість послуг розраховується відповідно до тарифів та коефіцієнтів, що встановлюються регулятором. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та коефіцієнти на своєму веб-сайті.

Тарифи та коефіцієнти є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності рішенням регулятора про їх встановлення і додаткового письмового погодження стороні не потребують. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках згідно з умовами Договору (п. 6.3 Договору-3).

За умовами п. 6.4 Договору-3 оплата вартості послуг при замовленні річної потужності та/або індивідуальної послуги на місяць здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися послуги.

Для індивідуальних послуг на добу наперед оплата в розмірі вартості замовлених індивідуальних послуг на добу наперед має бути зарахована на рахунок оператора не пізніше закінчення банківського дня, що передує дню подання номінації/реномінації, відповідно до розділу ІХ Кодексу.

Замовник сплачує оператору вартість послуг незалежно від фактичного використання розподіленої потужності.

Згідно з п. 6.8 Договору-3 якщо на початок базового сезону закачування та/або якщо на кінець строку надання послуг за Договором у газосховищах оператора лишається природний газ замовника і замовник не здійснив замовлення послуг, які враховують зберігання зазначених обсягів, розрахунок вартості послуг здійснюється як для індивідуального робочого обсягу на місяць відповідно до пункту 6.6 Договору. Оплата вартості послуг здійснюється замовником відповідно до пункту 6.4 Договору.

У відповідності до п. 6.12 Договору-3 послуги, що надаються за цим Договором у звітному місяця, крім випадку, визначеному у пункті 3.15, оформлюються двосторонніми актами наданих послуг між оператором і замовником до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.03.2028 (п. 10.1. Договору-3).

Права та обов`язки сторін за Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦК України), а саме: введення в дію затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища (п. 10.1 Договору-3).

На виконання вимог п. 6.12 Договору, позивачем складено та направлено на поштову та електронну адресу відповідача Акти наданих послуг за період з 31.08.2018 по 31.10.2023 на загальну суму 24 202,86 грн, які залишені відповідачем без погодження або ж надання вмотивованих відмов у їх погодженні.

Позивач зазначає, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з серпня 2018 року по жовтень 2023 року послуги зі зберігання природного газу за Договором-3, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 202,86 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 789,66 грн, 3% річних у розмірі 1 645,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 6 680,95 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У ч. 3 ст. 946 ЦК України зазначено, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ч. 1 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ до закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу згідно з договором зберігання, якщо на рахунку замовника обліковується залишок природного газу, замовник зобов`язується: замовити послугу зберігання (закачування, відбору) на наступний період, яка враховує зберігання залишків на кінець строку надання послуг (зберігання, закачування) природного газу; або передати зазначений обсяг природного газу третій особі (особам) у порядку, встановленому цим Кодексом; або відібрати весь обсяг природного газу, що зберігається в газосховищах на його рахунку зберігання.

Відповідно до ч. 2 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ, якщо замовник не здійснив заходів, передбачених пунктом 1 цієї глави, оператор газосховища протягом десяти робочих днів в односторонньому порядку складає акт про обсяг залишку природного газу в газосховищах на дату закінчення надання послуг зберігання (закачування, відбору) на підставі акта про рух природного газу на рахунку зберігання замовника за останній розрахунковий період.

Згідно з ч. 3 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ оператор газосховища розраховує вартість зберігання залишку природного газу після закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) як для індивідуального робочого обсягу на місяць на підставі складеного акта про обсяг залишку природного газу та виставляє рахунок власнику природного газу.

У відповідності до розділу ІV Кодексу газосховищ оператор газосховища надає послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, укладеного між оператором та замовником, та на умовах, визначених цим Кодексом. Типова форма договору зберігання (закачування, відбору) природного газу затверджується Регулятором та публікується на вебсайті оператора газосховища.

На підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховища надає замовникам наступні послуги: 1) річна потужність; 2) індивідуальні послуги на місяць: індивідуальний робочий обсяг на місяць; індивідуальна потужність закачування на місяць; індивідуальна потужність відбору на місяць; 3) індивідуальні послуги на добу наперед: індивідуальна потужність закачування на добу наперед; індивідуальна потужність відбору на добу наперед.

Індивідуальні послуги надаються залежно від технічних можливостей газосховищ та з урахуванням вже розподіленої річної потужності на відповідний рік зберігання.

Судом при розгляді справи встановлено, що на виконання умов Договору-1 від 01.04.2016 позивач надав відповідачу послуги із зберігання газу, а відповідач в порушення умов даного договору не оплатив позивачу послуги зі зберігання газу в сумі 1 118,78 грн.

На виконання умов Договору-2 від 27.04.2018 позивач надав відповідачу послуги із зберігання газу, а відповідач в порушення умов даного договору не оплатив позивачу послуги зі зберігання газу в сумі 2 237,56 грн.

На виконання умов Договору -3 від 04.05.2018 позивач надав відповідачу послуги із зберігання газу, а відповідач в порушення умов даного договору не оплатив позивачу послуги зі зберігання газу в сумі 24 202,86 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач забрав зі зберігання позивача вказані обсяги природного газу, зокрема, складених між сторонами відповідних актів.

Таким чином, враховуючи норми ч. 3 ст. 946 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг зі зберігання природного газу 27 559, 20 грн ( по Договору-1 - 1 118,78 грн, по Договору-2 - 2 237,56 грн, по Договору-3 - 24 202,86 грн).

Як вбачається з позовної заяви, розрахунок вартості послуг зі зберігання позивач здійснював на підставі тарифів, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Суд зазначає, що розрахунки вартості наданих позивачем послуг у спірний період відповідають вимогам, які встановлені Кодексом газосховищ і Договором, та здійснені з урахуванням тарифів, які були встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з огляду на що визнаються судом обґрунтованими.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що за період зберігання позивачем природного газу по трьом договорам становить 27 559,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд, дослідивши умови договорів, встановив, що строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг зберігання природного газу є таким, що настав.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу вартості зберігання у розмірі 27 559,20 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Фінанс» з оплати послуг за зберігання природного газу у спірні періоди на суму 27 559,20 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 27 559,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахованих позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат по договорам від 01.04.2016, від 27.04.2018 та від 04.05.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в їх обґрунтованость, у зв`язку з чим позовні вимоги частині стягнення 3% річних у розмірі 185,84 грн по Договору -1, 3% річних у розмірі 362,66 грн по Договору -2 та 1 645,25 грн 3% річних по Договору -3 підлягають задоволенню у повному обсязі. Загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2 193,75 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 740, 49 грн по Договору-1, 1494,08 грн по Договору -2 та 6 680,95 грн по Договору-3.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у загальному розмірі 8 915,52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем нараховано пеню у розмірі 1 789,66 грн за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по Договору-3.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.5 Договору-3 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених Договором, замовник додатково сплачує оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку нарахування заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 789,66 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ ФІНАНС» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 3, ідентифікаційний код: 40106036) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) заборгованість у розмірі 27 559 грн. 20 коп., пеню у розмірі 1 789 грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 2 193 грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 915 грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.02.2024.

Суддя Т.Ю. Трофименко