Рішення

від 05.12.2023 по справі 925/958/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/958/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участю представників сторін: позивача Слинька М.Г. за довіреністю, відповідача адвокатів Барілова С.А., Балковської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Черкаської міської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степанки» про стягнення 1290454 грн. 56 коп.,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2023 позивач Черкаська міська рада звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовною заявою (вх. № 11715/23) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степанки» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування землею під об`єктом нерухомого майна за період з 29.01.2019 по 23.06.2023 року в сумі 1290454 грн. 56 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано тим, що відповідач на праві спільної часткової власності є власником 20/25 частини нежилого приміщення офісно-торгового центру по вул. Кривалівська 7 в м. Черкаси площею 5490 кв.м., співвласниками також є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), частка якої складає 17/100 і ТОВ «Дар Каліфа» з часткою 3/100. Офісно-торговий центр був розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 площею 0,5197 га, за зверненням ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:01:009:0035 на дві земельні ділянки кадастровий номер 7110136400:01:009:0118 площею 0,3884 га і кадастровий номер 7110136400:01:009:0119 площею 0,1312 га, рішенням позивача від 02.03.2023 земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:01:009:0119 площею 0,1312 га передано в постійне користування ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області. За розрахунком позивача частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) в межах спільної території, пропорційно до частини площі нежитлового приміщення, що перебуває у власності відповідача, за період з 29.01.2019 по 10.07.2022 становить 0,4058 га, розмір плати становить 1035048,95 грн., з 11.07.2022 по 23.06.2023 - 3729,00 кв.м., розмір плати 255405,61 грн., а разом 1 290 454,56 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної О.С. належним чином засвідченої копії договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.01.2019 року реєстраційний номер № 151, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Степанки» та Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (вх. № 11720/23, а.с. 60-61).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 14.07.2023 року, 04.09.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/958/23 за правилами загального позовного провадження, учасникам справи запропоновано подати суду і іншим учасникам справи заяви по суті справи, призначено підготовче засідання на 31.10.2023 року, відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про витребування доказу, цей доказ запропоновано подати суду відповідачем.

Крім того, ухвалою суду від 24.07.2023 року, за заявою позивача (вх. № 11964/23 від 19.07.2023 року, а.с. 65-70), вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88916671101) та належить на праві власності СТОВ «Степанки» (код ЄДРПОУ:03793337, адреса: 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124) в межах суми стягнення 1290454 грн. 56 коп.

Відповідач в особі своїх представників подав суду 23.08.2023 року відзив на позовну заяву і 12.09.2023 року заперечення на відповідь на відзив (вх. № 13840/23 а.с. 85-88, № 14991/23 а.с. 104-107), за змістом яких заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоведеності позовних вимог. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що: розрахунок розміру позовних вимог, заявлених до стягнення, не відповідає фактичним обставинам, а саме: частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) завищена на 342 м2, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховано із значенням 3.0, замість передбаченого для земель з видом цільового призначення «для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ» 2.5; орендна плата за березень 2020 року нарахована безпідставно, всупереч п. 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. З урахуванням цих обставин розмір заборгованості позивачем завищено на 18 811,79 грн. Крім того, позивач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності за період, який передує даті 15.07.2020 року, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині вимог. До своїх заперечень представниками відповідача додано письмові докази на їх підтвердження.

Представник позивача подав суду 31.08.2023 року відповідь на відзив і 02.10.2023 року письмові пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь позивача на відзив (вх. № 14261/23 а.с. 95-99, № 1612/23 а.с. 111-114), в яких спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву і запереченнях на відповідь на відзив, зауважував на правильності проведених ним розрахунків і зупиненні строків позовної давності у відповідності до п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року підготовче провадження у справі № 925/958/23 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду на його пропозицію 21.11.2023 року через систему «Електронний суд» клопотання (вх. № 19317/23, а.с. 140-143) про приєднання до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.01.2019 року реєстраційний номер «№ 151», укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Степанки» та Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

В судовому засіданні 21.11.2023 року оголошено перерву до 07.12.2023 року.

У судовому засіданні 07.12.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представники відповідача позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у їх заявах по суті справи.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 07.12.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

17.06.2009 року між позивачем Черкаською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком», як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 16.04.2009 року №4-1141 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови , яка знаходиться по вул. Паризької Комуни, 7 (а.с. 17-19).

Згідно п.п. 2, 3, 5, 8 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею 5197 кв.м. під офісно-торговий центр. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна та інфраструктури: офісно-торговий центр. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки , згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.04.2009 року №327-гр-2009, становить 2813396 грн. договір укладено на 49 років.

Договір зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК»,про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.07.2009 року за № 040977500068.

До договору додано кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 площею 5197 кв.м. (а.с. 20).

Господарським судом Черкаської області в межах справи № 18-10/56 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестком встановлено, що на засіданні комітету кредиторів (протокол №7 від 17 березня 2011 року) ліквідатор запропонував здійснити продаж офісно-торгового центру за адресою:м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, буд. 7 для здійснення погашення заборгованості перед кредиторами. Комітет кредиторів прийняв рішення про здійснення продажу майна шляхом проведення аукціону. Ліквідатором Хоменком Олександром Анатолійовичом та організатором аукціону ТБ Київська Універсальна було розміщено оголошення в газеті Нова Доба про проведення аукціону, а також вжито всі необхідні заходи для проведення аукціону. Для участі в аукціоні станом на 13 квітня 2011 року було зареєстровано 2 (два) учасника, які виявили бажання прийняти участь та виконали всі необхідні для цього вимоги. Переможцем торгів став ПАТ Укрсоцбанк, який запропонував найвищу ціну за офісно-торговий центр, а саме: 27 864259 грн. 84 коп.

Також ухвалою суду від 23.01.2014 року ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестком, вул. Лесі Українки, 6/2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30705194, як юридичну особу в зв`язку із банкрутством, провадження у справі № 18-10/56 припинено.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Із інформації № 334458005 від 02.06.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про наявність зареєстрованого права власності за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Кривалівська буд. 7 зареєстрованого за відповідачем (а.с. 14) вбачаються записи:

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8916671101; тип об`єкта: офісно-торговий центр, об`єкт нежитлової нерухомості; номер об`єкта а РПВН 23046014; загальна площа: 7030,1 кв.м. складові частини об`єкта нерухомого майна: офісно-торговий центр , А-6, а, а/, А-3, а-6, а-3; огорожа, 1-3, замощення, І;

номер відомостей про речове право: 30053368; тип речового права: право власності; дата реєстрації: 29.01.2019 року внесені державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. на підставі договору купівлі- продажу нежилого приміщення, серія і номер:151, виданий : 29.01.2019 року; вид спільної власності : спільна часткова; розмір частки: 20/25; власник: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки»; додаткові відомості: приміщення офісно-торгового центру загальною площею 5490,0 кв.м., а саме: 1 поверх №3, з №8 по №19, з №26 по №40,з №44 по №52, І,ІІІ,ІV,V площею 1120,6 кв. м.; 2 поверх: з №1 по №2, з №47 по №79, І,ІІІ,ІV,V площею 948,2 кв. м.; 3 поверх площею 691,1 кв.м.; 4 поверх площею 885, 6 кв.м.; 5 поверх площею 888,8 кв.м.; 6 поверх площею 880,5 кв.м.; тех. поверх площею 75,2 кв.м.; огорожа№1-3; замощення-І.

Із інформації №335497391 від 13.06.2023 року, №335830614 від 15.06.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про наявність зареєстрованого права власності за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8916671101 (а.с. 15, 38-41) вбачаються записи:

номер відомостей про речове право: 33563613; тип речового права: право власності; дата реєстрації: 01.10.2019 року внесені державним реєстратором: Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Гриценко М.О.; на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія і номер:б/н від 16.09.2019 року, видавник: наказу№777/247 від 16.08.2019 року; розмір частки: 17/100; власник: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, код ЄДРПОУ 39924774;

номер відомостей про речове право: 30053368; тип речового права: право власності; дата реєстрації: 29.01.2019 року внесені державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. на підставі договору купівлі- продажу нежилого приміщення, серія і номер:151, виданий : 29.01.2019 року; вид спільної власності : спільна часткова; розмір частки: 20/25; власник: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки»; додаткові відомості: приміщення офісно-торгового центру загальною площею 5490,0 кв.м., а саме: 1 поверх №3, з №8 по №19, з №26 по №40,з №44 по №52, І,ІІІ,ІV,V площею 1120,6 кв. м.; 2 поверх: з №1 по №2, з №47 по №79, І,ІІІ,ІV,V площею 948,2 кв. м.; 3 поверх площею 691,1 кв.м.; 4 поверх площею 885, 6 кв.м.; 5 поверх площею 888,8 кв.м.; 6 поверх площею 880,5 кв.м.; тех. поверх площею 75,2 кв.м.; огорожа№1-3; замощення-І;

номер відомостей про речове право: 7258961; тип речового права: право власності; дата реєстрації: 07.10.2014 року внесені державним реєстратором: Черкаського міського управління юстиції Шуляк-Гончаренко С.В.; на підставі свідоцтва про право власності , серія і номер: НОМЕР_1 , виданого 08.10.214 року, видавник: реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: 3/100; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дар Каліфа», код ЄДРПОУ 39333222;

номер відомостей про речове право: 8289616; тип речового права: право власності; дата реєстрації: 26.12.2014 року внесені державним реєстратором: Черкаського міського управління юстиції Носок Л.М.; на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 6894, виданий 07.12.2011 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна О.С.; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: 0; власник: Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, код ЄДРПОУ 37930566.

В актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права наявний запис про інше речове право: 33667395; дата реєстрації 08.10.2019 року; внесена державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради; на підставі акту приймання-передачі серія і номер:б/н від 16.09.2019 року, видавник: наказу№777/247 від 16.08.2019 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, код ЄДРПОУ 39924774; вид іншого речового права: право оперативного управління; правокористувач: Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40333440; власник: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, код ЄДРПОУ 39924774; опис об`єкта іншого речового права: частина офісно-торгового центру, а саме: 1 поверх з №20 по №25, ІІ-площею 139,9 кв.м. , приміщення 2 поверху: з №3 по №2 по №28, №28/, з №29 по №46, ІІ площею 473,1 кв. м.; приміщення 3 поверху: з №3 по №41, з №86 по №95, ІІ площею 698,5 кв.м.; загальною площею 1311,5 кв.м.

В інформації про зміни об`єкта речових прав 22.09.2017 року внесено дані про зміну назви вулиці Паризької Комуни на вулицю Кривалівська.

На підставі рішення Черкаської міської ради від 28.01.2021 року №3-79 Головному управлінню Держпродспоживслужби в Черкаській області надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Черкаської міської ради площею 0,5196 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0035) по вул. Кривалівській, 7 для подальшого оформлення права користування її частиною під нежитловою будівлею (а.с. 25).

Із акту розподілу земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівській, 7 кадастровий номер 7110136400:01:009:0035 від 23.02.2022 року (а.с. 26) вбачається, що проведено розподіл земельної ділянки загальною площею 0,5196 га на дві окремі земельні ділянки:

-Ділянка №1 площею 0,1312 га;

-Ділянка №2 площею 0,3884 га.

Рішення Черкаської міської ради від 02.03.2023 року №38-84 (а.с. 27) вирішено зокрема: земельну ділянку площею 0,5196 га з кадастровим номером: 7110136400:01:009:0035 по вул. Кривалівській, 7 поділити на дві окремі земельні ділянки:

- площею 0,1312 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0119);

- площею 0,3884 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0118), які за цільовим призначенням віднесено до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель кредитно- фінансових установ ( код КВЦПЗ -03.09) (п.2);

-зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельні ділянки площею 0,1312 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0119); площею 0,3884 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0118) в межах визначених технічною документацією щодо поділу земельної ділянки (п.3);

надати Головному управлінню Держпродспоживслужби в Черкаській області в постійне користування земельну ділянку без зміни їх цільового призначення площею 0,1312 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0119), яка за цільовим призначенням віднесено до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ ( код КВЦПЗ -03.09) під частину офісно-торгового центру по АДРЕСА_1 за рахунок земель Черкаської міської ради (п. 4).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,3884 га з кадастровим номером 7110136400:01:009:0118 (а.с. 28-29) вбачається, що вказана ділянка перебуває у комунальній власності та зареєстрована 11.07.2022 року.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1312 га з кадастровим номером 7110136400:01:009:0119 (а.с. 31-32) вбачається, що вказана ділянка перебуває у комунальній власності та зареєстрована 11.07.2022 року.

За даними позивача, відповідач користуючись земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у відповідній частині з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035, а в подальшому земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0118, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплатив, договір оренди не уклав, права на земельну ділянку не оформив.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради 13.05.2019 року, 14.07.2022 року, 02.02.2023 року звертався до відповідача з листами № 1745-01-25, №1292-02-25, №352-02-25 (а.с. 42-44) щодо оформлення права оренди земельної ділянки, враховуючи набуття ним права власності на об`єкт нерухомого майна у в офісно-торговому центрі по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №151 від 19.01.2019 року, які відповідачем залишені без виконання.

У зв`язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1

кадастровий номер 7110136400:01:009:0035, а в подальшому земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0118 у відповідній площі у період з 29.01.2019 року по 24.05.2023 року позивачем подано до Господарського суду Черкаської області відповідний позов про стягнення 1266900грн. 71 коп. безпідставно утриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

За розрахунком позивача, заборгованість за користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:01:009:0035 площею 0,5197 га по АДРЕСА_1 за період з 29.01.2019 року по 10.07.2022 року становить 1035048 грн. 95 коп., з якої площа для нарахування плати за землю становить 0,4058 га

з 29.01.2019 по 31.12.2019 року 273127 грн. 79 коп.;

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року 295820 грн. 90 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - 295820грн. 90 коп.;

з 01.01.2022 по 10.07.2022 року 170279 грн. 37 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2019-2021 роках становив 9860696 грн. 52 коп..; в 2022 році - 10846766 грн. 17 коп. (а.с. 55).

Заборгованість за користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:01:009:0118 площею 0,3884 га по АДРЕСА_1 за період з 11.07.2022 року по 23.06.2023 року становить 255405 грн. 61 коп., з якої площа для нарахування плати за землю становить 0,3729 га

з 11.07.2022 по 31.12.2022 року 118793 грн. 31 коп.;

з 01.01.2023 по 23.06.2023 року 136612 грн. 30 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2022 році становив 8306428 грн. 57 коп..; в 2023 році - 9552392 грн. 85 коп. (а.с. 55 на звороті ).

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 1290454 грн. 56 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статей 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.01.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. та зареєстрованого реєстрі за №151, відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки», отримав у власність нерухоме майно, приміщення офісно-торгового центру загальною площею 5490 кв.м., а саме: 1 поверх №3, з №8 по №19, з №26 по №40,з №44 по №52, І,ІІІ,ІV,V площею 1120,6 кв. м.; 2 поверх: з №1 по №2, з №47 по №79, І,ІІІ,ІV,V площею 948,2 кв. м.; 3 поверх площею 691,1 кв.м.; 4 поверх площею 885, 6 кв.м.; 5 поверх площею 888,8 кв.м.; 6 поверх площею 880,5 кв.м.; тех. поверх площею 75,2 кв.м.; огорожа№1-3; замощення-І, що складає 20/25 часток офісно-торгового центру у м. Черкаси по вул. Кривалівській, 7, реєстраційний номер об`єкта: 88916671101, право власності за якими зареєстровано 29.01.2019 року за № 30053368. Вказане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,5197 кв.м. з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035, що перебувала у комунальній власності міста.

Станом на 29.01.2019 рік власниками приміщень офісно-торгового центру були:

СТОВ «Степанки» частка у спільній власності - 20/25;

ТОВ «Дар Каліфа» частка у спільній власності - 3/100 з 07.10.2014 року;

Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області частка у спільній власності 17/100 з 27.12.2011 року.

З 01.10.2019 року власником приміщень з часткою у спільній власності 17/100 стала Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія і номер:б/н від 16.09.2019 року, видавник: наказу№777/247 від 16.08.2019 року.

За заявою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та рішення позивача № 3-79 від 28.01.2021 року земельну ділянку площею 0,5197 кв.м. з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 поділено на дві окремі земельні ділянки: площею 0,1312 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0119); площею 0,3884 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0118). Надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Черкаській області в постійне користування земельну ділянку без зміни їх цільового призначення площею 0,1312 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0119), яка за цільовим призначенням віднесено до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель кредитно- фінансових установ ( код КВЦПЗ -03.09) під частину офісно-торгового центру по вул. Кривалівській, 7 за рахунок земель Черкаської міської ради.

Інша земельна ділянка площею 0,3884 га (кадастровий номер 7110136400:01:009:0118) з 10.07.2022 року перебуває у користуванні відповідача.

Позивачем за період користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 визначено площу для нарахування плати за землю у розмірі 4058 кв.м., разом з тим, суд враховує заперечення відповідача, відсутність спорів між сторонами щодо фактичної площі користування нежитловими приміщеннями в офісно-торговому центрі, подальше звернення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо права користування земельною ділянкою площею 0,1312 га, погодження позивача, що свідчить про фактичне користуванням Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нежитловими приміщеннями, що відповідають площі земельної ділянки у вказаній площі і до її поділу.

Таким чином суд вбачає, що правомірною площею нарахування відповідачу плати за землю у період з 29.01.2019 року по 10.07.2022 року є площа 3716 кв.м, якою він фактично користувався відповідно до площі займаних ним нежитлових приміщень, в цій частині вимог суд надає перевагу запереченням відповідача.

У період з 11.07.2022 року по 24.05.2023 року правомірна площа нарахування відповідачу плати за землю є 3729 кв.м. з урахуванням користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,3884 га кадастровий номер 7110136400:01:009:0118.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах № 315/0/25-19 від 03.05.2019 року, № 5478 від 30.12.2020 року (а.с. 52, 53) нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:01:009:0035 площею 5197 кв.м. становить 12628398 грн. 18 коп. (цільове призначення земельної ділянки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель, застосовано коефіцієнт Кф-3; у відомостях Державного земельного кадастру код цільового призначення не відповідає класифікації видів цільового призначення земель, застосовано коефіцієнт Кф-3.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 2758/42-23 від 14.02.2023 року (а.с. 54) нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:01:009:0118 становить 9949448 грн. 60 коп.

Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, а також рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 року № 2-2219 яким це Положення затверджене, знаходяться у відкритому доступі опубліковані на офіційному сайті Черкаської міської ради та відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України є актами податкового законодавства.

Пунктом 9 таблиці 1 вказаного Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 року № 2-2219, для земельних ділянок, що віднесені до категорії інші землі встановлено розмір % орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок.

Враховуючи вимоги ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 в 2019-2021 роках становив 9860696грн. 52 коп.; в 2022 році - 10846766 грн. 17 коп.; розмір грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:009:0118 в 2022 році становив 8306428 грн. 57 коп..; в 2023 році - 9552392 грн. 85 коп.

До відповідача перейшло право користування частинами земельної ділянки по вул. Кривалівській, 7 у м. Черкаси з 29.01.2019 року та 11.07.2022 року однак належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 29.01.2019 року по 24.05.2023 року, разом з тим правомірною площею для розрахунку плати за землю щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 є площа 3716 кв.м. , плата за користування якою становить 947817грн. 13 коп., безпідставно нараховано плату за землю на площу 342 кв.м. (87231грн. 82 коп.)

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Щодо тверджень відповідача про неправильне застосування позивачем коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). із значенням 3.0, замість передбаченого для земель з видом цільового призначення «для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ» 2.5; безпідставне нарахування орендної плати за березень 2020 року в супереч п. 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України; спливу строку позовної давності за вимогами про стягнення за період, який передує даті 15.07.2020року суд зазначає наступне.

У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.

В матеріалах справи наявні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019-2020 роки, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:009:0035 відсутній, відомості про дану земельну ділянку не були внесені до Державного реєстру земель, а отже відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 ( судом врахована позиція Верховного Суду викладена у постанові від 24.11.2021 року у справі № 817/1780/17).

Положення п. 524 підрозділу 10 розділу XX ПК України, до відповідача не застосовуються, оскільки вказані положення стосуються виключно земельного податку та орендної плати за договорами оренди, однак між сторонами відсутні договірні відносини.

Щодо застосування строків позовної давності судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із наступними змінами і доповненнями) було установлено з 12.03.2020 року до 31.10.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжувалося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року вирішено розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнити, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Станом на 02.04.2020 року строк давності за спірними вимогами про стягнення грошових коштів не сплив та був продовжений в силу наведеного вище Закону.

Крім того, Законом України №2120-ІХ від 15.03.2023 року Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу було доповнено п. 19, у відповідності до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності.

Інші доводи відповідача, викладені у його заявах по суті справи і з процесуальних питань, зокрема про безпідставність заявлених вимог, суд відхиляє, враховуючи фактичні обставинами справи доведені наявними у справі доказами.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги позивача щодо стягнення 1203222 грн. 74 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею задовольняє. В стягненні 87231 грн. 82 коп. безпідставно утриманих коштів слід відмовити.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 18048грн.34 коп., а також 1342 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, що разом становить 19390 грн. 34 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степанки" ідентифікаційний код юридичної особи 03793337, місцезнаходження: 19632, Черкаська обл., Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36:

1203222 грн. 74 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200 безпідставно утримані кошти (орендна плата);

19390 грн. 34 коп. судових витрат із зарахуванням на рахунок UA868201720344250014000086302, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38715770.

У стягненні 87231 грн. 82 коп. безпідставно утриманих коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.02.2024 року.

Суддя В.М. Грачов