Ухвала

від 21.02.2024 по справі 911/3228/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3228/23

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» про стягнення 123 670 110грн, за участі представників від:

позивача Вітліна М.О. (ордер АА №1378597 від 30.11.2023), Ємельянов В.Р. (ордер АА №1364403 від 17.10.2023);

відповідача не з`явилися;

третьої особи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 123 670 110грн у рахунок відшкодування шкоди, а саме: 112 491 050грн збитків у вигляді вартості втраченого майна, 11 179 060грн упущеної вигоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на знищення внаслідок артилерійського обстрілу військовими збройних сил Російської Федерації 03.03.2022 його матеріальних цінностей, що зберігались у приміщенні складського комплексу в с. Стоянка Бучанського району Київської області по вул. 21-км Житомирського шосе, 7, що спричинило збитки в розмірі вартості знищеного майна та упущеної вигоди - доходів, які позивач міг би отримати в разі реалізації знищених матеріальних цінностей (т.1 а.с.1-10).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 01.12.2023 о 10:00, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.1 а.с.171-172).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 02.11.2023 о 22:45 та вважається врученою наступного робочого дня в силу ч.6 ст.242 ГПК України, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т.1 а.с.173).

Відповідач про розгляд вказаної справи та про можливість скористатися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву повідомлений у порядку, встановленому ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті судової влади України. (т.1 а.с.174).

Ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, 01.12.2023 судом відкладено підготовче засідання на 27.12.2023 о 14:00 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України (т.1 а.с.176-177).

Ухвалою від 01.12.2023 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 14:00 27.12.2023 (т.1 а.с.179). Вказана ухвала доведена до відома відповідача шляхом розміщення інформації про дату, час і місце засідання суду на офіційному вебсайті судової влади України (т.1 а.с.180).

26.12.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів, у якому позивач вказує що відповідні докази не подані одночасно з поданням позову, оскільки про необхідність доведення певних обставин за допомогою доказів, що надаються, стало відомо лише після роз`яснень суду, наданих у підготовчому засіданні 01.12.2023.

Ухвалою від 27.12.2023, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.01.2024, судом: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (далі ТОВ «Логсітик-Плюс»); зобов`язано позивача невідкладно направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а також клопотання від 25.12.2023 з додатками, про що надати докази суду; встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті позову; підготовче засідання відкладено на 15.01.2024 о 14:00 (т.1 а.с.187-190, 205).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 29.12.2023 о 22:15, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с.191); відповідач повідомлений про відкладення підготовчого засідання шляхом розміщення інформацію про дату, час і місце засідання суду на офіційному вебсайті судової влади України (т.1 а.с.193); третій особі копія ухвали направлена рекомендованим поштовим відправленням №0600075484400, яке повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою від 15.01.2024, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.199-203).

Адреса, за якою третій особі направлено копію ухвали від 27.12.2023 відповідає адресі третьої особи, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.181).

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день, зокрема, проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала є видом судового рішення в силу п.1 ч.1 ст.232 ГПК України.

Отже, ухвала від 27.12.2023 вважається врученою третій особі 15.01.2024.

03.01.2024 до суду надійшли докази виконання вимог ухвали суду від 27.12.2023 в частині направлення копії позовної заяви з додатками, клопотання від 25.12.2023 з додатками залученій третій особі (т.1 а.с.194-195).

Підготовче засідання призначене на 15.01.2024 о 14:00 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному та ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 призначено на 31.01.2024 о 15:00 (т.1 а.с.204).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 18.01.2024 о 13:08, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с.206); відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання шляхом розміщення інформацію про дату, час і місце засідання суду на офіційному вебсайті судової влади України (т.1 а.с.210); третій особі, у якої відсутній електронний кабінет, копія ухвали від 18.01.2024 направлена рекомендованим поштовим відправлення №0600080477241, яке повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою від 31.01.2024, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.218-221).

31.01.2024 судом розпочато підготовче засідання, однак, у зв`язку з оголошення повітряної тривоги у м. Києві, в судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 21.02.2024 (т.1 а.с.211-213).

В підготовче засідання 21.02.2024 представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

В підготовчому засіданні позивачем заявлено клопотання про виклик експерта Побеленської Ніни Андріївни (далі Побеленська Н.А.), для надання пояснень відповідно до складеного нею висновку експерта №06-23 за результатами проведеної судово-економічної експертизи від 06.10.2023.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання з наступних причин.

В силу ч.4 ст. 69 ГПК України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Між тим, у даній справі відсутня необхідність у виклику експерта Побеленської Н.А., оскільки висновок, що вона надала за результатами проведення судово-економічної експертизи, складений від 06.10.2023 та доданий позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.105-136), не можна вважати висновком судової експертизи у даній справі, у зв`язку із чим у даній справі необхідно призначити судову експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і для з`ясування яких необхідні спеціальні знання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

До звернення до суду з даним позовом за заявою позивача проведено судово-економічну експертизу судовим експертом Побеленською Н.А., висновок якої разом із позовом надано позивачем (т.1 а.с.105-136). Як вбачається з висновку експерта, на вирішення експертизи судовому експерту поставлені наступні питання:

- Який розмір прямого матеріального збитку, що заподіяний ТОВ «Телко Україна» внаслідок знищення майна згідно переліків (товарів та пакувальної тари) внаслідок збройної агресії Російської Федерації станом на 03.08.2023 року?

- Визначити розмір упущеної вигоди ТОВ «Телко Україна» станом на 03.08.2023 року від неможливості реалізації партій товарів згідно переліку, що були знищені внаслідок збройної агресії Російської Федерації?

- У якому розмірі визначається загальний матеріальний збиток (з урахуванням упущеної вигоди), що заподіяний ТОВ «Телко Україна» внаслідок знищення майна згідно переліків (товарів та пакувальної тари) внаслідок збройної агресії Російської Федерації станом на 03.08.2023 року?

З висновку вбачається, що для її проведення ТОВ «Телко Україна» надано (в копіях) наступні матеріали:

- статут ТОВ «Телко Україна»;

- реєстраційні документи ТОВ «Телко Україна»;

- протоколи загальних зборів учасників;

- фінансова звітність (баланси за формою № 1 та звіти про фінансові результати, форма №2) ТОВ «Телко Україна» за 2020-2021 роки;

- наказ по ТОВ «Телко Україна» від 11.05.2022 №0511-1/22 про проведення інвентаризації;

- матеріали за результатами проведення інвентаризації ТОВ «Телко Україна» станом на 12.05.2022 (інвентаризаційний опис, наказ про затвердження протоколу інвентаризації та протокол інвентаризації);

- інформація стосовно переліку товарів і пакувальної тари (всього 8 найменувань, 1513 одиниць), що знищені пожежею та зазначені в інвентаризаційному описі станом на 12.05.2022, в розрізі найменувань українською і англійською мовами, функціонального призначення товарів (сировини), кількості і балансової вартості на момент проведення інвентаризації, їх належності до певних Бізнес - Ліній та середньої торгівельної націнки на такі товари у 2020 і 2021 роках.

- договір надання складських логістичних послуг № LP 21122021 від 21 грудня 2021 року та договір про відповідальне зберігання № LP 21122021 від 21 грудня 2021 року за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Стоянка, вул. 21-км Житомирської траси;

- договір оренди № WGL-2021-1216 від 16.12.2021, укладений між ТОВ «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК» та ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС»;

- вантажно-митні декларації на товари, які зберігалися на складі ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС»;

- регістри бухгалтерського обліку за 2021-2022 роки: картки рахунку 281 «Товари на складі» у розрізі номенклатури товару;

- акт про пожежу від 05.05.2022 Бучанської РУ ГУ ДСНС України;

- бухгалтерська довідка від 17 серпня 2023 року;

- бюджет продажів на 2022 рік;

- інші матеріали: договори поставки, договори про закупівлю товару.

Порядок призначення та проведення судової експертизи окрім положень ГПК України, визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція) та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Науково-методичні рекомендації), які затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5.

Згідно пп. 1.2.3, 1.2.4 п.1.2 Інструкції одними із основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є: економічна та товарознавча.

Одним із основних завдань товарознавчої експертизи, як це визначено п.1.2 розділу IV Науково-методичних рекомендацій, є визначення вартості товарної продукції; на вирішення відповідного експертного дослідження може бути поставлене питання щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок його пошкодження (п.1,3 розділу IV Науково-методичних рекомендацій).

Об`єктом дослідження економічної експертизи, що вбачається із змісту норм розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій є документи бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, документи про економічну діяльність підприємств й організацій, документи фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до наданого висновку проводилась саме економічна експертиза.

Згідно п.3.3 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій для проведення дослідження, у випадку проведення економічної експертизи, необхідно надати оригінали документів або належним чином завірені їх якісні копії що мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

В силу п.4.11 Інструкції при проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об`єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження. Відповідним пунктом визначено, що документальні матеріали, які були об`єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються штампом довільного зразка, який має містити інформацію щодо експертної установи, в якій проводилась експертиза, або судового експерта, яким проводилась експертиза.

Зазначеним пунктом установлено, що: проставляння штампа на об`єкті дослідження або зразку проводиться експертом таким чином, щоб відбиток мав мінімальний вплив на об`єкт дослідження чи зразок, не змінював його властивостей та не позбавляв можливості проведення його подальших досліджень; якщо проставляння штампа безпосередньо на об`єкті дослідження чи зразку є неможливим (вплив на дійсність об`єкта дослідження, велика кількість об`єктів дослідження, тощо), штамп проставляється на упаковках з об`єктами дослідження чи зразками, що повертаються після їх дослідження органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта.

Відповідно до п.4.12 Інструкції у вступній частині експертного висновку вказується перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів).

Згідно п.4.21 Інструкції предмети та документи, що були об`єктами експертного дослідження, підлягають поверненню органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), разом з висновком експерта або повідомленням про неможливість надання висновку.

Між тим, як вбачається з висновку експерта, документи (їх копії), що досліджувались при проведенні експертизи не є додатком до такої експертизи, а, як зазначено на сторінці 27 такого висновку, повертнуті (т.1 а.с.130).

У підготовчому засіданні, під час з`ясування у відповідності з п.п.5,6 ч.2 ст.182 ГПК України, в силу яких у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, а також з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, суд запитав у позивача, які документи підтверджують набуття позивачем права власності на знищене майно і на підставі яких доказів (документів та матеріалів) проводилась експертиза.

26.12.2023 до суду надійшов ряд документів, на підставі яких судовим експертом, за твердженням позивача, проведено дослідження та наданий висновок судової експертизи. Разом з тим, при дослідженні таких документів виявлено, що такі документи (їх копії) ніяким чином експертом не позначені як такі, що були об`єктом дослідження при проведенні експертизи, відповідні документи надані позивачем не в опечатаному експертом вигляді, тому відсутні підстави вважати, що експерте дослідження проведено саме на підставі тих документів, копії яких подані з клопотання позивачем.

Окрім того, висновок про те, що експертиза проведена не за тим обсягом документів, які надані з клопотанням свідчить також те, що серед наданих позивачем документів, які за його твердженням досліджувались експертом, наявний баланс (звіт про фінансовий стан) позивача на 31.12.2022, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний довід) за 2022 рік, звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2022 рік, звіт про власний капітал 2022 рік (т.2 а.с.217-219, 220-222, 223-225, 226-228), однак, у вступній частині висновку експерт вказав, що досліджував фінансову звітність товариства лише за 2020-2021 роки (т.1 а.с.105).

Відповідно до висновку експерта вбачається. що експерту для дослідження надано Перелік знищеного майна (товарів і тари), яким за висновком експерта підтверджується та відповідає даним, що зазначені у інвентаризаційному описі за результатами інвентаризації від 12.05.2022; на складі не виявлено товарів на загальну суму 83 870 889,42грн і тари на суму 46928,93грн (т.1 а.с.113; сторінка 9 висновку). Однак, позивачем до суду надано інвентаризаційний опис за результатами інвентаризації від 12.05.2022 . Поряд з цим, згідно наданих позивачем до суду інвентаризаційних описів на 12.05.2022 на складі не виявлено товарів на суму 83 870 859,43грн та тари на суму 46928,93грн (т.3 а.с.64-68).

Як свідчить змісту висновку експерта на дослідження надано договір про відповідальне зберігання № LP 21122021 від 21 грудня 2021 року, який позивачем не наданий у складі документів, які, як він стверджує досліджував експерт, та договір про надання складських логістичних послуг № LP 21122021 від 21 грудня 2021 року (т.1 а.с.106). Позивач під час підготовчого засідання зазначив, що існує лише договір про надання складських логістичних послуг № LP 21122021 від 21 грудня 2021 року

Поряд з цим, на підтвердження набуття права на майно, що знищено на складі, куди його переміщено на зберігання, а також наявності договірних відносин, що передбачають реалізацію позивачем третім особам товару, позивачем до матеріалів справи долучено ряд документів, таких як: договір купівлі-продажу від 21.07.2020 (т.2 а.с.5-12); контракт №01102018-2 від 01.10.2018 (т.2 а.с.13-20); договір продажу №17/01/2022 від 17.01.2022 (т.2 а.с.21-24); договір поставки №177 від 01.07.2015 (з урахуванням додаткових угод) (т.2 а.с.25-45); договір купівлі-продажу С-2018/01 від 11.04.2018 (з урахуванням додаткових угод) (т.2 а.с.46-50); рамковий договір поставки №SABIC-PM/2218 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткових угод) (т.2 а.с.51-67); контракт №240 від 09.11.2018 (т.2 а.с.68-75); контракт №225 від 15.08.2017 (з урахуванням додаткових угод) (т.2 а.с.76-88); контракт №243 від 19.07.2019 (з додатковими угодами) (т.2 а.с.89-100); дистриб`юторський договір №129152-22РЕ (т.2 а.с.101-114); договір поставки №147-07/0121 від 28.01.2021 (т.2 а.с.115-119); договір поставки №80-14/0121 від 14.01.2021 (т.2 а.с.120-124); договір поставки №159-07/0621 від 08.06.2021 (т.2 а.с.125-129); договір поставки №117-20/2021 від 22.09.2021 (т.2 а.с.130-134); договір поставки №52-12/0321 від 11.03.2021 (т.2 а.с.135-139); договір поставки №156-07/0521 від 13.05.2021 (з додатковими угодами) (т.2 а.с.140-145); договір поставки №113-13/0321 від 25.03.2021 (т.2 а.с.146-150); договір поставки №132-04/0221 від 01.03.2021 (т.2 а.с.151-155); договір поставки №133/04-0321 від 01.03.2021 (т.2 а.с.156-160); договір поставки №83-14/0321 від 22.03.2021 (т.2 а.с.161-165).

У вступній частині висновку експерт зазначив, що об`єктами дослідження є інші матеріали: договори поставки, договори про закупівлю. При цьому, такі договори не перелічені і їх копії експертом не позначені, також такі договори не опечатані (при передачі позивачі) та не є додатком до експертизи. Які саме договори досліджував експерт при визначенні розміру прямого матеріального збитку і чи є вони тими самим, що надав з клопотанням позивач, встановити неможливо.

Відповідаючи на питання щодо розміру прямого матеріального збитку, експерт вказує на дослідження 84 одиниць договорів (контрактів), укладених з покупцями товарів. на підставі яких ТОВ «Телко Україна» сформувало бюджет продажів (т.1 а.с.116,; сторінка 13 висновку). При цьому, які саме договори (контракти) досліджувались виявити неможливо, оскільки перелічена експертом лише частина їх з припискою «та інші». Поряд з цим, кількість долучених до клопотання договорів/контрактів/угод є значно меншою, тому відсутні підстави для висновку, що саме надані позивачем до клопотання правочини досліджувались експертом, враховуючи, що у наданих позивачем доказах, щодо яких він стверджує, що такі документи досліджувались експертом, відсутні будь-які позначки, такі документи не опечатані експертом, а самим експертом у висновку зазначена лише їх частина.

Окрім того, в пункті 84 таблиці розрахунку прямих збитків (т.1 а.с.133), який долучено до експертного висновку, найменування товару вказано як «номенклатура» у кількості 7 575кг, отже, невідомо вартість якого товару включена у розрахунок експертом.

Деякі б неточності висновку могли бути усунуті шляхом виклику експерта та надання ним пояснень, однак, у даному випадку не лише неточності, суперечності висновку перешкоджать його використанню як доказу у справі, оскільки насамперед у суду відсутні підстави вважати, що ті докази, що досліджував експерт, повністю співпадають з доказами, які під час розгляду справи надає позивач, враховуючи, що документи, надані експертом для дослідження, до їх повернення позивачу ніяким чином не позначені експертом, не відокремлені шляхом опечатування та не перелічені у повному обсязі у висновку тощо, тому підстав вважати, що висновок наданий саме за тими матеріалами, які надані позивачем, відсутні.

Між тим в силу ч.6 ст.98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема, які матеріали експерт використав.

В силу ч.2 ст.99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Згідно ч.ч.1,2 ст.107 ГПК України: якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам); за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Отже, підставою для призначення додаткової експертизи є неповнота або неясність висновку, а підставою повторної - сумніви у правильності висновку.

Разом з тим, у даному випадку наданий висновок експертане є висновком саме судової експертизи у даній справі, що наданий за результатами дослідження зібраних у справі доказів. Відповідні недоліки такої експертизи не можуть бути усунуті шляхом призначення у даній справі повторної або додаткової експерти, тому суд призначає у даній справі судову експертизу.

Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а стороною надано в якості висновку судової експертизи висновок експерта, який надано на підставі доказів (документів і матеріалів), які не є тотожними наданим позивачем, і не може бути прийняті судом як висновок судової експертизи, суд вважає за необхідне призначити у даній справі комплексну судово-товарознавчу та судово-економічну експертизи.

Згідно ч.1 ст.106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Як визначено чч.4, 5 ст.99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Формуючи питання, які суд вважає за необхідне поставити експерту, суд враховує предмет доказування у даній справі, та відповідні обставини справи, а саме: підтвердження документально факту знаходження товару та майна позивача, розміру збитків у вигляді вартості втраченого майна та упущеної вигоди. При цьому, суд приймає до уваги те, що в силу ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обираючи експертну установу, суд врахував, до відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті такої установи, вона здійснює проведення відповідних видів експертиз та експерти такої установи мають значний досвід у проведенні таких експертиз.

Суд попередньо покладає судові витрати по оплаті судової експертизи на позивача, оскільки проведення такої експертизи обумовлено необхідністю з`ясування питань, що входять до предмету докування відповідно до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зважаючи на те, що для проведення судової експертизи необхідно надати матеріали справи експерту та отримати відповідний висновок для розгляду спору по суті заявлених вимог, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 106, 125, 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Призначити у справі комплексну судово-товарознавчу та судово-економічну експертизи.

2.Проведення експертиз доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

3.Винести на вирішення комплексної судово-товарознавчої та судово-економічної експертиз наступні питання:

-Чи підтверджується документально передача Товариством з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» відповідно до договору від 21.12.2021 №LP21122021 про надання складських логістичних послуг та договору від 21.12.2021 №LP21122021 відповідального зберігання та знаходження станом на 24.02.2022 на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» товарно-матеріальних цінностей, вказаних у матеріалах інвентаризації Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» станом на 12.05.2022?

-У якому розмірі документально підтверджені прямі матеріальні збитки Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» внаслідок знищення під час пожежі, що виникла 03.03.2022 на об`єкті склад №2 «Н» (Київська область, Бучанський район, с. Стоянка, вул. 21-км Житомирського шосе) матеріальних цінностей, що передані відповідним товариством та перебували на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» відповідно до договору від 21.12.2021 №LP21122021 про надання складських логістичних послуг, договору від 21.12.2021 №LP21122021 відповідального зберігання?

-Який розмір збитків у вигляді упущеної вигоди заподіяний Товариству з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» внаслідок неможливості реалізувати відповідні знищені матеріальні цінності?

4. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» протягом 3 днів з дня отримання рахунку експертної установи забезпечити оплату у повному обсязі вартості експертизи, про що надати суду докази протягом 2 днів з дня оплати.

6. Матеріали справи надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 6).

7. Після проведення експертизи матеріали справи повернути в Господарський суд Київської області з висновком експерта та розрахунком вартості проведення судової експертизи.

8. Провадження у справі зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.02.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова