Постанова

від 26.02.2024 по справі 752/14312/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/14312/22 Головуючий у суді першої інстанції - Шевченко Т.М.

Номер провадження № 22-ц/824/4782/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Сукач О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Фінанс», Акціонерного товариства «Компанія Діві», про визнання недійсним договору факторингу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «МК-Фінанс», АТ «Компанія Діві» про визнання недійсним договору факторингу, в якому просила: визнати недійсним (фіктивним) з моменту укладення договір факторингу (відступлення права вимоги) від 01 листопада 2017 року, що укладений між ТОВ «МК-Фінанс» та АТ «Діві Банк»; визнати відсутнім право вимоги (кредитора) ТОВ «МК-Фінанс» до ОСОБА_1 за договором про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року зі всіма змінами та доповненнями, а саме: за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року та додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі гроші» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 29 липня 2015 року між нею та ПАТ «Діві Банк» укладено договір про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 та в подальшому 31 серпня 2016 року на підставі заяви про відкриття поточного рахунку з оформленням платіжної картки їй було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .

31 жовтня 2016 року на підставі заяви про встановлення ліміту овердрафту між нею та ПАТ «Діві Банк» укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 , відповідно до умов якого банком встановлено на рахунку клієнта № НОМЕР_2 ліміт овердрафту строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 2 500 000 грн.

Вказувала, що 08 лютого 2017 року у поданій заяві вона порушила перед банком питання про збільшення ліміту овердрафту до 15 000 000 грн та 09 лютого 2017 року додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року, сторони внесли зміни до п. 2.1 додаткової угоди, збільшивши ліміт овердрафту до 15 000 000 грн.

На підставі повідомлення про зміну розміру овердрафту від 07 серпня 2017 ПАТ «ДІВІ БАНК» було прийнято рішення про зменшення розміру ліміту овердрафту, у зв`язку із тим, що між сторонами припинилась дія трудового контракту. Починаючи з 07 серпня 2017 року банком встановлено новий ліміт овердрафту в розмірі 11 504 992,98 грн.

У позові також зазначала, що 25 вересня 2017 року банком було надіслано їй повідомлення із вимогою до 05 жовтня 2017 року здійснити повне погашення заборгованості за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 .

В подальшому, 10 жовтня 2017 року банком здійснено договірне списання коштів з рахунку ОСОБА_1 в розмірі 1297997,78 грн.

Так, 01 листопада 2017 року ПАТ «Діві Банк» згідно договору факторингу, відступило належні йому права за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 , відповідно до умов якого ТОВ «МК-Фінанс» замінило ПАТ «Діві Банк» як сторону кредитора у додатковій угоді № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1); ТОВ «МК-ФІНАНС» сплачує ПАТ «Діві Банк» вартість прав, що відступаються та набуває статусу правонаступника ПАТ «Діві Банк».

06 листопада 2017 року ТОВ «МК-ФІНАНС» надіслало ОСОБА_1 лист повідомлення про набуття ним прав вимоги за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 .

Позивач зазначала, що оспорюваний договір факторингу є фіктивним, оскільки оплата за вказаним договором проведена не була; банком передано ТОВ «ФК-ФІНАНС» копії документів без оригіналів останніх, в тому числі і оригіналу основного договору; відбулось відступлення права вимоги не за основним договором, а лише за додатковою угодою; ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» є пов`язаними юридичними особами, відтак, укладаючи оспорюваний договір, останні не мали на меті настання юридичних наслідків за таким договором.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що значну частину судового рішення займає розмежування правочинів з факторингу та цесії, однак жодна з сторін не посилалась на те, що оскаржуваний договір є договором цесії, це не було предметом розгляду даної справи і цим не обґрунтовувались вимоги чи заперечення будь-якої зі сторін справи.

Апелянт вважає, що в той же час, дійсно важливі доводи, на які ОСОБА_1 очікувала від суду першої інстанції належної правової оцінки - залишились ним проігноровані.

Крім того, вказує, що судом не викладено мотивів та обґрунтувань прийняття рішення про залишення без задоволення позовних вимог, що може свідчити про поверхневий підхід до розгляду справи, неналежну оцінку наданих сторонами доводів та доказів, що призвело до ухвалення незаконного, необґрунтованого та безпідставного рішення у цій справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно наголошує на відсутності реального здійснення повної оплати за договором факторингу, оскільки відповідно до наданої відповідачем копії виписки по рахунку ТОВ «МК - ФІНАНС» за 01 листопада 2017 року, в цей день було здійснено чотири операції по рахунку відповідача, зокрема, списання з рахунку 11 098 501,38 грн та зарахування 11 098 501,40 грн. Такі дії, на переконання апелянта, свідчать про відсутність реальної оплати та проведення операції з оплати договору факторингу «для вигляду», з подальшим поверненням коштів.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 у відповіді на відзив на позовну заяву вказувала, що надана відповідачем виписка від 01 листопада 2017 року не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказу, її оригінал не витребувано судом, а тому не могла бути прийнята судом та покладена в основу судового рішення.

Також повторно наголошує й на тому, що право вимоги відступлено за додатковою угодою, а не основним договором, що свідчить про наявність підстав для визнання договору факторингу недійсним та відсутності у ТОВ «МК-ФІНАНС» права вимоги.

Апелянт наголошує, що оскаржуваним договором було передбачено передання виключно лише оригіналів документів, а з акту приймання-передачі документів за договором факторингу від 01 листопада 2017 року вбачається, що ПАТ «ДІВІ БАНК» передало, а ТОВ «МК-ФІНАНС» прийняло, в тому числі і лише копії документів без оригіналів останніх, зокрема, копію договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року та копію заяви № 991790/ПК/20160831-354 про встановлення ліміту овердрафту від 31 жовтня 2016 року.

Більше того, ПАТ «ДІВІ БАНК» взагалі не передало, а ТОВ «МК-ФІНАНС» не прийняло ні оригіналів, ні копій документів, які є невід`ємними частинами основного договору - договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи №991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року та додаткових угод до нього. Однак, будь-якого мотивування відхилення чи спростування цієї позиції, в оскаржуваному рішенні відображено не було.

Наголошує представник апелянта також на взаємопов`язаності відповідачів, однак вказує, що судом не було надано оцінку й цим твердженням позивачки.

Надання факторингових послуг відноситься до фінансових послуг, які підлягають ліцензуванню. Фінансова установа має право надавати послуги факторингу лише після отримання відповідної ліцензії в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відтак, якщо у ТОВ «МК-ФІНАНС» на момент укладення Договору факторингу була відсутня відповідна ліцензії, то укладений між ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» Договір факторингу є недійсним (фіктивним), однак відповідачем не виконано ухвалу суду першої інстанції в даній частині до переходу до розгляду справи по суті та не надано відомостей щодо наявності ліцензії, що позбавляло суд можливості зробити висновок щодо дійсності оскаржуваного договору факторингу. А надання запитуваних відомостей через шість місяців після спливу строку, під час розгляду справи по суті, без клопотання про поновлення строку, мали бути залишені судом без розгляду на підставі ст. 83, 126 ЦПК України.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, здійснити перерозподіл судових витрат.

07 листопада 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від директора ТОВ «МК-ФІНАНС» - Забашти В.О., у якому останній вказує, що позов подано після закінчення строку позовної давності, що вірно відображено в судовому рішенні, адже ще 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 було достеменно відомо про укладення договору факторингу, оскільки остання отримала повідомлення ТОВ «МК-ФІНАНС» про відступлення права вимоги та необхідність перерахувати грошові кошти на реквізити товариства. Вказане повідомлення повністю проігноровано позивачкою, а позов подано в жовтні 2022 року.

Вказує, що всі доводи позивача судом першої інстанції розглянуто, надано їм критичної оцінки, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, а тому представник відповідача просить апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін, а вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення позову з підстав, зазначених в позовній заяві, та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник ТОВ «МК-ФІНАНС» - Забашта В.О., заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Зазначає, що доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства.

Відповідач у справі АТ «Компанія Діві», будучи належним чином повідомленою, представника до суду апеляційної інстанції на розгляд вказаної справи не направила.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутність відповідача у справі АТ «Компанія Діві».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача у справі -ТОВ «МК-ФІНАНС» - Забашту В.О., дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що 29 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІВІ БАНК» укладено договір про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 , відповідно до умов якого банк в день укладення договору відкриває клієнту відповідний рахунок на підставі заяви клієнта та документів, поданих відповідно до вимог чинного законодавства України. Сторони домовились про укладення в рамках цього договору: договору банківського вкладу, який вважається укладеним з моменту розміщення клієнтом вкладу на умовах, визначених цим договором; договору банківського рахунку, який вважається укладеним з моменту відкриття поточного рахунку на підставі заяви клієнта. Клієнт доручає, а банк приймає на себе зобов`язання забезпечити обслуговування клієнта за допомогою системи «Інтернет-Банкінг» із застосуванням методів ідентифікації та авторизації, передбачених системою «Інтернет-Банкінг», в порядку та на умовах, передбачених договором (т. 1 а.с. 22-24).

31 серпня 2016 року ОСОБА_1 подано ПАТ «ДІВІ БАНК» заяву про відкриття поточного рахунку з оформленням платіжної картки, на підставі якої банком відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 25-28).

31 жовтня 2016 року на підставі заяви про встановлення ліміту овердрафту між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІВІ БАНК» (т. 1 а.с. 29-31) укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» №991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015, відповідно до умов якого банком встановлено на рахунку клієнта № НОМЕР_2 ліміт овердрафт строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 2 500 000 грн (т. 1 а.с. 32-36).

За визначенням термінів додаткової угоди, лімітом овердрафту є максимальна сума кредитних коштів (овердрафту), в межах якої клієнт має право здійснювати операції по рахунку при тимчасовій відсутності власних коштів за рахунок коштів банку, наданих клієнту на умовах кредиту (овердрафту).

За умовами п. 2.1 вказаної додаткової угоди, банк встановлює на рахунку клієнта НОМЕР_2 ліміт овердрафту строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно, в порядку та на умовах, передбачених додатковою угодою, в сумі 2 500 000 грн на підставі заяви клієнта про встановлення ліміту овердрафту та наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства документів.

За умовами зазначеної додаткової угоди, клієнт взяв на себе зобов`язання сплачувати банку передбачені додатковою угодою, договором платежі, комісії згідно тарифів банку за здійснення усіх операцій з використанням платіжної картки, а також відшкодовувати суми курсових різниць, штрафних санкцій, комісій, процентів банку, інших платежів, які стали наслідком або виникли у зв?язку з використанням картки (п. 3.2.1 додаткової угоди).

09 лютого 2017 року між ПАТ «ДІВІ БАНК» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року, за умовами якої сторони внесли зміни до п. 2.1 додаткової угоди, збільшивши ліміт овердрафту до 15 000 000 грн (т. 1 а.с. 37).

На підставі повідомлення про зміну розміру овердрафту від 07 серпня 2017 року ПАТ «ДІВІ БАНК» було прийнято рішення про зменшення розміру ліміту овердрафту, у зв?язку із тим, що між сторонами припинилась дія трудового контракту. Починаючи з 07 серпня 2017 року банком встановлено новий ліміт овердрафту в розмірі 11504992,98 грн. Наведене вбачається з повідомлення (вимоги) про зміну розміру ліміту овердрафту від 07 серпня 2017 (т. 1 а.с. 41).

25 вересня 2017 року банком надіслано ОСОБА_1 повідомлення із вимогою до 05 жовтня 2017 року здійснити повне погашення заборгованості за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» №991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 (т. 1 а.с. 42-44).

01 листопада 2017 року між ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» укладено договір факторингу, за умовами якого ПАТ «ДІВІ БАНК» відступив ТОВ «МК-ФІНАНС» набуло належні йому права вимоги за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року, з усіма змінами та доповненнями до неї (т. 1 а.с. 46-49).

Згідно визначення термінів зазначеного договору факторингу: «боржник» - ОСОБА_1 ; «кредитний договір» - додаткова угода про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки»№ 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) від 31 жовтня 2016 року до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; «борг за кредитним договором» - 11098501,38 грн, з яких заборгованість по кредиту - 10833678,14 грн, заборгованість по процентам - 264 823,24 грн; «права вимоги» - всі права вимоги до боржника за кредитним договором на дату відступлення права вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні клієнту у якості кредитора.

Відповідно до положень п. 3 договору факторингу, загальна вартість прав вимоги за договором становить 11 098 501,38 грн.

Фактор зобов`язується сплатити клієнту загальну вартість прав вимоги, вказану у п. 3.1 договору (11 098 501,38 грн) протягом п`яти робочих днів з моменту укладення договору, шляхом переказу коштів на рахунок клієнта № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК» (п.п. 3.2 п. 3 договору факторингу).

Розмір оплати послуг фактора за цим договором становить 1 000 грн, що сплачуються клієнтом протягом п`яти робочих днів з моменту укладення договору, шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ «ДІВІ БАНК» (п.п. 3.5 п. 3 договору факторингу).

01 листопада 2017 року ТОВ «МК-ФІНАНС» здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу (відступлення права вимоги) від 01 листопада 2017 року у розмірі 11 098 501,38 грн, на рахунок клієнта № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК», що стверджується копією платіжного доручення № 1 від 01 листопада 2017 року (т. 2 а.с. 90), а також випискою по рахунку ТОВ «МК - ФІНАНС», відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК» за 01 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 193).

Оплата за відступлення права вимоги у розмірі 11 098 501,38 грн здійснено ТОВ «МК-ФІНАНС» у відповідності до вимог п.п. 3.1 п. 3 договору факторингу.

01 листопада 2017 року між ПАТ «ДІВІ БАНК» та ТОВ «МК-ФІНАНС» підписано акт приймання-передачі документів за договором факторингу від 01 листопада 2017 року, за змістом якого ПАТ «ДІВІ БАНК» передав, а ТОВ «МК-ФІНАНС» прийняв наступні документи: копія договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015; оригінал додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) від 31 жовтня 2016 року до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; оригінал додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; копія заяви № 991790/ПК/20160831-354 про встановлення ліміту овердрафту від 31 жовтня 2016 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 192).

06 листопада 2017 року ТОВ «МК-ФІНАНС» надіслало ОСОБА_1 лист повідомлення про набуття ним прав вимоги за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055. (т. 1 а.с. 50). Повідомлення отримано ОСОБА_1 13 листопада 2017 року, про що зазначено самою позивачкою, та не оспорюється жодною із сторін спору.

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи позивачки про не проведення ТОВ «МК-Фінанс» оплати за договором факторингу та не набуття у зв`язку з цим прав кредитора спростовується дослідженими у судовому засіданні платіжними документами.

Також суд надаючи оцінці вимогам позивача виснував, що право вимоги за кредитним договором, боржником за якими є позивач у даній справі, перейшло до ТОВ «МК-ФІНАНС» на підставі договору, зі змісту якого вбачається, що в останньому встановлено всі істотні умови для такого виду договорів, як договори факторингу, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів, належних та допустимих доказів того, що ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» в момент підписання оспорюваного договору, не було додержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять, та позивачем в розпорядження суду не надано.

Враховуючи те, що відповідачами під час укладання спірних договорів були дотримані вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинених правочинів, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, суд першої інстанції вважав, що правових підстав для визнання в судовому порядку недійсним договору факторингу від 01 листопада 2017 року немає.

Крім того, суд зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», редакція якого діяла на момент укладення спірного договору, фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону.

На підтвердження правомірності здійснення ТОВ «МК-ФІНАНС» господарської діяльності з надання послуг факторингу, матеріали справи містять наступні докази:

- копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «МК-ФІНАНС», виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 11 липня 2017 року на підставі розпорядження комісії від 11 липня 2017 № 3155 (т. 1 а.с. 194);

- копію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 липня 2017 № 3155, згідно змісту якого ТОВ «МК-ФІНАНС» внесено до Державного реєстру фінансових установ (т. 1 а.с. 195);

- копію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01 серпня 2017 № 3337, згідно змісту якого постановлено видати ТОВ «МК-ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг факторингу; надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового лізингу; надання гарантій та поручительства; надання послуг фінансового лізингу (т. 1 а.с. 196).

Крім того, відповідно до інформації, викладеної у листі Національного банку України від 23 травня 2023 року, відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 липня 2017 № 3155, ТОВ «МК-ФІНАНС» внесено до Державного реєстру фінансових послуг; відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01 серпня 2017 № 3337, ТОВ «МК-ФІНАНС» видано ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг факторингу; надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового лізингу; надання гарантій та поручительства; надання послуг фінансового лізингу. В подальшому, згідно із рішенням комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 06 листопада 2020 року № 21/1761-пк, ліцензія на надання фінансової послуги - надання гарантій, була анульована за заявою ТОВ «МК-ФІНАНС». Таким чином, станом на травень 2023 року ТОВ «МК-ФІНАНС» включено до реєстру та має чинні ліцензії, в тому числі і на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, послуг факторингу (т. 2 а.с. 129).

Наведене спростовує твердження позивача щодо неправомірності здійснення ТОВ «МК-ФІНАНС» господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, послуг факторингу.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За змістом статті 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно частини першої статті 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

До таких правовідносин застосовуються положення про банківський кредит.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції 29 липня 2015 року між позивачем у вказаній справі ОСОБА_1 та ПАТ «ДІВІ БАНК» укладено договір про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/ 20150729-055 , відповідно до умов якого банк в день укладення договору відкриває клієнту відповідний рахунок на підставі заяви клієнта та документів, поданих відповідно до вимог чинного законодавства України, тобто правовідносини які врегульовані ст. 1066 ЦК України.

Крім того судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2016 року на підставі заяви про встановлення ліміту овердрафту між ОСОБА_1 та ПАТ «ДІВІ БАНК» (т. 1 а.с. 29-31) укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» №991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015, відповідно до умов якого банком встановлено на рахунку клієнта № НОМЕР_2 ліміт овердрафт строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 2 500 000 грн. Тобто правовідносини сторін, крім положень ст. 1066 ЦК України, з моменту укладенні вказаної додаткової угоди врегульовувалися також і положеннями ст. 1054 ЦК України.

За умовами п. 2.1 вказаної додаткової угоди, банк встановив на рахунку клієнта № НОМЕР_2 ліміт овердрафту строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно, в порядку та на умовах, передбачених додатковою угодою, в сумі 2 500 000 грн на підставі заяви клієнта про встановлення ліміту овердрафту та наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства документів.

За умовами зазначеної додаткової угоди, клієнт взяв на себе зобов`язання сплачувати банку передбачені додатковою угодою, договором платежі, комісії згідно тарифів банку за здійснення усіх операцій з використанням платіжної картки, а також відшкодовувати суми курсових різниць, штрафних санкцій, комісій, процентів банку, інших платежів, які стали наслідком або виникли у зв?язку з використанням картки (п. 3.2.1 додаткової угоди).

В подальшому за згодою сторін вказаної додаткової угоди було внесено зміни до умов використання позивачкою коштів наданих їй банком (овердрафт). Зокрема, 09 лютого 2017 року між ПАТ «ДІВІ БАНК» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту за умовами якої сторони внесли зміни до п. 2.1 додаткової угоди, збільшивши ліміт овердрафту до 15 000 000 грн (т. 1 а.с. 37), а 07 серпня 2017 року ПАТ «ДІВІ БАНК» було прийнято рішення про зменшення розміру ліміту овердрафту, у зв?язку із тим, що між сторонами припинилась дія трудового контракту. Починаючи з 07 серпня 2017 року банком встановлено новий ліміт овердрафту в розмірі 11 504 992,98 грн. Наведене вбачається з повідомлення (вимоги) про зміну розміру ліміту овердрафту від 07 серпня 2017 року.

25 вересня 2017 року банком надіслано ОСОБА_1 повідомлення із вимогою до 05 жовтня 2017 року здійснити повне погашення заборгованості за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка як позичальник вказаної вимоги ПАТ «Діві Банк» не виконала в повному обсязі за виключенням суми, яка була наявна на поточному рахунку в банку та списана ПАТ «Діві Банк».

Таким чином, станом на 31 жовтня 2017 року у позивачки у справі - ОСОБА_1 було наявне невиконане зобов`язання в розмірі - 11 098 501,38 грн за додатковим договором від 31 жовтня 2016 року про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» №991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015, відповідно до умов якого банком встановлено на рахунку клієнта № НОМЕР_2 ліміт овердрафт строком з 31 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

З урахуванням викладених обставин у ПАТ «Діві Банк» існувало право вимоги до ОСОБА_1 на вище вказану суму грошового зобов`язання не виконаного ОСОБА_1 перед банком.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Як вбачається із матеріалів справи 01 листопада 2017 року між ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» укладено договір факторингу, за умовами якого ПАТ «ДІВІ БАНК» відступив ТОВ «МК-ФІНАНС» набуло належні йому права вимоги за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року, з усіма змінами та доповненнями до неї (т. 1 а.с. 46-49).

Згідно визначення термінів зазначеного договору факторингу: «боржник» - ОСОБА_1 ; «кредитний договір» - додаткова угода про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки»№ 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) від 31 жовтня 2016 року до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; «борг за кредитним договором» - 11 098 501,38 грн, з яких заборгованість по кредиту - 10833678,14 грн., заборгованість по процентам - 264 823,24 грн; «права вимоги» - всі права вимоги до боржника за кредитним договором на дату відступлення права вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні клієнту у якості кредитора.

Відповідно до положень п. 3 договору факторингу, загальна вартість прав вимоги за договором становить 11 098 501,38 грн.

Фактор зобов`язується сплатити клієнту загальну вартість прав вимоги, вказану у п. 3.1 договору (11 098 501,38 грн) протягом п`яти робочих днів з моменту укладення договору, шляхом переказу коштів на рахунок клієнта № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК» (п.п. 3.2 п. 3 договору факторингу).

Розмір оплати послуг фактора за цим договором становить 1 000 грн, що сплачуються клієнтом протягом п`яти робочих днів з моменту укладення договору, шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ «ДІВІ БАНК» (п.п. 3.5 п. 3 договору факторингу).

01 листопада 2017 року ТОВ «МК-ФІНАНС» здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу (відступлення права вимоги) від 01 листопада 2017 року у розмірі 11 098 501,38 грн, на рахунок клієнта № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК», що стверджується копією платіжного доручення № 1 від 01 листопада 2017 року (т. 2 а.с. 90), а також випискою по рахунку ТОВ «МК - ФІНАНС», відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК» за 01 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 193).

Оплата за відступлення права вимоги у розмірі 11 098 501,38 грн здійснено ТОВ «МК-ФІНАНС» у відповідності до вимог п.п. 3.1 п. 3 договору факторингу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу задоволення позовних вимог, посилалася на фіктивність договору факторингу (стаття 234 ЦК України), зазначаючи при цьому, що оспорюваний договір факторингу є фіктивним, оскільки оплата за вказаним договором проведена не була; банком передано ТОВ «ФК-ФІНАНС» копії документів без оригіналів останніх, в тому числі і оригіналу основного договору; відбулось відступлення права вимоги не за основним договором; ТОВ «МК-ФІНАНС» та ПАТ «ДІВІ БАНК» є пов`язаними юридичними особами, відтак, укладаючи оспорюваний договір, останні не мали на меті настання юридичних наслідків за таким договором.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд першої інстанції перевіряючи вказані доводи позивача встановив, що доводи позивачки про неоплатність вказаного договору факторингу є безпідставними, оскільки наданими та дослідженими доказами підтверджується виконання ТОВ «МК-Фінанс» взятих на себе зобов`язань в частині проведення оплати за вказаним правочином.

Зокрема, із наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що 01 листопада 2017 року ТОВ «МК-ФІНАНС» здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу (відступлення права вимоги) від 01 листопада 2017 року у розмірі 11 098 501,38 грн, на рахунок клієнта № НОМЕР_3 , відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК», що стверджується копією платіжного доручення № 1 від 01 листопада 2017 року (т. 2 а.с. 90), а також випискою по рахунку ТОВ «МК - ФІНАНС», відкритому у ПАТ «ДІВІ БАНК» за 01 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 193).

Оплата за відступлення права вимоги у розмірі 11 098 501,38 грн здійснено ТОВ «МК-ФІНАНС» у відповідності до вимог п.п. 3.1 п. 3 договору факторингу.

01 листопада 2017 року між ПАТ «ДІВІ БАНК» та ТОВ «МК-ФІНАНС» підписано акт приймання-передачі документів за договором факторингу від 01 листопада 2017 року, за змістом якого ПАТ «ДІВІ БАНК» передав, а ТОВ «МК-ФІНАНС» прийняв наступні документи: копія договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015; оригінал додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) від 31 жовтня 2016 року до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; оригінал додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року; копія заяви № 991790/ПК/20160831-354 про встановлення ліміту овердрафту від 31 жовтня 2016 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 192).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При апеляційному перегляді справи відповідачем у справі було надано на дослідження - відповідні оригінали платіжних документів на які посилався відповідач заперечуючи проти доводів позивача про неоплатність вказаного правочину.

Зокрема, із виписки по банківському рахунку ТОВ «МК-Фінанс» від 01 листопада 2017 року вбачається, що дійсно даним товариством було сплачено на рахунок ПАТ «Діві Банк» 11 098 501,38 грн як сплата коштів за відступленні права вимоги за договором факторингу від 01 листопада 2017 року, а також 1 000 грн як оплата послуг фактора за надання клієнту фінансування відповідно до договору від 01 листопада 2017 року (а.с. 193 т.1).

Доводи апелянта про повернення сплаченої товариству суми в розмірі 11098501,38 грн банком в цей же день назад, спростовується дослідженими оригіналами виписки по рахунку товариства, із якої вбачається, що станом на завершення банківського дня на рахунку ТОВ «МК-Фінанс» залишилося лише 1500,02 грн.

Посилання апелянта щодо не врахуванням судом першої інстанції тих обставин, що фактору було передано не оригінал, а копія договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року не є свідченням фіктивності укладеного договору факторингу, оскільки зобов`язання позивачки щодо повернення отриманих грошових коштів у вигляді овердрафту випливає саме із додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК20160831-001 (ДУ № 1) від 31 жовтня 2016 року до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року, додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту на умовах програми «Легкі покупки» № 991790/ПК/20160831-001 (ДУ № 3) до договору про відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи № 991790/ДРФО/20150729-055 від 29 липня 2015 року та заяви № 991790/ПК/20160831-354 про встановлення ліміту овердрафту від 31 жовтня 2016 року, а дані документи були передані в оригіналах.

Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2024 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О. Фінагеєв