Рішення

від 16.02.2024 по справі 914/3428/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2024 Справа № 914/3428/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лембергбуд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані"

про стягнення 27098,20 грн

представники сторін не вкликались.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Лембергбуд" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" про стягнення 27098,20 грн, з яких 21354,55 грн основна заборгованість, 5181,52 грн пеня, 214,61 грн інфляційні втрати та 347,52 грн 3% річних.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лембергбуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" (покупець) укладено договір поставки №81/15042021, відповідно до пункту 1.1. якого продавець передає у власність покупцю товар згідно супровідної документації, а покупець зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його, на умовах, вказаних в цьому договорі, за ціною визначеною у накладній (рахунку на передоплату) відповідно до кожної поставки партії товару.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.3. договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату за партію товару, яка поставляється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного прийняття товару, в розмірі суми коштів вказаній в кожній відповідній накладній. Датою отримання товару є дата підписання накладної. Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи неробочий день, то останнім днем строку сплати буде вважатися наступний за ним робочий день. Розрахунок за придбаний товар здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору передбачено, що передача товару продавцем і прийняття його покупцем оформляється відповідними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, акти прийому-передачі, товаро-транспортні накладні, тощо), які підписуються повноважними представниками сторін договору. Право власності на товар та всі ризики, пов`язані з його транспортуванням та подальшим збереженням, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання накладної.

Відповідно до пункту 4.2. договору, покупець зобов`язаний, зокрема, сплатити повну вартість за отриманий товар у встановлений цим договором термін; у випадку прострочення оплати товару сплатити продавцю пеню, всі штрафні санкції та відшкодувати завдані таким простроченням збитки.

Згідно з пунктом 5.4. договору, у разі прострочення сплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такого прострочення, а також, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю усі витрати, які останній здійснив у зв`язку із захистом свого права в суді - вартість наданих послуг по підготовці матеріалів позову.

Як зазначено у позовній заяві, позивачем повністю та належним чином виконано свій обов`язок щодо передачі відповідачу товару, що підтверджується видатковою накладною від 30.03.2023 №602 (поставка клеєвої суміші, армувальної суміші, дюбелів, кутника, профіль ПВХ, піни-клею) на суму 21354,55 грн.

Проте, як вказав позивач у позовній заяві, відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань передбачених договором та не оплачено позивачу товар, що поставлений відповідно до вищевказаної видаткової накладної, внаслідок чоло у відповідача виникла заборгованість в розмірі 21354,55 грн.

На підставі пункту 5.4. договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 5181,52 грн пені, 214,61 грн інфляційних втрат та 347,52 грн 3% річних (за період з 30.04.2023 по 13.11.2023).

Таким чином, враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення 27098,20 грн, з яких 21354,55 грн - основна заборгованість, 5181,52 грн пеня, 214,61 грн інфляційні втрати та 347,52 грн 3% річних.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лембергбуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" (покупець) укладено договір поставки №81/15042021, відповідно до пункту 1.1. якого продавець передає у власність покупцю товар згідно супровідної документації, а покупець зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його, на умовах, вказаних в цьому договорі, за ціною визначеною у накладній (рахунку на передоплату) відповідно до кожної поставки партії товару.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується видатковою накладною від 30.03.2023 №602 на суму 21354,55 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 21354,55 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 21354,55 грн основного боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, згідно з пунктом 5.4. договору, у разі прострочення сплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такого прострочення, а також, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю усі витрати, які останній здійснив у зв`язку із захистом свого права в суді - вартість наданих послуг по підготовці матеріалів позову.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач здійснює нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 30.04.2023 по 13.11.2023.

Статтями 251, 252 та 253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, а також пункт 2.1. договору, відповідно до якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за партію товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного прийняття товару, останнім днем оплати в даному випадку є 29.04.2023.

Однак згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Поряд з цим, згідно з пунктом 2.1. договору, якщо останній день сплати припадає на вихідний чи неробочий день, то останнім днем строку сплати буде вважатися наступний за ним робочий день.

Необхідно зазначити, що 29.04.2023 припало на вихідний (субота), а тому враховуючи частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України та пункт 2.1. договору, останнім днем оплати в даному випадку є перший після 29.04.2023 робочий день, тобто 01.05.2023.

Зважаючи на те, що останнім днем оплати є 01.05.2023, тому починаючи з 02.05.2023 відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Отже враховуючи вищезазначене, нарахування 3% річних та інфляційних втрат потрібно здійснювати за період з 02.05.2023 по 13.11.2023.

Щодо нарахування пені необхідно зазначити, що частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже враховуючи вищезазначене, нарахування пені потрібно здійснювати за період з 02.05.2023 по 01.11.2023 (шість місяців).

Таким чином здійснивши перерахунок пені за період 02.05.2023 по 01.11.2023, а також інфляційних втрат та 3% річних за період з 02.05.2023 по 13.11.2023, судом встановлено, що розмір пені становить 4901,60 грн, розмір інфляційних втрат 124,10 грн та розмір 3% річних 344,01 грн.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 21354,55 грн основного боргу, 4901,60 грн пені, 124,10 грн інфляційних втрат та 344,01 грн 3% річних.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4879 від 13.11.2023 на суму 2684,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2646,96 грн, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Буд Компані" (81600, Львівська область, Стрийський район, місто Миколаїв, площа Ринок, будинок 6-8, квартира 2, ідентифікаційний код 41376160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лембергбуд" (79066, місто Львів, вулиця Грунтова, будинок 5, ідентифікаційний код 40248785) 21354,55 грн основного боргу, 4901,60 грн пені, 124,10 грн інфляційних втрат, 344,01 грн 3% річних та 2646,96 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.